CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 19

1 І сталося, що коли Аполло́с перебував у Кори́нті, то Павло, перейшовши горі́шні країни, прибув до Ефе́су, і деяких учнів знайшов,

2 та й спитав їх: „Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?“ А вони відказали йому: „Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!“

3 І він запитав: „Тож у що́ ви христились?“ Вони ж відказали: В Іванове хрищення“.

4 І промовив Павло: „Таж Іван христив хрищенням на покая́ння, говорячи лю́дям, щоб вірили в Того, Хто при́йде по ньому, цебто в Ісуса“.

5 Як почули ж ́, то христились вони в Ім'я́ Господа Ісуса.

6 А коли Павло руки на них покла́в, то зійшов на них Дух Святий, — і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!

7 А всіх їх було́ чоловіка з двана́дцять.

8 А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.

9 А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихосло́вили перед наро́дом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одно́го Тира́на.

10 Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та ге́ллени, слухали слово про Господа.

11 І Бог чуда чинив надзвича́йні руками Павловими,

12 так що навіть хустки́ й пояси́ з його тіла прино́сили хворим, — і хвороби їх кидали, і ду́хи лукаві вихо́дили з них.

13 Дехто ж із мандрівни́х ворожби́тів юдейських зачали́ закликати Ім'я́ Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло́ проповідує!“

14 Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Ске́ви.

15 Відповів же злий дух і сказав їм: „Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?“

16 І ско́чив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігші обох, поду́жав їх так, що втекли вони з дому нагі́ та пора́нені.

17 І це стало відо́ме юдеям та ге́лленам, усім, що в Ефесі замешкують, — і о́страх напав на всіх їх, і сла́вилося Ім'я́ Господа Ісуса.

18 І багато-хто з тих, що ввірували, прихо́дили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.

19 І багато-хто з тих, що займалися ча́рами, позно́сили книги свої та й перед усіма́ попалили. І злічили ціну́ їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.

20 Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово!

21 А як спо́внилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македо́нію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: „Як побу́ду я там, то треба мені й Рим побачити“.

22 Тож він послав у Македо́нію двох із тих, що служили йому, Тимофі́я й Ера́ста, а сам позостався якийсь час ув Азії.

23 І ро́зрух чималий був стався там ча́су того за Господню дорогу.

24 Бо один золота́р, Дмитро на ім'я́, що робив срібляні́ Артемі́дині храмки, та ремісникам заробі́ток чималий давав,

25 згромадив він їх і ще інших подібних робі́тників, та й промовив: „Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла́ заробі́ток ми маємо.

26 І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефе́сі, але мало не в усій Азії — цей Павло збаламу́тив і відвернув багате́нно наро́ду, говорячи, ніби то не боги, що руками поро́блені.

27 І не тільки оце нам загрожує, що при́йде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артемі́ди в ніщо́ зарахується, і буде зруйнована й ве́лич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ“.

28 Почувши ж оце, вони перепо́внились гнівом, та й стали кричати, говорячи: „Артемі́да ефе́ська велика!“

29 І місто напо́внилось за́колотом. І кинулися однодушно до видо́вища, схопи́вши Павло́вих супу́тників — Гая та Ариста́рха, македо́нян.

30 Як Павло ж хотів у наро́д увійти, то учні його не пустили.

31 Також дехто з азі́йських начальників, що були йому при́ятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдава́всь на видо́вище.

32 І кожен що інше кричав, бо збори бурхли́ві були, і багате́нно з них навіть не знали, чого ради зібралися.

33 А з наро́ду взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олекса́ндер дав знака рукою, і хотів ви́правдатися перед наро́дом.

34 А коли розпізнали, що юде́янин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: „Артеміда ефеська велика!“

35 А як писар міськи́й заспоко́їв наро́д, то промовив: „Мужі ефеські, яка ж то люди́на не знає, що місто Ефес — то храмо́вий догля́дач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?

36 Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не роби́ти необачно нічо́го.

37 А ви ж привели́ цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не знева́жили.

38 Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на ко́го, то суди є на ринку й проконсули, — один о́дного хай позивають.

39 А коли чогось іншого допомина́єтеся, то те вирішиться на зако́ннім зібра́нні.

40 Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній ро́зрух оскаржити можуть, і немає жа́дної причини, якою могли б виправдати це зборище“. І, промовивши це, розпустив він громаду.

