Библия - Обещанное Восстановление

耶利米書

第2章

1 耶和華的話又［Moreover］臨到我說：

2 「你去向耶路撒冷人的耳中喊叫說，耶和華如此說：你幼年的恩愛，婚姻的愛情，你怎樣在曠野，在未曾耕種之地跟隨我，我都記得。

3 那時以色列歸耶和華為聖，又作［and］土產初熟的果子；凡吞吃它的必算為有罪，災禍必臨到他們。這是耶和華說的。

4 雅各家、以色列家的各族啊，你們當聽耶和華的話。

5 耶和華如此說：你們的列祖見我有甚麼罪孽［iniquity］，竟遠離我，隨從虛假［vanity］，自己成為虛妄的呢？

6 他們也不說：那領我們從埃及地上來，引導我們經過曠野，荒漠［deserts］有深坑之地，和乾旱死蔭、無人經過、無人居住之地的耶和華在哪裏呢？

7 我領你們進入肥美之地，使你們得吃其中的果子和美物；但你們進入的時候就玷污我的地，使我的產業成為可憎的。

8 祭司都不說，耶和華在哪裏呢？傳講律法的都不認識我；牧者也［pastors also］違背我，先知藉巴力說預言，隨從無益的事［things］。

9 耶和華說：我因此必仍［yet］與你們爭辯，也必與你們的子孫爭辯。

10 你們且過到基提海島去察看，打發人往基達去留心查考，看有這樣的事［there be such a thing］沒有。

11 豈有一國換了他們［their］的神？其實那些不是神。但我的百姓將他們的榮耀換了那無益的眾神。

12 諸天哪，你們［ye］要因此驚奇，極其恐慌，甚為淒涼，這是耶和華說的。

13 因為我的百姓作了兩件惡事，就是他們離棄了［they have forsaken］我這活水的泉源，又［and］為自己鑿出池子，是破裂不能存水的池子。

14 以色列是僕人嗎？是家中生的奴僕嗎？為何他被擄掠［he spoiled］呢？

15 少壯獅子向他咆哮，大聲吼叫，使他的地荒涼；城邑也都焚燒，無人居住。

16 挪弗人和答比匿人也打破你的頭頂。

17 這事臨到你身上，不是你自招的嗎？不是因耶和華─你神引你行路的時候，你離棄了［forsaken］他嗎？

18 現今你怎敢［what hast thou to do］在埃及路上要喝西曷的水呢？你怎敢［what hast thou to do］在亞述路上要喝大河的水呢？

19 你自己的惡必懲治你；你背道的事必責備你。由此可知可見，你離棄了［forsaken］耶和華─你的神，不存敬畏我的心，乃為惡事，為苦事。這是主─大軍之耶和華說的。

20 我在古時折斷你的軛，解開你的繩索。你就［and］說：我必不犯罪［transgress］。誰知你在各高岡上、各青翠樹下偏離［wanderest］行淫。

21 然而，我栽你是上等的葡萄樹，全然是純正的［right］種子；你怎麼向我變為外邦葡萄樹的壞枝子呢？

22 你雖用硝［nitre］、多用肥皂洗濯，你罪孽的痕跡仍然在我面前顯出。這是主耶和華說的。

23 你怎能說：我沒有玷污、沒有隨從眾巴力？你看你谷中的路，就知道你所行的如何。你是快行的獨峰駝，狂奔亂走。

24 你是野驢，慣在曠野，慾心發動就吸風；起性的時候誰能使她轉去呢？凡尋找她的必不致疲乏；在她的月分必能尋見。

25 我說：你不要使腳上無鞋，喉嚨乾渴。你倒說：這是枉然。我喜愛外人［strangers］，我必隨從他們。

26 賊被捉拿，怎樣羞愧，以色列家和他們的君王、首領、祭司、先知也都照樣羞愧。

27 他們向木頭說：你是我的父；向石頭說：你是生我的。他們以背向我，不以面向我；及至遭遇患難的時候卻說：起來拯救我們。

28 你為自己作的眾神在哪裏呢？你遭遇患難的時候，叫他們起來拯救你吧。猶大啊，你眾神的數目與你城的數目相等。

29 耶和華說：你們為何與我爭辯呢？你們都違背了我。

30 我責打你們的兒女是徒然的，他們不受懲治。你們自己的刀吞滅你們的先知，好像殘害的獅子。

31 這世代的人哪，你們要看明耶和華的話。我豈向以色列作曠野呢？我豈［Have I been］作幽暗之地呢？我的百姓為何說：我們是主［are lords］，再不歸向你了？

