Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 10

1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.

2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.

3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“

4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.

5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.

6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.

7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,

8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.

9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,

11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.

13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“

14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“

15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“

16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.

17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,

18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“

19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.

20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“

21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“

22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.

24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.

25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“

27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.

29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“

30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.

32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.

33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.

34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,

35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.

36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.

37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.

40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,

41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.

44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.

45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!

46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:

47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“

48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.

Деяния апостолов

Глава 10

1 В Кесарии был человек по имени Корнилий, сотник, из полка, который носит название Италийский.

2 Корнилий, как и вся его семья, был человеком благочестивым и боящимся Бога, он щедро раздавал милостыню и постоянно молился Богу.

3 Однажды около девятого часа Корнилию было видение. Он ясно видел Божьего ангела, который явился ему и сказал: — Корнилий!

4 Он взглянул на него в ужасе и сказал: — Что, господин? Ангел ответил: — Бог вспомнил о тебе, потому что твои молитвы и милостыни вознеслись к Нему, как приятный запах жертвоприношения.

5 Пошли людей в Яффу, чтобы они позвали Симона, которого называют Петром,

6 он остановился у кожевника Симона, в доме у моря.

7 Когда ангел, говоривший с ним, ушел, Корнилий позвал двух своих слуг и благочестивого солдата, исполнявшего его личные поручения.

8 Пересказав им все, что произошло, он послал их в Яффу.

9 В полдень следующего дня, когда посланные уже подходили к городу, Петр поднялся на крышу дома помолиться.

10 Он был голоден и хотел есть. Пока готовили пищу, Петру было видение.

11 Он видел раскрытые небеса и нечто похожее на широкое полотно, которое опускалось на землю, придерживаемое за четыре конца.

12 В этом полотне были всякие виды четвероногих животных, пресмыкающиеся и птицы.

13 Затем голос сказал ему: — Встань, Петр, заколи и съешь.

14 — Ни в коем случае, Господи! — ответил Петр. — Я никогда не ел ничего оскверненного или нечистого.

15 Тогда голос сказал ему во второй раз: — Не называй нечистым то, что Бог очистил.

16 Так было три раза, и тотчас полотно было поднято на небо.

17 Петр все недоумевал, что бы значило это видение, когда люди, посланные Корнилием, расспросив про дом Симона, подошли и остановились у ворот.

18 Они стали спрашивать, здесь ли остановился Симон, называемый Петром.

19 Петр все еще обдумывал видение, когда Дух сказал ему: — Тебя ищут три человека.

20 Вставай и спускайся вниз. Иди с ними без колебаний, потому что это Я послал их.

21 Петр спустился вниз и сказал этим людям: — Я тот, кого вы ищете. По какому делу вы пришли?

22 Они ответили: — Сотник Корнилий, человек праведный и богобоязненный, уважаемый всем народом иудейским, получил от святого ангела повеление пригласить тебя в свой дом и выслушать, что ты ему скажешь.

23 Тогда Петр пригласил их войти в дом и оказал им гостеприимство. На следующий день Петр отправился с ними, в сопровождении нескольких братьев из Яффы.

24 На другой день они прибыли в Кесарию. Корнилий уже ждал их, созвав своих родственников и близких друзей.

25 Когда Петр пришел, Корнилий встретил его и, павши к его ногам, поклонился ему.

26 Но Петр поднял его, сказав: — Встань, я тоже человек.

27 Разговаривая с Корнилием, Петр вошел в дом, где уже собралось много народу.

28 Он сказал им: — Вы сами знаете, что иудею возбраняется общаться с иноплеменником и заходить к нему в дом. Но Бог показал мне, что я ни одного человека не должен называть оскверненным или нечистым,

29 и поэтому, когда за мной пришли, я пошел без возражений. Позвольте же мне спросить теперь, зачем вы послали за мной?

30 Корнилий ответил: — Четвертого дня в это самое время, в девятом часу я молился в своем доме, как вдруг передо мной предстал человек в сверкающей одежде.

31 «Корнилий, — сказал он, — твоя молитва услышана, и твои милостыни вспомянуты перед Богом.

32 Пошли людей в Яффу за Симоном, которого еще называют Петром, он гостит в доме кожевника Симона, что у моря».