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 19

1 Es geschah aber1161, da1722 Apollos625 zu1722 Korinth2882 war1096, daß Paulus3972 durchwandelte die obern Länder3313 und2532 kam1330 gen1519 Ephesus2181 und fand2147 etliche5100 Jünger3101.

2 Zu4314 denen sprach2036 er: Habt ihr4100 den Heiligen40 Geist4151 empfangen2983, da ihr gläubig worden seid? Sie1161 sprachen2036 zu4314 ihm: Wir haben191 auch3761 nie gehört191, ob1487 ein Heiliger40 Geist4151 sei2076.

3 Und5037 er sprach2036 zu4314 ihnen: Worauf1519 seid ihr846 denn3767 getauft? Sie1161 sprachen2036: Auf1519 die5101 Taufe907 des Johannes2491.

4 Paulus3972 aber1161 sprach2036: Johannes2491 hat getauft mit3326 der Taufe907 der Buße3341 und sagte3004 dem Volk2992, daß2443 sie846 sollten glauben4100 an1519 den, der nach1519 ihm2424 kommen2064 sollte, das5123 ist3303, an JEsum, daß der Christus5547 sei.

5 Da sie1161 das höreten, ließen sie sich taufen907 auf1519 den Namen3686 des HErrn2962 JEsu2424.

6 Und2532 da Paulus3972 die846 Hände5495 auf1909 sie2007 legete, kam2064 der846 Heilige40 Geist4151 auf sie2007 und5037 redeten2980 mit Zungen1100 und2532 weissageten.

7 Und1161 aller3956 der Männer435 waren2258 bei5616 zwölfen.

8 Er ging1525 aber1161 in1519 die Schule4864 und2532 predigte1256 frei3955 drei5140 Monden lang, lehrete und beredete sie3982 von4012 dem Reich932 Gottes1909.

9 Da5613 aber1161 etliche5100 verstockt waren4645 und2532 nicht glaubten544 und übel2551 redeten von575 dem Wege3598 vor1799 der Menge4128, wich er846 von ihnen und sonderte873 ab868 die Jünger3101 und redete1256 täglich in1722 der Schule4981 eines5100, der hieß Tyrannus5181.

10 Und1161 dasselbige geschah1096 zwei1417 Jahre2094 lang, also daß5620 alle3956, die191 in1909 Asien773 wohneten, das5124 Wort3056 des2532 HErrn2962 JEsu2424 höreten, beide, Juden2453 und5037 Griechen1672.

11 Und5037 GOtt2316 wirkete nicht geringe5177 Taten4160 durch1223 die Hände5495 des Paulus3972,

12 also daß5620 sie846 auch von575 seiner Haut5559 die Schweißtüchlein4676 und2228 Koller über1909 die Kranken770 hielten2018, und5037 die Seuchen3554 von575 ihnen846 wichen525, und die bösen4190 Geister4151 von575 ihnen846 ausfuhren1831.

13 Es unterwanden sich2021 aber1161 etliche5100 der umlaufenden Juden2453, die3739 da Beschwörer1845 waren, den Namen3686 des HErrn2962 JEsu2424 zu575 nennen3687 über1909 die da böse4190 Geister4151 hatten2192, und sprachen3004: Wir beschwören3726 euch5209 bei JEsu2424, den Paulus3972 prediget2784.

14 Es5124 waren2258 ihrer aber1161 sieben2033 Söhne eines5100 Juden2453, Skeva, des Hohenpriesters749, die solches taten4160.

15 Aber1161 der böse4190 Geist4151 antwortete611 und2532 sprach2036: JEsum2424 kenne ich wohl, und Paulus3972 weiß1987 ich wohl; wer5101 seid2075 ihr1097 aber1161?

16 Und2532 der1565 Mensch444, in1722 dem3739 der böse4190 Geist4151 war2258, sprang2177 auf1909 sie846 und2532 ward2634 ihrer mächtig und2532 warf2480 sie846 unter2596 sich, also daß5620 sie846 nackend und verwundet5135 aus1537 demselbigen Hause3624 entflohen1628.

17 Dasselbige aber1161 ward1096 kund1110 allen3956, die5124 zu Ephesus2181 wohneten, beide, Juden2453 und5037 Griechen1672; und2532 fiel1968 eine Furcht5401 über1909 sie alle3956, und2532 der2532 Name3686 des846 HErrn2962 JEsu2424 ward hochgelobet.

