ДiїРозділ 24 |
1 |
2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, — |
3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе! |
4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости. |
5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі. |
6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном. |
7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук, |
8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“. |
9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так. |
10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись. |
11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися. |
12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав. |
13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене. |
14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане. |
15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних. |
16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей. |
17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи. |
18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею. |
19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене. |
20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв, |
21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“ |
22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“. |
23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому. |
24 |
25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“ |
26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів. |
27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в. |
Die Apostelgeschichte des LukasKapitel 24 |
1 Über |
2 Da er aber |
3 Daß wir in großem Frieden leben unter dir, und |
4 Auf |
5 Wir haben |
6 der |
7 Aber |
8 und hieß |
9 Die Juden |
10 Paulus |
11 Denn |
12 Auch |
13 Sie |
14 Das |
15 Und |
16 In demselbigen aber |
17 Aber |
18 Darüber fanden |
19 Das |
20 Oder |
21 ohne um |
22 Da aber |
23 Er |
24 Nach |
25 Da aber |
26 Er |
27 Da aber |
ДiїРозділ 24 |
Die Apostelgeschichte des LukasKapitel 24 |
1 |
1 Über |
2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, — |
2 Da er aber |
3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе! |
3 Daß wir in großem Frieden leben unter dir, und |
4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости. |
4 Auf |
5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі. |
5 Wir haben |
6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном. |
6 der |
7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук, |
7 Aber |
8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“. |
8 und hieß |
9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так. |
9 Die Juden |
10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись. |
10 Paulus |
11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися. |
11 Denn |
12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав. |
12 Auch |
13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене. |
13 Sie |
14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане. |
14 Das |
15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних. |
15 Und |
16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей. |
16 In demselbigen aber |
17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи. |
17 Aber |
18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею. |
18 Darüber fanden |
19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене. |
19 Das |
20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв, |
20 Oder |
21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“ |
21 ohne um |
22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“. |
22 Da aber |
23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому. |
23 Er |
24 |
24 Nach |
25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“ |
25 Da aber |
26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів. |
26 Er |
27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в. |
27 Da aber |