32 處女豈能忘記她的妝飾呢？或［or］新婦豈能忘記她的美衣呢？我的百姓卻忘記了我無數的日子。

33 你為何［Why］修飾你的道路要求愛情呢？所以你也教惡人［therefore hast thou also taught wicked ones］行你的路。

34 並且你的衣襟上有無辜窮人的血；這非因我隱密尋查而得［I have not found it by secret search］，乃是在這一切衣襟上［upon all these］。

35 你還說：我既［Because］無辜，耶和華的怒氣必定向我消了。看哪，我必與你爭辯［plead with thee］；因你自說：我沒有犯罪。

36 你為何東跑西奔要更換你的路呢？你也［also］必因埃及蒙羞，像從前因亞述蒙羞一樣。

37 你必［thou shalt］兩手抱頭從埃及出來；因為耶和華已經棄絕你所倚靠的，你必不因他們得順利。

Єремiя

Розділ 2

1 І було мені слово Господнє, гово́рячи:

2 „Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Госпо́дь: Я згадав тобі ласку юна́цтва твого, ту любов, коли ти нарече́на була та за Мною ходила в пустині, в землі незасі́яній.

3 Ізраїль — то святість для Господа, поча́ток врожа́ю Його. Всі, що їли його, завини́ли, — зло при́йде на них, говорить Господь.

4 Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі ро́ди дому Ізраїля!

5 Так говорить Госпо́дь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддали́лись від Мене й пішли за марно́тою, і стали марни́ми?

6 І не спита́ли вони: де Госпо́дь, що нас ви́вів із кра́ю єгипетського, що прова́див Він нас по пустині, по землі степові́й, повній ям, по кра́ю сухому та те́мному, по кра́ю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осі́лась люди́на?

7 І впрова́див Я вас до родю́чого Кра́ю, щоб їсти плоди́ його й до́бра його. І ви прибули́ й занечи́стили землю Мою, і зробили гидотою спа́дщину Мою.

8 Священики не повіли́: де Господь? А ті, хто тримає Зако́на, Мене не пізна́ли, і па́стирі повідпада́ли від Мене, а пророки Ваа́лом пророкува́ли, та за тими пішли, хто вам не допомо́же,

9 Тому́ то судитися буду ще з вами, — говорить Госпо́дь, — і з синами синів ваших бу́ду суди́тись!

10 Бо перейді́ть острови́ хітте́ян, і побачте, і до Кеда́ру пошліть, та пригля́ньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?

11 Чи змінив люд богі́в, хоч не Бо́г вони? А наро́д Мій змінив свою славу на те, що не помагає!

12 Здивуйтеся цим, небеса́, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!

13 Бо дві речі лихі Мій наро́д учинив: поки́нули Мене, джерело живої води, щоб собі подовба́ти водозбо́ри, водозбо́ри пола́мані, що води не тримають.

14 Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, наро́джений вдо́ма? Чому ж здо́биччю він?

15 На нього ревуть левчуки́, видають голос свій, і його Край оберну́ли в пустиню, спалили міста́ його, так що немає мешка́нця.

16 Також сини Мемфіса й Тахпенеса на че́репі па́слися в те́бе.

17 Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого́, що прова́див тебе по дорозі?

18 І тепер що́ тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхо́ру? І що тобі до дороги в Ашшу́р? Щоб пити воду з Ріки́?

19 Хай карає тебе твоє зло, і відсту́пства твої хай карта́ють тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке́ це, що кинув ти Господа, Бога свого, і стра́ху Мого́ над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.

20 Бо віддавна зламала ти, до́чко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворо́зки й сказала: Не бу́ду служити! Бо на кожному взгі́р'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти кла́лась блудни́цею.

21 А Я ж посадив був тебе виноградом добі́рним, уве́сь він — насіння правди́ве! І я́к ти змінилась Мені на ви́родка винограду чужого?

22 Тому то хоч би ти й поми́лася лу́гом, і ми́ла багато собі зажила́ б, проте пля́мою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!

23 Як ти зможеш сказати: „Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила?“ Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти нароби́ла, пустотли́ва верблю́дко, що кру́тиш дороги свої!

24 Ти — як дика осли́ця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жада́нні своєї душі, — хто заве́рне її в час її похотли́вости? Усі, хто шукає її, не пому́чаться, — зна́йдуть її в її місяці!

