CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 18
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 18

1 Після цього він вийшов з Ате́н і прибув до Кори́нту.

2 І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,

3 а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти.

4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів.

5 А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос.

6 Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“.

7 І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою.

8 А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились.

9 Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи,

10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“.

11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого.

12 А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його,

13 кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“

14 Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.

15 Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“.

16 I прогнав їх від су́ду.

17 Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав.

18 А Павло́, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і попли́нув у Си́рію, і з ним Приски́лла й Аки́ла; він у Кенхре́ях обстриг собі голову, бо обі́тницю дав був.

19 І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями.

20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,

21 але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“ І відплив із Ефе́су.

22 І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю.

23 І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за поря́дком прохо́дячи через країну гала́тську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.

24 Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су.

25 Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.

26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню.

27 А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю,

28 бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос.

Acts

Chapter 18

1 THEN Paul departed from Athens, and came to Corinth;

2 And there he found a Jew named A'qui-la, from the region of Pontus, who had just arrived from Italy with his wife Pris-cil'la, because Clau'di-us Cµs'ar had commanded all Jews to leave Rome: and Paul went to them.

3 And because he was of the same trade, he stayed with them and worked with them: for they were saddle makers by trade.

4 And he spoke in the synagogue every sabbath, and persuaded the Jews and the pagans.

5 And when Silas and Ti-mo'the-us came from Mac-e-do'ni-a, Paul felt he was not free to speak, because the Jews opposed him and blasphemed as he testified that Jesus is the Christ.

6 So he shook his garments and said to them, From henceforth I am not to be blamed for what I am about to do; I am going to the Gentiles.

7 And he departed thence, and entered into the house of a certain man named Titus, a devout man whose household had joined the synagogue.

8 And Crispus, the chief of the synagogue, believed in our LORD, together with all his household; and many of the Corinthians hearing him believed in God and were baptized.

9 Then the LORD spoke to Paul in a vision, Be not afraid, but speak and be not silent.

10 For I am with you, and no man can harm you: and I have many people in this city.

11 For he had already been in Corinth a year and six months and had taught the word of God among them.

12 And when Gal'li-o was proconsul of Acha'ia, the Jews made insurrection with one accord against Paul; and they brought him to the judgment seat,

13 Saying, This fellow persuades men to worship God contrary to the law.

14 And as Paul was desirous to open his mouth and speak, Gal'li-o said to the Jews, If your accusations were based on something criminal, fraudulent, or vicious, I would welcome you properly, O Jews:

15 But if they are a mere question of words and names and concerning your law, you can settle it better among yourselves; for I do not wish to be a judge of such matters.

16 And he drove them from his judgment seat.

17 Then the pagans seized Sos'the-nes, the priest of the synagogue, and beat him before the judgment seat. And Gal'li-o disregarded these things.

18 And after Paul had remained there many days, he bade the brethen farewell and sailed for Syria, and with him Pris-cil'la and A'quila; having shorn his head in Cen'chre-a: because he had vowed a vow.

19 And they came to Eph'e-sus, and Paul entered into the synagogue and spoke to the Jews.

20 When they wanted him to tarry a longer time with them, he consented not;

21 Saying, I must by all means celebrate the coming feast as is my custom at Jerusalem; but I will return to you again, God willing.

22 And he left A'qui-la and Pris-cil'la at Eph'e-sus and sailed and when he landed at Cµs-a-re'a, he went up and saluted the members of the church, and went on to An'ti-och.

23 And after he had spent some special days there he departed and traveled all through the country of Phryg'i-a and Ga-la'tia, increasing disciples in all of them.

24 And a certain Jew named A-pol'los, a native of Al-ex-an'dri-a, an eloquent man and well versed in the scriptures, came to Eph'esus.

25 He had been converted to the way of the LORD, and was fervent in the spirit; he spoke and taught very fully concerning Jesus, but he knew only the baptism of John.

26 And he began to speak boldly in the synagogue: and when A'qui-la and Pris-cil'la heard him, they took him to their home, and fully showed him the way of the LORD.

27 And when he was disposed to go to Acha'ia, the brethren gave him a warm reception and wrote to the disciples to welcome him, and when he had come, he greatly helped all believers by means of grace.