18 Es kamen2064 auch viel4183 derer, die gläubig waren worden, und5037 bekannten1843 und2532 verkündigten312, was sie ausgerichtet hatten4100.

19 Viele aber1161, die da vorwitzige Kunst4021 getrieben hatten4238, brachten4851 die Bücher976 zusammen und2532 verbrannten2618 sie1799 öffentlich und2532 überrechneten4860, was4851 sie846 wert2425 waren5092, und fanden2147 des846 Geldes694 fünfzigtausend4002 Groschen.

20 Also3779 mächtig wuchs837 das Wort3056 des HErrn2962 und2532 nahm überhand2480.

21 Da5613 das5023 ausgerichtet4137 war, setzte5087 sich Paulus3972 vor im Geiste4151, durch Mazedonien3109 und2532 Achaja882 zu1722 reisen1330 und2532 gen Jerusalem2419 zu3326 wandeln4198, und sprach2036: Nach1519 dem, wenn ich3165 daselbst1563 gewesen bin, muß1163 ich3165 auch Rom4516 sehen1096.

22 Und2532 sandte649 zwei1417, die ihm846 dieneten, Timotheus5095 und Erastus2037, nach1519 Mazedonien3109; er846 aber1161 verzog1907 eine Weile5550 in1519 Asien773.

23 Es1565 erhub sich1096 aber um4012 dieselbige Zeit2596 eine nicht3756 kleine3641 Bewegung5017 über diesem Wege3598.

24 Denn1063 einer5100 mit Namen3686 Demetrius1216, ein Goldschmied695, der machte4160 der Diana735 silberne693 Tempel3485 und wandte3930 denen vom Handwerk5079 nicht3756 geringen3641 Gewinst zu.

25 Dieselbigen versammelte4867 er2076 und2532 die3739 Beiarbeiter2040 desselbigen Handwerks5108 und1537 sprach2036: Liebe Männer435, ihr wisset1987, daß3754 wir2257 großen Zugang von4012 diesem5026 Handel haben.

26 Und2532 ihr sehet und2532 höret191, daß3754 nicht3756 allein3440 zu2334 Ephesus2181, sondern235 auch fast4975 in1223 ganz Asien773 dieser3778 Paulus3972 viel2425 Volks3793 abfällig macht3179, überredet3982 und3754 spricht3004: Es sind1526 nicht3756 Götter2316, welche3956 von Händen5495 gemacht1096 sind.

27 Aber1161 es5124 will3195 nicht3756 allein3440 unserm2254 Handel3313 dahin geraten2793, daß er846 nichts557 gelte, sondern235 auch2532 der Tempel2411 der großen3173 Göttin2299 Diana735 wird2064 für1519 nichts geachtet, und2532 wird3049 dazu ihre Majestät3168 untergehen2507, welcher3739 doch ganz3650 Asien773 und2532 der Weltkreis3625 Gottesdienst erzeiget.

28 Als sie das höreten, wurden1096 sie voll4134 Zorns2372, schrieen2896 und1161 sprachen3004: Groß3173 ist2532 die191 Diana735 der Epheser2180!

29 Und2532 die ganze3650 Stadt4172 ward voll4130 Getümmels4799. Sie stürmeten aber einmütiglich zu1519 dem Schauplatz2302 und5037 ergriffen4884 Gajus1050 und2532 Aristarchus708 aus Mazedonien3110, des Paulus3972 Gefährten4898.

30 Da1014 aber1161 Paulus3972 wollte1014 unter das Volk1218 gehen1525, ließen‘s1439 ihm846 die Jünger3101 nicht3756 zu1519.

31 Auch etliche5100 der Obersten in1519 Asien775, die des846 Paulus gute Freunde5384 waren5607, sandten3992 zu4314 ihm und2532 ermahneten ihn, daß er846 sich1438 nicht3361 begäbe1325 auf den Schauplatz2302.

32 Etliche243 schrieen2896 so, etliche3303 ein5100 anderes243, und1063 war2258 die Gemeinde1577 irre4797, und2532 die meisten4119 wußten1492 nicht3756, warum sie zusammenkommen4905 waren.

