馬太福音第25章 |
1 |
2 其中有五個是聰明的 |
3 愚拙的拿著燈,卻不預備油; |
4 聰明的卻 |
5 新郎遲延的時候,她們都打盹,睡著了。 |
6 半夜有人喊著說:『看哪 |
7 那些處女 |
8 愚拙的對聰明的說:『請分點油給我們;因為我們的燈要滅了。』 |
9 聰明的卻 |
10 她們去買的時候,新郎到了;那預備好了的,同他進去婚筵 |
11 其餘的處女 |
12 他卻回答說:『我實在告訴你們,我不認識你們。』 |
13 所以你們要警醒,因為人子來 |
14 |
15 按著各人的才幹給他們銀子:一個給了五他連得 |
16 那領五他連得的就 |
17 那領二千的也照樣另賺了二千。 |
18 但那領一千的去掘開地,把他 |
19 過了許久,那些僕人的主人來了,和他們算帳。 |
20 那領五他連得 |
21 他 |
22 那領二他連得 |
23 他 |
24 那領一他連得 |
25 我就害怕,去把你的一他連得 |
26 他 |
27 你 |
28 因此 |
29 因為凡有的,還要加給他,叫他有餘;沒有的,連他所有的也要奪過來。 |
30 你們 |
31 |
32 列國 |
33 他 |
34 於是王要向那些 |
35 因為我餓了,你們給我吃;渴了,你們給我喝;我作客旅,你們留我住; |
36 我赤身露體,你們給我穿;我病了,你們看顧我;我在監裏,你們來看我。』 |
37 義人就回答他 |
38 我們 |
39 或是 |
40 王要回答他們 |
41 那時 |
42 因為我餓了,你們不給我吃;我 |
43 我作客旅,你們不留我住;赤身露體 |
44 他們也就 |
45 那時 |
46 這些人要往永刑裏去;那些義人卻 |
Вiд МатвiяРозділ 25 |
1 |
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі. |
3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи. |
4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми. |
5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули. |
6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“ |
7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли. |
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“. |
9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“. |
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́. |
11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“ |
12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“ |
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський! |
14 |
15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов. |
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів. |
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув. |
18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого. |
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. |
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“. |
21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“ |
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“. |
23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“ |
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав. |
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“. |
26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав? |
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє. |
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має. |
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має. |
30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів! |
31 |
32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів. |
33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч. |
34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу. |
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви. |
36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“. |
37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли? |
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли? |
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“ |
40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“. |
41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. |
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене, |
43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“. |
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“ |
45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“ |
46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“. |
馬太福音第25章 |
Вiд МатвiяРозділ 25 |
1 |
1 |
2 其中有五個是聰明的 |
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі. |
3 愚拙的拿著燈,卻不預備油; |
3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи. |
4 聰明的卻 |
4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми. |
5 新郎遲延的時候,她們都打盹,睡著了。 |
5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули. |
6 半夜有人喊著說:『看哪 |
6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“ |
7 那些處女 |
7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли. |
8 愚拙的對聰明的說:『請分點油給我們;因為我們的燈要滅了。』 |
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“. |
9 聰明的卻 |
9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“. |
10 她們去買的時候,新郎到了;那預備好了的,同他進去婚筵 |
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́. |
11 其餘的處女 |
11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“ |
12 他卻回答說:『我實在告訴你們,我不認識你們。』 |
12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“ |
13 所以你們要警醒,因為人子來 |
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський! |
14 |
14 |
15 按著各人的才幹給他們銀子:一個給了五他連得 |
15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов. |
16 那領五他連得的就 |
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів. |
17 那領二千的也照樣另賺了二千。 |
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув. |
18 但那領一千的去掘開地,把他 |
18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого. |
19 過了許久,那些僕人的主人來了,和他們算帳。 |
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. |
20 那領五他連得 |
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“. |
21 他 |
21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“ |
22 那領二他連得 |
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“. |
23 他 |
23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“ |
24 那領一他連得 |
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав. |
25 我就害怕,去把你的一他連得 |
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“. |
26 他 |
26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав? |
27 你 |
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє. |
28 因此 |
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має. |
29 因為凡有的,還要加給他,叫他有餘;沒有的,連他所有的也要奪過來。 |
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має. |
30 你們 |
30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів! |
31 |
31 |
32 列國 |
32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів. |
33 他 |
33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч. |
34 於是王要向那些 |
34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу. |
35 因為我餓了,你們給我吃;渴了,你們給我喝;我作客旅,你們留我住; |
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви. |
36 我赤身露體,你們給我穿;我病了,你們看顧我;我在監裏,你們來看我。』 |
36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“. |
37 義人就回答他 |
37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли? |
38 我們 |
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли? |
39 或是 |
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“ |
40 王要回答他們 |
40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“. |
41 那時 |
41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. |
42 因為我餓了,你們不給我吃;我 |
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене, |
43 我作客旅,你們不留我住;赤身露體 |
43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“. |
44 他們也就 |
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“ |
45 那時 |
45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“ |
46 這些人要往永刑裏去;那些義人卻 |
46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“. |