Дiї

Розділ 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

使徒行傳

第24章

1 過了五天,大祭司亞拿尼亞同幾個長老,和一個辯士帖土羅下來,向巡撫控告保羅。

2 保羅被提了來,帖土羅就告他說:「腓力斯大人,我們因你得以大享太平,並且這一國因著你的先見,作了甚大的貢獻[and that very worthy deeds are done unto this nation by thy providence]

3 我們隨時隨地滿心感謝不盡[We accept it always, and in all places, most noble Felix, with all thankfulness.]

4 唯恐多說,你嫌煩絮,只求你寬容聽我們說幾句話。

5 我們看這個人,如同瘟疫一般,是鼓動普世上[world]眾猶太人生亂的,又是拿撒勒教黨裏的一個頭目,

6 連聖殿他也想要污穢;我們把他捉住了,要按我們的律法審問[and would have judged according to our law]

7 不料軍長呂西亞前來,甚是強橫,從我們手中把他奪去,[But the chief captain Lysias came upon us, and with great violence took him away out of our hands,]

8 如今可以吩咐告他的人到你這裏來[Commanding his accusers to come unto thee],你自己究問他,就可以知道我們告他的一切事了。」

9 眾猶太人也隨著告他說:「事情誠然是這樣。」

10 巡撫示意[beckoned]叫保羅說話,他就回答[answer]說:「我知道你在這國裏斷事多年,所以我樂意為自己分訴;

11 你查問就可以知道,從我上耶路撒冷敬拜[worship]到今日不過有十二天。

12 他們並沒有看見我在殿裏,或是在會堂裏,或是在城裏,和人辯論,聳動百姓[people]

13 他們現在所告我的事並不能對你證實了。

14 但有一件事,我向你承認,就是他們所稱為異端的道[heresy],我正按著那道敬拜[worship]我祖宗的神,又信合乎律法的,和先知書上一切所記載的。

15 並且靠著神,盼望死人[dead],無論善惡,都要復活,就是他們自己也有這個盼望。

16 我因此自己勉勵,對神對人,常存無虧的良心。

17 過了幾年,我帶著賙濟本國的捐項和供獻的物上去。

18 正獻的時候,他們看見我在殿裏已經潔淨了,並沒有聚眾,也沒有吵嚷,唯有幾個從亞細亞來的猶太人。

19 他們若有告我的事,就應當到你面前來告我。

20 即或不然,這些人若看出我站在公會前的時候[while]我有不法[evil doing in me]的地方,他們自己也可以當面[here]說明。

21 縱然有,也不過一句話,就是我站在他們中間大聲說:『我今日在你們面前受審,是為死人復活的提問[question]。』」

22 腓力斯聽見這些事[heard these things],本是詳細曉得這道,就支吾他們說:「且等軍長[chief captain]呂西亞下來,我要徹查[know the uttermost of]你們的事。」

23 於是吩咐百夫長看守保羅,並且寬待他,也不攔阻他的親友來供給他。

24 過了幾天,腓力斯和他夫人─猶太的女子土西拉─一同來到,就叫了保羅來,聽他講論信基督[Christ]的道。

25 保羅講論公義、節制,和將來的審判。腓力斯甚覺恐懼,說:「你暫且去吧,等我得便再叫你來。」

26 腓力斯又盼望[hoped]保羅為得釋放而[that he might loose him]送他錢財[money];所以屢次叫他來,和他談論。

27 過了兩年,波求非斯都接了腓力斯的任;腓力斯要討猶太人的喜歡,就留保羅在監裏。

Дiї

Розділ 24

使徒行傳

第24章

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

1 過了五天,大祭司亞拿尼亞同幾個長老,和一個辯士帖土羅下來,向巡撫控告保羅。

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

2 保羅被提了來,帖土羅就告他說:「腓力斯大人,我們因你得以大享太平,並且這一國因著你的先見,作了甚大的貢獻[and that very worthy deeds are done unto this nation by thy providence]

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

3 我們隨時隨地滿心感謝不盡[We accept it always, and in all places, most noble Felix, with all thankfulness.]

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

4 唯恐多說,你嫌煩絮,只求你寬容聽我們說幾句話。

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

5 我們看這個人,如同瘟疫一般,是鼓動普世上[world]眾猶太人生亂的,又是拿撒勒教黨裏的一個頭目,

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

6 連聖殿他也想要污穢;我們把他捉住了,要按我們的律法審問[and would have judged according to our law]

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

7 不料軍長呂西亞前來,甚是強橫,從我們手中把他奪去,[But the chief captain Lysias came upon us, and with great violence took him away out of our hands,]

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

8 如今可以吩咐告他的人到你這裏來[Commanding his accusers to come unto thee],你自己究問他,就可以知道我們告他的一切事了。」

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

9 眾猶太人也隨著告他說:「事情誠然是這樣。」

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

10 巡撫示意[beckoned]叫保羅說話,他就回答[answer]說:「我知道你在這國裏斷事多年,所以我樂意為自己分訴;

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

11 你查問就可以知道,從我上耶路撒冷敬拜[worship]到今日不過有十二天。

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

12 他們並沒有看見我在殿裏,或是在會堂裏,或是在城裏,和人辯論,聳動百姓[people]

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

13 他們現在所告我的事並不能對你證實了。

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

14 但有一件事,我向你承認,就是他們所稱為異端的道[heresy],我正按著那道敬拜[worship]我祖宗的神,又信合乎律法的,和先知書上一切所記載的。

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

15 並且靠著神,盼望死人[dead],無論善惡,都要復活,就是他們自己也有這個盼望。

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

16 我因此自己勉勵,對神對人,常存無虧的良心。

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

17 過了幾年,我帶著賙濟本國的捐項和供獻的物上去。

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

18 正獻的時候,他們看見我在殿裏已經潔淨了,並沒有聚眾,也沒有吵嚷,唯有幾個從亞細亞來的猶太人。

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

19 他們若有告我的事,就應當到你面前來告我。

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

20 即或不然,這些人若看出我站在公會前的時候[while]我有不法[evil doing in me]的地方,他們自己也可以當面[here]說明。

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

21 縱然有,也不過一句話,就是我站在他們中間大聲說:『我今日在你們面前受審,是為死人復活的提問[question]。』」

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

22 腓力斯聽見這些事[heard these things],本是詳細曉得這道,就支吾他們說:「且等軍長[chief captain]呂西亞下來,我要徹查[know the uttermost of]你們的事。」

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

23 於是吩咐百夫長看守保羅,並且寬待他,也不攔阻他的親友來供給他。

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

24 過了幾天,腓力斯和他夫人─猶太的女子土西拉─一同來到,就叫了保羅來,聽他講論信基督[Christ]的道。

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

25 保羅講論公義、節制,和將來的審判。腓力斯甚覺恐懼,說:「你暫且去吧,等我得便再叫你來。」

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

26 腓力斯又盼望[hoped]保羅為得釋放而[that he might loose him]送他錢財[money];所以屢次叫他來,和他談論。

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

27 過了兩年,波求非斯都接了腓力斯的任;腓力斯要討猶太人的喜歡,就留保羅在監裏。