33 Etliche aber1161 vom1537 Volk3793 zogen4264 Alexander223 hervor, da ihn846 die Juden2453 hervorstießen4261. Alexander223 aber1161 winkete mit der Hand5495 und wollte2309 sich vor dem Volk1218 verantworten626.

34 Da sie aber1161 innewurden1921, daß3754 er ein3391 Jude2453 war1096, erhub sich1909 eine Stimme5456 von1537 allen und schrieen2896 bei5613 zwo Stunden5610: Groß3173 ist2076 die Diana735 der Epheser2180!

35 Da2532 aber1161 der Kanzler1122 das5607 Volk3793 gestillet hatte2687, sprach5346 er: Ihr1097 Männer von Ephesus2180, welcher3739 Mensch435 ist2076, der nicht3756 wisse, daß die Stadt4172 Ephesus2180 sei eine Pflegerin3511 der großen3173 Göttin2299 Diana735 und1063 des himmlischen Bildes1356?

36 Weil nun3767 das5607 unwidersprechlich ist368, so sollt1163 ihr5209 ja stille2687 sein2076 und2532 nichts3367 Unbedächtiges4312 handeln4238.

37 Ihr habt71 diese5128 Menschen435 hergeführet, die weder3777 Kirchenräuber noch3777 Lästerer987 eurer5216 Göttin2299 sind.

38 Hat2192 aber1487 Demetrius1216, und2532 die mit4862 ihm sind1526 vom Handwerk5079, an4314 jemand einen Anspruch3056, so3767 hält71 man5100 Gericht60, und2532 sind Landvögte446 da; lasset1458 sie846 sich untereinander240 verklagen.

39 Wollet ihr aber1161 etwas5100 anderes2087 handeln, so1487 mag man es ausrichten1956 in1722 einer4012 ordentlichen1772 Gemeinde1577.

40 Denn wir stehen2793 in der3056 Gefahr, daß wir um4012 diese5026 heutige4594 Empörung verklaget möchten werden1458, und2532 doch keine3367 Sache158 vorhanden ist5225, damit wir uns solches Aufruhrs4714 entschuldigen591 möchten. Und da er solches gesagt, ließ er die3739 Gemeinde gehen.

Дiї

Розділ 19

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 19

1 І сталося, що коли Аполло́с перебував у Кори́нті, то Павло, перейшовши горі́шні країни, прибув до Ефе́су, і деяких учнів знайшов,

1 Es geschah aber1161, da1722 Apollos625 zu1722 Korinth2882 war1096, daß Paulus3972 durchwandelte die obern Länder3313 und2532 kam1330 gen1519 Ephesus2181 und fand2147 etliche5100 Jünger3101.

2 та й спитав їх: „Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?“ А вони відказали йому: „Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!“

2 Zu4314 denen sprach2036 er: Habt ihr4100 den Heiligen40 Geist4151 empfangen2983, da ihr gläubig worden seid? Sie1161 sprachen2036 zu4314 ihm: Wir haben191 auch3761 nie gehört191, ob1487 ein Heiliger40 Geist4151 sei2076.

3 І він запитав: „Тож у що́ ви христились?“ Вони ж відказали: В Іванове хрищення“.

3 Und5037 er sprach2036 zu4314 ihnen: Worauf1519 seid ihr846 denn3767 getauft? Sie1161 sprachen2036: Auf1519 die5101 Taufe907 des Johannes2491.

4 І промовив Павло: „Таж Іван христив хрищенням на покая́ння, говорячи лю́дям, щоб вірили в Того, Хто при́йде по ньому, цебто в Ісуса“.

4 Paulus3972 aber1161 sprach2036: Johannes2491 hat getauft mit3326 der Taufe907 der Buße3341 und sagte3004 dem Volk2992, daß2443 sie846 sollten glauben4100 an1519 den, der nach1519 ihm2424 kommen2064 sollte, das5123 ist3303, an JEsum, daß der Christus5547 sei.

5 Як почули ж ́, то христились вони в Ім'я́ Господа Ісуса.

5 Da sie1161 das höreten, ließen sie sich taufen907 auf1519 den Namen3686 des HErrn2962 JEsu2424.

6 А коли Павло руки на них покла́в, то зійшов на них Дух Святий, — і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!

