Библия - Обещанное Восстановление

以西結書

第20章

1 約雅斤被擄之七年、五月十日、以色列族長老數人咸集、諮諏耶和華、坐於我前。

2 耶和華諭我曰、

3 人子、當告以色列族長老、云、主耶和華曰、爾來諮諏於我、我指己而誓、不許爾與我言。

4 人子、爾當責之、使知自昔以來、彼祖所作、我已痛疾。

5 爾當告之云、主耶和華曰、越在疇昔、我顯現於埃及、遴選以色列族雅各家、與之盟誓、曰、我耶和華爲爾之上帝、

6 旣立盟誓、導爾祖出埃及、至產乳與蜜之地、其地爲列國所羨美、我素所選者、

7 斯時我諭之曰、我乃耶和華、爾之上帝、爾當棄可惡之物、勿因埃及之偶像、自染污衊、

8 惟彼違逆、不從我命、不棄可惡之物、不毀埃及之偶像、故爾祖尚在埃及時、我已憤怒甚烈、欲降災其躬、

9 恐列國之民、以我爲無能、爲藐視我名、故我顯現、導之出埃及、入於曠野、使列國人目覩、

10 併於上節

11 俾知我禮儀法度、有人遵從、則可得生、

12 亦立我安息日、於我及彼之間爲徵、俾知我乃耶和華、使之成聖。

13 然以色列族在曠野、違逆乎我、不遵我禮儀、犯我安息日、浸假有人守我法度、則可保生、惟彼藐視之、故我自謂、必在曠野、震怒斯衆、滅之務盡。

14 夫我所以不加殲滅者、恐列國之人、以我僅導斯民出於埃及、必將藐視我名。

15 彼尚在曠野、我誓不導之入產乳與蜜之地、斯地列國所羨美。

16 彼藐視我法度、不遵我禮儀、犯我安息日、心崇偶像。

17 然我猶加矜憫、不忍殲滅、不使殞沒於曠野、

18 當彼在曠野時、我告其子孫曰、勿效列祖之尤、勿從其所行、勿拜其所崇之偶像、自致污衊、

19 我乃耶和華爾之上帝、當遵我禮儀、從我法度、

20 守我安息日、可爲爾我間作徵、俾知我乃耶和華、爾之上帝。

21 子孫背我、不遵我禮儀、犯我安息日、如有人守我法度、則可保生、惟彼不守、故我自謂、必在曠野、震怒斯衆、滅之務盡。

22 夫我所以不加殲滅者、恐列國之人、以我僅導斯民出於埃及、必將藐視我名、

23 彼尚在曠野、不守我法度、藐視我禮儀、犯我安息日、崇敬列祖所拜之偶像、我誓必散之於異邦族類中、

24 併於上節

25 彼從不善之例、失保生之法、我聽其然、〔我聽其然句或曰我使之然〕

26 彼獻初胎男子、焚之以火、我聽其污衊、使地荒蕪、俾知我乃耶和華。

27 惟爾人子、當告以色列族云、主耶和華曰、爾之列祖、更蹈罪愆、欺我太甚、

28 我導之入迦南、踐我誓言、彼見高巒茂林、遂獻祭奉禮、焚香灌奠、干我震怒、

29 我雖責之曰、爾登崇坵奚爲、迄今民登崇坵、不易其俗。

30 故爾當告以色列族云、主耶和華曰、列祖狥欲、崇拜偶像、爾何效尤、自取污衊。

31 以色列族乎、爾獻子女、焚之以火、崇事偶像、自沾污衊、今日乃來問我、我耶和華指己而誓、不許爾與我言。

32 爾欲效異邦人尤、崇拜木石、我必不姑容、

33 我耶和華指己而誓、必以巨能大力、震怒憤烈、治理爾曹、雖散於列邦、必撫集爾、

34 併於上節

35 導爾至人踪罕至之地、在彼指斥爾非、

36 與昔在埃及曠野、斥爾祖之非無異、我耶和華已言之矣。

37 我必循舊約、牧爾治爾、

38 凡違逆我者、必出乎爾中、去其所旅之邦、不得歸以色列地、使知我乃耶和華、

39 主耶和華曰、爾曹以色列族、今而後有不從我命者、我聽其崇奉偶像、然不許爾旣奉偶像、復獻禮物于我、瀆玩我聖名。

40 主耶和華曰、以色列全家、居斯土者、必於我聖岡、以色列地高巒、崇事乎我、在彼獻禮物、奉初產、作聖事、俱遵我命、我必納之。

41 爾雖散於列邦、我必撫集爾、納爾馨香、受爾崇敬、使異邦人目覩、

42 昔我誓以以色列地賜爾列祖、我使爾恢復、俾知我乃耶和華、

43 在彼追憶、爾所行污衊之事、自怨自艾。

44 主耶和華曰、以色列族乎、我待爾大度寬容、爾之惡行妄爲、我不苛以較量、爾旣明此、則知我乃耶和華。

45 耶和華諭我曰、

46 人子、爾當望南方、指南郊之林、而言未來事、曰、

47 南郊之林、宜聽耶和華之言、主耶和華曰。我必燃火林間、凡爾樹木、或青或枯、焚之務盡、其燄不滅、自南及北、四周盡燬、

48 衆人皆知、我耶和華所燃、不得撲滅。

49 以西結曰、主耶和華歟、人以我言、皆爲隱語。

Єзекiїль

Розділ 20

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

以西結書第20章	Єзекiїль Розділ 20
1 約雅斤被擄之七年、五月十日、以色列族長老數人咸集、諮諏耶和華、坐於我前。	1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.
2 耶和華諭我曰、	2 І було́ мені слово Господнє таке:
3 人子、當告以色列族長老、云、主耶和華曰、爾來諮諏於我、我指己而誓、不許爾與我言。	3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!
4 人子、爾當責之、使知自昔以來、彼祖所作、我已痛疾。	4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,
5 爾當告之云、主耶和華曰、越在疇昔、我顯現於埃及、遴選以色列族雅各家、與之盟誓、曰、我耶和華爲爾之上帝、	5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,
6 旣立盟誓、導爾祖出埃及、至產乳與蜜之地、其地爲列國所羨美、我素所選者、	6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.
7 斯時我諭之曰、我乃耶和華、爾之上帝、爾當棄可惡之物、勿因埃及之偶像、自染污衊、	7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!
8 惟彼違逆、不從我命、不棄可惡之物、不毀埃及之偶像、故爾祖尚在埃及時、我已憤怒甚烈、欲降災其躬、	8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.
9 恐列國之民、以我爲無能、爲藐視我名、故我顯現、導之出埃及、入於曠野、使列國人目覩、	9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.
10 併於上節	10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.
11 俾知我禮儀法度、有人遵從、則可得生、	11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.
12 亦立我安息日、於我及彼之間爲徵、俾知我乃耶和華、使之成聖。	12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.
13 然以色列族在曠野、違逆乎我、不遵我禮儀、犯我安息日、浸假有人守我法度、則可保生、惟彼藐視之、故我自謂、必在曠野、震怒斯衆、滅之務盡。	13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.
