Дiї

Розділ 10

1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.

2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.

3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“

4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.

5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.

6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.

7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,

8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.

9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,

11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.

13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“

14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“

15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“

16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.

17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,

18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“

19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.

20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“

21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“

22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.

24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.

25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“

27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.

29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“

30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.

32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.

33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.

34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,

35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.

36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.

37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.

40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,

41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.

44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.

45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!

46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:

47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“

48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.

Деяния апостолов

Глава 10

1 В Кесарии жил человек по имени Корнилий. Он был центурионом Италийского полка.

2 Он сам, как и все домашние его, был богобоязнен и предан Богу. Он щедро жертвовал на помощь бедным и постоянно молился Господу.

3 Однажды, около трёх часов дня, Корнилию было видение, и он ясно увидел Ангела Божьего, который явился ему и сказал: «Корнилий!»

4 Он же в страхе устремил на него взгляд и спросил: «Что тебе нужно, господин?» Ангел ответил ему: «Бог знает о твоих молитвах и дарах бедным. Он помнит всё, что ты сделал.

5 Теперь же пошли людей в Иоппию за неким Симоном, также прозванным Петром,

6 остановившимся у кожевника Симона, дом которого находится у моря».

7 Когда Ангел, говоривший с ним, удалился, Корнилий призвал двух слуг и благочестивого воина, состоявших при нём,

8 и, объяснив им всё, послал их в Иоппию.

9 На следующий день, когда они были в пути и приближались к городу, около полудня Пётр поднялся на крышу помолиться.

10 Он почувствовал сильный голод и решил поесть. И пока готовили еду, ему было видение.

11 Он увидел, как раскрылись небеса и нечто похожее на широкое полотно, которое держат за четыре угла, стало опускаться на землю.

12 На нём были всякие животные, пресмыкающиеся и птицы.

13 Затем голос сказал ему: «Встань, Пётр, заколи и ешь!»

14 Пётр ответил: «Ни за что, Господи! Я никогда не ел ничего скверного и нечистого».

15 Во второй раз голос обратился к нему: «Что Бог очистил, не называй скверным».

16 Это случилось трижды, и тотчас же всё это опять поднялось на небо.

17 Пока Пётр размышлял о значении увиденного, люди, посланные Корнилием, разузнав, где находится дом Симона, уже стояли у ворот.

18 Они громко спрашивали: «Не здесь ли остановился Симон, по прозванию Пётр?»

19 Пётр размышлял о видении, когда Дух сказал ему: «Три человека ищут тебя;

20 встань, спустись вниз и иди с ними без колебаний, так как Я послал их».

21 Тогда Пётр спустился и сказал этим людям: «Я тот, кого вы ищете. Зачем вы пришли?»

22 Они ответили: «Центурион Корнилий, человек праведный и богобоязненный, уважаемый всеми иудеями, послал нас. Святой Ангел повелел ему пригласить тебя к себе в дом и послушать твои речи».

23 Тогда Пётр пригласил их войти в дом и попросил остаться на ночь. На другой день, собравшись, он отправился с ними, и с ним пошли некоторые братья из Иоппии.

24 На следующий день он прибыл в Кесарию. Созвав своих родственников и близких друзей, Корнилий ждал их прихода.

25 А когда Пётр входил в дом, Корнилий встретил его и поклонился, упав ему в ноги.

26 Но Пётр поднял его и сказал: «Встань! Я всего лишь человек, как и ты».

27 И, беседуя с ним, Пётр вошёл в дом и увидел, что там собралось много народа.

28 Пётр обратился к собравшимся с такими словами: «Вы знаете, что для иудея незаконно общаться с иноплеменниками или навещать их. Но Бог указал мне не называть никого скверным или нечистым.

29 Поэтому, когда я получил приглашение, я пришёл беспрекословно. Итак, я спрашиваю, почему вы послали за мной?»

30 Тогда Корнилий ответил: «Четыре дня назад, в это самое время, в три часа пополудни, я молился у себя в доме. Внезапно передо мной появился человек в сияющем одеянии

31 и сказал: „Корнилий, твоя молитва услышана, и твои подаяния бедным запомнил Бог.

32 Так пошли же в Иоппию за Симоном по прозванию Пётр; он гостит в доме кожевника Симона, дом которого находится у моря”.