6 Und2532 da Paulus3972 die846 Hände5495 auf1909 sie2007 legete, kam2064 der846 Heilige40 Geist4151 auf sie2007 und5037 redeten2980 mit Zungen1100 und2532 weissageten.

7 А всіх їх було́ чоловіка з двана́дцять.

7 Und1161 aller3956 der Männer435 waren2258 bei5616 zwölfen.

8 А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.

8 Er ging1525 aber1161 in1519 die Schule4864 und2532 predigte1256 frei3955 drei5140 Monden lang, lehrete und beredete sie3982 von4012 dem Reich932 Gottes1909.

9 А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихосло́вили перед наро́дом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одно́го Тира́на.

9 Da5613 aber1161 etliche5100 verstockt waren4645 und2532 nicht glaubten544 und übel2551 redeten von575 dem Wege3598 vor1799 der Menge4128, wich er846 von ihnen und sonderte873 ab868 die Jünger3101 und redete1256 täglich in1722 der Schule4981 eines5100, der hieß Tyrannus5181.

10 Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та ге́ллени, слухали слово про Господа.

10 Und1161 dasselbige geschah1096 zwei1417 Jahre2094 lang, also daß5620 alle3956, die191 in1909 Asien773 wohneten, das5124 Wort3056 des2532 HErrn2962 JEsu2424 höreten, beide, Juden2453 und5037 Griechen1672.

11 І Бог чуда чинив надзвича́йні руками Павловими,

11 Und5037 GOtt2316 wirkete nicht geringe5177 Taten4160 durch1223 die Hände5495 des Paulus3972,

12 так що навіть хустки́ й пояси́ з його тіла прино́сили хворим, — і хвороби їх кидали, і ду́хи лукаві вихо́дили з них.

12 also daß5620 sie846 auch von575 seiner Haut5559 die Schweißtüchlein4676 und2228 Koller über1909 die Kranken770 hielten2018, und5037 die Seuchen3554 von575 ihnen846 wichen525, und die bösen4190 Geister4151 von575 ihnen846 ausfuhren1831.

13 Дехто ж із мандрівни́х ворожби́тів юдейських зачали́ закликати Ім'я́ Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло́ проповідує!“

13 Es unterwanden sich2021 aber1161 etliche5100 der umlaufenden Juden2453, die3739 da Beschwörer1845 waren, den Namen3686 des HErrn2962 JEsu2424 zu575 nennen3687 über1909 die da böse4190 Geister4151 hatten2192, und sprachen3004: Wir beschwören3726 euch5209 bei JEsu2424, den Paulus3972 prediget2784.

14 Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Ске́ви.

14 Es5124 waren2258 ihrer aber1161 sieben2033 Söhne eines5100 Juden2453, Skeva, des Hohenpriesters749, die solches taten4160.

15 Відповів же злий дух і сказав їм: „Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?“

15 Aber1161 der böse4190 Geist4151 antwortete611 und2532 sprach2036: JEsum2424 kenne ich wohl, und Paulus3972 weiß1987 ich wohl; wer5101 seid2075 ihr1097 aber1161?

16 І ско́чив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігші обох, поду́жав їх так, що втекли вони з дому нагі́ та пора́нені.

16 Und2532 der1565 Mensch444, in1722 dem3739 der böse4190 Geist4151 war2258, sprang2177 auf1909 sie846 und2532 ward2634 ihrer mächtig und2532 warf2480 sie846 unter2596 sich, also daß5620 sie846 nackend und verwundet5135 aus1537 demselbigen Hause3624 entflohen1628.

17 І це стало відо́ме юдеям та ге́лленам, усім, що в Ефесі замешкують, — і о́страх напав на всіх їх, і сла́вилося Ім'я́ Господа Ісуса.

17 Dasselbige aber1161 ward1096 kund1110 allen3956, die5124 zu Ephesus2181 wohneten, beide, Juden2453 und5037 Griechen1672; und2532 fiel1968 eine Furcht5401 über1909 sie alle3956, und2532 der2532 Name3686 des846 HErrn2962 JEsu2424 ward hochgelobet.

18 І багато-хто з тих, що ввірували, прихо́дили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.

18 Es kamen2064 auch viel4183 derer, die gläubig waren worden, und5037 bekannten1843 und2532 verkündigten312, was sie ausgerichtet hatten4100.

19 І багато-хто з тих, що займалися ча́рами, позно́сили книги свої та й перед усіма́ попалили. І злічили ціну́ їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.