14 夫我所以不加殲滅者、恐列國之人、以我僅導斯民出於埃及、必將藐視我名。	14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.
15 彼尚在曠野、我誓不導之入產乳與蜜之地、斯地列國所羨美。	15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,
16 彼藐視我法度、不遵我禮儀、犯我安息日、心崇偶像。	16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.
17 然我猶加矜憫、不忍殲滅、不使殞沒於曠野、	17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.
18 當彼在曠野時、我告其子孫曰、勿效列祖之尤、勿從其所行、勿拜其所崇之偶像、自致污衊、	18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!
19 我乃耶和華爾之上帝、當遵我禮儀、從我法度、	19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.
20 守我安息日、可爲爾我間作徵、俾知我乃耶和華、爾之上帝。	20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!
21 子孫背我、不遵我禮儀、犯我安息日、如有人守我法度、則可保生、惟彼不守、故我自謂、必在曠野、震怒斯衆、滅之務盡。	21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.
22 夫我所以不加殲滅者、恐列國之人、以我僅導斯民出於埃及、必將藐視我名、	22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.
23 彼尚在曠野、不守我法度、藐視我禮儀、犯我安息日、崇敬列祖所拜之偶像、我誓必散之於異邦族類中、	23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,
24 併於上節	24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.
25 彼從不善之例、失保生之法、我聽其然、〔我聽其然句或曰我使之然〕	25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.
26 彼獻初胎男子、焚之以火、我聽其污衊、使地荒蕪、俾知我乃耶和華。	26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!
27 惟爾人子、當告以色列族云、主耶和華曰、爾之列祖、更蹈罪愆、欺我太甚、	27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:
28 我導之入迦南、踐我誓言、彼見高巒茂林、遂獻祭奉禮、焚香灌奠、干我震怒、	28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.
29 我雖責之曰、爾登崇坵奚爲、迄今民登崇坵、不易其俗。	29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.
30 故爾當告以色列族云、主耶和華曰、列祖狥欲、崇拜偶像、爾何效尤、自取污衊。	30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?
31 以色列族乎、爾獻子女、焚之以火、崇事偶像、自沾污衊、今日乃來問我、我耶和華指己而誓、不許爾與我言。	31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!
32 爾欲效異邦人尤、崇拜木石、我必不姑容、	32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.
33 我耶和華指己而誓、必以巨能大力、震怒憤烈、治理爾曹、雖散於列邦、必撫集爾、	33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!
34 併於上節	34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.
35 導爾至人踪罕至之地、在彼指斥爾非、	35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —
36 與昔在埃及曠野、斥爾祖之非無異、我耶和華已言之矣。	36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!
37 我必循舊約、牧爾治爾、	37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.
38 凡違逆我者、必出乎爾中、去其所旅之邦、不得歸以色列地、使知我乃耶和華、	38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!
39 主耶和華曰、爾曹以色列族、今而後有不從我命者、我聽其崇奉偶像、然不許爾旣奉偶像、復獻禮物于我、瀆玩我聖名。	39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.
40 主耶和華曰、以色列全家、居斯土者、必於我聖岡、以色列地高巒、崇事乎我、在彼獻禮物、奉初產、作聖事、俱遵我命、我必納之。	40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!
41 爾雖散於列邦、我必撫集爾、納爾馨香、受爾崇敬、使異邦人目覩、	41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.
42 昔我誓以以色列地賜爾列祖、我使爾恢復、俾知我乃耶和華、	42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.
43 在彼追憶、爾所行污衊之事、自怨自艾。	43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.
44 主耶和華曰、以色列族乎、我待爾大度寬容、爾之惡行妄爲、我不苛以較量、爾旣明此、則知我乃耶和華。	44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.
45 耶和華諭我曰、	45
46 人子、爾當望南方、指南郊之林、而言未來事、曰、	46
47 南郊之林、宜聽耶和華之言、主耶和華曰。我必燃火林間、凡爾樹木、或青或枯、焚之務盡、其燄不滅、自南及北、四周盡燬、	47
48 衆人皆知、我耶和華所燃、不得撲滅。	48
49 以西結曰、主耶和華歟、人以我言、皆爲隱語。	49

舊約

新約

以西結書

第20章

Єзекiїль

Розділ 20

以西結書

第20章

Єзекiїль

Розділ 20