25 Стримуй но́гу свою, щоб не бути їй бо́сою, і від пра́гнення горло своє. А ти кажеш: „Пропало, вже ні, бо я покохала чужих — і за ними піду́“.

26 Як для зло́дія сором, коли буде зло́влений, так себе осоро́мив Ізра́їлів дім, вони та царі їхні, їхні зве́рхники, й їхні священики, й їхні пророки,

27 що гово́рять до дерева: „Ти батько мій“, а до каменя: „Ти мене породив“. Бо до Мене вони повернулись плечи́ма, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: „Устань та спаси нас!“

28 А де ж твої бо́ги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти́ тебе в час твого лиха, бож в тебе богі́в, скільки міст твоїх, Юдо!

29 Чого вам зо Мною змага́тися? Усі ви відпа́ли від Мене, говорить Господь.

30 Нада́рмо Я бив синів ваших, — науки вони не взяли́, а ваших пророків ваш меч поз'їда́в, немов лев той вини́щувач!

31 О ви, поколі́ння, — почуйтеце слово Господнє: Чи пустинею був для Ізра́їля Я? Чи може землею великої те́мряви? Чому ж каже наро́д Мій: „Ми вільно буя́ємо, — вже не прийдемо до Тебе?“

32 Чи панна забуде оздо́бу свою, нарече́на — про стрі́чки свої? А наро́д Мій про Мене забув незчисле́нні вже дні!

33 Як ти вправно дорогу свою повела́, щоб шукати коха́ння! Тому́ то дороги свої призвича́їла ти до злочи́нства,

34 і навіть на по́лах одежі твоєї знахо́диться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гаря́чому, але понад усім тим

35 ти кажеш: „Невинна я, — Його гнів відверну́вся від мене направду“. Ось Я буду змага́тись з тобою за те, що ти кажеш: „Я не прогрішила“!

36 На́що тиня́єшся ти, і міняєш дорогу свою́? Таж ти посоро́млена будеш Єгиптом, як ти посоро́млена від Асирі́ї!

37 І звідти ти ви́йдеш, зала́муючи свої руки на своїй голові, бо повідкида́в Господь тих, на кого ти наді́ялася, і не будеш ти мати в них у́спіху“.

