JobChapter 37 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
ЙовРозділ 37 |
|
1 |
|
2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, — |
|
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі. |
|
4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його. |
|
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми. |
|
6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“ |
|
7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його. |
|
8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах. |
|
9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод. |
|
10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє. |
|
11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара, |
|
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, — |
|
13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість. |
|
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да! |
|
15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї? |
|
16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́, |
|
17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня? |
|
18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите? |
|
19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́. |
|
20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде? |
|
21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх. |
|
22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́. |
|
23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою. |
|
24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“. |
JobChapter 37 |
ЙовРозділ 37 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, — |
|
3 |
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі. |
|
4 |
4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його. |
|
5 |
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми. |
|
6 |
6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“ |
|
7 |
7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його. |
|
8 |
8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах. |
|
9 |
9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод. |
|
10 |
10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє. |
|
11 |
11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара, |
|
12 |
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, — |
|
13 |
13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість. |
|
14 |
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да! |
|
15 |
15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї? |
|
16 |
16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́, |
|
17 |
17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня? |
|
18 |
18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите? |
|
19 |
19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́. |
|
20 |
20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде? |
|
21 |
21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх. |
|
22 |
22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́. |
|
23 |
23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою. |
|
24 |
24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“. |