Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

Деяния апостолов

Глава 24

1 Пять дней спустя в Кесарию прибыл первосвященник Анания в сопровождении нескольких старейшин. С ними был и законовед, некий Тертулл. Они выдвинули перед прокуратором свои обвинения против Павла.

2 [2-3] После того, как ввели узника, Тертулл начал свою обвинительную речь: «Высокочтимый Феликс! Тебе обязаны мы прочным миром, и твоей предусмотрительности — теми улучшениями в жизни этого народа, которые мы всегда и повсюду принимаем с великой признательностью.

4 Не желая обременять тебя, прошу с присущей тебе снисходительностью уделить нам немного времени и выслушать нас.

5 Мы находим, что этот человек хуже всякой заразы: сеет он смуту среди всех иудеев по всему миру, он главарь секты назарян.

6 Мы задержали его при попытке осквернить Храм.

7 []

8 Допросив его, ты сам сможешь убедиться в истинности всех этих обвинений, с которыми мы выступаем против него».

9 Иудеи поддержали его, говоря, что так всё и было.

10 Павел начал говорить, как только прокуратор знаком позволил ему. «Я знаю, — сказал он, — что ты уже много лет вершишь правосудие над этим народом, потому я спокойно могу приступить к своей защите.

11 Ты и сам можешь убедиться, что прошло не более двенадцати дней с тех пор, как я пришел в Иерусалим, чтобы поклониться Богу.

12 Вовсе неверно, что мои обвинители застигали меня с кем-либо спорящим или подстрекающим народ к мятежу в Храме, в синагогах или в городе.

13 Они никак не могут доказать тебе того, в чем сейчас обвиняют меня.

14 Но могу признаться тебе, что я служу Богу отцов наших, держась того Пути, который они называют сектой. Я верю всему тому, что написано в Законе и у пророков.

15 У меня та же надежда на Бога, которую и они разделяют, что Бог воскресит как праведных, так и неправедных.

16 Потому хочу я и всё делаю для того, чтобы совесть моя была всегда чиста перед Богом и людьми.

17 Спустя много лет я пришел в Иерусалим, желая передать пожертвования для народа моего и приношения.

18 И меня нашли в Храме, когда я уже совершил обряд очищения. Но не было вокруг меня ни толпы, ни беспорядков,

19 пока не пришли несколько иудеев из Асии, — они-то и должны были прийти к тебе и представить свои обвинения, если у них есть что-то против меня.

20 Может быть, присутствующие здесь скажут, какое преступление они нашли, когда стоял я перед Синедрионом.

21 Разве только в том, что сказал я во всеуслышание, когда стоял среди них: „За веру в воскресение мертвых я стою сегодня перед вашим судом!“»

22 Феликс, который лучше многих знал о вере, именуемой «Путь», приостановил расследование, сказав: «Когда прибудет трибун Лисий, я решу ваше дело».

23 И приказал центуриону держать Павла под стражей, но сильно его не ограничивать и не запрещать никому из его близких заботиться о нем.

24 Несколько дней спустя Феликс пришел со своей женой Друзиллой (она была иудейкой). Он послал за Павлом и выслушал его рассказ о вере во Христа Иисуса.

25 Когда же Павел стал говорить о праведности, воздержании и о предстоящем суде, Феликсу стало страшно. «Ну ладно, теперь иди! — сказал он. — Я позову тебя, когда выберу время».

26 К тому же он надеялся, что Павел даст ему денег, поэтому часто посылал за Павлом и беседовал с ним.

27 Прошло два года, и Феликса в должности прокуратора сменил Порций Фест. Желая угодить иудеям, Феликс оставил Павла в узах.

