Дiї

Розділ 18

1 Після цього він вийшов з Ате́н і прибув до Кори́нту.

2 І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,

3 а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти.

4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів.

5 А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос.

6 Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“.

7 І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою.

8 А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились.

9 Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи,

10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“.

11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого.

12 А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його,

13 кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“

14 Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.

15 Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“.

16 I прогнав їх від су́ду.

17 Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав.

18 А Павло́, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і попли́нув у Си́рію, і з ним Приски́лла й Аки́ла; він у Кенхре́ях обстриг собі голову, бо обі́тницю дав був.

19 І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями.

20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,

21 але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“ І відплив із Ефе́су.

22 І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю.

23 І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за поря́дком прохо́дячи через країну гала́тську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.

24 Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су.

25 Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.

26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню.

27 А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю,

28 бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос.

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 18

1 Danach schied5563 Paulus3972 von1537 Athen116 und1161 kam2064 gen1519 Korinth2882

2 und2532 fand2147 einen5100 Juden2453 mit2532 Namen3686 Aquila207, der846 Geburt1085 aus575 Pontus4193, welcher3956 war1299 neulich4373 aus1537 Welschland kommen2064, samt seinem Weibe1135 Priscilla4252, darum1223 daß der846 Kaiser Claudius geboten hatte allen Juden2453, zu4334 weichen5563 aus Rom4516.

3 Zu denselbigen ging er846 ein; und2532 dieweil1223 er gleiches Handwerks3673 war1511, blieb3306 er bei3844 ihnen und2532 arbeitete2038; sie waren2258 aber1063 des Handwerks5078 Teppichmacher4635.

4 Und1161 er lehrete in1722 der Schule an allen2596 Sabbaten4521 und5037 beredete3982 beide, Juden2453 und2532 Griechen1672.

5 Da2532 aber1161 Silas4609 und5037 Timotheus5095 aus575 Mazedonien3109 kamen2718, drang4912 Paulus3972 der Geist4151, zu bezeugen1263 den Juden2453 JEsum, daß er2424 der Christus5547 sei.

6 Da sie846 aber1161 widerstrebten498 und2532 lästerten987, schüttelte1621 er846 die Kleider2440 aus und sprach2036 zu4314 ihnen: Euer5216 Blut129 sei über euer5216 Haupt2776! Ich1473 gehe4198 von575 nun3568 an1909 rein2513 zu1519 den Heiden1484.

7 Und2532 machte sich3327 von1564 dannen und kam2064 in1519 ein5100 Haus3614 eines mit Namen3686 Just2459, der3739 gottesfürchtig2316 war4576, und desselbigen Haus3614 war2258 zunächst4927 an der Schule4864.

8 Crispus aber1161, der Oberste der Schule752, glaubte4100 an den HErrn2962 mit4862 seinem ganzen3650 Hause3624; und2532 viel4183 Korinther2881, die191 zuhöreten, wurden gläubig4100 und2532 ließen sich848 taufen907.

9 Es sprach2036 aber1161 der HErr2962 durch1223 ein Gesicht3705 in1722 der Nacht3571 zu Paulus3972: Fürchte5399 dich5399 nicht3361, sondern235 rede2980 und2532 schweige4623 nicht3361!

10 Denn1360 ich1473 bin1510 mit3326 dir4675 und2532 niemand3762 soll sich unterstehen2007, dir4671 zu schaden2559; denn1360 ich habe2076 ein groß4183 Volk2992 in1722 dieser5026 Stadt4172.

11 Er1321 saß2523 aber daselbst ein Jahr1763 und5037 sechs1803 Monden und2532 lehrete sie846 das Wort3056 Gottes2316.

12 Da aber1161 Gallion1058 Landvogt war445 in Achaja882, empörten sich2721 die Juden2453 einmütiglich wider3661 Paulus3972 und2532 führeten ihn71 vor1909 den846 Richterstuhl

13 und sprachen: Dieser3778 überredet374 die Leute444, GOtt2316 zu3844 dienen4576, dem Gesetze3551 zuwider.

