雅歌第5章 |
1 |
2 |
3 我回答說:我脫了衣服,怎能再穿上呢?我洗了腳,怎能再玷污呢? |
4 我的良人從門孔裏伸進手來,我便因他動了心。 |
5 我起來,要給我良人開門。我的兩手滴下沒藥;我的指頭有沒藥的馨香 |
6 我給我的良人開了門;我的良人卻已轉身走了。他說話的時候,我神不守舍;我尋找他,竟尋不見;我呼叫他,他卻不回答。 |
7 城中巡邏看守的人遇見我,打了我,傷了我;看守城牆的人奪去我的披肩。 |
8 耶路撒冷的眾女子啊,我囑咐你們:若遇見我的良人,要告訴他,我因思愛成病。 |
9 |
10 |
11 他的頭像至精的金子;他的髮綹 |
12 他的眼如溪水旁的鴿子眼,用奶洗淨,安得合式。 |
13 他的兩腮如香花田 |
14 他的兩手好像金管,鑲嵌水蒼玉;他的腰腹 |
15 他的腿好像白玉石柱,安在精金座上;他的容貌 |
16 他的口極其甘甜;他全然可愛。耶路撒冷的眾女子啊,這是我的良人;這是我的朋友。 |
Пiсня над пiснямиРозділ 5 |
1 |
2 |
3 „Зняла я одежу свою, — як зно́ву її надягну́? Помила я ні́жки свої, — як же їх занечи́щу?“ |
4 Мій коханий простя́г свою руку крізь о́твір, — і нутро моє схвилюва́лось від нього! |
5 Встала я відчини́ти своє́му коханому, — а з рук моїх ка́пала ми́рра, і мирра текла́ на засу́вки замка́ з моїх пальців. |
6 Відчинила своє́му коханому, — а коханий мій зник, відійшов! Душі не става́ло в мені, як він говорив. Я шукала його, та його не знайшла́. Я гука́ла його, та він не відізва́вся до мене. |
7 Стріли мене сторожі́, що ходять по місті, — набили мене, завдали́ мені ра́ни. Здерли з мене моє покрива́ло, сторожі́ міських мурів!“ |
8 „Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — як мого коханого стрінете ви, що йому повісте́? — Що я хвора з коха́ння!“ |
9 „Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливі́ша з жіно́к? Чим коха́ний твій кращий від іншіх коханих, що так заклина́єш ти нас?“ |
10 „Коханий мій білий й рум'я́ний, визначні́ший він від десяти тисяч інших. |
11 Голова його — щиреє золото, його ку́чері — па́льмове віття, чорні, як во́рон. |
12 Його очі — немов голубки́ над джере́лами во́дними, у молоці повими́вані, що над повним струмко́м посіда́ли! |
13 Його ли́чка — як гря́дка бальза́му, немов квітники́ запашні́! Його губи — ліле́ї, з яких ка́пає ми́рра теку́ча! |
14 Його руки — стовпці́ золоті, повиса́джувані хризолі́том, а ло́но його — твір мисте́цький з слоно́вої кости, покритий сапфі́рами! |
15 Його сте́гна — стовпи мармуро́ві, поста́влені на золотії підста́ви! Його вигляд — немов той Лива́н, він юна́к — як ті ке́дри! |
16 Уста його — солодо́щі, і він увесь — пожада́ння. Оце мій коханий, й оце мій дружо́к, дочки єрусали́мські!“ |
雅歌第5章 |
Пiсня над пiснямиРозділ 5 |
1 |
1 |
2 |
2 |
3 我回答說:我脫了衣服,怎能再穿上呢?我洗了腳,怎能再玷污呢? |
3 „Зняла я одежу свою, — як зно́ву її надягну́? Помила я ні́жки свої, — як же їх занечи́щу?“ |
4 我的良人從門孔裏伸進手來,我便因他動了心。 |
4 Мій коханий простя́г свою руку крізь о́твір, — і нутро моє схвилюва́лось від нього! |
5 我起來,要給我良人開門。我的兩手滴下沒藥;我的指頭有沒藥的馨香 |
5 Встала я відчини́ти своє́му коханому, — а з рук моїх ка́пала ми́рра, і мирра текла́ на засу́вки замка́ з моїх пальців. |
6 我給我的良人開了門;我的良人卻已轉身走了。他說話的時候,我神不守舍;我尋找他,竟尋不見;我呼叫他,他卻不回答。 |
6 Відчинила своє́му коханому, — а коханий мій зник, відійшов! Душі не става́ло в мені, як він говорив. Я шукала його, та його не знайшла́. Я гука́ла його, та він не відізва́вся до мене. |
7 城中巡邏看守的人遇見我,打了我,傷了我;看守城牆的人奪去我的披肩。 |
7 Стріли мене сторожі́, що ходять по місті, — набили мене, завдали́ мені ра́ни. Здерли з мене моє покрива́ло, сторожі́ міських мурів!“ |
8 耶路撒冷的眾女子啊,我囑咐你們:若遇見我的良人,要告訴他,我因思愛成病。 |
8 „Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — як мого коханого стрінете ви, що йому повісте́? — Що я хвора з коха́ння!“ |
9 |
9 „Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливі́ша з жіно́к? Чим коха́ний твій кращий від іншіх коханих, що так заклина́єш ти нас?“ |
10 |
10 „Коханий мій білий й рум'я́ний, визначні́ший він від десяти тисяч інших. |
11 他的頭像至精的金子;他的髮綹 |
11 Голова його — щиреє золото, його ку́чері — па́льмове віття, чорні, як во́рон. |
12 他的眼如溪水旁的鴿子眼,用奶洗淨,安得合式。 |
12 Його очі — немов голубки́ над джере́лами во́дними, у молоці повими́вані, що над повним струмко́м посіда́ли! |
13 他的兩腮如香花田 |
13 Його ли́чка — як гря́дка бальза́му, немов квітники́ запашні́! Його губи — ліле́ї, з яких ка́пає ми́рра теку́ча! |
14 他的兩手好像金管,鑲嵌水蒼玉;他的腰腹 |
14 Його руки — стовпці́ золоті, повиса́джувані хризолі́том, а ло́но його — твір мисте́цький з слоно́вої кости, покритий сапфі́рами! |
15 他的腿好像白玉石柱,安在精金座上;他的容貌 |
15 Його сте́гна — стовпи мармуро́ві, поста́влені на золотії підста́ви! Його вигляд — немов той Лива́н, він юна́к — як ті ке́дри! |
16 他的口極其甘甜;他全然可愛。耶路撒冷的眾女子啊,這是我的良人;這是我的朋友。 |
16 Уста його — солодо́щі, і він увесь — пожада́ння. Оце мій коханий, й оце мій дружо́к, дочки єрусали́мські!“ |