CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 24
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

Деяния апостолов

Глава 24

1 А через пять дней прибыл первосвященник Анания с некоторыми старейшинами и поверенным в делах, неким Тертуллом, которые заявили правителю жалобу на Павла.

2 Когда же он был позван, начал Тертулл обвинять, говоря: пользуясь, благодаря тебе, глубоким миром и преобразованиями на пользу этого народа, вследствие твоего попечения, —

3 мы их принимаем, Превосходнейший Феликс, во всем и повсюду со всяческой признательностью.

4 Но чтобы не утруждать тебя более, прошу тебя выслушать нас кратко со свойственной тебе снисходительностью.

5 Мы нашли этого человека заразой и возбудителем мятежа среди всех Иудеев по вселенной и предводителем Назорейской ереси.

6 Он сделал попытку и храм осквернить, его мы и задержали.

7

8 От него ты сможешь сам, расследовав всё это, узнать то, в чем мы обвиняем его.

9 Присоединились к обвинению и Иудеи, говоря, что это так.

10 И ответил Павел, когда правитель сделал ему знак говорить: зная, что ты с давних лет судишь этот народ, я с легким сердцем буду защищать мое дело,

11 так как ты можешь узнать, что — не более двенадцати дней, как я пришел для поклонения в Иерусалим.

12 И не нашли меня ни в храме с кем-либо спорящим или вызывающим волнение народа, ни в синагогах, ни в городе,

13 и не могут доказать тебе того, в чем теперь обвиняют меня.

14 Но в том я признаюсь тебе, что на Пути, который они называют ересью, я, действительно, служу Богу отцов наших, веруя всему, что согласно с Законом и что написано у Пророков,

15 надежду имея на Бога, которую и сами они разделяют, — что будет воскресение и праведных и неправедных.

16 Потому я и сам стараюсь всегда иметь непорочную совесть пред Богом и людьми.

17 Через несколько лет я прибыл с целью передать милостыни народу моему и приношения.

18 При этом нашли меня очистившимся в храме, не с толпой и не с шумом,

19 нашли же какие-то Иудеи из Асии, которым надлежало бы быть здесь у тебя и обвинять, если бы у них было что против меня.

20 Или пусть они сами скажут, какое нашли они преступление, когда я предстал пред синедрионом,

21 кроме одного этого слова, которое я возгласил, стоя между ними: «за воскресение мертвых вы меня судите сегодня».

22 Но Феликс, имея более точные сведения о Пути, отослал их для дополнительного расследования, сказав: когда придет трибун Лисий, я рассмотрю ваше дело;

23 и дал распоряжение сотнику держать его под стражей, но давать ему некоторые послабления, и не препятствовать никому из близких его служить ему.

24 Несколько дней спустя, Феликс, прибыв с Друзиллой, женой своей, Иудеянкой, послал за Павлом и слушал его о вере во Христа Иисуса.

25 Но так как он говорил о праведности и обладании собой и о будущем суде, то Феликс, придя в страх, ответил: пока иди, а при случае я тебя вызову к себе.

26 В то же время он и надеялся, что Павел даст ему денег. Потому-то, часто за ним посылая, он и беседовал с ним.

27 Но по прошествии двух лет, Феликса сменил Поркий Фест. Желая сделать угодное Иудеям, Феликс оставил Павла в узах.

Дiї

Розділ 24

Деяния апостолов

Глава 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

1 А через пять дней прибыл первосвященник Анания с некоторыми старейшинами и поверенным в делах, неким Тертуллом, которые заявили правителю жалобу на Павла.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

2 Когда же он был позван, начал Тертулл обвинять, говоря: пользуясь, благодаря тебе, глубоким миром и преобразованиями на пользу этого народа, вследствие твоего попечения, —

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

3 мы их принимаем, Превосходнейший Феликс, во всем и повсюду со всяческой признательностью.

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

4 Но чтобы не утруждать тебя более, прошу тебя выслушать нас кратко со свойственной тебе снисходительностью.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

5 Мы нашли этого человека заразой и возбудителем мятежа среди всех Иудеев по вселенной и предводителем Назорейской ереси.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

6 Он сделал попытку и храм осквернить, его мы и задержали.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

7

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

8 От него ты сможешь сам, расследовав всё это, узнать то, в чем мы обвиняем его.

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

9 Присоединились к обвинению и Иудеи, говоря, что это так.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

10 И ответил Павел, когда правитель сделал ему знак говорить: зная, что ты с давних лет судишь этот народ, я с легким сердцем буду защищать мое дело,

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

11 так как ты можешь узнать, что — не более двенадцати дней, как я пришел для поклонения в Иерусалим.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

12 И не нашли меня ни в храме с кем-либо спорящим или вызывающим волнение народа, ни в синагогах, ни в городе,

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

13 и не могут доказать тебе того, в чем теперь обвиняют меня.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

14 Но в том я признаюсь тебе, что на Пути, который они называют ересью, я, действительно, служу Богу отцов наших, веруя всему, что согласно с Законом и что написано у Пророков,

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

15 надежду имея на Бога, которую и сами они разделяют, — что будет воскресение и праведных и неправедных.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

16 Потому я и сам стараюсь всегда иметь непорочную совесть пред Богом и людьми.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

17 Через несколько лет я прибыл с целью передать милостыни народу моему и приношения.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

18 При этом нашли меня очистившимся в храме, не с толпой и не с шумом,

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

19 нашли же какие-то Иудеи из Асии, которым надлежало бы быть здесь у тебя и обвинять, если бы у них было что против меня.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

20 Или пусть они сами скажут, какое нашли они преступление, когда я предстал пред синедрионом,

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

21 кроме одного этого слова, которое я возгласил, стоя между ними: «за воскресение мертвых вы меня судите сегодня».

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

22 Но Феликс, имея более точные сведения о Пути, отослал их для дополнительного расследования, сказав: когда придет трибун Лисий, я рассмотрю ваше дело;

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

23 и дал распоряжение сотнику держать его под стражей, но давать ему некоторые послабления, и не препятствовать никому из близких его служить ему.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

24 Несколько дней спустя, Феликс, прибыв с Друзиллой, женой своей, Иудеянкой, послал за Павлом и слушал его о вере во Христа Иисуса.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

25 Но так как он говорил о праведности и обладании собой и о будущем суде, то Феликс, придя в страх, ответил: пока иди, а при случае я тебя вызову к себе.

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

26 В то же время он и надеялся, что Павел даст ему денег. Потому-то, часто за ним посылая, он и беседовал с ним.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

27 Но по прошествии двух лет, Феликса сменил Поркий Фест. Желая сделать угодное Иудеям, Феликс оставил Павла в узах.