14 Da aber1161 Paulus3972 wollte3195 den Mund4750 auftun455, sprach2036 Gallion1058 zu4314 den Juden2453: Wenn es ein5100 Frevel92 oder2228 Schalkheit4190 wäre2258, liebe5599 Juden2453, so3767 hörete ich302 euch5216 billig;

15 weil es aber1161 eine Frage2213 ist2076 von4012 der Lehre und2532 von den2596 Worten3056 und2532 von dem Gesetze3551 unter euch5209, so1487 sehet ihr selber zu3700; ich1473 gedenke darüber5130 nicht3756 Richter2923 zu1063 sein1511.

16 Und2532 trieb556 sie846 von575 dem Richterstuhl.

17 Da ergriffen alle3956 Griechen1672 Sostenes, den Obersten der Schule752, und1161 schlugen5180 ihn vor1715 dem Richterstuhl; und2532 Gallion1058 nahm1949 sich‘s nicht3762 an.

18 Paulus3972 aber1161 blieb4357 noch2089 lange2425 daselbst. Danach machte er846 seinen Abschied mit4862 den Brüdern80 und2532 wollte1602 nach1519 Syrien4947 schiffen und2532 mit ihm Priscilla4252 und Aquila207. Und er beschor sein2192 Haupt2776 zu1722 Kenchrea; denn1063 er hatte657 ein Gelübde2171.

19 Und1161 kam2658 hinab gen1519 Ephesus2181 und ließ2641 sie846 daselbst847. Er2548 aber1161 ging1525 in1519 die Schule4864 und redete1256 mit den Juden2453.

20 Sie baten2065 ihn aber1161, daß er846 längere Zeit5550 bei3844 ihnen bliebe3306. Und er willigte1962 nicht3756 ein,

21 sondern235 machte4160 seinen846 Abschied657 mit ihnen und1161 sprach2036: Ich3165 muß1163 allerdinge3843 das künftige Fest1859 zu1519 Jerusalem2414 halten; will‘s2309 GOtt2316, so will ich wieder344 zu4314 euch5209 kommen2064. Und2532 fuhr weg321 von575 Ephesus2181.

22 Und2532 kam2718 gen1519 Cäsarea2542 und2532 ging2597 hinauf305 und grüßte782 die Gemeinde1577 und zog hinab gen1519 Antiochien490.

23 Und2532 verzog4160 etliche5100 Zeit5550 und2532 reisete aus1831 und durchwandelte1330 nacheinander2517 das galatische1054 Land5561 und Phrygien5435 und stärkte1991 alle3956 Jünger3101.

24 Es kam2658 aber1161 gen1519 Ephesus2181 ein5100 Jude2453 mit Namen3686 Apollos625, der Geburt1085 von Alexandrien221, ein beredter3052 Mann435 und mächtig5607 in1722 der Schrift1124.

25 Dieser war2258 unterweiset den Weg3598 des HErrn2962 und2532 redete2980 mit brünstigem2204 Geist4151 und2532 lehrete mit Fleiß199 von4012 dem HErrn2962 und wußte1987 allein3440 von der3778 Taufe908 des Johannes2491.

26 Dieser fing756 an, frei zu191 predigen3955 in1722 der3778 Schule4864. Da2532 ihn846 aber1161 Aquila207 und5037 Priscilla4252 höreten, nahmen sie846 ihn zu sich4355 und2532 legten1620 ihm846 den Weg3598 Gottes2316 noch fleißiger197 aus.

27 Da er846 aber1161 wollte1014 nach1519 Achaja882 reisen1330, schrieben1125 die3739 Brüder80 und vermahneten die Jünger3101, daß sie ihn aufnähmen588. Und als er dahinkommen war, half er viel4183 denen4820, die gläubig4100 waren3854 worden durch1223 die Gnade5485.

28 Denn1063 er1925 überwand1246 die Juden2453 beständiglich und erweisete öffentlich1219 durch1223 die Schrift1124, daß JEsus2424 der Christus5547 sei1511.

