路加福音

第13章

1 時在坐數人、言加利利人血、彼拉多雜以犧牲、

2 耶穌曰、爾意此加利利人、較衆加利利人爲有罪、故受害乎、

3 我謂不然、爾曹不悔改、亦皆必亡、

4 昔西羅亞戍樓傾圮、壓而斃者十八人、爾意斯人、較耶路撒冷居民、尤負罪乎、

5 我謂不然、爾曹不悔改、亦皆必亡、〇

6 乃設譬曰、有植無花果樹於葡萄園者、至而求果不得、

7 語園丁曰、我三年來、求果弗得、不如斫之、無使曠土、

8 對曰、主今歲且容之、待我周掘壅糞、

9 或可結果、不然、斫之、〇

10 安息日、耶穌入會堂教誨、

11 有婦爲神所祟、病十八年、傴僂不能伸、

12 耶穌見之、謂婦曰、爾病可釋矣、

13 遂按之、婦卽伸、歸榮上帝、〇

14 宰會堂者、見耶穌安息日施醫、憾之、謂衆曰、工作自有六日、可來受醫、不必安息日 也、

15 主日、偽善者乎、爾曹安息日、孰不解牛驢於廐、牽以飲之乎、

16 况此婦爲亞伯拉罕裔、撒但繫之十有八年、不當於安息日解其結乎、

17 耶穌言此、諸敵愧恥、衆見其行事光明、則喜、〇

18 耶穌曰、上帝國何以譬之、又以何者比之、

19 有如芥種、人取投於園、長成大樹、飛鳥棲其枝、〇

20 又曰、將何以比上帝國乎、

21 有如酵、婦取而納三斗麵中、致均發酵焉、

22 耶穌經鄉邑教誨、向耶路撒冷而行、

23 或曰、主、得救者其寡乎、

24 曰、竭力爭進窄門、吾語汝、求入不得者多也、

25 家主起而閉門、爾曹立於外、叩門曰、主也、主也、爲我啓之、彼將曰奚自、我不識爾、

26 爾將曰、我儕於爾前飲食、爾亦於我衢教誨、

27 彼將曰、我言不識爾何自而來、衆不義、離我去矣、

28 時爾見亞伯拉罕、以撒、雅各、與諸先知於上帝國、而己逐於外、則必哀哭切齒矣、

29 自東自西、自南自北、有人將至、席坐於上帝國、

30 後者將爲先、先者將爲後也、〇

31 當日法利賽數人至、曰、去此希律欲殺爾、

32 耶穌曰、往告彼狐狸、言今日明日、我逐鬼施醫、至三日、吾事畢矣、

33 雖然、今日明日及後日、我當行矣、未有先知亡於耶路撒冷外者、

34 耶路撒冷乎、耶路撒冷乎、爾殺先知、石擊奉使者、我欲集爾赤子、似母雞集雛翼下、已幾何時、惟爾不欲、

35 爾室將爲墟矣、我誠告爾、今而後、爾不見我、時至、將曰、托主名來者、當見寵也、

Вiд Луки

Розділ 13

1 Того ча́су прийшли були дехто, та й розповіли́ Йому про галіле́ян, що їхню кров Пила́т змішав був із їхніми жертвами.

2 Ісус же сказав їм у відповідь: „Чи ви ду́маєте, що оці галіле́яни, що так постраждали, грішніші були від усіх галіле́ян?

3 Ні, кажу́ вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!

4 Або ті вісімнадцять, що ба́шта на них завалилась була́ в Сілоа́мі й побила їх, — чи ду́маєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?

5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“

6 І Він розповів оцю притчу: „Один чоловік у своїм винограднику мав поса́джене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.

7 І сказав винаре́ві: „Оце́ третій рік, відко́ли прихо́джу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знахо́джу; зрубай його, — нащо й землю марну́є воно?“

8 А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопа́ю довко́ла, і обкладу його гноєм, —

9 чи року наступного пло́ду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“.

10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.

11 І ось там була́ одна жінка, що вісімнадцять ро́ків мала духа не́мочі, і була скорчена, і не могла ніяк ви́простатись.

12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: „Жінко, — звільнена ти від неду́ги своєї“.

13 І Він руки на неї поклав, — і вона зараз ви́просталась, — і стала сла́вити Бога!

14 Озвався ж старши́й синагоги, обу́рений, що Ісус уздоро́вив у суботу, і сказав до наро́ду: „Є шість день, коли працювати належить, — приходьте тоді та вздоро́влюйтеся, а не дня суботнього“.