33 И я тотчас же послал за тобой, и ты правильно сделал, что пришёл. Теперь все мы здесь перед Богом, чтобы выслушать всё то, что Господь повелел тебе сказать».

34 Тогда Пётр обратился к ним: «Сейчас я действительно понимаю, что Бог беспристрастен,

35 и во всяком народе те, кто боятся Его и поступают праведно, — угодны Ему.

36 Он обратился со словом к народу Израиля, проповедуя устами Иисуса Христа Добрую Весть о мире. Он — Господь над всеми.

37 Вы знаете о недавних событиях в Иудее, о том, что началось в Галилее после крещения, провозглашённого Иоанном,

38 об Иисусе из Назарета, Которого Бог сделал Христом, дав Ему Святого Духа и силу. Бог был с ним, и ходил Иисус повсюду, творя добро и исцеляя всех, кто был под властью дьявола.

39 Мы являемся свидетелями всему тому, что Иисус сделал в Иудее и в Иерусалиме. Его убили, пригвоздив к деревянному кресту,

40 но на третий день после смерти Бог воскресил Его. Бог сделал так, что Иисус явился,

41 но не всем, а только тем свидетелям, которых Бог избрал заранее, то есть нам, которые ели и пили с Ним после того, как Он воскрес из мёртвых.

42 Иисус повелел, чтобы мы проповедовали людям и свидетельствовали, что Он Тот, Кого Бог поставил судьёй над живыми и мёртвыми.

43 Все пророки возвещали о Нём, говоря, что каждому, кто уверовал в Него, будут прощены грехи именем Его».

44 Когда Пётр ещё продолжал говорить, Святой Дух снизошёл на всех, кто слушал его слова.

45 И верующие иудеи, пришедшие вместе с Петром, были поражены тем, что Бог излил Свой дар Святого Духа также и на язычников,

46 потому что они слышали, как те говорили на разных языках и превозносили величие Божье. Пётр сказал:

47 «Эти люди получили Духа Святого точно так же, как и мы. Так разве может кто-нибудь помешать им получить крещение водой?»

48 И он приказал им креститься во имя Иисуса Христа. Затем они попросили его побыть с ними ещё несколько дней.

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.

1 В Кесарии жил человек по имени Корнилий. Он был центурионом Италийского полка.

2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.

2 Он сам, как и все домашние его, был богобоязнен и предан Богу. Он щедро жертвовал на помощь бедным и постоянно молился Господу.

3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“

3 Однажды, около трёх часов дня, Корнилию было видение, и он ясно увидел Ангела Божьего, который явился ему и сказал: «Корнилий!»

4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.

4 Он же в страхе устремил на него взгляд и спросил: «Что тебе нужно, господин?» Ангел ответил ему: «Бог знает о твоих молитвах и дарах бедным. Он помнит всё, что ты сделал.

5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.

5 Теперь же пошли людей в Иоппию за неким Симоном, также прозванным Петром,

6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.

6 остановившимся у кожевника Симона, дом которого находится у моря».

7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,

7 Когда Ангел, говоривший с ним, удалился, Корнилий призвал двух слуг и благочестивого воина, состоявших при нём,

8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.

8 и, объяснив им всё, послал их в Иоппию.

9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

9 На следующий день, когда они были в пути и приближались к городу, около полудня Пётр поднялся на крышу помолиться.

10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,

10 Он почувствовал сильный голод и решил поесть. И пока готовили еду, ему было видение.

11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

11 Он увидел, как раскрылись небеса и нечто похожее на широкое полотно, которое держат за четыре угла, стало опускаться на землю.

12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.

12 На нём были всякие животные, пресмыкающиеся и птицы.

13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“

13 Затем голос сказал ему: «Встань, Пётр, заколи и ешь!»

14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“

14 Пётр ответил: «Ни за что, Господи! Я никогда не ел ничего скверного и нечистого».

15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“

15 Во второй раз голос обратился к нему: «Что Бог очистил, не называй скверным».

16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.

16 Это случилось трижды, и тотчас же всё это опять поднялось на небо.

17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,

17 Пока Пётр размышлял о значении увиденного, люди, посланные Корнилием, разузнав, где находится дом Симона, уже стояли у ворот.

18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“

18 Они громко спрашивали: «Не здесь ли остановился Симон, по прозванию Пётр?»

19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.

