ДiїРозділ 19 |
1 |
2 та й спитав їх: „Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?“ А вони відказали йому: „Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!“ |
3 І він запитав: „Тож у що́ ви христились?“ Вони ж відказали: В Іванове хрищення“. |
4 І промовив Павло: „Таж Іван христив хрищенням на покая́ння, говорячи лю́дям, щоб вірили в Того, Хто при́йде по ньому, цебто в Ісуса“. |
5 Як почули ж ́, то христились вони в Ім'я́ Господа Ісуса. |
6 А коли Павло руки на них покла́в, то зійшов на них Дух Святий, — і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати! |
7 А всіх їх було́ чоловіка з двана́дцять. |
8 |
9 А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихосло́вили перед наро́дом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одно́го Тира́на. |
10 Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та ге́ллени, слухали слово про Господа. |
11 |
12 так що навіть хустки́ й пояси́ з його тіла прино́сили хворим, — і хвороби їх кидали, і ду́хи лукаві вихо́дили з них. |
13 Дехто ж із мандрівни́х ворожби́тів юдейських зачали́ закликати Ім'я́ Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло́ проповідує!“ |
14 Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Ске́ви. |
15 Відповів же злий дух і сказав їм: „Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?“ |
16 І ско́чив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігші обох, поду́жав їх так, що втекли вони з дому нагі́ та пора́нені. |
17 І це стало відо́ме юдеям та ге́лленам, усім, що в Ефесі замешкують, — і о́страх напав на всіх їх, і сла́вилося Ім'я́ Господа Ісуса. |
18 І багато-хто з тих, що ввірували, прихо́дили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої. |
19 І багато-хто з тих, що займалися ча́рами, позно́сили книги свої та й перед усіма́ попалили. І злічили ціну́ їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм. |
20 Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово! |
21 А як спо́внилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македо́нію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: „Як побу́ду я там, то треба мені й Рим побачити“. |
22 Тож він послав у Македо́нію двох із тих, що служили йому, Тимофі́я й Ера́ста, а сам позостався якийсь час ув Азії. |
23 |
24 Бо один золота́р, Дмитро на ім'я́, що робив срібляні́ Артемі́дині храмки, та ремісникам заробі́ток чималий давав, |
25 згромадив він їх і ще інших подібних робі́тників, та й промовив: „Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла́ заробі́ток ми маємо. |
26 І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефе́сі, але мало не в усій Азії — цей Павло збаламу́тив і відвернув багате́нно наро́ду, говорячи, ніби то не боги, що руками поро́блені. |
27 І не тільки оце нам загрожує, що при́йде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артемі́ди в ніщо́ зарахується, і буде зруйнована й ве́лич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ“. |
28 Почувши ж оце, вони перепо́внились гнівом, та й стали кричати, говорячи: „Артемі́да ефе́ська велика!“ |
29 І місто напо́внилось за́колотом. І кинулися однодушно до видо́вища, схопи́вши Павло́вих супу́тників — Гая та Ариста́рха, македо́нян. |
30 Як Павло ж хотів у наро́д увійти, то учні його не пустили. |
31 Також дехто з азі́йських начальників, що були йому при́ятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдава́всь на видо́вище. |
32 І кожен що інше кричав, бо збори бурхли́ві були, і багате́нно з них навіть не знали, чого ради зібралися. |
33 А з наро́ду взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олекса́ндер дав знака рукою, і хотів ви́правдатися перед наро́дом. |