15 А Госпо́дь відповів і промовив до нього: „Лицеміре, — хіба́ ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого́ вола чи осла від я́сел, і не веде напоїти?

16 Чи ж цю дочку́ Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось ро́ків, не належить звільни́ти її суботнього дня від цих пут?“

17 А як Він говорив це, — засоро́милися всі Його супротивники. І тішився ввесь наро́д всіма славними вчинками, які Він чинив!

18 Він же промовив: „До чо́го подібне Царство Боже, і до чо́го його прирівняю?

19 Подібне воно до гірчи́чного зе́рна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм са́ді. І воно виросло, і деревом стало, і „ку́блилось птаство небесне на ві́ттях його“.

20 І зно́ву сказав Він: „Із чим порівняю Я Боже Царство?

21 Подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вки́сне“.

22 І прохо́див містами та се́лами Він і навчав, до Єрусалиму просту́ючи.

23 І озвався до Нього один: „Господи, — хіба буде мало спасе́них?“ А Він відказав їм:

24 „Силку́йтеся ввійти тісни́ми ворі́тьми, бо кажу́ вам, — багато-хто будуть намага́тися ввійти, — та не зможуть!

25 Як устане Госпо́дар та двері замкне́, ви зачне́те висто́ювати ізнадво́ру, та стукати в двері й казати: „Господи, — відчини нам!“ А Він вам у відповідь скаже: „Не знаю Я вас, звідки ви!“

26 Тоді станете ви говорити: „Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти“.

27 А Він вам відкаже: „Говорю́ вам, — не знаю Я, звідки ви. „Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!“

28 Буде плач там і скре́гіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж — вигнаних геть.

29 І при́йдуть інші від сходу й захо́ду, і пі́вночі й пі́вдня, і при столі́ в Царстві Божім засядуть!

30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!“

31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: „Вийди собі, і піди звідси, — хоче бо І́род убити Тебе“.

32 А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́.

33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і ча́су найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.

34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли!

35 Ось „ваш дім зостається порожній для вас!“ Говорю́ бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не наста́не, що скажете: „Благослове́нний, Хто йде в Господнє Ім'я́!“

路加福音

第13章

Вiд Луки

Розділ 13

1 時在坐數人、言加利利人血、彼拉多雜以犧牲、

1 Того ча́су прийшли були дехто, та й розповіли́ Йому про галіле́ян, що їхню кров Пила́т змішав був із їхніми жертвами.

2 耶穌曰、爾意此加利利人、較衆加利利人爲有罪、故受害乎、

2 Ісус же сказав їм у відповідь: „Чи ви ду́маєте, що оці галіле́яни, що так постраждали, грішніші були від усіх галіле́ян?

3 我謂不然、爾曹不悔改、亦皆必亡、

3 Ні, кажу́ вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!

4 昔西羅亞戍樓傾圮、壓而斃者十八人、爾意斯人、較耶路撒冷居民、尤負罪乎、

4 Або ті вісімнадцять, що ба́шта на них завалилась була́ в Сілоа́мі й побила їх, — чи ду́маєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?

5 我謂不然、爾曹不悔改、亦皆必亡、〇

5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“

6 乃設譬曰、有植無花果樹於葡萄園者、至而求果不得、

6 І Він розповів оцю притчу: „Один чоловік у своїм винограднику мав поса́джене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.

7 語園丁曰、我三年來、求果弗得、不如斫之、無使曠土、

7 І сказав винаре́ві: „Оце́ третій рік, відко́ли прихо́джу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знахо́джу; зрубай його, — нащо й землю марну́є воно?“

8 對曰、主今歲且容之、待我周掘壅糞、

8 А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопа́ю довко́ла, і обкладу його гноєм, —

9 或可結果、不然、斫之、〇

9 чи року наступного пло́ду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“.

10 安息日、耶穌入會堂教誨、

10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.

11 有婦爲神所祟、病十八年、傴僂不能伸、

11 І ось там була́ одна жінка, що вісімнадцять ро́ків мала духа не́мочі, і була скорчена, і не могла ніяк ви́простатись.

12 耶穌見之、謂婦曰、爾病可釋矣、

12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: „Жінко, — звільнена ти від неду́ги своєї“.

13 遂按之、婦卽伸、歸榮上帝、〇

13 І Він руки на неї поклав, — і вона зараз ви́просталась, — і стала сла́вити Бога!

