Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第17章

1 耶穌謂門徒曰、陷人於罪、事不能無、而陷之者禍矣、

2 與其陷小子於罪、寕人以巨磨懸其頸、而投於海、

3 自當謹慎、兄弟獲罪爾、則諫之、悔則免之、〇

4 倘一日獲罪爾至七、一日自反至七、曰、我悔、爾必免之、〇

5 使徒謂主曰、使我信益篤、

6 主曰、若爾有信如芥種、則命此桑拔根植於海、亦聽命焉、〇

7 爾曹有僕、或耕或牧、自田歸、孰卽命之席坐乎、

8 豈不曰、先備我餐、束帶事我、我飲食後、爾飲食可也、

9 僕奉命而行、寕謝之乎、我意不然、

10 如此、爾曹卽行所命、亦自謂無益之僕、行所當行已耳、〇

11 耶穌往耶路撒冷、經撒馬利亞加利利、

12 入一村、遇癩者十人、遠立揚聲曰、

13 耶穌夫子矜恤我、

14 耶穌視之曰、往示祭司、往時卽潔矣、

15 其一人見已愈、反而大聲歸榮上帝、

16 俯伏耶穌足下稱謝、乃撒馬利亞人也、

17 耶穌曰、潔者非十人乎、其九安在、

18 此異民之外、未見反而歸榮上帝者也、

19 語其人曰、起而歸、爾信愈爾、〇

20 法利賽人問上帝國、何時而至、耶穌曰、上帝國、其臨不顯、

21 不曰在此在彼、上帝國卽在爾間、〇

22 又謂門徒曰、時至、爾欲見人子一日、不可得矣、

23 人告爾、在此在彼、勿往勿從、

24 如天之有電、閃於此而光於彼、人子至之日亦如是、

25 但必先備受苦、爲世所棄、

26 如挪亞時、其人飲食、嫁娶、

27 迨挪亞入方舟之日、洪水至而湮衆、人子之日亦然、

28 如羅得時、其人飲食貿易、樹蓺搆造、

29 迨羅得出所多馬之日、天雨火硫而滅衆、

30 人子顯日亦如是、

31 當日在屋上者、其具在室、勿下取之、在田者勿歸、

32 當以羅得妻之事爲記、

33 欲救生命者、反喪之、喪之者、反存之、

34 吾語汝、是夜二人同榻、一擒一縱、

35 二婦同磨、一擒一縱、

36 二人在田、一擒一縱、

37 衆曰、主、何處有之、曰、屍所在、鷙鳥集焉、

Вiд Луки

Розділ 17

1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!

2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!

3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.

4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“

5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“

6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!

7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?

8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?

9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?

10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“

11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.

12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.

13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“

14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.

15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.

16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...

17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?

18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“

19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“

20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,

21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“

22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.

23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!

24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.

25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.

26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:

27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.

28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.

30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!

31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —

32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!

33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.

34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.

35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.

36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“

37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“ А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.

路加福音第17章	Вiд Луки Розділ 17
1 耶穌謂門徒曰、陷人於罪、事不能無、而陷之者禍矣、	1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
2 與其陷小子於罪、寕人以巨磨懸其頸、而投於海、	2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
3 自當謹慎、兄弟獲罪爾、則諫之、悔則免之、〇	3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
4 倘一日獲罪爾至七、一日自反至七、曰、我悔、爾必免之、〇	4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
5 使徒謂主曰、使我信益篤、	5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
6 主曰、若爾有信如芥種、則命此桑拔根植於海、亦聽命焉、〇	6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
7 爾曹有僕、或耕或牧、自田歸、孰卽命之席坐乎、	7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
8 豈不曰、先備我餐、束帶事我、我飲食後、爾飲食可也、	8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
9 僕奉命而行、寕謝之乎、我意不然、	9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10 如此、爾曹卽行所命、亦自謂無益之僕、行所當行已耳、〇	10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
11 耶穌往耶路撒冷、經撒馬利亞加利利、	11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
12 入一村、遇癩者十人、遠立揚聲曰、	12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
13 耶穌夫子矜恤我、	13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
14 耶穌視之曰、往示祭司、往時卽潔矣、	14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
15 其一人見已愈、反而大聲歸榮上帝、	15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
16 俯伏耶穌足下稱謝、乃撒馬利亞人也、	16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
17 耶穌曰、潔者非十人乎、其九安在、	17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
18 此異民之外、未見反而歸榮上帝者也、	18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
19 語其人曰、起而歸、爾信愈爾、〇	19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
20 法利賽人問上帝國、何時而至、耶穌曰、上帝國、其臨不顯、	20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
21 不曰在此在彼、上帝國卽在爾間、〇	21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
22 又謂門徒曰、時至、爾欲見人子一日、不可得矣、	22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
23 人告爾、在此在彼、勿往勿從、	23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
24 如天之有電、閃於此而光於彼、人子至之日亦如是、	24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
25 但必先備受苦、爲世所棄、	25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
26 如挪亞時、其人飲食、嫁娶、	26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
27 迨挪亞入方舟之日、洪水至而湮衆、人子之日亦然、	27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
28 如羅得時、其人飲食貿易、樹蓺搆造、	28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29 迨羅得出所多馬之日、天雨火硫而滅衆、	29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
30 人子顯日亦如是、	30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
31 當日在屋上者、其具在室、勿下取之、在田者勿歸、	31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
32 當以羅得妻之事爲記、	32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
33 欲救生命者、反喪之、喪之者、反存之、	33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
34 吾語汝、是夜二人同榻、一擒一縱、	34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
35 二婦同磨、一擒一縱、	35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
36 二人在田、一擒一縱、	36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 衆曰、主、何處有之、曰、屍所在、鷙鳥集焉、	37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“ А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.

舊約

新約

路加福音

第17章

Вiд Луки

Розділ 17

路加福音

第17章

Вiд Луки

Розділ 17