Дiї

Розділ 10

1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.

2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.

3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“

4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.

5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.

6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.

7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,

8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.

9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,

11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.

13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“

14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“

15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“

16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.

17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,

18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“

19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.

20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“

21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“

22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.

24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.

25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“

27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.

29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“

30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.

32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.

33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.

34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,

35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.

36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.

37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.

40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,

41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.

44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.

45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!

46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:

47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“

48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.

Деяния посланников Масиха

Глава 10

1 В Кесарии был человек по имени Корнилий, римский офицер из полка, носившего название Италийский.

2 Корнилий, как и вся его семья, был человеком благочестивым и боящимся Всевышнего, . он щедро раздавал милостыню и постоянно молился Всевышнему.

3 Однажды около трёх часов дня Корнилию было видение. Он ясно видел ангела от Всевышнего, который явился ему и сказал: – Корнилий!

4 Корнилий взглянул на него в ужасе и сказал: – Что, владыка?Ангел ответил: – Всевышний вспомнил о тебе, потому что твои молитвы и милостыни вознеслись к Нему, как приятный запах жертвоприношения.

5 Пошли людей в Иоппию, чтобы они позвали Шимона, которого называют Петиром,

6 он остановился у кожевника Шимона, в доме у моря.

7 Когда ангел, говоривший с ним, ушёл, Корнилий позвал двух своих слуг и благочестивого солдата, исполнявшего его личные поручения.

8 Пересказав им всё, что произошло, он послал их в Иоппию.

9 В полдень следующего дня, когда посланные уже подходили к городу, Петир поднялся на крышу дома помолиться.

10 Он был голоден и хотел есть. Пока готовили пищу, Петиру было видение.

11 Он видел раскрытые небеса и нечто похожее на широкое полотно, которое опускалось на землю, придерживаемое за четыре конца.

12 В этом полотне были всякие виды четвероногих животных, пресмыкающиеся и птицы.

13 Затем голос сказал ему: – Встань, Петир, заколи и съешь.

14 – Ни в коем случае, Владыка! – ответил Петир. – Я сроду не ел ничего осквернённого или ритуально нечистого.

15 Тогда голос сказал ему во второй раз: – Не называй нечистым то, что Всевышний очистил.

16 Так было три раза, и тотчас полотно было поднято на небо.

17 Петир всё недоумевал, что бы значило это видение, когда люди, посланные Корнилием, расспросив про дом Шимона, подошли и остановились у ворот.

18 Они стали спрашивать, здесь ли остановился Шимон, называемый Петиром.

19 Петир всё ещё обдумывал видение, когда Дух сказал ему: – Тебя ищут три человека.

20 Вставай и спускайся вниз. Иди с ними без колебаний, потому что это Я их послал.

21 Петир спустился вниз и сказал этим людям: – Я тот, кого вы ищете. По какому делу вы пришли?

22 Они ответили: – Римский офицер Корнилий, человек праведный и боящийся Всевышнего, уважаемый всем иудейским народом, получил от святого ангела повеление пригласить тебя в свой дом и выслушать, что ты ему скажешь.

23 Тогда Петир пригласил их войти в дом и оказал им гостеприимство.На следующий день Петир отправился с ними в сопровождении нескольких братьев из Иоппии.

24 На другой день они прибыли в Кесарию. Корнилий уже ждал их, созвав своих родственников и близких друзей.

25 Когда Петир пришёл, Корнилий встретил его и, павши к его ногам, поклонился ему.

26 Но Петир поднял его, сказав: – Встань, я тоже человек.

27 Разговаривая с Корнилием, Петир вошёл в дом, где уже собралось много народу.

28 Он сказал им: – Вы сами знаете, что иудею возбраняется общаться с иноплеменником и заходить к нему в дом. Но Всевышний показал мне, что я ни одного человека не должен называть осквернённым или нечистым,

29 и поэтому, когда за мной пришли, я пошёл без возражений. Позвольте же мне спросить теперь, зачем вы послали за мной?

30 Корнилий ответил: – Три дня назад в это самое время, в три часа дня я молился в своём доме, как вдруг передо мной предстал человек в сверкающей одежде.

31 «Корнилий, – сказал он, – твоя молитва услышана, и твои милостыни вспомянуты Всевышним.

32 Пошли людей в Иоппию за Шимоном, которого ещё называют Петиром, он гостит в доме кожевника Шимона, что у моря».