34 А коли розпізнали, що юде́янин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: „Артеміда ефеська велика!“ |
35 А як писар міськи́й заспоко́їв наро́д, то промовив: „Мужі ефеські, яка ж то люди́на не знає, що місто Ефес — то храмо́вий догля́дач Артеміди великої й її образу, упалого з неба? |
36 Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не роби́ти необачно нічо́го. |
37 А ви ж привели́ цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не знева́жили. |
38 Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на ко́го, то суди є на ринку й проконсули, — один о́дного хай позивають. |
39 А коли чогось іншого допомина́єтеся, то те вирішиться на зако́ннім зібра́нні. |
40 Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній ро́зрух оскаржити можуть, і немає жа́дної причини, якою могли б виправдати це зборище“. І, промовивши це, розпустив він громаду. |
使徒行傳第19章 |
1 |
2 他 |
3 保羅對他們 |
4 保羅說:「約翰所行的原 |
5 他們聽見這話,就奉主耶穌的名受浸。 |
6 保羅按手在他們頭上,聖靈便降在他們身上,他們就說方言,又說預言 |
7 一共約有十二個人。 |
8 |
9 後來,有些人心裏剛硬不信,在眾人面前毀謗這道,保羅就離開他們,也叫門徒與他們分離,便在推喇奴的學房天天辯論。 |
10 這樣有兩年之久,叫一切住在亞細亞的,無論是猶太人,是希臘人,都聽見主耶穌 |
11 |
12 甚至有人從保羅身上拿手巾或圍裙放在病人身上,病就退了,惡靈 |
13 那時,有幾個流離飄蕩 |
14 作這事的,有猶太祭司長士基瓦的七個兒子。 |
15 惡靈 |
16 惡靈 |
17 凡住在以弗所的,無論是猶太人,是希臘人,都知道這事,也都懼怕;主耶穌的名從此就尊大了。 |
18 那已經信的,多有人來承認訴說自己所行的事。 |
19 平素行邪術的,也有許多人把書拿來,堆積在眾人面前焚燒。他們算計書價,便知道共合五萬塊銀子 |
20 神 |
21 |
22 他 |
23 |
24 有一個銀匠,名叫底米丟,是製造戴安娜 |
25 他聚集他們和同行的工人,說:「眾位,你們知道我們是倚靠這手藝 |
26 這保羅不但在以弗所,也幾乎在亞細亞全地,引誘迷惑許多人,說:『人手所作的,不是神。』這是你們所看見所聽見的。 |
27 這樣,不獨我們這手藝 |
28 |
29 滿城都轟動起來。眾人拿住與保羅同行的馬其頓人該猶和亞里達古,齊心擁進戲園裏去。 |
30 保羅想要進去,到百姓那裏,門徒卻不許他去。 |
31 還有亞細亞幾位首領,是保羅的朋友,打發人來勸他,不要冒險到戲園裏去。 |
32 聚集的人紛紛亂亂,有喊叫這個的,有喊叫那個的,大半不知道是為甚麼聚集。 |
33 有人把亞歷山大從眾人中帶出來,猶太人推他往前,亞歷山大就用手示意 |
34 只因他們認出他是猶太人,就大家同聲喊著說:「大哉。以弗所人的戴安娜 |
35 那城裏的書記,安撫了百姓 |
36 這些事 |
37 你們把這些人帶來,他們並沒有搶奪教會 |
38 若是底米丟和他同行的工匠 |
39 你們若問別的事,就可以按著律法 |
40 今日的擾亂本是無緣無故,我們難免被查問。論到這樣聚眾,我們也說不出所以然來。」 |
ДiїРозділ 19 |
使徒行傳第19章 |
1 |
1 |
2 та й спитав їх: „Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?“ А вони відказали йому: „Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!“ |
2 他 |
3 І він запитав: „Тож у що́ ви христились?“ Вони ж відказали: В Іванове хрищення“. |
3 保羅對他們 |
4 І промовив Павло: „Таж Іван христив хрищенням на покая́ння, говорячи лю́дям, щоб вірили в Того, Хто при́йде по ньому, цебто в Ісуса“. |
4 保羅說:「約翰所行的原 |
5 Як почули ж ́, то христились вони в Ім'я́ Господа Ісуса. |
5 他們聽見這話,就奉主耶穌的名受浸。 |
6 А коли Павло руки на них покла́в, то зійшов на них Дух Святий, — і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати! |
6 保羅按手在他們頭上,聖靈便降在他們身上,他們就說方言,又說預言 |
7 А всіх їх було́ чоловіка з двана́дцять. |
7 一共約有十二個人。 |
8 |
8 |
9 А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихосло́вили перед наро́дом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одно́го Тира́на. |
9 後來,有些人心裏剛硬不信,在眾人面前毀謗這道,保羅就離開他們,也叫門徒與他們分離,便在推喇奴的學房天天辯論。 |
10 Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та ге́ллени, слухали слово про Господа. |
10 這樣有兩年之久,叫一切住在亞細亞的,無論是猶太人,是希臘人,都聽見主耶穌 |
11 |
11 |
12 так що навіть хустки́ й пояси́ з його тіла прино́сили хворим, — і хвороби їх кидали, і ду́хи лукаві вихо́дили з них. |
12 甚至有人從保羅身上拿手巾或圍裙放在病人身上,病就退了,惡靈 |
13 Дехто ж із мандрівни́х ворожби́тів юдейських зачали́ закликати Ім'я́ Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло́ проповідує!“ |
13 那時,有幾個流離飄蕩 |
14 Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Ске́ви. |
14 作這事的,有猶太祭司長士基瓦的七個兒子。 |
15 Відповів же злий дух і сказав їм: „Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?“ |
15 惡靈 |
16 І ско́чив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігші обох, поду́жав їх так, що втекли вони з дому нагі́ та пора́нені. |
16 惡靈 |
