Библия - Обещанное Восстановление

Книга Иова

Глава 37

1 Потому трепещет сердце мое и тесно ему в груди.

2 Слушайте, слушайте, как голос Его рокочет, как гром из уст Его раздается!

3 По всему небу Его раскаты, молния Его достигает краев земли,

4 и за нею грохочет Его гул, гремит Он гласом величия Своего, но не укрощает грома, когда глас Его раздается.

5 Гласом Своим творит Бог чудеса, совершает великое, для нас непостижимое.

6 Снегу говорит Он: „Землю покрой!“ Дождям и ливням пролиться Он повелевает.

7 Так всякого Он понуждает укрываться, чтобы все люди знали о делах Его.

8 Даже дикий зверь тогда уходит в свое логово, в норах своих прячется.

9 Из горних чертогов выходит буря, суровые ветры приносят стужу.

10 От дыхания Божьего лед образуется и водная ширь замерзает.

11 Влагой Он наполняет облака, грозовые тучи сверкают Его молниями.

12 Изгибаются они, по воле Его метутся над всем земным кругом, исполняя всё, что Он прикажет:

13 то как бич для земли Он их посылает, то как милость.

14 Послушай это, Иов, остановись, подумай о чудесах Божьих!

15 Разве знаешь ты, как Бог ими управляет, как озаряется туча всполохом Его?

16 Разве знаешь ты, как облака плывут? Вот чудо Преисполенного всяким знанием!

17 Ты изнываешь от жары в одеждах своих, когда замирает земля под зноем южного ветра!

18 Может, ты силен вместе с Ним выковать свод небесный, прочный, словно зеркало литое?

19 Научи же нас, что сказать Богу, из-за темноты нашей мы и двух слов связать не можем!

20 Разве можно заявить Ему: „Я буду говорить“? Разве может человек сказать такое и не погибнуть?

21 Невозможно смотреть на солнце, что сияет над облаками, когда придет ветер и разгонит их.

22 Золотое сияние с севера приходит, устрашающим великолепием Бог облечен.

23 Всесильный! Неприступен Он и недосягаем! Велик Он силой, правосудием и полнотой праведности! Он никого не угнетает!

24 Потому трепещут пред ним люди, и ко всякому считающему себя мудрым Он не благоволит».

Йов

Розділ 37

1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.

2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —

3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.

4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.

5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.

6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“

7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.

8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.

9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.

10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.

11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —

13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.

14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?

16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,

17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?

18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?

19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.

20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.

22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.

23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.

24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.

Книга Иова Глава 37	Йов Розділ 37
1 Потому трепещет сердце мое и тесно ему в груди.	1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
2 Слушайте, слушайте, как голос Его рокочет, как гром из уст Его раздается!	2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
3 По всему небу Его раскаты, молния Его достигает краев земли,	3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
4 и за нею грохочет Его гул, гремит Он гласом величия Своего, но не укрощает грома, когда глас Его раздается.	4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 Гласом Своим творит Бог чудеса, совершает великое, для нас непостижимое.	5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
6 Снегу говорит Он: „Землю покрой!“ Дождям и ливням пролиться Он повелевает.	6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
7 Так всякого Он понуждает укрываться, чтобы все люди знали о делах Его.	7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
8 Даже дикий зверь тогда уходит в свое логово, в норах своих прячется.	8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
9 Из горних чертогов выходит буря, суровые ветры приносят стужу.	9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
10 От дыхания Божьего лед образуется и водная ширь замерзает.	10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
11 Влагой Он наполняет облака, грозовые тучи сверкают Его молниями.	11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
12 Изгибаются они, по воле Его метутся над всем земным кругом, исполняя всё, что Он прикажет:	12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
13 то как бич для земли Он их посылает, то как милость.	13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
14 Послушай это, Иов, остановись, подумай о чудесах Божьих!	14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
15 Разве знаешь ты, как Бог ими управляет, как озаряется туча всполохом Его?	15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
16 Разве знаешь ты, как облака плывут? Вот чудо Преисполенного всяким знанием!	16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
17 Ты изнываешь от жары в одеждах своих, когда замирает земля под зноем южного ветра!	17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
18 Может, ты силен вместе с Ним выковать свод небесный, прочный, словно зеркало литое?	18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
19 Научи же нас, что сказать Богу, из-за темноты нашей мы и двух слов связать не можем!	19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
20 Разве можно заявить Ему: „Я буду говорить“? Разве может человек сказать такое и не погибнуть?	20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
21 Невозможно смотреть на солнце, что сияет над облаками, когда придет ветер и разгонит их.	21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
22 Золотое сияние с севера приходит, устрашающим великолепием Бог облечен.	22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
23 Всесильный! Неприступен Он и недосягаем! Велик Он силой, правосудием и полнотой праведности! Он никого не угнетает!	23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
24 Потому трепещут пред ним люди, и ко всякому считающему себя мудрым Он не благоволит».	24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга Иова

Глава 37

Йов

Розділ 37

Книга Иова

Глава 37

Йов

Розділ 37

Ветхий завет

Новый завет

Книга Иова

Глава 37

Йов

Розділ 37

Книга Иова

Глава 37

Йов

Розділ 37

Ветхий
завет

Новый
завет