Библия - Обещанное Восстановление

Книга Иова

Глава 9

1 А Иов сказал в ответ Билдаду:

2 «Верно, знаю, что это так, но как оправдаться человеку перед Богом?

3 Если б и вздумал кто вступить с Ним в тяжбу, ни на один Его вопрос не ответит из тысячи.

4 В сердце Его — мудрость, сила Его безгранична, кто может противиться Ему и остаться целым?

5 Ему, Который в один миг сдвигает горы и переворачивает их во гневе?

6 Он сотрясает землю — сходит она с места своего, и устои ее колеблются.

7 Приказывает Он солнцу — и оно не светит, и звезды на небе запечатывает.

8 Он один распростер небо и по хребту морскому ступает.

9 Большую Медведицу, и Орион, и Плеяды, и Южные покои Он создал.

10 Велики деяния Его и непостижимы, чудеса — бессчетны!

11 Даже если пройдет Он передо мной — я не увижу Его, если пронесется мимо — Его не узнаю!

12 Если пожелает Он схватить — кто помешает Ему? Кто спросит Его: „Что Ты делаешь?“

13 Он — Бог, и гнева Своего не удерживает, и помощники Рахава перед Ним склоняются.

14 Как же могу я держать перед Ним ответ? Какие слова отыщу, чтобы возразить Ему?

15 Даже если и праведен я, не сыскать мне ответа, я должен лишь молить Судью о пощаде.

16 Даже если б и воззвал я к Нему и Он ответил, не поверю, чтобы прислушался Он ко мне!

17 Он бурей может сокрушить меня и приумножить раны мои беспричинно.

18 Он не дает мне дух перевести, горестями насытил.

19 Как мне тягаться с Ним? Могуч Он! Если судиться, то кто приведет Его на суд?

20 Если и праведен я, мои уста меня и опорочат, если невинен — Он меня осудит, обвинит.

21 Невинен я, но о себе я не забочусь, опротивела мне жизнь моя!

22 Всё едино, и потому я говорю: „Он губит и злодея, и невинного“.

23 И когда смерть внезапную приносит бич, Он потешается над отчаянием непорочных.

24 Во власть нечестивцев отдана земля, Он закрывает глаза ее судьям! Если не Он, то кто же?!

25 Дни мои скоротечны, быстрее гонца бегут; проходят они, так и не увидев доброго,

26 уплывают, словно тростниковые лодки, несутся, словно орел за добычей.

27 Если б мог я сказать: „Жалобы мои забуду, печаль оставлю, буду весел!“

28 Страдания мои ужас на меня наводят, знаю, Ты не оставишь меня без наказания!

29 Я буду осужден! К чему мне трудиться понапрасну?

30 Если б и мылом я омылся, щелоком руки очистил —

31 и тогда бы Ты поверг меня в грязь, и моя одежда бы мной возгнушалась.

32 Ведь не человек Он, как я, Которому я мог бы сказать: „Пойдем со мною на суд!“

33 О если б был между нами посредник, который возложил бы руку на нас обоих!

34 Если бы отвел Он от меня Свой жезл, чтобы не страшил меня более Его ужас.

35 И тогда бы я говорил, и не испытывал страха, ведь не таков я!

Йов

Розділ 9

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!

Книга Иова Глава 9	Йов Розділ 9
1 А Иов сказал в ответ Билдаду:	1 А Йов відповів та й сказав:
2 «Верно, знаю, что это так, но как оправдаться человеку перед Богом?	2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
3 Если б и вздумал кто вступить с Ним в тяжбу, ни на один Его вопрос не ответит из тысячи.	3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
4 В сердце Его — мудрость, сила Его безгранична, кто может противиться Ему и остаться целым?	4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
5 Ему, Который в один миг сдвигает горы и переворачивает их во гневе?	5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
6 Он сотрясает землю — сходит она с места своего, и устои ее колеблются.	6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
7 Приказывает Он солнцу — и оно не светит, и звезды на небе запечатывает.	7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
8 Он один распростер небо и по хребту морскому ступает.	8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
9 Большую Медведицу, и Орион, и Плеяды, и Южные покои Он создал.	9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
10 Велики деяния Его и непостижимы, чудеса — бессчетны!	10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
11 Даже если пройдет Он передо мной — я не увижу Его, если пронесется мимо — Его не узнаю!	11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
12 Если пожелает Он схватить — кто помешает Ему? Кто спросит Его: „Что Ты делаешь?“	12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
13 Он — Бог, и гнева Своего не удерживает, и помощники Рахава перед Ним склоняются.	13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
14 Как же могу я держать перед Ним ответ? Какие слова отыщу, чтобы возразить Ему?	14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
15 Даже если и праведен я, не сыскать мне ответа, я должен лишь молить Судью о пощаде.	15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
16 Даже если б и воззвал я к Нему и Он ответил, не поверю, чтобы прислушался Он ко мне!	16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
17 Он бурей может сокрушить меня и приумножить раны мои беспричинно.	17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
18 Он не дает мне дух перевести, горестями насытил.	18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
19 Как мне тягаться с Ним? Могуч Он! Если судиться, то кто приведет Его на суд?	19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
20 Если и праведен я, мои уста меня и опорочат, если невинен — Он меня осудит, обвинит.	20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
21 Невинен я, но о себе я не забочусь, опротивела мне жизнь моя!	21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
22 Всё едино, и потому я говорю: „Он губит и злодея, и невинного“.	22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
23 И когда смерть внезапную приносит бич, Он потешается над отчаянием непорочных.	23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
24 Во власть нечестивцев отдана земля, Он закрывает глаза ее судьям! Если не Он, то кто же?!	24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
25 Дни мои скоротечны, быстрее гонца бегут; проходят они, так и не увидев доброго,	25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
26 уплывают, словно тростниковые лодки, несутся, словно орел за добычей.	26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
27 Если б мог я сказать: „Жалобы мои забуду, печаль оставлю, буду весел!“	27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
28 Страдания мои ужас на меня наводят, знаю, Ты не оставишь меня без наказания!	28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
29 Я буду осужден! К чему мне трудиться понапрасну?	29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
30 Если б и мылом я омылся, щелоком руки очистил —	30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
31 и тогда бы Ты поверг меня в грязь, и моя одежда бы мной возгнушалась.	31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
32 Ведь не человек Он, как я, Которому я мог бы сказать: „Пойдем со мною на суд!“	32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
33 О если б был между нами посредник, который возложил бы руку на нас обоих!	33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
34 Если бы отвел Он от меня Свой жезл, чтобы не страшил меня более Его ужас.	34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
35 И тогда бы я говорил, и не испытывал страха, ведь не таков я!	35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга Иова

Глава 9

Йов

Розділ 9

Книга Иова

Глава 9

Йов

Розділ 9

Ветхий завет

Новый завет

Книга Иова

Глава 9

Йов

Розділ 9

Книга Иова

Глава 9

Йов

Розділ 9

Ветхий
завет

Новый
завет