Аюб

Глава 33

1 Так выслушай, Аюб, речи мои и внимай всем моим словам.

2 Вот, я уже открываю уста, говорит мой язык в гортани моей.

3 Слова мои исходят от чистого сердца; скажут честно, что знают уста мои.

4 Дух Всевышнего создал меня, и дыхание Всемогущего животворит меня.

5 Ответь же мне, если сможешь, приготовься и возрази мне.

6 Мы равны с тобой перед Всевышним – из той же глины я взят.

7 Страх передо мной тебя не смутит, и рука моя тебе тяжела не будет.

8 Ты при мне говорил, и я слышал, как ты утверждал:

9 «Я чист, и греха на мне нет. Я невинен и непорочен.

10 Но Всевышний отыскал за мною вину и считает меня врагом.

11 Он ноги мои в колодки забил и за всеми путями моими следит».

12 Но я говорю тебе: ты не прав, потому что Всевышний выше смертного.

13 Для чего тебе состязаться с Ним, говоря, что на слова человека Он не отвечает?

14 Ведь Всевышний говорит разными путями, хотя человек и не понимает.

15 Во сне и в ночном видении, когда смертных объемлет глубокий сон, когда они дремлют на ложах своих,

16 тогда Он открывает человеку слух и страшит его Своими видениями,

17 чтобы отвернуть его от зла и удержать его от гордости,

18 чтобы сберечь его душу от бездны и не дать ему перейти реку смерти.

19 Или вразумляет человека на ложе недуг, и непрестанная боль в его костях,

20 так что его внутренность гнушается хлебом, а душа – лакомой пищей.

21 Истощается его плоть, её и не видно, выпирают его кости, скрытые прежде.

22 Его душа приближается к бездне, и жизнь – к ангелам смерти.

23 Но если есть ангел на его стороне, заступник, один из тысячи, наставляющий человека на прямой путь,

24 Всевышний пожалеет его и скажет: «Избавь его, пусть не сойдёт он в бездну; за него Я выкуп нашёл»,

25 то плоть его станет как у младенца, и вернутся к нему его юные дни.

26 Он помолится Всевышнему и найдёт милость; он увидит лицо Всевышнего и возликует. Всевышний вернёт ему его праведность.

27 Тогда он воспоёт перед людьми и скажет: «Я согрешил, искажал правду, но пользы мне это не принесло.

28 Он искупил мою душу от бездны, и я опять вижу свет».

29 Истинно, всё это делает Всевышний со смертным два-три раза,

30 чтобы душу его отвести от бездны, чтобы свет живых на него просиял.

31 Внимай мне, Аюб, и слушай меня; молчи, и я буду говорить.

32 Если есть, что сказать, то ответь мне; говори, я хочу тебя оправдать.

33 А если нет, то меня послушай; молчи, и я научу тебя мудрости.

Йов

Розділ 33

1 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.

2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.

3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.

4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.

5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!

6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!

7 Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.

8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:

9 „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!

10 Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.

11 У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.

12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!

13 Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?

14 Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:

15 у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —

16 тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,

17 щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,

18 щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.

19 І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.

20 І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.

21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.

22 І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.

23 Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,

24 то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.

25 Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.

26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.

27 Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.

28 Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.

29 Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,

30 щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.

31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!

32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.

33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“

Аюб

Глава 33

Йов

Розділ 33

1 Так выслушай, Аюб, речи мои и внимай всем моим словам.

1 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.

2 Вот, я уже открываю уста, говорит мой язык в гортани моей.

2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.

3 Слова мои исходят от чистого сердца; скажут честно, что знают уста мои.

3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.

4 Дух Всевышнего создал меня, и дыхание Всемогущего животворит меня.

4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.

5 Ответь же мне, если сможешь, приготовься и возрази мне.

5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!

6 Мы равны с тобой перед Всевышним – из той же глины я взят.

6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!

7 Страх передо мной тебя не смутит, и рука моя тебе тяжела не будет.

7 Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.

8 Ты при мне говорил, и я слышал, как ты утверждал:

8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:

9 «Я чист, и греха на мне нет. Я невинен и непорочен.

9 „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!

10 Но Всевышний отыскал за мною вину и считает меня врагом.

10 Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.

11 Он ноги мои в колодки забил и за всеми путями моими следит».

11 У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.

12 Но я говорю тебе: ты не прав, потому что Всевышний выше смертного.

12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!

13 Для чего тебе состязаться с Ним, говоря, что на слова человека Он не отвечает?

13 Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?

14 Ведь Всевышний говорит разными путями, хотя человек и не понимает.

14 Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:

15 Во сне и в ночном видении, когда смертных объемлет глубокий сон, когда они дремлют на ложах своих,

15 у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —

16 тогда Он открывает человеку слух и страшит его Своими видениями,

16 тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,

17 чтобы отвернуть его от зла и удержать его от гордости,

17 щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,

18 чтобы сберечь его душу от бездны и не дать ему перейти реку смерти.

18 щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.

19 Или вразумляет человека на ложе недуг, и непрестанная боль в его костях,

19 І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.

20 так что его внутренность гнушается хлебом, а душа – лакомой пищей.

20 І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.

21 Истощается его плоть, её и не видно, выпирают его кости, скрытые прежде.

21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.

22 Его душа приближается к бездне, и жизнь – к ангелам смерти.

22 І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.

23 Но если есть ангел на его стороне, заступник, один из тысячи, наставляющий человека на прямой путь,

23 Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,

24 Всевышний пожалеет его и скажет: «Избавь его, пусть не сойдёт он в бездну; за него Я выкуп нашёл»,

24 то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.

25 то плоть его станет как у младенца, и вернутся к нему его юные дни.

25 Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.

26 Он помолится Всевышнему и найдёт милость; он увидит лицо Всевышнего и возликует. Всевышний вернёт ему его праведность.

26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.

27 Тогда он воспоёт перед людьми и скажет: «Я согрешил, искажал правду, но пользы мне это не принесло.

27 Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.

28 Он искупил мою душу от бездны, и я опять вижу свет».

28 Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.

29 Истинно, всё это делает Всевышний со смертным два-три раза,

29 Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,

30 чтобы душу его отвести от бездны, чтобы свет живых на него просиял.

30 щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.

31 Внимай мне, Аюб, и слушай меня; молчи, и я буду говорить.

31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!

32 Если есть, что сказать, то ответь мне; говори, я хочу тебя оправдать.

32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.

33 А если нет, то меня послушай; молчи, и я научу тебя мудрости.

33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“