19 Пётр размышлял о видении, когда Дух сказал ему: «Три человека ищут тебя;

20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“

20 встань, спустись вниз и иди с ними без колебаний, так как Я послал их».

21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“

21 Тогда Пётр спустился и сказал этим людям: «Я тот, кого вы ищете. Зачем вы пришли?»

22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.

22 Они ответили: «Центурион Корнилий, человек праведный и богобоязненный, уважаемый всеми иудеями, послал нас. Святой Ангел повелел ему пригласить тебя к себе в дом и послушать твои речи».

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.

23 Тогда Пётр пригласил их войти в дом и попросил остаться на ночь. На другой день, собравшись, он отправился с ними, и с ним пошли некоторые братья из Иоппии.

24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.

24 На следующий день он прибыл в Кесарию. Созвав своих родственников и близких друзей, Корнилий ждал их прихода.

25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

25 А когда Пётр входил в дом, Корнилий встретил его и поклонился, упав ему в ноги.

26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“

26 Но Пётр поднял его и сказал: «Встань! Я всего лишь человек, как и ты».

27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

27 И, беседуя с ним, Пётр вошёл в дом и увидел, что там собралось много народа.

28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.

28 Пётр обратился к собравшимся с такими словами: «Вы знаете, что для иудея незаконно общаться с иноплеменниками или навещать их. Но Бог указал мне не называть никого скверным или нечистым.

29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“

29 Поэтому, когда я получил приглашение, я пришёл беспрекословно. Итак, я спрашиваю, почему вы послали за мной?»

30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

30 Тогда Корнилий ответил: «Четыре дня назад, в это самое время, в три часа пополудни, я молился у себя в доме. Внезапно передо мной появился человек в сияющем одеянии

31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.

31 и сказал: „Корнилий, твоя молитва услышана, и твои подаяния бедным запомнил Бог.

32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.

32 Так пошли же в Иоппию за Симоном по прозванию Пётр; он гостит в доме кожевника Симона, дом которого находится у моря”.

33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.

33 И я тотчас же послал за тобой, и ты правильно сделал, что пришёл. Теперь все мы здесь перед Богом, чтобы выслушать всё то, что Господь повелел тебе сказать».

34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,

34 Тогда Пётр обратился к ним: «Сейчас я действительно понимаю, что Бог беспристрастен,

35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.

35 и во всяком народе те, кто боятся Его и поступают праведно, — угодны Ему.

36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.

36 Он обратился со словом к народу Израиля, проповедуя устами Иисуса Христа Добрую Весть о мире. Он — Господь над всеми.

37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

37 Вы знаете о недавних событиях в Иудее, о том, что началось в Галилее после крещения, провозглашённого Иоанном,

38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

38 об Иисусе из Назарета, Которого Бог сделал Христом, дав Ему Святого Духа и силу. Бог был с ним, и ходил Иисус повсюду, творя добро и исцеляя всех, кто был под властью дьявола.

39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.

39 Мы являемся свидетелями всему тому, что Иисус сделал в Иудее и в Иерусалиме. Его убили, пригвоздив к деревянному кресту,

40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,

40 но на третий день после смерти Бог воскресил Его. Бог сделал так, что Иисус явился,

41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

41 но не всем, а только тем свидетелям, которых Бог избрал заранее, то есть нам, которые ели и пили с Ним после того, как Он воскрес из мёртвых.

42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

42 Иисус повелел, чтобы мы проповедовали людям и свидетельствовали, что Он Тот, Кого Бог поставил судьёй над живыми и мёртвыми.

43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.

43 Все пророки возвещали о Нём, говоря, что каждому, кто уверовал в Него, будут прощены грехи именем Его».

44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.

44 Когда Пётр ещё продолжал говорить, Святой Дух снизошёл на всех, кто слушал его слова.

45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!

45 И верующие иудеи, пришедшие вместе с Петром, были поражены тем, что Бог излил Свой дар Святого Духа также и на язычников,

46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:

46 потому что они слышали, как те говорили на разных языках и превозносили величие Божье. Пётр сказал:

47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“

47 «Эти люди получили Духа Святого точно так же, как и мы. Так разве может кто-нибудь помешать им получить крещение водой?»

48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.

48 И он приказал им креститься во имя Иисуса Христа. Затем они попросили его побыть с ними ещё несколько дней.