箴言

第17章

1 盛饌列几、而人與爭、不如一方之餅、反得安然食之。

2 子不肖而家宰賢、督率諸子、分其遺業。

3 金銀爲洪爐所鍛鍊、人心爲耶和華所鑒察。

4 強暴者喜強暴、虛誕者喜虛誕。

5 欺凌貧乏、則侮造化之主、幸人禍患、必受刑罰。

6 老者受子孫之榮、子孫得祖父之蔭。

7 位卑而言高、非宜也、位高而言卑、亦非宜也。

8 禮物如寶玉、無往不利。

9 蓋人愆尤、以修和好、洩人機事、以間良朋。

10 加百杖於愚人、受之易忘、獻一箴於智者、念之弗失。

11 謀叛之人、自取其戾、隸追及之、加以酷刑。

12 寧遇失子之猛熊、莫遘橫逆之頑夫。

13 以惡報善者、災害不離其家。

14 釁隙之開、若江河之潰、故爭競將起、必弭之。

15 以惡爲善、以善爲惡、俱耶和華所疾。

16 愚者得金、何益之有、蓋使市智慧、而念不及此。

17 友朋敦誼、兄弟急難。

18 爲友中保、以物質人、是爲不智。

19 好勇鬬狠、陷於罪戾、志驕心傲、致於敗亡。

20 頑嚚其心、福於何有、惡言自口、災必及之。

21 生子愚昧、必懷殷憂。

22 心樂則沉痾可起、心憂則骨髓漸枯。

23 惡人納賄賂、誣直作曲。

24 智者見道於目前、愚者放心於天外、

25 愚魯之子、貽父母憂。

26 庶人爲善、反遭刑罰、民牧秉公、反加扑責、俱非所宜。

27 智者之言簡潔、哲者之心溫和。

28 無論賢愚、緘口乃智。

Приповiстi

Розділ 17

1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.

2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.

3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.

4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.

5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.

6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.

7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.

8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.

9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.

10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.

11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.

13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.

14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!

15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.

16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?

17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.

18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.

19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.

21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.

22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.

23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.

24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.

25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.

26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!

27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.

28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.

箴言

第17章

Приповiстi

Розділ 17

1 盛饌列几、而人與爭、不如一方之餅、反得安然食之。

1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.

2 子不肖而家宰賢、督率諸子、分其遺業。

2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.

3 金銀爲洪爐所鍛鍊、人心爲耶和華所鑒察。

3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.

4 強暴者喜強暴、虛誕者喜虛誕。

4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.

5 欺凌貧乏、則侮造化之主、幸人禍患、必受刑罰。

5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.

6 老者受子孫之榮、子孫得祖父之蔭。

6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.

7 位卑而言高、非宜也、位高而言卑、亦非宜也。

7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.

8 禮物如寶玉、無往不利。

8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.

9 蓋人愆尤、以修和好、洩人機事、以間良朋。

9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.

10 加百杖於愚人、受之易忘、獻一箴於智者、念之弗失。

10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.

11 謀叛之人、自取其戾、隸追及之、加以酷刑。

11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

12 寧遇失子之猛熊、莫遘橫逆之頑夫。

12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.

13 以惡報善者、災害不離其家。

13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.

14 釁隙之開、若江河之潰、故爭競將起、必弭之。

14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!

15 以惡爲善、以善爲惡、俱耶和華所疾。

15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.

16 愚者得金、何益之有、蓋使市智慧、而念不及此。

16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?

17 友朋敦誼、兄弟急難。

17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.

18 爲友中保、以物質人、是爲不智。

18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.

19 好勇鬬狠、陷於罪戾、志驕心傲、致於敗亡。

19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

20 頑嚚其心、福於何有、惡言自口、災必及之。

20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.

21 生子愚昧、必懷殷憂。

21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.

22 心樂則沉痾可起、心憂則骨髓漸枯。

22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.

23 惡人納賄賂、誣直作曲。

23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.

24 智者見道於目前、愚者放心於天外、

24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.

25 愚魯之子、貽父母憂。

25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.

26 庶人爲善、反遭刑罰、民牧秉公、反加扑責、俱非所宜。

26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!

27 智者之言簡潔、哲者之心溫和。

27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.

28 無論賢愚、緘口乃智。

28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.