Дiї Розділ 24	Деяния апостолов Глава 24
1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.	1 Пять дней спустя в Кесарию прибыл первосвященник Анания в сопровождении нескольких старейшин. С ними был и законовед, некий Тертулл. Они выдвинули перед прокуратором свои обвинения против Павла.
2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —	2 [2-3] После того, как ввели узника, Тертулл начал свою обвинительную речь: «Высокочтимый Феликс! Тебе обязаны мы прочным миром, и твоей предусмотрительности — теми улучшениями в жизни этого народа, которые мы всегда и повсюду принимаем с великой признательностью.
3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!	3
4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.	4 Не желая обременять тебя, прошу с присущей тебе снисходительностью уделить нам немного времени и выслушать нас.
5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.	5 Мы находим, что этот человек хуже всякой заразы: сеет он смуту среди всех иудеев по всему миру, он главарь секты назарян.
6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.	6 Мы задержали его при попытке осквернить Храм.
7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,	7 []
8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.	8 Допросив его, ты сам сможешь убедиться в истинности всех этих обвинений, с которыми мы выступаем против него».
9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.	9 Иудеи поддержали его, говоря, что так всё и было.
10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.	10 Павел начал говорить, как только прокуратор знаком позволил ему. «Я знаю, — сказал он, — что ты уже много лет вершишь правосудие над этим народом, потому я спокойно могу приступить к своей защите.
11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.	11 Ты и сам можешь убедиться, что прошло не более двенадцати дней с тех пор, как я пришел в Иерусалим, чтобы поклониться Богу.
12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.	12 Вовсе неверно, что мои обвинители застигали меня с кем-либо спорящим или подстрекающим народ к мятежу в Храме, в синагогах или в городе.
13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.	13 Они никак не могут доказать тебе того, в чем сейчас обвиняют меня.
14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.	14 Но могу признаться тебе, что я служу Богу отцов наших, держась того Пути, который они называют сектой. Я верю всему тому, что написано в Законе и у пророков.
15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.	15 У меня та же надежда на Бога, которую и они разделяют, что Бог воскресит как праведных, так и неправедных.
16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.	16 Потому хочу я и всё делаю для того, чтобы совесть моя была всегда чиста перед Богом и людьми.
17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.	17 Спустя много лет я пришел в Иерусалим, желая передать пожертвования для народа моего и приношения.
18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.	18 И меня нашли в Храме, когда я уже совершил обряд очищения. Но не было вокруг меня ни толпы, ни беспорядков,
19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.	19 пока не пришли несколько иудеев из Асии, — они-то и должны были прийти к тебе и представить свои обвинения, если у них есть что-то против меня.
20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,	20 Может быть, присутствующие здесь скажут, какое преступление они нашли, когда стоял я перед Синедрионом.
21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“	21 Разве только в том, что сказал я во всеуслышание, когда стоял среди них: „За веру в воскресение мертвых я стою сегодня перед вашим судом!“»
22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.	22 Феликс, который лучше многих знал о вере, именуемой «Путь», приостановил расследование, сказав: «Когда прибудет трибун Лисий, я решу ваше дело».
23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.	23 И приказал центуриону держать Павла под стражей, но сильно его не ограничивать и не запрещать никому из его близких заботиться о нем.
24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.	24 Несколько дней спустя Феликс пришел со своей женой Друзиллой (она была иудейкой). Он послал за Павлом и выслушал его рассказ о вере во Христа Иисуса.
25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“	25 Когда же Павел стал говорить о праведности, воздержании и о предстоящем суде, Феликсу стало страшно. «Ну ладно, теперь иди! — сказал он. — Я позову тебя, когда выберу время».
26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.	26 К тому же он надеялся, что Павел даст ему денег, поэтому часто посылал за Павлом и беседовал с ним.
27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.	27 Прошло два года, и Феликса в должности прокуратора сменил Порций Фест. Желая угодить иудеям, Феликс оставил Павла в узах.

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 24

Деяния апостолов

Глава 24

Дiї

Розділ 24

Деяния апостолов

Глава 24

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 24

Деяния апостолов

Глава 24

Дiї

Розділ 24

Деяния апостолов

Глава 24

Старий
завіт

Новий
завіт