14 宰會堂者、見耶穌安息日施醫、憾之、謂衆曰、工作自有六日、可來受醫、不必安息日 也、

14 Озвався ж старши́й синагоги, обу́рений, що Ісус уздоро́вив у суботу, і сказав до наро́ду: „Є шість день, коли працювати належить, — приходьте тоді та вздоро́влюйтеся, а не дня суботнього“.

15 主日、偽善者乎、爾曹安息日、孰不解牛驢於廐、牽以飲之乎、

15 А Госпо́дь відповів і промовив до нього: „Лицеміре, — хіба́ ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого́ вола чи осла від я́сел, і не веде напоїти?

16 况此婦爲亞伯拉罕裔、撒但繫之十有八年、不當於安息日解其結乎、

16 Чи ж цю дочку́ Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось ро́ків, не належить звільни́ти її суботнього дня від цих пут?“

17 耶穌言此、諸敵愧恥、衆見其行事光明、則喜、〇

17 А як Він говорив це, — засоро́милися всі Його супротивники. І тішився ввесь наро́д всіма славними вчинками, які Він чинив!

18 耶穌曰、上帝國何以譬之、又以何者比之、

18 Він же промовив: „До чо́го подібне Царство Боже, і до чо́го його прирівняю?

19 有如芥種、人取投於園、長成大樹、飛鳥棲其枝、〇

19 Подібне воно до гірчи́чного зе́рна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм са́ді. І воно виросло, і деревом стало, і „ку́блилось птаство небесне на ві́ттях його“.

20 又曰、將何以比上帝國乎、

20 І зно́ву сказав Він: „Із чим порівняю Я Боже Царство?

21 有如酵、婦取而納三斗麵中、致均發酵焉、

21 Подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вки́сне“.

22 耶穌經鄉邑教誨、向耶路撒冷而行、

22 І прохо́див містами та се́лами Він і навчав, до Єрусалиму просту́ючи.

23 或曰、主、得救者其寡乎、

23 І озвався до Нього один: „Господи, — хіба буде мало спасе́них?“ А Він відказав їм:

24 曰、竭力爭進窄門、吾語汝、求入不得者多也、

24 „Силку́йтеся ввійти тісни́ми ворі́тьми, бо кажу́ вам, — багато-хто будуть намага́тися ввійти, — та не зможуть!

25 家主起而閉門、爾曹立於外、叩門曰、主也、主也、爲我啓之、彼將曰奚自、我不識爾、

25 Як устане Госпо́дар та двері замкне́, ви зачне́те висто́ювати ізнадво́ру, та стукати в двері й казати: „Господи, — відчини нам!“ А Він вам у відповідь скаже: „Не знаю Я вас, звідки ви!“

26 爾將曰、我儕於爾前飲食、爾亦於我衢教誨、

26 Тоді станете ви говорити: „Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти“.

27 彼將曰、我言不識爾何自而來、衆不義、離我去矣、

27 А Він вам відкаже: „Говорю́ вам, — не знаю Я, звідки ви. „Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!“

28 時爾見亞伯拉罕、以撒、雅各、與諸先知於上帝國、而己逐於外、則必哀哭切齒矣、

28 Буде плач там і скре́гіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж — вигнаних геть.

29 自東自西、自南自北、有人將至、席坐於上帝國、

29 І при́йдуть інші від сходу й захо́ду, і пі́вночі й пі́вдня, і при столі́ в Царстві Божім засядуть!

30 後者將爲先、先者將爲後也、〇

30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!“

31 當日法利賽數人至、曰、去此希律欲殺爾、

31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: „Вийди собі, і піди звідси, — хоче бо І́род убити Тебе“.

32 耶穌曰、往告彼狐狸、言今日明日、我逐鬼施醫、至三日、吾事畢矣、

32 А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́.

33 雖然、今日明日及後日、我當行矣、未有先知亡於耶路撒冷外者、

33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і ча́су найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.

34 耶路撒冷乎、耶路撒冷乎、爾殺先知、石擊奉使者、我欲集爾赤子、似母雞集雛翼下、已幾何時、惟爾不欲、

34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли!

35 爾室將爲墟矣、我誠告爾、今而後、爾不見我、時至、將曰、托主名來者、當見寵也、

35 Ось „ваш дім зостається порожній для вас!“ Говорю́ бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не наста́не, що скажете: „Благослове́нний, Хто йде в Господнє Ім'я́!“