箴言第15章 |
1 |
2 智慧人的舌善用 |
3 耶和華的眼目無處不在;惡人善人,他都鑒察。 |
4 溫良的舌是生命樹;但 |
5 愚妄人藐視父親的訓誨 |
6 義人家中多有財寶;惡人得利反受擾害。 |
7 智慧人的嘴播揚知識;愚昧人的心卻 |
8 惡人獻祭,為耶和華所憎惡;正直人祈禱,卻 |
9 惡人的道路,為耶和華所憎惡;追求公義的,卻 |
10 捨棄正路的,必受嚴刑;恨惡責備的,必致死亡。 |
11 地獄 |
12 褻慢人不愛責備他的 |
13 心中喜樂,面帶笑容;心裏憂愁,靈卻 |
14 聰明人心求知識;愚昧人口卻 |
15 困苦人的日子都是愁苦;心中歡暢的,卻 |
16 少有財寶,敬畏耶和華,勝過 |
17 吃素菜,彼此相愛,勝過 |
18 暴怒的人挑啟爭端;忍怒的人,卻 |
19 懶惰人的道像荊棘的籬笆;但 |
20 智慧子使父親喜樂;愚昧人卻 |
21 無知的人以愚妄為樂;唯聰明人 |
22 不先商議,所謀無效;謀士眾多,所謀乃成。 |
23 口善應對,自覺喜樂;話合其時,何等美好! |
24 生命的道在智慧人上頭 |
25 耶和華必拆毀驕傲人的家,卻要立定寡婦的地界。 |
26 惡人的思念 |
27 貪戀財利的,擾害己家;恨惡賄賂的,卻 |
28 義人的心,思量如何回答;惡人的口,卻 |
29 耶和華遠離惡人,卻聽義人的禱告。 |
30 眼有光,使心喜樂;好信息,使骨滋潤。 |
31 聽從生命責備的,必常在智慧人中。 |
32 不受訓誨 |
33 敬畏耶和華是智慧的訓誨;尊榮以前,必有謙卑。 |
ПриповiстiРозділ 15 |
1 |
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють. |
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих. |
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі. |
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший. |
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад. |
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так. |
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба. |
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає. |
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає. |
11 Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! |
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де. |
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений. |
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть. |
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно. |
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му. |
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му. |
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот. |
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́. |
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́. |
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить. |
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться. |
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре! |
24 Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. |
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови. |
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́. |
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити. |
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло. |
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує. |
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті. |
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими. |
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум. |
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́. |
箴言第15章 |
ПриповiстiРозділ 15 |
1 |
1 |
2 智慧人的舌善用 |
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють. |
3 耶和華的眼目無處不在;惡人善人,他都鑒察。 |
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих. |
4 溫良的舌是生命樹;但 |
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі. |
5 愚妄人藐視父親的訓誨 |
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший. |
6 義人家中多有財寶;惡人得利反受擾害。 |
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад. |
7 智慧人的嘴播揚知識;愚昧人的心卻 |
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так. |
8 惡人獻祭,為耶和華所憎惡;正直人祈禱,卻 |
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба. |
9 惡人的道路,為耶和華所憎惡;追求公義的,卻 |
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає. |
10 捨棄正路的,必受嚴刑;恨惡責備的,必致死亡。 |
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає. |
11 地獄 |
11 Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! |
12 褻慢人不愛責備他的 |
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де. |
13 心中喜樂,面帶笑容;心裏憂愁,靈卻 |
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений. |
14 聰明人心求知識;愚昧人口卻 |
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть. |
15 困苦人的日子都是愁苦;心中歡暢的,卻 |
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно. |
16 少有財寶,敬畏耶和華,勝過 |
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му. |
17 吃素菜,彼此相愛,勝過 |
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му. |
18 暴怒的人挑啟爭端;忍怒的人,卻 |
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот. |
19 懶惰人的道像荊棘的籬笆;但 |
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́. |
20 智慧子使父親喜樂;愚昧人卻 |
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́. |
21 無知的人以愚妄為樂;唯聰明人 |
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить. |
22 不先商議,所謀無效;謀士眾多,所謀乃成。 |
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться. |
23 口善應對,自覺喜樂;話合其時,何等美好! |
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре! |
24 生命的道在智慧人上頭 |
24 Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. |
25 耶和華必拆毀驕傲人的家,卻要立定寡婦的地界。 |
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови. |
26 惡人的思念 |
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́. |
27 貪戀財利的,擾害己家;恨惡賄賂的,卻 |
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити. |
28 義人的心,思量如何回答;惡人的口,卻 |
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло. |
29 耶和華遠離惡人,卻聽義人的禱告。 |
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує. |
30 眼有光,使心喜樂;好信息,使骨滋潤。 |
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті. |
31 聽從生命責備的,必常在智慧人中。 |
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими. |
32 不受訓誨 |
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум. |
33 敬畏耶和華是智慧的訓誨;尊榮以前,必有謙卑。 |
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́. |