33 Я сразу послал за тобой, и хорошо, что ты пришёл. Сейчас все мы здесь, перед Всевышним, и хотим выслушать то, что Вечный повелел тебе сказать.

34 Петир начал говорить: – Теперь я понимаю, что Всевышний действительно беспристрастен,

35 и в каждом народе Ему угоден тот, кто боится Его и поступает по правде!

36 Он послал народу Исраила Радостную Весть о том, что мы можем иметь мир с Ним через Ису Масиха, Который является Повелителем всех людей.

37 Вы знаете о тех событиях, которые происходили по всей Иудее, начиная от Галилеи, после того, как Яхия начал призывать народ пройти обряд погружения в воду: .

38 о том, как Всевышний помазал Святым Духом и наделил силой Ису из Назарета, и Он ходил, совершая добрые дела и исцеляя всех, кто был во власти дьявола, потому что с Ним был Всевышний.

39 Мы свидетели всему тому, что Иса делал в Иерусалиме и по всей стране иудеев. Его убили, повесив на дереве, .

40 но Всевышний на третий день воскресил Его и дал Ему являться людям –

41 не всему народу, а заранее избранным Всевышним свидетелям, то есть нам, и мы ели и пили с Ним после того, как Он воскрес из мёртвых.

42 Он повелел нам возвещать людям Радостную Весть и свидетельствовать о том, что именно Ему Всевышний определил судить живых и мёртвых.

43 О Нём свидетельствуют все пророки, утверждая, что каждый верующий в Него получает прощение грехов благодаря Его имени.

44 Петир ещё говорил это, когда на всех слушавших его сошёл Святой Дух.

45 Верующие из обрезанных, . которые пришли с Петиром, были удивлены, что дар Святого Духа был излит и на уверовавших язычников,

46 потому что они слышали, как те говорили на других языках и славили Всевышнего. Тогда Петир сказал:

47 – Может ли кто-нибудь помешать этим людям, которые получили Святого Духа так же, как и мы, пройти обряд погружения в воду?

48 И он велел им пройти обряд погружения в воду в знак единения с Исой Масихом. Потом хозяева попросили Петира остаться с ними ещё на несколько дней.

Дiї

Розділ 10

Деяния посланников Масиха

Глава 10

1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.

1 В Кесарии был человек по имени Корнилий, римский офицер из полка, носившего название Италийский.

2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.

2 Корнилий, как и вся его семья, был человеком благочестивым и боящимся Всевышнего, . он щедро раздавал милостыню и постоянно молился Всевышнему.

3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“

3 Однажды около трёх часов дня Корнилию было видение. Он ясно видел ангела от Всевышнего, который явился ему и сказал: – Корнилий!

4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.

4 Корнилий взглянул на него в ужасе и сказал: – Что, владыка?Ангел ответил: – Всевышний вспомнил о тебе, потому что твои молитвы и милостыни вознеслись к Нему, как приятный запах жертвоприношения.

5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.

5 Пошли людей в Иоппию, чтобы они позвали Шимона, которого называют Петиром,

6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.

6 он остановился у кожевника Шимона, в доме у моря.

7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,

7 Когда ангел, говоривший с ним, ушёл, Корнилий позвал двух своих слуг и благочестивого солдата, исполнявшего его личные поручения.

8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.

8 Пересказав им всё, что произошло, он послал их в Иоппию.

9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

9 В полдень следующего дня, когда посланные уже подходили к городу, Петир поднялся на крышу дома помолиться.

10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,

10 Он был голоден и хотел есть. Пока готовили пищу, Петиру было видение.

11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

11 Он видел раскрытые небеса и нечто похожее на широкое полотно, которое опускалось на землю, придерживаемое за четыре конца.

12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.

12 В этом полотне были всякие виды четвероногих животных, пресмыкающиеся и птицы.

13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“

13 Затем голос сказал ему: – Встань, Петир, заколи и съешь.

14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“

14 – Ни в коем случае, Владыка! – ответил Петир. – Я сроду не ел ничего осквернённого или ритуально нечистого.

15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“

15 Тогда голос сказал ему во второй раз: – Не называй нечистым то, что Всевышний очистил.

16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.

16 Так было три раза, и тотчас полотно было поднято на небо.

17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,

17 Петир всё недоумевал, что бы значило это видение, когда люди, посланные Корнилием, расспросив про дом Шимона, подошли и остановились у ворот.

