JohnChapter 17 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
Вiд IванаРозділ 17 |
|
1 |
|
2 бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. |
|
3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. |
|
4 Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати. |
|
5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав. |
|
6 Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово. |
|
7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить, |
|
8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене. |
|
9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони! |
|
10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них. |
|
11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! |
|
12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння. |
|
13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу. |
|
14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. |
|
15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. |
|
16 Не від світу вони, як і Я не від світу. |
|
17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда. |
|
18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. |
|
19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони. |
|
20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене, |
|
21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав. |
|
22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми. |
|
23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив. |
|
24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу. |
|
25 Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти. |
|
26 Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“ |
JohnChapter 17 |
Вiд IванаРозділ 17 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. |
|
3 |
3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. |
|
4 |
4 Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати. |
|
5 |
5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав. |
|
6 |
6 Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово. |
|
7 |
7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить, |
|
8 |
8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене. |
|
9 |
9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони! |
|
10 |
10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них. |
|
11 |
11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! |
|
12 |
12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння. |
|
13 |
13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу. |
|
14 |
14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. |
|
15 |
15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. |
|
16 |
16 Не від світу вони, як і Я не від світу. |
|
17 |
17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда. |
|
18 |
18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. |
|
19 |
19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони. |
|
20 |
20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене, |
|
21 |
21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав. |
|
22 |
22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми. |
|
23 |
23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив. |
|
24 |
24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу. |
|
25 |
25 Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти. |
|
26 |
26 Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“ |