Дiї

Розділ 18

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 18

1 Після цього він вийшов з Ате́н і прибув до Кори́нту.

1 Danach schied5563 Paulus3972 von1537 Athen116 und1161 kam2064 gen1519 Korinth2882

2 І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,

2 und2532 fand2147 einen5100 Juden2453 mit2532 Namen3686 Aquila207, der846 Geburt1085 aus575 Pontus4193, welcher3956 war1299 neulich4373 aus1537 Welschland kommen2064, samt seinem Weibe1135 Priscilla4252, darum1223 daß der846 Kaiser Claudius geboten hatte allen Juden2453, zu4334 weichen5563 aus Rom4516.

3 а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти.

3 Zu denselbigen ging er846 ein; und2532 dieweil1223 er gleiches Handwerks3673 war1511, blieb3306 er bei3844 ihnen und2532 arbeitete2038; sie waren2258 aber1063 des Handwerks5078 Teppichmacher4635.

4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів.

4 Und1161 er lehrete in1722 der Schule an allen2596 Sabbaten4521 und5037 beredete3982 beide, Juden2453 und2532 Griechen1672.

5 А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос.

5 Da2532 aber1161 Silas4609 und5037 Timotheus5095 aus575 Mazedonien3109 kamen2718, drang4912 Paulus3972 der Geist4151, zu bezeugen1263 den Juden2453 JEsum, daß er2424 der Christus5547 sei.

6 Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“.

6 Da sie846 aber1161 widerstrebten498 und2532 lästerten987, schüttelte1621 er846 die Kleider2440 aus und sprach2036 zu4314 ihnen: Euer5216 Blut129 sei über euer5216 Haupt2776! Ich1473 gehe4198 von575 nun3568 an1909 rein2513 zu1519 den Heiden1484.

7 І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою.

7 Und2532 machte sich3327 von1564 dannen und kam2064 in1519 ein5100 Haus3614 eines mit Namen3686 Just2459, der3739 gottesfürchtig2316 war4576, und desselbigen Haus3614 war2258 zunächst4927 an der Schule4864.

8 А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились.

8 Crispus aber1161, der Oberste der Schule752, glaubte4100 an den HErrn2962 mit4862 seinem ganzen3650 Hause3624; und2532 viel4183 Korinther2881, die191 zuhöreten, wurden gläubig4100 und2532 ließen sich848 taufen907.

9 Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи,

9 Es sprach2036 aber1161 der HErr2962 durch1223 ein Gesicht3705 in1722 der Nacht3571 zu Paulus3972: Fürchte5399 dich5399 nicht3361, sondern235 rede2980 und2532 schweige4623 nicht3361!

10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“.

10 Denn1360 ich1473 bin1510 mit3326 dir4675 und2532 niemand3762 soll sich unterstehen2007, dir4671 zu schaden2559; denn1360 ich habe2076 ein groß4183 Volk2992 in1722 dieser5026 Stadt4172.

11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого.

11 Er1321 saß2523 aber daselbst ein Jahr1763 und5037 sechs1803 Monden und2532 lehrete sie846 das Wort3056 Gottes2316.

12 А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його,

12 Da aber1161 Gallion1058 Landvogt war445 in Achaja882, empörten sich2721 die Juden2453 einmütiglich wider3661 Paulus3972 und2532 führeten ihn71 vor1909 den846 Richterstuhl

13 кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“

13 und sprachen: Dieser3778 überredet374 die Leute444, GOtt2316 zu3844 dienen4576, dem Gesetze3551 zuwider.

14 Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.

14 Da aber1161 Paulus3972 wollte3195 den Mund4750 auftun455, sprach2036 Gallion1058 zu4314 den Juden2453: Wenn es ein5100 Frevel92 oder2228 Schalkheit4190 wäre2258, liebe5599 Juden2453, so3767 hörete ich302 euch5216 billig;

15 Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“.

