Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 10

1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.

2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.

3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“

4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.

5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.

6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.

7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,

8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.

9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,

11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.

13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“

14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“

15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“

16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.

17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,

18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“

19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.

20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“

21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“

22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.

24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.

25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“

27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.

29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“

30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.

32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.

33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.

34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,

35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.

36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.

37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.

40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,

41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.

44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.

45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!

46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:

47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“

48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.

Деяния апостолов

Глава 10

1 В Кесарии был человек по имени Корнилий, центурион Италийской когорты.

2 Он жил благочестиво, почитал со всем домом своим единого Бога, щедро помогал бедным и постоянно молился Богу.

3 Однажды, около трех часов пополудни, было ему видение, в котором Корнилий ясно увидел, как ангел Божий вошел и обратился к нему: «Корнилий!»

4 Корнилий в испуге посмотрел на него и спросил: «Что, Господи?» Ангел ответил ему: «Молитвы твои и милостыни твои приняты Богом, и Он помнит о них.

5 Теперь пошли людей своих в Иоппию за человеком по имени Симон, которого зовут также Петром.

6 Он гостит сейчас у Симона-кожевника, дом которого у моря».

7 Когда ангел, говоривший с ним, удалился, Корнилий вызвал двух своих слуг и одного благочестивого воина из своей охраны.

8 Рассказав им обо всем случившемся, он отправил их в Иоппию.

9 На следующий день, когда люди Корнилия были еще в пути и приближались к городу, Петр (было около полудня) поднялся на плоскую крышу дома, чтобы помолиться.

10 Он был голоден и очень хотел хоть что-нибудь съесть. Пока готовили поесть, Петру было видение:

11 он увидел, что раскрылись небеса и нечто, похожее на большую скатерть, которую держат за четыре конца, опускается на землю.

12 На ней были всякого рода четвероногие животные земные, пресмыкающиеся и птицы небесные.

13 И он услышал обращенный к нему голос: «Встань, Петр, заколи и ешь!»

14 «Ни за что, Господи, — ответил Петр. — Никогда не ел я ничего поганого или нечистого».

15 И снова донесся до него голос, во второй раз: «Что Бог очистил, того ты больше не считай нечистым».

16 Так было трижды, и тотчас всё это было поднято на небо.

17 Пока Петр еще был в недоумении о том, что бы значило это видение, у ворот остановились люди, посланные Корнилием: они разузнали, где находится дом Симона — кожевника,

18 и теперь громко спрашивали, не гостит ли здесь Симон, называемый Петром.

19 Тут Дух сказал Петру, продолжавшему размышлять о видении: «Пришли три человека и ищут тебя.

20 Поспеши к ним и без всякого сомнения иди с ними, ибо Я послал их».

21 Петр спустился с крыши и сказал им: «Я тот, кого вы ищете. Что привело вас сюда?»

22 «Мы пришли, — ответили они, — от центуриона Корнилия, человека праведного, чтущего единого Бога и очень уважаемого всем иудейским народом. Святой ангел велел ему пригласить тебя прийти к нему домой, чтобы услышать то, что ты скажешь ему».

23 Тогда Петр предложил им войти и приютил их в доме. Наутро он собрался и отправился с ними в путь, и некоторые из иоппийских братьев сопровождали его.

24 В Кесарию пришли они на следующий день. Корнилий ждал их, созвав своих родственников и близких друзей.

25 Когда Петр вошел, Корнилий встретил его и, пав к ногам, приветствовал его в глубочайшем почтении.

26 Петр же поднял его и сказал: «Встань, я всего лишь человек».

27 Беседуя с ним, он прошел в дом и увидел, что там собралось много народа.

28 Он сказал им: «Вы сами знаете, что запрещено иудею общаться с иноплеменниками или входить к ним в дом, но Бог открыл мне, что никого нельзя считать поганым или нечистым.

29 Вот почему, когда вы за мной послали, я пришел без возражений. Теперь хотел бы я узнать, зачем вы прислали за мной?»

30 «Три дня назад, примерно в это же время, около трех часов дня, я молился в доме своем, — сказал Корнилий. — И вдруг увидел я перед собой мужа в сияющем одеянии,

31 который сказал мне: „Корнилий! Услышана твоя молитва и милостыни твои не забыты Богом.

32 Пошли в Иоппию за Симоном, которого зовут также Петром, он гостит в доме кожевника Симона возле моря“.