33 Я сразу послал за тобой, и хорошо, что ты пришел. Сейчас все мы здесь, перед Богом, и хотим выслушать то, что Господь повелел тебе сказать.

34 Петр начал говорить: — Теперь я понимаю, что Бог действительно беспристрастен,

35 и в каждом народе Ему угоден тот, кто боится Его и поступает по правде!

36 Он послал народу Израиля Радостную Весть о том, что мы можем иметь мир с Ним через Иисуса Христа, Который является Господом всех людей.

37 Вы знаете о тех событиях, которые происходили по всей Иудее, начиная от Галилеи, после крещения, о котором возвещал Иоанн:

38 о том, как Бог помазал Святым Духом и силой Иисуса из Назарета, и Он ходил, совершая добрые дела и исцеляя всех, кто был во власти дьявола, потому что с Ним был Бог.

39 Мы свидетели всему тому, что Иисус делал в стране иудеев и в Иерусалиме. Его убили, повесив на дереве,

40 но Бог на третий день воскресил Его и дал Ему являться людям —

41 не всему народу, а заранее избранным Богом свидетелям, то есть нам, и мы ели и пили с Ним после того, как Он воскрес из мертвых.

42 Он повелел нам проповедовать людям и свидетельствовать о том, что именно Он и есть предназначенный Богом Судья живых и мертвых.

43 О Нем свидетельствуют все пророки, утверждая, что каждый верующий в Него получает прощение грехов благодаря Его имени.

44 Петр еще говорил это, когда на всех слушавших его Весть сошел Святой Дух.

45 Верующие из обрезанных, которые пришли с Петром, были удивлены, что дар Святого Духа был излит и на язычников,

46 потому что они слышали, как те говорили на языках и славили Бога. Тогда Петр сказал:

47 — Может ли кто-нибудь помешать быть крещенными водой этим людям, которые получили Духа Святого так же, как и мы?

48 И он велел им принять крещение во имя Иисуса Христа. Потом хозяева попросили Петра остаться с ними еще на несколько дней.