耶利米書第2章	Єремiя Розділ 2
1 耶和華的話又［Moreover］臨到我說：	1 І було мені слово Господнє, гово́рячи:
2 「你去向耶路撒冷人的耳中喊叫說，耶和華如此說：你幼年的恩愛，婚姻的愛情，你怎樣在曠野，在未曾耕種之地跟隨我，我都記得。	2 „Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Госпо́дь: Я згадав тобі ласку юна́цтва твого, ту любов, коли ти нарече́на була та за Мною ходила в пустині, в землі незасі́яній.
3 那時以色列歸耶和華為聖，又作［and］土產初熟的果子；凡吞吃它的必算為有罪，災禍必臨到他們。這是耶和華說的。	3 Ізраїль — то святість для Господа, поча́ток врожа́ю Його. Всі, що їли його, завини́ли, — зло при́йде на них, говорить Господь.
4 雅各家、以色列家的各族啊，你們當聽耶和華的話。	4 Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі ро́ди дому Ізраїля!
5 耶和華如此說：你們的列祖見我有甚麼罪孽［iniquity］，竟遠離我，隨從虛假［vanity］，自己成為虛妄的呢？	5 Так говорить Госпо́дь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддали́лись від Мене й пішли за марно́тою, і стали марни́ми?
6 他們也不說：那領我們從埃及地上來，引導我們經過曠野，荒漠［deserts］有深坑之地，和乾旱死蔭、無人經過、無人居住之地的耶和華在哪裏呢？	6 І не спита́ли вони: де Госпо́дь, що нас ви́вів із кра́ю єгипетського, що прова́див Він нас по пустині, по землі степові́й, повній ям, по кра́ю сухому та те́мному, по кра́ю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осі́лась люди́на?
7 我領你們進入肥美之地，使你們得吃其中的果子和美物；但你們進入的時候就玷污我的地，使我的產業成為可憎的。	7 І впрова́див Я вас до родю́чого Кра́ю, щоб їсти плоди́ його й до́бра його. І ви прибули́ й занечи́стили землю Мою, і зробили гидотою спа́дщину Мою.
8 祭司都不說，耶和華在哪裏呢？傳講律法的都不認識我；牧者也［pastors also］違背我，先知藉巴力說預言，隨從無益的事［things］。	8 Священики не повіли́: де Господь? А ті, хто тримає Зако́на, Мене не пізна́ли, і па́стирі повідпада́ли від Мене, а пророки Ваа́лом пророкува́ли, та за тими пішли, хто вам не допомо́же,
9 耶和華說：我因此必仍［yet］與你們爭辯，也必與你們的子孫爭辯。	9 Тому́ то судитися буду ще з вами, — говорить Госпо́дь, — і з синами синів ваших бу́ду суди́тись!
10 你們且過到基提海島去察看，打發人往基達去留心查考，看有這樣的事［there be such a thing］沒有。	10 Бо перейді́ть острови́ хітте́ян, і побачте, і до Кеда́ру пошліть, та пригля́ньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?
11 豈有一國換了他們［their］的神？其實那些不是神。但我的百姓將他們的榮耀換了那無益的眾神。	11 Чи змінив люд богі́в, хоч не Бо́г вони? А наро́д Мій змінив свою славу на те, що не помагає!
12 諸天哪，你們［ye］要因此驚奇，極其恐慌，甚為淒涼，這是耶和華說的。	12 Здивуйтеся цим, небеса́, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!
13 因為我的百姓作了兩件惡事，就是他們離棄了［they have forsaken］我這活水的泉源，又［and］為自己鑿出池子，是破裂不能存水的池子。	13 Бо дві речі лихі Мій наро́д учинив: поки́нули Мене, джерело живої води, щоб собі подовба́ти водозбо́ри, водозбо́ри пола́мані, що води не тримають.
14 以色列是僕人嗎？是家中生的奴僕嗎？為何他被擄掠［he spoiled］呢？	14 Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, наро́джений вдо́ма? Чому ж здо́биччю він?
15 少壯獅子向他咆哮，大聲吼叫，使他的地荒涼；城邑也都焚燒，無人居住。	15 На нього ревуть левчуки́, видають голос свій, і його Край оберну́ли в пустиню, спалили міста́ його, так що немає мешка́нця.
16 挪弗人和答比匿人也打破你的頭頂。	16 Також сини Мемфіса й Тахпенеса на че́репі па́слися в те́бе.
17 這事臨到你身上，不是你自招的嗎？不是因耶和華─你神引你行路的時候，你離棄了［forsaken］他嗎？	17 Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого́, що прова́див тебе по дорозі?
18 現今你怎敢［what hast thou to do］在埃及路上要喝西曷的水呢？你怎敢［what hast thou to do］在亞述路上要喝大河的水呢？	18 І тепер що́ тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхо́ру? І що тобі до дороги в Ашшу́р? Щоб пити воду з Ріки́?
19 你自己的惡必懲治你；你背道的事必責備你。由此可知可見，你離棄了［forsaken］耶和華─你的神，不存敬畏我的心，乃為惡事，為苦事。這是主─大軍之耶和華說的。	19 Хай карає тебе твоє зло, і відсту́пства твої хай карта́ють тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке́ це, що кинув ти Господа, Бога свого, і стра́ху Мого́ над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.