19 Viele aber1161, die da vorwitzige Kunst4021 getrieben hatten4238, brachten4851 die Bücher976 zusammen und2532 verbrannten2618 sie1799 öffentlich und2532 überrechneten4860, was4851 sie846 wert2425 waren5092, und fanden2147 des846 Geldes694 fünfzigtausend4002 Groschen.

20 Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово!

20 Also3779 mächtig wuchs837 das Wort3056 des HErrn2962 und2532 nahm überhand2480.

21 А як спо́внилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македо́нію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: „Як побу́ду я там, то треба мені й Рим побачити“.

21 Da5613 das5023 ausgerichtet4137 war, setzte5087 sich Paulus3972 vor im Geiste4151, durch Mazedonien3109 und2532 Achaja882 zu1722 reisen1330 und2532 gen Jerusalem2419 zu3326 wandeln4198, und sprach2036: Nach1519 dem, wenn ich3165 daselbst1563 gewesen bin, muß1163 ich3165 auch Rom4516 sehen1096.

22 Тож він послав у Македо́нію двох із тих, що служили йому, Тимофі́я й Ера́ста, а сам позостався якийсь час ув Азії.

22 Und2532 sandte649 zwei1417, die ihm846 dieneten, Timotheus5095 und Erastus2037, nach1519 Mazedonien3109; er846 aber1161 verzog1907 eine Weile5550 in1519 Asien773.

23 І ро́зрух чималий був стався там ча́су того за Господню дорогу.

23 Es1565 erhub sich1096 aber um4012 dieselbige Zeit2596 eine nicht3756 kleine3641 Bewegung5017 über diesem Wege3598.

24 Бо один золота́р, Дмитро на ім'я́, що робив срібляні́ Артемі́дині храмки, та ремісникам заробі́ток чималий давав,

24 Denn1063 einer5100 mit Namen3686 Demetrius1216, ein Goldschmied695, der machte4160 der Diana735 silberne693 Tempel3485 und wandte3930 denen vom Handwerk5079 nicht3756 geringen3641 Gewinst zu.

25 згромадив він їх і ще інших подібних робі́тників, та й промовив: „Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла́ заробі́ток ми маємо.

25 Dieselbigen versammelte4867 er2076 und2532 die3739 Beiarbeiter2040 desselbigen Handwerks5108 und1537 sprach2036: Liebe Männer435, ihr wisset1987, daß3754 wir2257 großen Zugang von4012 diesem5026 Handel haben.

26 І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефе́сі, але мало не в усій Азії — цей Павло збаламу́тив і відвернув багате́нно наро́ду, говорячи, ніби то не боги, що руками поро́блені.

26 Und2532 ihr sehet und2532 höret191, daß3754 nicht3756 allein3440 zu2334 Ephesus2181, sondern235 auch fast4975 in1223 ganz Asien773 dieser3778 Paulus3972 viel2425 Volks3793 abfällig macht3179, überredet3982 und3754 spricht3004: Es sind1526 nicht3756 Götter2316, welche3956 von Händen5495 gemacht1096 sind.

27 І не тільки оце нам загрожує, що при́йде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артемі́ди в ніщо́ зарахується, і буде зруйнована й ве́лич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ“.

27 Aber1161 es5124 will3195 nicht3756 allein3440 unserm2254 Handel3313 dahin geraten2793, daß er846 nichts557 gelte, sondern235 auch2532 der Tempel2411 der großen3173 Göttin2299 Diana735 wird2064 für1519 nichts geachtet, und2532 wird3049 dazu ihre Majestät3168 untergehen2507, welcher3739 doch ganz3650 Asien773 und2532 der Weltkreis3625 Gottesdienst erzeiget.

28 Почувши ж оце, вони перепо́внились гнівом, та й стали кричати, говорячи: „Артемі́да ефе́ська велика!“

28 Als sie das höreten, wurden1096 sie voll4134 Zorns2372, schrieen2896 und1161 sprachen3004: Groß3173 ist2532 die191 Diana735 der Epheser2180!

29 І місто напо́внилось за́колотом. І кинулися однодушно до видо́вища, схопи́вши Павло́вих супу́тників — Гая та Ариста́рха, македо́нян.