33 Я сразу же послал к тебе, и ты хорошо сделал, что пришел. И вот теперь все мы здесь пред Богом и готовы выслушать всё, что повелел тебе сказать Господь».

34 «Теперь я действительно понимаю, что Бог беспристрастен, — открыв уста, заговорил Петр. —

35 Угоден Ему всякий, кто чтит Его и поступает по правде, из какого бы народа тот ни был.

36 Бог послал слово Свое народу Израиля, и было оно для них Благой Вестью о мире через Иисуса Христа, Который есть Господь всех.

37 Вам известно, что происходило по всей Иудее, начиная с Галилеи, после крещения, которое проповедовал Иоанн.

38 Слышали вы о том, как Бог помазал Иисуса из Назарета Духом Святым и силою, и Иисус ходил повсюду, творя добро и исцеляя всех угнетаемых дьяволом, потому что Бог был с Ним.

39 И мы — свидетели всего, что совершил Он в стране иудейской и [в] Иерусалиме и как убили Его, распяв на кресте.

40 Но Бог воскресил Его [на] третий день и дал возможность людям увидеть Его —

41 не всему народу, а лишь тем свидетелям, которых Бог заранее избрал, — нам, кто ел и пил с Ним по воскресении Его из мертвых.

42 И Он повелел нам проповедовать об этом людям и свидетельствовать, что Его поставил Бог судить живых и мертвых.

43 Все пророки свидетельствуют о Нем и говорят, что всякий верующий в Него получает прощение грехов силою и властью имени Его».

44 Петр еще произносил эти слова, когда Дух Святой сошел на всех, слушавших весть его.

45 И верующие из иудеев, пришедшие с Петром, изумились, что Святой Дух дарован был и язычникам.

46 Ибо слышали, как те говорили на разных языках и величали Бога. Тогда Петр сказал:

47 «Может ли кто отказать в крещении водою тем, кто, как и мы, получили Духа Святого?»

48 И велел им креститься во имя Иисуса Христа. А потом они попросили его остаться у них на несколько дней.