20 我在古時折斷你的軛，解開你的繩索。你就［and］說：我必不犯罪［transgress］。誰知你在各高岡上、各青翠樹下偏離［wanderest］行淫。	20 Бо віддавна зламала ти, до́чко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворо́зки й сказала: Не бу́ду служити! Бо на кожному взгі́р'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти кла́лась блудни́цею.
21 然而，我栽你是上等的葡萄樹，全然是純正的［right］種子；你怎麼向我變為外邦葡萄樹的壞枝子呢？	21 А Я ж посадив був тебе виноградом добі́рним, уве́сь він — насіння правди́ве! І я́к ти змінилась Мені на ви́родка винограду чужого?
22 你雖用硝［nitre］、多用肥皂洗濯，你罪孽的痕跡仍然在我面前顯出。這是主耶和華說的。	22 Тому то хоч би ти й поми́лася лу́гом, і ми́ла багато собі зажила́ б, проте пля́мою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!
23 你怎能說：我沒有玷污、沒有隨從眾巴力？你看你谷中的路，就知道你所行的如何。你是快行的獨峰駝，狂奔亂走。	23 Як ти зможеш сказати: „Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила?“ Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти нароби́ла, пустотли́ва верблю́дко, що кру́тиш дороги свої!
24 你是野驢，慣在曠野，慾心發動就吸風；起性的時候誰能使她轉去呢？凡尋找她的必不致疲乏；在她的月分必能尋見。	24 Ти — як дика осли́ця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жада́нні своєї душі, — хто заве́рне її в час її похотли́вости? Усі, хто шукає її, не пому́чаться, — зна́йдуть її в її місяці!
25 我說：你不要使腳上無鞋，喉嚨乾渴。你倒說：這是枉然。我喜愛外人［strangers］，我必隨從他們。	25 Стримуй но́гу свою, щоб не бути їй бо́сою, і від пра́гнення горло своє. А ти кажеш: „Пропало, вже ні, бо я покохала чужих — і за ними піду́“.
26 賊被捉拿，怎樣羞愧，以色列家和他們的君王、首領、祭司、先知也都照樣羞愧。	26 Як для зло́дія сором, коли буде зло́влений, так себе осоро́мив Ізра́їлів дім, вони та царі їхні, їхні зве́рхники, й їхні священики, й їхні пророки,
27 他們向木頭說：你是我的父；向石頭說：你是生我的。他們以背向我，不以面向我；及至遭遇患難的時候卻說：起來拯救我們。	27 що гово́рять до дерева: „Ти батько мій“, а до каменя: „Ти мене породив“. Бо до Мене вони повернулись плечи́ма, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: „Устань та спаси нас!“
28 你為自己作的眾神在哪裏呢？你遭遇患難的時候，叫他們起來拯救你吧。猶大啊，你眾神的數目與你城的數目相等。	28 А де ж твої бо́ги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти́ тебе в час твого лиха, бож в тебе богі́в, скільки міст твоїх, Юдо!
29 耶和華說：你們為何與我爭辯呢？你們都違背了我。	29 Чого вам зо Мною змага́тися? Усі ви відпа́ли від Мене, говорить Господь.
30 我責打你們的兒女是徒然的，他們不受懲治。你們自己的刀吞滅你們的先知，好像殘害的獅子。	30 Нада́рмо Я бив синів ваших, — науки вони не взяли́, а ваших пророків ваш меч поз'їда́в, немов лев той вини́щувач!
31 這世代的人哪，你們要看明耶和華的話。我豈向以色列作曠野呢？我豈［Have I been］作幽暗之地呢？我的百姓為何說：我們是主［are lords］，再不歸向你了？	31 О ви, поколі́ння, — почуйтеце слово Господнє: Чи пустинею був для Ізра́їля Я? Чи може землею великої те́мряви? Чому ж каже наро́д Мій: „Ми вільно буя́ємо, — вже не прийдемо до Тебе?“
32 處女豈能忘記她的妝飾呢？或［or］新婦豈能忘記她的美衣呢？我的百姓卻忘記了我無數的日子。	32 Чи панна забуде оздо́бу свою, нарече́на — про стрі́чки свої? А наро́д Мій про Мене забув незчисле́нні вже дні!
33 你為何［Why］修飾你的道路要求愛情呢？所以你也教惡人［therefore hast thou also taught wicked ones］行你的路。	33 Як ти вправно дорогу свою повела́, щоб шукати коха́ння! Тому́ то дороги свої призвича́їла ти до злочи́нства,
34 並且你的衣襟上有無辜窮人的血；這非因我隱密尋查而得［I have not found it by secret search］，乃是在這一切衣襟上［upon all these］。	34 і навіть на по́лах одежі твоєї знахо́диться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гаря́чому, але понад усім тим
35 你還說：我既［Because］無辜，耶和華的怒氣必定向我消了。看哪，我必與你爭辯［plead with thee］；因你自說：我沒有犯罪。	35 ти кажеш: „Невинна я, — Його гнів відверну́вся від мене направду“. Ось Я буду змага́тись з тобою за те, що ти кажеш: „Я не прогрішила“!
36 你為何東跑西奔要更換你的路呢？你也［also］必因埃及蒙羞，像從前因亞述蒙羞一樣。	36 На́що тиня́єшся ти, і міняєш дорогу свою́? Таж ти посоро́млена будеш Єгиптом, як ти посоро́млена від Асирі́ї!
37 你必［thou shalt］兩手抱頭從埃及出來；因為耶和華已經棄絕你所倚靠的，你必不因他們得順利。	37 І звідти ти ви́йдеш, зала́муючи свої руки на своїй голові, бо повідкида́в Господь тих, на кого ти наді́ялася, і не будеш ти мати в них у́спіху“.

舊約

新約

耶利米書

第2章

Єремiя

Розділ 2

耶利米書

第2章

Єремiя

Розділ 2