29 Und2532 die ganze3650 Stadt4172 ward voll4130 Getümmels4799. Sie stürmeten aber einmütiglich zu1519 dem Schauplatz2302 und5037 ergriffen4884 Gajus1050 und2532 Aristarchus708 aus Mazedonien3110, des Paulus3972 Gefährten4898.

30 Як Павло ж хотів у наро́д увійти, то учні його не пустили.

30 Da1014 aber1161 Paulus3972 wollte1014 unter das Volk1218 gehen1525, ließen‘s1439 ihm846 die Jünger3101 nicht3756 zu1519.

31 Також дехто з азі́йських начальників, що були йому при́ятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдава́всь на видо́вище.

31 Auch etliche5100 der Obersten in1519 Asien775, die des846 Paulus gute Freunde5384 waren5607, sandten3992 zu4314 ihm und2532 ermahneten ihn, daß er846 sich1438 nicht3361 begäbe1325 auf den Schauplatz2302.

32 І кожен що інше кричав, бо збори бурхли́ві були, і багате́нно з них навіть не знали, чого ради зібралися.

32 Etliche243 schrieen2896 so, etliche3303 ein5100 anderes243, und1063 war2258 die Gemeinde1577 irre4797, und2532 die meisten4119 wußten1492 nicht3756, warum sie zusammenkommen4905 waren.

33 А з наро́ду взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олекса́ндер дав знака рукою, і хотів ви́правдатися перед наро́дом.

33 Etliche aber1161 vom1537 Volk3793 zogen4264 Alexander223 hervor, da ihn846 die Juden2453 hervorstießen4261. Alexander223 aber1161 winkete mit der Hand5495 und wollte2309 sich vor dem Volk1218 verantworten626.

34 А коли розпізнали, що юде́янин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: „Артеміда ефеська велика!“

34 Da sie aber1161 innewurden1921, daß3754 er ein3391 Jude2453 war1096, erhub sich1909 eine Stimme5456 von1537 allen und schrieen2896 bei5613 zwo Stunden5610: Groß3173 ist2076 die Diana735 der Epheser2180!

35 А як писар міськи́й заспоко́їв наро́д, то промовив: „Мужі ефеські, яка ж то люди́на не знає, що місто Ефес — то храмо́вий догля́дач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?

35 Da2532 aber1161 der Kanzler1122 das5607 Volk3793 gestillet hatte2687, sprach5346 er: Ihr1097 Männer von Ephesus2180, welcher3739 Mensch435 ist2076, der nicht3756 wisse, daß die Stadt4172 Ephesus2180 sei eine Pflegerin3511 der großen3173 Göttin2299 Diana735 und1063 des himmlischen Bildes1356?

36 Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не роби́ти необачно нічо́го.

36 Weil nun3767 das5607 unwidersprechlich ist368, so sollt1163 ihr5209 ja stille2687 sein2076 und2532 nichts3367 Unbedächtiges4312 handeln4238.

37 А ви ж привели́ цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не знева́жили.

37 Ihr habt71 diese5128 Menschen435 hergeführet, die weder3777 Kirchenräuber noch3777 Lästerer987 eurer5216 Göttin2299 sind.

38 Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на ко́го, то суди є на ринку й проконсули, — один о́дного хай позивають.

38 Hat2192 aber1487 Demetrius1216, und2532 die mit4862 ihm sind1526 vom Handwerk5079, an4314 jemand einen Anspruch3056, so3767 hält71 man5100 Gericht60, und2532 sind Landvögte446 da; lasset1458 sie846 sich untereinander240 verklagen.

39 А коли чогось іншого допомина́єтеся, то те вирішиться на зако́ннім зібра́нні.

39 Wollet ihr aber1161 etwas5100 anderes2087 handeln, so1487 mag man es ausrichten1956 in1722 einer4012 ordentlichen1772 Gemeinde1577.

40 Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній ро́зрух оскаржити можуть, і немає жа́дної причини, якою могли б виправдати це зборище“. І, промовивши це, розпустив він громаду.

40 Denn wir stehen2793 in der3056 Gefahr, daß wir um4012 diese5026 heutige4594 Empörung verklaget möchten werden1458, und2532 doch keine3367 Sache158 vorhanden ist5225, damit wir uns solches Aufruhrs4714 entschuldigen591 möchten. Und da er solches gesagt, ließ er die3739 Gemeinde gehen.