希伯來書

第6章

1 基督道之始、我姑舍是、但練達是務、不復言創基、若悔改妄行、信從上帝、

2 施洗按手、復生恒報、諸道是也、

3 惟上帝許我、我則行是、

4 乃有始則明道、蒙天賜賚、共享聖神、

5 知上帝至理、季世有妙用、

6 後竟背教、其不克悔改自新、猶復釘上帝子於十字架、而顯辱之、

7 譬如土壤、時雨潤之、百物生之、農夫利之、上帝培之、

8 若其叢生荊棘、則人棄之、終必被詛、而爇以火、

9 我言此、望良朋、無若背教者、亦望爾得救、

10 蓋上帝至公、必不爾忘、爾素爲生名施仁勤勞、以供事聖徒、今所行亦如是、

11 我願爾衆、至終慇懃、以懷厚望、

12 爾勿惰慢、昔諸信主恒忍者、彼獲所許之福、爾其則傚、

13 且未有大於上帝者、其許亞伯拉罕時、指己而誓、

14 曰、吾必大資爾福祉、昌熾爾子孫、

15 亞伯拉罕恒忍以待、故獲所許、

16 凡人之誓、必指大於己者、誓所以堅其信、而違言息矣、

17 上帝欲使將得福之人、知其旨不易、故實之以誓、

18 上帝眞實無妄、旣許之而復誓之、皆不可易、吾素避難、冀得所許之福、大可慰藉、

19 我所望福、藏于幔內、猶心之有錨、鞏固不移、

20 耶穌先我入之、永立爲祭司長、依麥基洗德之班聯、

До євреїв

Розділ 6

1 Тому́ полиші́мо поча́тки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо зно́ву засади покая́ння від мертвих учинків та про віру в Бога,

2 Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд.

3 Зробимо й це, коли Бог дозволить.

4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого,

5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку,

6 та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.

7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає.

8 Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення.

9 Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так.

10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите.

11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,

12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю.

13 Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою,

14 говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“

15 І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю.

16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку.

17 Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,

18 щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,

19 що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону,

20 куди, як предте́ча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим.

希伯來書

第6章

До євреїв

Розділ 6

1 基督道之始、我姑舍是、但練達是務、不復言創基、若悔改妄行、信從上帝、

1 Тому́ полиші́мо поча́тки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо зно́ву засади покая́ння від мертвих учинків та про віру в Бога,

2 施洗按手、復生恒報、諸道是也、

2 Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд.

3 惟上帝許我、我則行是、

3 Зробимо й це, коли Бог дозволить.

4 乃有始則明道、蒙天賜賚、共享聖神、

4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого,

5 知上帝至理、季世有妙用、

5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку,

6 後竟背教、其不克悔改自新、猶復釘上帝子於十字架、而顯辱之、

6 та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.

7 譬如土壤、時雨潤之、百物生之、農夫利之、上帝培之、

7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає.

8 若其叢生荊棘、則人棄之、終必被詛、而爇以火、

8 Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення.

9 我言此、望良朋、無若背教者、亦望爾得救、

9 Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так.

10 蓋上帝至公、必不爾忘、爾素爲生名施仁勤勞、以供事聖徒、今所行亦如是、

10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите.

11 我願爾衆、至終慇懃、以懷厚望、

11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,

12 爾勿惰慢、昔諸信主恒忍者、彼獲所許之福、爾其則傚、

12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю.

13 且未有大於上帝者、其許亞伯拉罕時、指己而誓、

13 Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою,

14 曰、吾必大資爾福祉、昌熾爾子孫、

14 говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“

15 亞伯拉罕恒忍以待、故獲所許、

15 І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю.

16 凡人之誓、必指大於己者、誓所以堅其信、而違言息矣、

16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку.

17 上帝欲使將得福之人、知其旨不易、故實之以誓、

17 Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,

18 上帝眞實無妄、旣許之而復誓之、皆不可易、吾素避難、冀得所許之福、大可慰藉、

18 щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,

19 我所望福、藏于幔內、猶心之有錨、鞏固不移、

19 що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону,

20 耶穌先我入之、永立爲祭司長、依麥基洗德之班聯、

20 куди, як предте́ча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим.