CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 24
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 24

1 Über2596 fünf4002 Tage2250 zog hinab2597 der3748 Hohepriester749 Ananias367 mit3326 den Ältesten4245 und1161 mit3326 dem5100 Redner4489 Tertullus5061; die erschienen1718 vor dem Landpfleger2232 wider2532 Paulus3972.

2 Da er aber1161 herbeigerufen ward2564, fing756 an1223 Tertullus5061 zu verklagen2723 und2532 sprach3004:

3 Daß wir in großem Frieden leben unter dir, und5037 viel redliche Taten diesem Volk widerfahren durch deine Vorsichtigkeit, allerteuerster2903 Felix5344, das3956 nehmen wir an588 allewege3839 und2532 allenthalben3837 mit3326 aller Dankbarkeit2169.

4 Auf1909 daß3363 ich aber1161 dich4571 nicht zu lange4119 aufhalte1465, bitte3870 ich dich4571, du wolltest uns2257 kürzlich4935 hören191 nach deiner4674 Gelindigkeit1932.

5 Wir haben2147 diesen5126 Mann435 funden schädlich3061, und1063 der Aufruhr2795 erreget allen3956 Juden2453 auf2596 dem ganzen Erdboden3625, und2532 einen Vornehmsten4414 der Sekte139 der Nazarener3480,

6 der3739 auch2532 versuchet hat, den3739 Tempel zu entweihen953; welchen wir auch griffen2902 und2532 wollten2309 ihn3985 gerichtet2919 haben nach2596 unserm Gesetz3551.

7 Aber1161 Lysias3079, der Hauptmann5506, unterkam das und führete ihn520 mit3326 großer4183 Gewalt970 aus1537 unsern2257 Händen5495

8 und hieß2753 seine846 Verkläger2725 zu1909 dir kommen2064, von3844 welchem3739 du kannst350, so du es erforschen1921 willst1410, dich4571 des846 alles3956 erkundigen, um4012 was3739 wir2249 ihn846 verklagen2723.

9 Die Juden2453 aber1161 redeten4934 auch dazu und2532 sprachen5335, es verhielte2192 sich5023 also3779.

10 Paulus3972 aber1161, da ihm846 der4012 Landpfleger2232 winkete zu1537 reden3004, antwortete611: Dieweil ich weiß1987, daß du4571 in diesem5129 Volk1484 nun viele4183 Jahre2094 ein Richter2923 bist5607, will626 ich unerschrocken2115 mich1683 verantworten626.

11 Denn4119 du4675 kannst1410 erkennen1097, daß3754 nicht3756 mehr denn zwölf1177 Tage sind1526, daß3739 ich3427 bin hinauf gen1722 Jerusalem2419 kommen305, anzubeten4352.

12 Auch2532 haben2147 sie mich3165 nicht3777 funden im2596 Tempel2411 mit4314 jemand5100 reden1256 oder2228 einen Aufruhr1999 machen4160 im Volk noch3777 in1722 den Schulen4864 noch3777 in1722 den Städten4172:

13 Sie3936 können1410 mir3165 auch nicht3777 beibringen, des3739 sie2723 mich3450 verklagen2723.

14 Das5124 bekenne ich3670 aber1161 dir4671; daß3754 ich nach2596 diesem Wege3598, den sie eine Sekte139 heißen3004, diene3000 also3779 dem3739 GOtt2316 meiner Väter3971, daß ich glaube4100 allem3956, was3588 geschrieben1125 stehet im2596 Gesetz3551 und2532 in1722 den Propheten4396.

15 Und2532 habe2192 die3739 Hoffnung1680 zu GOtt2316, auf1519 welche auch2532 sie846 selbst warten4327, nämlich daß zukünftig sei3195 die Auferstehung386 der3778 Toten3498, beide, der Gerechten1342 und5037 Ungerechten94.

16 In demselbigen aber1161 übe778 ich mich, zu4314 haben2192 ein unverletzt677 Gewissen4893 allenthalben1275 beide, gegen GOtt2316 und2532 die846 Menschen444.

17 Aber1161 nach1223 vielen4119 Jahren2094 bin3854 ich kommen und2532 habe4160 ein1519 Almosen1654 gebracht meinem3450 Volk1484 und Opfer4376.

18 Darüber fanden2147 sie5100 mich3165, daß3739 ich mich reinigen ließ im Tempel2411 ohne3756 allen3793 Rumor und1161 Getümmel2351.

19 Das3739 waren3918 aber1163 etliche Juden aus Asien, welche sollten hier sein vor4314 dir4675 und2532 mich3165 verklagen2723, so1536 sie etwas1536 wider1909 mich hätten2192.

20 Oder2228 laß diese3778 selbst sagen2036, ob1536 sie2476 etwas1536 Unrechtes92 an1722 mir1698 funden haben2147, dieweil ich3450 stehe vor1909 dem Rat4892,

21 ohne um4012 des846 einigen Worts willen, da ich1473 unter1722 ihnen stund und2228 rief2896: Über4012 der5026 Auferstehung386 der3739 Toten3498 werde2919 ich von5259 euch5216 heute4594 angeklaget.

22 Da aber1161 Felix5344 solches5023 hörete; zog er846 sie auf2596; denn197 er wußte1492 fast wohl um4012 diesen Weg3598 und sprach2036: Wenn3752 Lysias3079, der Hauptmann5506, herabkommt2597, so will1231 ich191 mich eures Dinges erkundigen.

23 Er846 befahl1299 aber2532 dem Unterhauptmann1543, Paulus3972 zu behalten5083 und5037 lassen Ruhe425 haben2192, und5037 niemand3367 von den Seinen2398 wehren2967, ihm5256 zu dienen oder2228 zu ihm846 zu kommen4334.

24 Nach3326 etlichen5100 Tagen2250 aber1161 kam191 Felix5344 mit4862 seinem Weibe1135 Drusilla1409, die eine Jüdin2453 war3854, und2532 forderte3343 Paulus3972 und hörete ihn846 von4012 dem Glauben4102 an1519 Christum5547.

25 Da aber1161 Paulus redete1256 von4012 der Gerechtigkeit1343 und1161 von der Keuschheit und von dem zukünftigen Gerichte2917, erschrak1096 Felix5344 und antwortete611: Gehe hin4198 auf diesmal3568; wenn ich gelegene Zeit2540 habe2192, will3195 ich dich4571 her lassen rufen.

26 Er846 hoffte1679 aber daneben, daß3754 ihm von5259 Paulus3972 sollte Geld5536 gegeben1325 werden3089, daß3704 er ihn losgäbe; darum1352 er ihn auch2532 oft4437 fordern ließ3343 und2532 besprach3656 sich mit ihm.

27 Da aber1161 zwei1333 Jahre um waren, kam Portius Festus5347 an Felix5344 Statt1240. Felix5344 aber4137 wollte2309 den Juden2453 eine Wohltat5485 erzeigen2698 und5037 ließ2641 Paulus3972 hinter sich gefangen2983.

Дiї

Розділ 24

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 24

1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла.

1 Über2596 fünf4002 Tage2250 zog hinab2597 der3748 Hohepriester749 Ananias367 mit3326 den Ältesten4245 und1161 mit3326 dem5100 Redner4489 Tertullus5061; die erschienen1718 vor dem Landpfleger2232 wider2532 Paulus3972.

2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —

2 Da er aber1161 herbeigerufen ward2564, fing756 an1223 Tertullus5061 zu verklagen2723 und2532 sprach3004:

3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе!

3 Daß wir in großem Frieden leben unter dir, und5037 viel redliche Taten diesem Volk widerfahren durch deine Vorsichtigkeit, allerteuerster2903 Felix5344, das3956 nehmen wir an588 allewege3839 und2532 allenthalben3837 mit3326 aller Dankbarkeit2169.

4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости.

4 Auf1909 daß3363 ich aber1161 dich4571 nicht zu lange4119 aufhalte1465, bitte3870 ich dich4571, du wolltest uns2257 kürzlich4935 hören191 nach deiner4674 Gelindigkeit1932.

5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі.

5 Wir haben2147 diesen5126 Mann435 funden schädlich3061, und1063 der Aufruhr2795 erreget allen3956 Juden2453 auf2596 dem ganzen Erdboden3625, und2532 einen Vornehmsten4414 der Sekte139 der Nazarener3480,

6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном.

6 der3739 auch2532 versuchet hat, den3739 Tempel zu entweihen953; welchen wir auch griffen2902 und2532 wollten2309 ihn3985 gerichtet2919 haben nach2596 unserm Gesetz3551.

7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук,

7 Aber1161 Lysias3079, der Hauptmann5506, unterkam das und führete ihn520 mit3326 großer4183 Gewalt970 aus1537 unsern2257 Händen5495

8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“.

8 und hieß2753 seine846 Verkläger2725 zu1909 dir kommen2064, von3844 welchem3739 du kannst350, so du es erforschen1921 willst1410, dich4571 des846 alles3956 erkundigen, um4012 was3739 wir2249 ihn846 verklagen2723.

9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

9 Die Juden2453 aber1161 redeten4934 auch dazu und2532 sprachen5335, es verhielte2192 sich5023 also3779.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись.

10 Paulus3972 aber1161, da ihm846 der4012 Landpfleger2232 winkete zu1537 reden3004, antwortete611: Dieweil ich weiß1987, daß du4571 in diesem5129 Volk1484 nun viele4183 Jahre2094 ein Richter2923 bist5607, will626 ich unerschrocken2115 mich1683 verantworten626.

11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

11 Denn4119 du4675 kannst1410 erkennen1097, daß3754 nicht3756 mehr denn zwölf1177 Tage sind1526, daß3739 ich3427 bin hinauf gen1722 Jerusalem2419 kommen305, anzubeten4352.

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав.

12 Auch2532 haben2147 sie mich3165 nicht3777 funden im2596 Tempel2411 mit4314 jemand5100 reden1256 oder2228 einen Aufruhr1999 machen4160 im Volk noch3777 in1722 den Schulen4864 noch3777 in1722 den Städten4172:

13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене.

13 Sie3936 können1410 mir3165 auch nicht3777 beibringen, des3739 sie2723 mich3450 verklagen2723.

14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане.

14 Das5124 bekenne ich3670 aber1161 dir4671; daß3754 ich nach2596 diesem Wege3598, den sie eine Sekte139 heißen3004, diene3000 also3779 dem3739 GOtt2316 meiner Väter3971, daß ich glaube4100 allem3956, was3588 geschrieben1125 stehet im2596 Gesetz3551 und2532 in1722 den Propheten4396.

15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних.

15 Und2532 habe2192 die3739 Hoffnung1680 zu GOtt2316, auf1519 welche auch2532 sie846 selbst warten4327, nämlich daß zukünftig sei3195 die Auferstehung386 der3778 Toten3498, beide, der Gerechten1342 und5037 Ungerechten94.

16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

16 In demselbigen aber1161 übe778 ich mich, zu4314 haben2192 ein unverletzt677 Gewissen4893 allenthalben1275 beide, gegen GOtt2316 und2532 die846 Menschen444.

17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи.

17 Aber1161 nach1223 vielen4119 Jahren2094 bin3854 ich kommen und2532 habe4160 ein1519 Almosen1654 gebracht meinem3450 Volk1484 und Opfer4376.

18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею.

18 Darüber fanden2147 sie5100 mich3165, daß3739 ich mich reinigen ließ im Tempel2411 ohne3756 allen3793 Rumor und1161 Getümmel2351.

19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

19 Das3739 waren3918 aber1163 etliche Juden aus Asien, welche sollten hier sein vor4314 dir4675 und2532 mich3165 verklagen2723, so1536 sie etwas1536 wider1909 mich hätten2192.

20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

20 Oder2228 laß diese3778 selbst sagen2036, ob1536 sie2476 etwas1536 Unrechtes92 an1722 mir1698 funden haben2147, dieweil ich3450 stehe vor1909 dem Rat4892,

21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“

21 ohne um4012 des846 einigen Worts willen, da ich1473 unter1722 ihnen stund und2228 rief2896: Über4012 der5026 Auferstehung386 der3739 Toten3498 werde2919 ich von5259 euch5216 heute4594 angeklaget.

22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“.

22 Da aber1161 Felix5344 solches5023 hörete; zog er846 sie auf2596; denn197 er wußte1492 fast wohl um4012 diesen Weg3598 und sprach2036: Wenn3752 Lysias3079, der Hauptmann5506, herabkommt2597, so will1231 ich191 mich eures Dinges erkundigen.

23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

23 Er846 befahl1299 aber2532 dem Unterhauptmann1543, Paulus3972 zu behalten5083 und5037 lassen Ruhe425 haben2192, und5037 niemand3367 von den Seinen2398 wehren2967, ihm5256 zu dienen oder2228 zu ihm846 zu kommen4334.

24 А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

24 Nach3326 etlichen5100 Tagen2250 aber1161 kam191 Felix5344 mit4862 seinem Weibe1135 Drusilla1409, die eine Jüdin2453 war3854, und2532 forderte3343 Paulus3972 und hörete ihn846 von4012 dem Glauben4102 an1519 Christum5547.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“

25 Da aber1161 Paulus redete1256 von4012 der Gerechtigkeit1343 und1161 von der Keuschheit und von dem zukünftigen Gerichte2917, erschrak1096 Felix5344 und antwortete611: Gehe hin4198 auf diesmal3568; wenn ich gelegene Zeit2540 habe2192, will3195 ich dich4571 her lassen rufen.

26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.

26 Er846 hoffte1679 aber daneben, daß3754 ihm von5259 Paulus3972 sollte Geld5536 gegeben1325 werden3089, daß3704 er ihn losgäbe; darum1352 er ihn auch2532 oft4437 fordern ließ3343 und2532 besprach3656 sich mit ihm.

27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в.

27 Da aber1161 zwei1333 Jahre um waren, kam Portius Festus5347 an Felix5344 Statt1240. Felix5344 aber4137 wollte2309 den Juden2453 eine Wohltat5485 erzeigen2698 und5037 ließ2641 Paulus3972 hinter sich gefangen2983.