Дiї Розділ 10	Деяния апостолов Глава 10
1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.	1 В Кесарии был человек по имени Корнилий, центурион Италийской когорты.
2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.	2 Он жил благочестиво, почитал со всем домом своим единого Бога, щедро помогал бедным и постоянно молился Богу.
3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“	3 Однажды, около трех часов пополудни, было ему видение, в котором Корнилий ясно увидел, как ангел Божий вошел и обратился к нему: «Корнилий!»
4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.	4 Корнилий в испуге посмотрел на него и спросил: «Что, Господи?» Ангел ответил ему: «Молитвы твои и милостыни твои приняты Богом, и Он помнит о них.
5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.	5 Теперь пошли людей своих в Иоппию за человеком по имени Симон, которого зовут также Петром.
6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.	6 Он гостит сейчас у Симона-кожевника, дом которого у моря».
7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,	7 Когда ангел, говоривший с ним, удалился, Корнилий вызвал двух своих слуг и одного благочестивого воина из своей охраны.
8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.	8 Рассказав им обо всем случившемся, он отправил их в Иоппию.
9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.	9 На следующий день, когда люди Корнилия были еще в пути и приближались к городу, Петр (было около полудня) поднялся на плоскую крышу дома, чтобы помолиться.
10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,	10 Он был голоден и очень хотел хоть что-нибудь съесть. Пока готовили поесть, Петру было видение:
11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.	11 он увидел, что раскрылись небеса и нечто, похожее на большую скатерть, которую держат за четыре конца, опускается на землю.
12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.	12 На ней были всякого рода четвероногие животные земные, пресмыкающиеся и птицы небесные.
13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“	13 И он услышал обращенный к нему голос: «Встань, Петр, заколи и ешь!»
14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“	14 «Ни за что, Господи, — ответил Петр. — Никогда не ел я ничего поганого или нечистого».
15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“	15 И снова донесся до него голос, во второй раз: «Что Бог очистил, того ты больше не считай нечистым».
16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.	16 Так было трижды, и тотчас всё это было поднято на небо.
17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,	17 Пока Петр еще был в недоумении о том, что бы значило это видение, у ворот остановились люди, посланные Корнилием: они разузнали, где находится дом Симона — кожевника,
18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“	18 и теперь громко спрашивали, не гостит ли здесь Симон, называемый Петром.
19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.	19 Тут Дух сказал Петру, продолжавшему размышлять о видении: «Пришли три человека и ищут тебя.
20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“	20 Поспеши к ним и без всякого сомнения иди с ними, ибо Я послал их».
21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“	21 Петр спустился с крыши и сказал им: «Я тот, кого вы ищете. Что привело вас сюда?»
22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.	22 «Мы пришли, — ответили они, — от центуриона Корнилия, человека праведного, чтущего единого Бога и очень уважаемого всем иудейским народом. Святой ангел велел ему пригласить тебя прийти к нему домой, чтобы услышать то, что ты скажешь ему».
23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.	23 Тогда Петр предложил им войти и приютил их в доме. Наутро он собрался и отправился с ними в путь, и некоторые из иоппийских братьев сопровождали его.
24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.	24 В Кесарию пришли они на следующий день. Корнилий ждал их, созвав своих родственников и близких друзей.
25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.	25 Когда Петр вошел, Корнилий встретил его и, пав к ногам, приветствовал его в глубочайшем почтении.
26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“	26 Петр же поднял его и сказал: «Встань, я всего лишь человек».
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,	27 Беседуя с ним, он прошел в дом и увидел, что там собралось много народа.
28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.	28 Он сказал им: «Вы сами знаете, что запрещено иудею общаться с иноплеменниками или входить к ним в дом, но Бог открыл мне, что никого нельзя считать поганым или нечистым.
29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“	29 Вот почему, когда вы за мной послали, я пришел без возражений. Теперь хотел бы я узнать, зачем вы прислали за мной?»
30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі	30 «Три дня назад, примерно в это же время, около трех часов дня, я молился в доме своем, — сказал Корнилий. — И вдруг увидел я перед собой мужа в сияющем одеянии,
31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.	31 который сказал мне: „Корнилий! Услышана твоя молитва и милостыни твои не забыты Богом.
32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.	32 Пошли в Иоппию за Симоном, которого зовут также Петром, он гостит в доме кожевника Симона возле моря“.
33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.	33 Я сразу же послал к тебе, и ты хорошо сделал, что пришел. И вот теперь все мы здесь пред Богом и готовы выслушать всё, что повелел тебе сказать Господь».
34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,	34 «Теперь я действительно понимаю, что Бог беспристрастен, — открыв уста, заговорил Петр. —
35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.	35 Угоден Ему всякий, кто чтит Его и поступает по правде, из какого бы народа тот ни был.
36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.	36 Бог послал слово Свое народу Израиля, и было оно для них Благой Вестью о мире через Иисуса Христа, Который есть Господь всех.
37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,	37 Вам известно, что происходило по всей Иудее, начиная с Галилеи, после крещения, которое проповедовал Иоанн.
38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.	38 Слышали вы о том, как Бог помазал Иисуса из Назарета Духом Святым и силою, и Иисус ходил повсюду, творя добро и исцеляя всех угнетаемых дьяволом, потому что Бог был с Ним.
39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.	39 И мы — свидетели всего, что совершил Он в стране иудейской и [в] Иерусалиме и как убили Его, распяв на кресте.
40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,	40 Но Бог воскресил Его [на] третий день и дал возможность людям увидеть Его —
41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.	41 не всему народу, а лишь тем свидетелям, которых Бог заранее избрал, — нам, кто ел и пил с Ним по воскресении Его из мертвых.
42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.	42 И Он повелел нам проповедовать об этом людям и свидетельствовать, что Его поставил Бог судить живых и мертвых.
43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.	43 Все пророки свидетельствуют о Нем и говорят, что всякий верующий в Него получает прощение грехов силою и властью имени Его».
44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.	44 Петр еще произносил эти слова, когда Дух Святой сошел на всех, слушавших весть его.
45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!	45 И верующие из иудеев, пришедшие с Петром, изумились, что Святой Дух дарован был и язычникам.
46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:	46 Ибо слышали, как те говорили на разных языках и величали Бога. Тогда Петр сказал:
47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“	47 «Может ли кто отказать в крещении водою тем, кто, как и мы, получили Духа Святого?»
48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.	48 И велел им креститься во имя Иисуса Христа. А потом они попросили его остаться у них на несколько дней.

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

Старий
завіт

Новий
завіт