Дiї

Розділ 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

Деяния апостолов

Глава 24

1 Спустя пять дней первосвященник Анания с некоторыми старейшинами и писарем по имени Тертулл прибыли Кесарию и выдвинули перед губернатором обвинения против Павла.

2 Когда вызвали Тертулла, он начал обвинение следующими словами: «Превосходнейший Феликс, мир, которым мы наслаждаемся в полной мере, и преобразования, которые принесла этому народу твоя дальновидность,

3 мы всегда и повсюду принимаем со всей признательностью.

4 Но, чтобы не утруждать тебя более, прошу, будь добр, выслушай наше краткое обвинение.

5 Мы выяснили, что этот человек смутьян, он возбуждает мятежи среди иудеев по всему миру и предводительствует сектой назореев.

6 К тому же он пытался осквернить храм, но мы остановили его. [Мы хотели судить его в соответствии с нашим Законом,

7 но военный трибун Лисий пришёл и силой забрал его у нас,

8 приказав его обвинителям предстать перед тобой]. Допросив его, ты сможешь сам узнать от него, в чём мы его обвиняем».

9 Остальные иудеи присоединились к обвинению, заверяя, что всё это правда.

10 Когда правитель подал ему знак говорить, Павел ответил так: «Правитель Феликс, зная, что ты много лет был судьёй над этим народом, я с радостью буду защищаться перед тобой.

11 Ты сам можешь проверить, что прошло не более двенадцати дней с тех пор, как я пришёл в Иерусалим для поклонения.

12 Никто не видел меня ни спорящим ни с кем в храме, ни возмущающим народ в синагогах или ещё где-либо в городе.

13 Эти иудеи не могут доказать обвинения, которые теперь выдвигают против меня.

14 Но я исповедую перед тобой, что служу Богу наших отцов в соответствии с Путём, называемым ими сектой. Я верую во всё, что говорит Закон Моисея и что написано у пророков.

15 И я обладаю надеждой на Бога, которую и сами они разделяют, что будет воскресение и для праведных, и для неправедных.

16 Поэтому я делаю всё, что в моих силах, чтобы всегда поступать согласно своим убеждениям как перед Богом, так и перед людьми.

17 После долгих лет я вернулся в Иерусалим, чтобы подать милостыню бедным среди моего народа и совершить жертвоприношения.

18 Пока я делал это, некоторые иудеи увидели меня в храме; я уже закончил обряд очищения. Я не причинял никакого беспокойства и не возмущал народ.

19 Там было несколько иудеев из Азии, вот кто бы должен был предстать перед тобой, если они имеют что-нибудь против меня.

20 Или же повели тем, кто здесь сейчас находится, сказать, в каком преступлении меня обвиняли, когда я предстал перед синедрионом в Иерусалиме.

21 Разве только в том, что, стоя перед ними, я кричал: „Сегодня вы судите меня за веру в воскресение мёртвых”».

22 Тогда Феликс, хорошо знавший о Пути, отложил слушание, сказав: «Когда придёт трибун Лисий, я рассмотрю ваше дело».

23 Он приказал центуриону держать Павла под стражей, но дать ему некоторые послабления и не препятствовать его друзьям заботиться о нём.

24 Через несколько дней прибыл Феликс со своей женой Друзиллой, иудейкой, и послал за Павлом. Феликс слушал, как он говорил о вере в Иисуса Христа.

25 Но, когда Павел заговорил о праведности, воздержании и об идущем суде, Феликс испугался и сказал: «Пока иди, а при случае я тебя позову».

26 При этом он надеялся, что Павел даст ему взятку, поэтому он часто посылал за Павлом и беседовал с ним.

27 Через два года Феликса сменил Порций Фест. Желая угодить иудеям, Феликс оставил Павла в заключении.

Дiї

Розділ 24

Деяния апостолов

Глава 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

1 Спустя пять дней первосвященник Анания с некоторыми старейшинами и писарем по имени Тертулл прибыли Кесарию и выдвинули перед губернатором обвинения против Павла.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

2 Когда вызвали Тертулла, он начал обвинение следующими словами: «Превосходнейший Феликс, мир, которым мы наслаждаемся в полной мере, и преобразования, которые принесла этому народу твоя дальновидность,

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

3 мы всегда и повсюду принимаем со всей признательностью.

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

4 Но, чтобы не утруждать тебя более, прошу, будь добр, выслушай наше краткое обвинение.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

5 Мы выяснили, что этот человек смутьян, он возбуждает мятежи среди иудеев по всему миру и предводительствует сектой назореев.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

6 К тому же он пытался осквернить храм, но мы остановили его. [Мы хотели судить его в соответствии с нашим Законом,

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

7 но военный трибун Лисий пришёл и силой забрал его у нас,

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

8 приказав его обвинителям предстать перед тобой]. Допросив его, ты сможешь сам узнать от него, в чём мы его обвиняем».

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

9 Остальные иудеи присоединились к обвинению, заверяя, что всё это правда.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

10 Когда правитель подал ему знак говорить, Павел ответил так: «Правитель Феликс, зная, что ты много лет был судьёй над этим народом, я с радостью буду защищаться перед тобой.

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

11 Ты сам можешь проверить, что прошло не более двенадцати дней с тех пор, как я пришёл в Иерусалим для поклонения.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

12 Никто не видел меня ни спорящим ни с кем в храме, ни возмущающим народ в синагогах или ещё где-либо в городе.

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

13 Эти иудеи не могут доказать обвинения, которые теперь выдвигают против меня.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

14 Но я исповедую перед тобой, что служу Богу наших отцов в соответствии с Путём, называемым ими сектой. Я верую во всё, что говорит Закон Моисея и что написано у пророков.

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

15 И я обладаю надеждой на Бога, которую и сами они разделяют, что будет воскресение и для праведных, и для неправедных.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

16 Поэтому я делаю всё, что в моих силах, чтобы всегда поступать согласно своим убеждениям как перед Богом, так и перед людьми.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

17 После долгих лет я вернулся в Иерусалим, чтобы подать милостыню бедным среди моего народа и совершить жертвоприношения.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

18 Пока я делал это, некоторые иудеи увидели меня в храме; я уже закончил обряд очищения. Я не причинял никакого беспокойства и не возмущал народ.

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

19 Там было несколько иудеев из Азии, вот кто бы должен был предстать перед тобой, если они имеют что-нибудь против меня.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

20 Или же повели тем, кто здесь сейчас находится, сказать, в каком преступлении меня обвиняли, когда я предстал перед синедрионом в Иерусалиме.

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

21 Разве только в том, что, стоя перед ними, я кричал: „Сегодня вы судите меня за веру в воскресение мёртвых”».

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

22 Тогда Феликс, хорошо знавший о Пути, отложил слушание, сказав: «Когда придёт трибун Лисий, я рассмотрю ваше дело».

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

23 Он приказал центуриону держать Павла под стражей, но дать ему некоторые послабления и не препятствовать его друзьям заботиться о нём.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

24 Через несколько дней прибыл Феликс со своей женой Друзиллой, иудейкой, и послал за Павлом. Феликс слушал, как он говорил о вере в Иисуса Христа.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

25 Но, когда Павел заговорил о праведности, воздержании и об идущем суде, Феликс испугался и сказал: «Пока иди, а при случае я тебя позову».

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

26 При этом он надеялся, что Павел даст ему взятку, поэтому он часто посылал за Павлом и беседовал с ним.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

27 Через два года Феликса сменил Порций Фест. Желая угодить иудеям, Феликс оставил Павла в заключении.