15 weil es aber1161 eine Frage2213 ist2076 von4012 der Lehre und2532 von den2596 Worten3056 und2532 von dem Gesetze3551 unter euch5209, so1487 sehet ihr selber zu3700; ich1473 gedenke darüber5130 nicht3756 Richter2923 zu1063 sein1511.

16 I прогнав їх від су́ду.

16 Und2532 trieb556 sie846 von575 dem Richterstuhl.

17 Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав.

17 Da ergriffen alle3956 Griechen1672 Sostenes, den Obersten der Schule752, und1161 schlugen5180 ihn vor1715 dem Richterstuhl; und2532 Gallion1058 nahm1949 sich‘s nicht3762 an.

18 А Павло́, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і попли́нув у Си́рію, і з ним Приски́лла й Аки́ла; він у Кенхре́ях обстриг собі голову, бо обі́тницю дав був.

18 Paulus3972 aber1161 blieb4357 noch2089 lange2425 daselbst. Danach machte er846 seinen Abschied mit4862 den Brüdern80 und2532 wollte1602 nach1519 Syrien4947 schiffen und2532 mit ihm Priscilla4252 und Aquila207. Und er beschor sein2192 Haupt2776 zu1722 Kenchrea; denn1063 er hatte657 ein Gelübde2171.

19 І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями.

19 Und1161 kam2658 hinab gen1519 Ephesus2181 und ließ2641 sie846 daselbst847. Er2548 aber1161 ging1525 in1519 die Schule4864 und redete1256 mit den Juden2453.

20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,

20 Sie baten2065 ihn aber1161, daß er846 längere Zeit5550 bei3844 ihnen bliebe3306. Und er willigte1962 nicht3756 ein,

21 але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“ І відплив із Ефе́су.

21 sondern235 machte4160 seinen846 Abschied657 mit ihnen und1161 sprach2036: Ich3165 muß1163 allerdinge3843 das künftige Fest1859 zu1519 Jerusalem2414 halten; will‘s2309 GOtt2316, so will ich wieder344 zu4314 euch5209 kommen2064. Und2532 fuhr weg321 von575 Ephesus2181.

22 І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю.

22 Und2532 kam2718 gen1519 Cäsarea2542 und2532 ging2597 hinauf305 und grüßte782 die Gemeinde1577 und zog hinab gen1519 Antiochien490.

23 І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за поря́дком прохо́дячи через країну гала́тську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.

23 Und2532 verzog4160 etliche5100 Zeit5550 und2532 reisete aus1831 und durchwandelte1330 nacheinander2517 das galatische1054 Land5561 und Phrygien5435 und stärkte1991 alle3956 Jünger3101.

24 Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су.

24 Es kam2658 aber1161 gen1519 Ephesus2181 ein5100 Jude2453 mit Namen3686 Apollos625, der Geburt1085 von Alexandrien221, ein beredter3052 Mann435 und mächtig5607 in1722 der Schrift1124.

25 Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.

25 Dieser war2258 unterweiset den Weg3598 des HErrn2962 und2532 redete2980 mit brünstigem2204 Geist4151 und2532 lehrete mit Fleiß199 von4012 dem HErrn2962 und wußte1987 allein3440 von der3778 Taufe908 des Johannes2491.

26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню.

26 Dieser fing756 an, frei zu191 predigen3955 in1722 der3778 Schule4864. Da2532 ihn846 aber1161 Aquila207 und5037 Priscilla4252 höreten, nahmen sie846 ihn zu sich4355 und2532 legten1620 ihm846 den Weg3598 Gottes2316 noch fleißiger197 aus.

27 А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю,

27 Da er846 aber1161 wollte1014 nach1519 Achaja882 reisen1330, schrieben1125 die3739 Brüder80 und vermahneten die Jünger3101, daß sie ihn aufnähmen588. Und als er dahinkommen war, half er viel4183 denen4820, die gläubig4100 waren3854 worden durch1223 die Gnade5485.

28 бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос.

28 Denn1063 er1925 überwand1246 die Juden2453 beständiglich und erweisete öffentlich1219 durch1223 die Schrift1124, daß JEsus2424 der Christus5547 sei1511.