17 І це стало відо́ме юдеям та ге́лленам, усім, що в Ефесі замешкують, — і о́страх напав на всіх їх, і сла́вилося Ім'я́ Господа Ісуса. |
17 凡住在以弗所的,無論是猶太人,是希臘人,都知道這事,也都懼怕;主耶穌的名從此就尊大了。 |
18 І багато-хто з тих, що ввірували, прихо́дили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої. |
18 那已經信的,多有人來承認訴說自己所行的事。 |
19 І багато-хто з тих, що займалися ча́рами, позно́сили книги свої та й перед усіма́ попалили. І злічили ціну́ їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм. |
19 平素行邪術的,也有許多人把書拿來,堆積在眾人面前焚燒。他們算計書價,便知道共合五萬塊銀子 |
20 Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово! |
20 神 |
21 А як спо́внилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македо́нію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: „Як побу́ду я там, то треба мені й Рим побачити“. |
21 |
22 Тож він послав у Македо́нію двох із тих, що служили йому, Тимофі́я й Ера́ста, а сам позостався якийсь час ув Азії. |
22 他 |
23 |
23 |
24 Бо один золота́р, Дмитро на ім'я́, що робив срібляні́ Артемі́дині храмки, та ремісникам заробі́ток чималий давав, |
24 有一個銀匠,名叫底米丟,是製造戴安娜 |
25 згромадив він їх і ще інших подібних робі́тників, та й промовив: „Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла́ заробі́ток ми маємо. |
25 他聚集他們和同行的工人,說:「眾位,你們知道我們是倚靠這手藝 |
26 І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефе́сі, але мало не в усій Азії — цей Павло збаламу́тив і відвернув багате́нно наро́ду, говорячи, ніби то не боги, що руками поро́блені. |
26 這保羅不但在以弗所,也幾乎在亞細亞全地,引誘迷惑許多人,說:『人手所作的,不是神。』這是你們所看見所聽見的。 |
27 І не тільки оце нам загрожує, що при́йде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артемі́ди в ніщо́ зарахується, і буде зруйнована й ве́лич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ“. |
27 這樣,不獨我們這手藝 |
28 Почувши ж оце, вони перепо́внились гнівом, та й стали кричати, говорячи: „Артемі́да ефе́ська велика!“ |
28 |
29 І місто напо́внилось за́колотом. І кинулися однодушно до видо́вища, схопи́вши Павло́вих супу́тників — Гая та Ариста́рха, македо́нян. |
29 滿城都轟動起來。眾人拿住與保羅同行的馬其頓人該猶和亞里達古,齊心擁進戲園裏去。 |
30 Як Павло ж хотів у наро́д увійти, то учні його не пустили. |
30 保羅想要進去,到百姓那裏,門徒卻不許他去。 |
31 Також дехто з азі́йських начальників, що були йому при́ятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдава́всь на видо́вище. |
31 還有亞細亞幾位首領,是保羅的朋友,打發人來勸他,不要冒險到戲園裏去。 |
32 І кожен що інше кричав, бо збори бурхли́ві були, і багате́нно з них навіть не знали, чого ради зібралися. |
32 聚集的人紛紛亂亂,有喊叫這個的,有喊叫那個的,大半不知道是為甚麼聚集。 |
33 А з наро́ду взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олекса́ндер дав знака рукою, і хотів ви́правдатися перед наро́дом. |
33 有人把亞歷山大從眾人中帶出來,猶太人推他往前,亞歷山大就用手示意 |
34 А коли розпізнали, що юде́янин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: „Артеміда ефеська велика!“ |
34 只因他們認出他是猶太人,就大家同聲喊著說:「大哉。以弗所人的戴安娜 |
35 А як писар міськи́й заспоко́їв наро́д, то промовив: „Мужі ефеські, яка ж то люди́на не знає, що місто Ефес — то храмо́вий догля́дач Артеміди великої й її образу, упалого з неба? |
35 那城裏的書記,安撫了百姓 |
36 Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не роби́ти необачно нічо́го. |
36 這些事 |
37 А ви ж привели́ цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не знева́жили. |
37 你們把這些人帶來,他們並沒有搶奪教會 |
38 Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на ко́го, то суди є на ринку й проконсули, — один о́дного хай позивають. |
38 若是底米丟和他同行的工匠 |
39 А коли чогось іншого допомина́єтеся, то те вирішиться на зако́ннім зібра́нні. |
39 你們若問別的事,就可以按著律法 |
40 Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній ро́зрух оскаржити можуть, і немає жа́дної причини, якою могли б виправдати це зборище“. І, промовивши це, розпустив він громаду. |
40 今日的擾亂本是無緣無故,我們難免被查問。論到這樣聚眾,我們也說不出所以然來。」 |