28 For he forcefully and publicly argued against the Jews, proving by the scriptures that Jesus is the Christ.

Дiї

Розділ 18

Acts

Chapter 18

1 Після цього він вийшов з Ате́н і прибув до Кори́нту.

1 THEN Paul departed from Athens, and came to Corinth;

2 І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,

2 And there he found a Jew named A'qui-la, from the region of Pontus, who had just arrived from Italy with his wife Pris-cil'la, because Clau'di-us Cµs'ar had commanded all Jews to leave Rome: and Paul went to them.

3 а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти.

3 And because he was of the same trade, he stayed with them and worked with them: for they were saddle makers by trade.

4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів.

4 And he spoke in the synagogue every sabbath, and persuaded the Jews and the pagans.

5 А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос.

5 And when Silas and Ti-mo'the-us came from Mac-e-do'ni-a, Paul felt he was not free to speak, because the Jews opposed him and blasphemed as he testified that Jesus is the Christ.

6 Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“.

6 So he shook his garments and said to them, From henceforth I am not to be blamed for what I am about to do; I am going to the Gentiles.

7 І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою.

7 And he departed thence, and entered into the house of a certain man named Titus, a devout man whose household had joined the synagogue.

8 А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились.

8 And Crispus, the chief of the synagogue, believed in our LORD, together with all his household; and many of the Corinthians hearing him believed in God and were baptized.

9 Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи,

9 Then the LORD spoke to Paul in a vision, Be not afraid, but speak and be not silent.

10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“.

10 For I am with you, and no man can harm you: and I have many people in this city.

11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого.

11 For he had already been in Corinth a year and six months and had taught the word of God among them.

12 А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його,

12 And when Gal'li-o was proconsul of Acha'ia, the Jews made insurrection with one accord against Paul; and they brought him to the judgment seat,

13 кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“

13 Saying, This fellow persuades men to worship God contrary to the law.

14 Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.

14 And as Paul was desirous to open his mouth and speak, Gal'li-o said to the Jews, If your accusations were based on something criminal, fraudulent, or vicious, I would welcome you properly, O Jews:

15 Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“.

15 But if they are a mere question of words and names and concerning your law, you can settle it better among yourselves; for I do not wish to be a judge of such matters.

16 I прогнав їх від су́ду.

16 And he drove them from his judgment seat.

17 Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав.

17 Then the pagans seized Sos'the-nes, the priest of the synagogue, and beat him before the judgment seat. And Gal'li-o disregarded these things.

18 А Павло́, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і попли́нув у Си́рію, і з ним Приски́лла й Аки́ла; він у Кенхре́ях обстриг собі голову, бо обі́тницю дав був.

18 And after Paul had remained there many days, he bade the brethen farewell and sailed for Syria, and with him Pris-cil'la and A'quila; having shorn his head in Cen'chre-a: because he had vowed a vow.

19 І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями.

19 And they came to Eph'e-sus, and Paul entered into the synagogue and spoke to the Jews.

20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,

20 When they wanted him to tarry a longer time with them, he consented not;

21 але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“ І відплив із Ефе́су.

21 Saying, I must by all means celebrate the coming feast as is my custom at Jerusalem; but I will return to you again, God willing.

22 І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю.

22 And he left A'qui-la and Pris-cil'la at Eph'e-sus and sailed and when he landed at Cµs-a-re'a, he went up and saluted the members of the church, and went on to An'ti-och.

23 І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за поря́дком прохо́дячи через країну гала́тську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.

23 And after he had spent some special days there he departed and traveled all through the country of Phryg'i-a and Ga-la'tia, increasing disciples in all of them.

24 Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су.

24 And a certain Jew named A-pol'los, a native of Al-ex-an'dri-a, an eloquent man and well versed in the scriptures, came to Eph'esus.

25 Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.

25 He had been converted to the way of the LORD, and was fervent in the spirit; he spoke and taught very fully concerning Jesus, but he knew only the baptism of John.

26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню.

26 And he began to speak boldly in the synagogue: and when A'qui-la and Pris-cil'la heard him, they took him to their home, and fully showed him the way of the LORD.

27 А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю,

27 And when he was disposed to go to Acha'ia, the brethren gave him a warm reception and wrote to the disciples to welcome him, and when he had come, he greatly helped all believers by means of grace.

28 бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос.

28 For he forcefully and publicly argued against the Jews, proving by the scriptures that Jesus is the Christ.