箴言

第27章

1 今日之事,尚不及知,明日之事,勿自誇詡。

2 人揄揚爾則可,自善其善則非所宜。

3 石沙甚重,愚人之怒,殆有甚焉。

4 人之憤怒酷烈,勢若行潦,人懷嫉妒,誰能禦之。

5 愛人之心,藏諸衷曲,不如責人以善,直言無隱。

6 仇讎雖與我接吻,亦知其偽,友朋雖出言傷予,益見其直。

7 人而果腹,雖蜂房亦有所厭,人而饑餓,雖苦物亦以爲甘。

8 人遊遠方,如鳥離巢。

9 馨香悅心,同於良朋之相勸。

10 父之良朋,己之密友,爾與之善,相愛靡已,則遘難之時,毋庸詣兄弟之室,蓋兄弟遠離,不如鄰里在側。

11 爾小子,宜學智慧,致悅我心,有人毁予,以此答之。

12 智者先機以避害,愚人前往而遭刑。

13 爲外人異族作中保,而不能償,則必取其衣爲質。

14 晨興,不讚其友而過實,人以爲誹之。

15 妻頑譬彼陰雨,屋宇恒漏。

16 欲使之不嚚,如使風不吹,若手握香膏,欲芬芳之不聞。

17 以鐵治鐵,交相磨礪,益友亦若是。

18 植無花果樹,可食其實,人事其主,必蒙賞賚。

19 人鑑於水,形容維肖,以己心度人心者亦若是。

20 陰司暗府無盈日,貪欲無厭者亦若是。

21 洪爐足以煉金銀,頌美足以覘人心。

22 扑責愚人,如擣麥於臼,亦不能夫其愚,

23 爾之牛羊,牧養必勸。

24 蓋貸財不能永存,冠冕不能世襲。

25 百草萌蘖,菜蔬叢生,爲爾斂藏。

26 爾其勤牧羣羊,剪羔羊之毛,可以製衣,售牡羊之價,可以購田,

27 牝羊出乳,供爾僕婢之食,綽然有餘。

Приповiстi

Розділ 27

1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.

2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?

5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.

6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.

7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.

8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.

9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!

11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.

12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.

13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.

14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.

15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:

16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.

17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.

18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.

20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни.

21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.

22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!

23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,

24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —

26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,

27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.

箴言

第27章

Приповiстi

Розділ 27

1 今日之事,尚不及知,明日之事,勿自誇詡。

1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.

2 人揄揚爾則可,自善其善則非所宜。

2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

3 石沙甚重,愚人之怒,殆有甚焉。

3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

4 人之憤怒酷烈,勢若行潦,人懷嫉妒,誰能禦之。

4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?

5 愛人之心,藏諸衷曲,不如責人以善,直言無隱。

5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.

6 仇讎雖與我接吻,亦知其偽,友朋雖出言傷予,益見其直。

6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.

7 人而果腹,雖蜂房亦有所厭,人而饑餓,雖苦物亦以爲甘。

7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.

8 人遊遠方,如鳥離巢。

8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.

9 馨香悅心,同於良朋之相勸。

9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

10 父之良朋,己之密友,爾與之善,相愛靡已,則遘難之時,毋庸詣兄弟之室,蓋兄弟遠離,不如鄰里在側。

10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!

11 爾小子,宜學智慧,致悅我心,有人毁予,以此答之。

11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.

12 智者先機以避害,愚人前往而遭刑。

12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.

13 爲外人異族作中保,而不能償,則必取其衣爲質。

13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.

14 晨興,不讚其友而過實,人以爲誹之。

14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.

15 妻頑譬彼陰雨,屋宇恒漏。

15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:

16 欲使之不嚚,如使風不吹,若手握香膏,欲芬芳之不聞。

16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.

17 以鐵治鐵,交相磨礪,益友亦若是。

17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.

18 植無花果樹,可食其實,人事其主,必蒙賞賚。

18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

19 人鑑於水,形容維肖,以己心度人心者亦若是。

19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.

20 陰司暗府無盈日,貪欲無厭者亦若是。

20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни.

21 洪爐足以煉金銀,頌美足以覘人心。

21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.

22 扑責愚人,如擣麥於臼,亦不能夫其愚,

22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!

23 爾之牛羊,牧養必勸。

23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,

24 蓋貸財不能永存,冠冕不能世襲。

24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

25 百草萌蘖,菜蔬叢生,爲爾斂藏。

25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —

26 爾其勤牧羣羊,剪羔羊之毛,可以製衣,售牡羊之價,可以購田,

26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,

27 牝羊出乳,供爾僕婢之食,綽然有餘。

27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.