Дiї Розділ 10	Деяния апостолов Глава 10
1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.	1 В Кесарии был человек по имени Корнилий, сотник, из полка, который носит название Италийский.
2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.	2 Корнилий, как и вся его семья, был человеком благочестивым и боящимся Бога, он щедро раздавал милостыню и постоянно молился Богу.
3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“	3 Однажды около девятого часа Корнилию было видение. Он ясно видел Божьего ангела, который явился ему и сказал: — Корнилий!
4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.	4 Он взглянул на него в ужасе и сказал: — Что, господин? Ангел ответил: — Бог вспомнил о тебе, потому что твои молитвы и милостыни вознеслись к Нему, как приятный запах жертвоприношения.
5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.	5 Пошли людей в Яффу, чтобы они позвали Симона, которого называют Петром,
6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.	6 он остановился у кожевника Симона, в доме у моря.
7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,	7 Когда ангел, говоривший с ним, ушел, Корнилий позвал двух своих слуг и благочестивого солдата, исполнявшего его личные поручения.
8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.	8 Пересказав им все, что произошло, он послал их в Яффу.
9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.	9 В полдень следующего дня, когда посланные уже подходили к городу, Петр поднялся на крышу дома помолиться.
10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,	10 Он был голоден и хотел есть. Пока готовили пищу, Петру было видение.
11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.	11 Он видел раскрытые небеса и нечто похожее на широкое полотно, которое опускалось на землю, придерживаемое за четыре конца.
12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.	12 В этом полотне были всякие виды четвероногих животных, пресмыкающиеся и птицы.
13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“	13 Затем голос сказал ему: — Встань, Петр, заколи и съешь.
14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“	14 — Ни в коем случае, Господи! — ответил Петр. — Я никогда не ел ничего оскверненного или нечистого.
15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“	15 Тогда голос сказал ему во второй раз: — Не называй нечистым то, что Бог очистил.
16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.	16 Так было три раза, и тотчас полотно было поднято на небо.
17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,	17 Петр все недоумевал, что бы значило это видение, когда люди, посланные Корнилием, расспросив про дом Симона, подошли и остановились у ворот.
18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“	18 Они стали спрашивать, здесь ли остановился Симон, называемый Петром.
19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.	19 Петр все еще обдумывал видение, когда Дух сказал ему: — Тебя ищут три человека.
20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“	20 Вставай и спускайся вниз. Иди с ними без колебаний, потому что это Я послал их.
21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“	21 Петр спустился вниз и сказал этим людям: — Я тот, кого вы ищете. По какому делу вы пришли?
22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.	22 Они ответили: — Сотник Корнилий, человек праведный и богобоязненный, уважаемый всем народом иудейским, получил от святого ангела повеление пригласить тебя в свой дом и выслушать, что ты ему скажешь.
23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.	23 Тогда Петр пригласил их войти в дом и оказал им гостеприимство. На следующий день Петр отправился с ними, в сопровождении нескольких братьев из Яффы.
24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.	24 На другой день они прибыли в Кесарию. Корнилий уже ждал их, созвав своих родственников и близких друзей.
25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.	25 Когда Петр пришел, Корнилий встретил его и, павши к его ногам, поклонился ему.
26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“	26 Но Петр поднял его, сказав: — Встань, я тоже человек.
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,	27 Разговаривая с Корнилием, Петр вошел в дом, где уже собралось много народу.
28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.	28 Он сказал им: — Вы сами знаете, что иудею возбраняется общаться с иноплеменником и заходить к нему в дом. Но Бог показал мне, что я ни одного человека не должен называть оскверненным или нечистым,
29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“	29 и поэтому, когда за мной пришли, я пошел без возражений. Позвольте же мне спросить теперь, зачем вы послали за мной?
30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі	30 Корнилий ответил: — Четвертого дня в это самое время, в девятом часу я молился в своем доме, как вдруг передо мной предстал человек в сверкающей одежде.
31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.	31 «Корнилий, — сказал он, — твоя молитва услышана, и твои милостыни вспомянуты перед Богом.
32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.	32 Пошли людей в Яффу за Симоном, которого еще называют Петром, он гостит в доме кожевника Симона, что у моря».
33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.	33 Я сразу послал за тобой, и хорошо, что ты пришел. Сейчас все мы здесь, перед Богом, и хотим выслушать то, что Господь повелел тебе сказать.
34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,	34 Петр начал говорить: — Теперь я понимаю, что Бог действительно беспристрастен,
35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.	35 и в каждом народе Ему угоден тот, кто боится Его и поступает по правде!
36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.	36 Он послал народу Израиля Радостную Весть о том, что мы можем иметь мир с Ним через Иисуса Христа, Который является Господом всех людей.
37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,	37 Вы знаете о тех событиях, которые происходили по всей Иудее, начиная от Галилеи, после крещения, о котором возвещал Иоанн:
38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.	38 о том, как Бог помазал Святым Духом и силой Иисуса из Назарета, и Он ходил, совершая добрые дела и исцеляя всех, кто был во власти дьявола, потому что с Ним был Бог.
39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.	39 Мы свидетели всему тому, что Иисус делал в стране иудеев и в Иерусалиме. Его убили, повесив на дереве,
40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,	40 но Бог на третий день воскресил Его и дал Ему являться людям —
41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.	41 не всему народу, а заранее избранным Богом свидетелям, то есть нам, и мы ели и пили с Ним после того, как Он воскрес из мертвых.
42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.	42 Он повелел нам проповедовать людям и свидетельствовать о том, что именно Он и есть предназначенный Богом Судья живых и мертвых.
43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.	43 О Нем свидетельствуют все пророки, утверждая, что каждый верующий в Него получает прощение грехов благодаря Его имени.
44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.	44 Петр еще говорил это, когда на всех слушавших его Весть сошел Святой Дух.
45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!	45 Верующие из обрезанных, которые пришли с Петром, были удивлены, что дар Святого Духа был излит и на язычников,
46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:	46 потому что они слышали, как те говорили на языках и славили Бога. Тогда Петр сказал:
47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“	47 — Может ли кто-нибудь помешать быть крещенными водой этим людям, которые получили Духа Святого так же, как и мы?
48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.	48 И он велел им принять крещение во имя Иисуса Христа. Потом хозяева попросили Петра остаться с ними еще на несколько дней.

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

Дiї

Розділ 10

Деяния апостолов

Глава 10

Старий
завіт

Новий
завіт