18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“

18 Они стали спрашивать, здесь ли остановился Шимон, называемый Петиром.

19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.

19 Петир всё ещё обдумывал видение, когда Дух сказал ему: – Тебя ищут три человека.

20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“

20 Вставай и спускайся вниз. Иди с ними без колебаний, потому что это Я их послал.

21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“

21 Петир спустился вниз и сказал этим людям: – Я тот, кого вы ищете. По какому делу вы пришли?

22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.

22 Они ответили: – Римский офицер Корнилий, человек праведный и боящийся Всевышнего, уважаемый всем иудейским народом, получил от святого ангела повеление пригласить тебя в свой дом и выслушать, что ты ему скажешь.

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.

23 Тогда Петир пригласил их войти в дом и оказал им гостеприимство.На следующий день Петир отправился с ними в сопровождении нескольких братьев из Иоппии.

24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.

24 На другой день они прибыли в Кесарию. Корнилий уже ждал их, созвав своих родственников и близких друзей.

25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

25 Когда Петир пришёл, Корнилий встретил его и, павши к его ногам, поклонился ему.

26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“

26 Но Петир поднял его, сказав: – Встань, я тоже человек.

27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

27 Разговаривая с Корнилием, Петир вошёл в дом, где уже собралось много народу.

28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.

28 Он сказал им: – Вы сами знаете, что иудею возбраняется общаться с иноплеменником и заходить к нему в дом. Но Всевышний показал мне, что я ни одного человека не должен называть осквернённым или нечистым,

29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“

29 и поэтому, когда за мной пришли, я пошёл без возражений. Позвольте же мне спросить теперь, зачем вы послали за мной?

30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

30 Корнилий ответил: – Три дня назад в это самое время, в три часа дня я молился в своём доме, как вдруг передо мной предстал человек в сверкающей одежде.

31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.

31 «Корнилий, – сказал он, – твоя молитва услышана, и твои милостыни вспомянуты Всевышним.

32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.

32 Пошли людей в Иоппию за Шимоном, которого ещё называют Петиром, он гостит в доме кожевника Шимона, что у моря».

33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.

33 Я сразу послал за тобой, и хорошо, что ты пришёл. Сейчас все мы здесь, перед Всевышним, и хотим выслушать то, что Вечный повелел тебе сказать.

34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,

34 Петир начал говорить: – Теперь я понимаю, что Всевышний действительно беспристрастен,

35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.

35 и в каждом народе Ему угоден тот, кто боится Его и поступает по правде!

36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.

36 Он послал народу Исраила Радостную Весть о том, что мы можем иметь мир с Ним через Ису Масиха, Который является Повелителем всех людей.

37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

37 Вы знаете о тех событиях, которые происходили по всей Иудее, начиная от Галилеи, после того, как Яхия начал призывать народ пройти обряд погружения в воду: .

38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

38 о том, как Всевышний помазал Святым Духом и наделил силой Ису из Назарета, и Он ходил, совершая добрые дела и исцеляя всех, кто был во власти дьявола, потому что с Ним был Всевышний.

39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.

39 Мы свидетели всему тому, что Иса делал в Иерусалиме и по всей стране иудеев. Его убили, повесив на дереве, .

40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,

40 но Всевышний на третий день воскресил Его и дал Ему являться людям –

41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

41 не всему народу, а заранее избранным Всевышним свидетелям, то есть нам, и мы ели и пили с Ним после того, как Он воскрес из мёртвых.

42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

42 Он повелел нам возвещать людям Радостную Весть и свидетельствовать о том, что именно Ему Всевышний определил судить живых и мёртвых.

43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.

43 О Нём свидетельствуют все пророки, утверждая, что каждый верующий в Него получает прощение грехов благодаря Его имени.

44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.

44 Петир ещё говорил это, когда на всех слушавших его сошёл Святой Дух.

45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!

45 Верующие из обрезанных, . которые пришли с Петиром, были удивлены, что дар Святого Духа был излит и на уверовавших язычников,

46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:

46 потому что они слышали, как те говорили на других языках и славили Всевышнего. Тогда Петир сказал:

47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“

47 – Может ли кто-нибудь помешать этим людям, которые получили Святого Духа так же, как и мы, пройти обряд погружения в воду?

48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.

48 И он велел им пройти обряд погружения в воду в знак единения с Исой Масихом. Потом хозяева попросили Петира остаться с ними ещё на несколько дней.