JobChapter 15 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
ЙовРозділ 15 |
|
1 |
|
2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою? |
|
3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них? |
|
4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога, |
|
5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів. |
|
6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе: |
|
7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений? |
|
8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав? |
|
9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно? |
|
10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́. |
|
11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́? |
|
12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають, |
|
13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́? |
|
14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений? |
|
15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, — |
|
16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду? |
|
17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́, |
|
18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, — |
|
19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них. |
|
20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано. |
|
21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник. |
|
22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́. |
|
23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́. |
|
24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю, |
|
25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього, |
|
26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх. |
|
27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром, |
|
28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені. |
|
29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки. |
|
30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений. |
|
31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, — |
|
32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене! |
|
33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, — |
|
34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника: |
|
35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“. |
JobChapter 15 |
ЙовРозділ 15 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою? |
|
3 |
3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них? |
|
4 |
4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога, |
|
5 |
5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів. |
|
6 |
6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе: |
|
7 |
7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений? |
|
8 |
8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав? |
|
9 |
9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно? |
|
10 |
10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́. |
|
11 |
11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́? |
|
12 |
12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають, |
|
13 |
13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́? |
|
14 |
14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений? |
|
15 |
15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, — |
|
16 |
16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду? |
|
17 |
17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́, |
|
18 |
18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, — |
|
19 |
19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них. |
|
20 |
20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано. |
|
21 |
21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник. |
|
22 |
22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́. |
|
23 |
23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́. |
|
24 |
24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю, |
|
25 |
25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього, |
|
26 |
26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх. |
|
27 |
27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром, |
|
28 |
28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені. |
|
29 |
29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки. |
|
30 |
30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений. |
|
31 |
31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, — |
|
32 |
32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене! |
|
33 |
33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, — |
|
34 |
34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника: |
|
35 |
35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“. |