ExodusChapter 21 |
|
1 |
|
2 If |
|
3 If |
|
4 If |
|
5 And if |
|
6 Then his master |
|
7 |
|
8 If |
|
9 And if |
|
10 If |
|
11 And if |
|
12 He that smiteth |
|
13 And if |
|
14 But if |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 If |
|
20 |
|
21 Notwithstanding, |
|
22 |
|
23 And if |
|
24 Eye |
|
25 Burning |
|
26 |
|
27 And if |
|
28 If |
|
29 But if |
|
30 If |
|
31 Whether |
|
32 If |
|
33 |
|
34 The owner |
|
35 And if |
|
36 Or |
ВихідРозділ 21 |
|
1 |
|
2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю. |
|
3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його. |
|
4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один. |
|
5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“, |
|
6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки! |
|
7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби. |
|
8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її. |
|
9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к. |
|
10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй. |
|
11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу. |
|
12 |
|
13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече. |
|
14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть. |
|
15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий. |
|
16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий. |
|
17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий. |
|
18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю, |
|
19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує. |
|
20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той. |
|
21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші. |
|
22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів. |
|
23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу, |
|
24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу, |
|
25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка. |
|
26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його. |
|
27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його. |
|
28 |
|
29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий. |
|
30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене. |
|
31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим зако́ном. |
|
32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкамено́ваний. |
|
33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел, |
|
34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому. |
|
35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні. |
|
36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому. |
ExodusChapter 21 |
ВихідРозділ 21 |
|
1 |
1 |
|
2 If |
2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю. |
|
3 If |
3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його. |
|
4 If |
4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один. |
|
5 And if |
5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“, |
|
6 Then his master |
6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки! |
|
7 |
7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби. |
|
8 If |
8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її. |
|
9 And if |
9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к. |
|
10 If |
10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй. |
|
11 And if |
11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу. |
|
12 He that smiteth |
12 |
|
13 And if |
13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече. |
|
14 But if |
14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть. |
|
15 |
15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий. |
|
16 |
16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий. |
|
17 |
17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий. |
|
18 |
18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю, |
|
19 If |
19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує. |
|
20 |
20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той. |
|
21 Notwithstanding, |
21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші. |
|
22 |
22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів. |
|
23 And if |
23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу, |
|
24 Eye |
24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу, |
|
25 Burning |
25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка. |
|
26 |
26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його. |
|
27 And if |
27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його. |
|
28 If |
28 |
|
29 But if |
29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий. |
|
30 If |
30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене. |
|
31 Whether |
31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим зако́ном. |
|
32 If |
32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкамено́ваний. |
|
33 |
33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел, |
|
34 The owner |
34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому. |
|
35 And if |
35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні. |
|
36 Or |
36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому. |