約翰福音第19章 |
1 彼拉多取耶穌鞭之、 |
2 士卒編棘冕、冠其首、衣以紫袍、 |
3 曰、願猶太王安、旣而手批之、 |
4 彼拉多復出、語衆曰、我觀其人無罪、故攜之出、使爾知之、 |
5 耶穌冠棘冕、衣紫袍、出、彼拉多語衆曰、試觀此人、 |
6 祭司諸長、與吏、見之、呼曰、釘之十字架、釘之十字架、彼拉多曰、爾曹自取釘之、我觀其人無罪、 |
7 猶太人對曰、我有律、彼自爲上帝子、按我律、罪當死、〇 |
8 |
9 復入公廨、語耶穌曰、爾奚自、耶穌不答、 |
10 彼拉多曰、爾不答我、豈不知我有權釘爾、亦有權釋爾乎、 |
11 耶穌曰、非自上賜、爾則無權治我、故賣我者罪益大、 |
12 是後、彼拉多欲釋之、猶太人呼曰、自謂王者叛該撒、若釋此人、則不臣該撒、〇 |
13 |
14 時、踰越節之備日、約日中、 |
15 衆呼曰、去之去之、釘十字架、彼拉多曰、爾曹之王、可釘十字架乎、祭司諸長對曰、該撒外無我王、 |
16 遂將耶穌交衆、釘十字架、衆曳之去、 |
17 耶穌負十字架、出、至一所、名觸髏處、希伯來語曰各各他、 |
18 在彼釘之十字架、又釘二人、一左一右、耶穌在中、〇 |
19 |
20 猶太人多讀此標、以耶穌釘處近城、其標用希伯來希利尼羅馬文而書、 |
21 猶太祭司諸長謂彼拉多曰、勿書猶太王、可書自稱猶太王、 |
22 彼拉多曰、書則書矣、〇 |
23 |
24 士卒相譆曰、勿裂之、鬮觀誰得、經云、分我外服、鬮我裏衣、應矣、士卒所爲者如是也、〇 |
25 |
26 耶穌見母及所愛之門徒立、乃告其母曰、是乃爾子、 |
27 又謂門徒曰、是乃爾母、由是、門徒奉之歸、〇 |
28 |
29 在彼有器盛醯、人以醯漬海絨、束之牛膝草、遞至其口、 |
30 耶穌受醯曰、事畢矣、俯首氣絕、 |
31 時、乃備節日、猶太人不欲於安息日懸尸十字架、以此安息爲大日也、故求彼拉多、令折其脛、而去其尸、 |
32 士卒至、將同釘者、一一折脛、 |
33 及耶穌、見其已死、不折、 |
34 一卒以戈刺其脅、血水俱出、 |
35 見者爲證、其證眞、自知言眞、使爾曹信也、 |
36 此事成、則經言其骨不折、 |
37 又言人將觀其所刺者應矣、〇 |
38 |
39 又有尼哥底母、曾夜間就耶穌者、攜沒樂和以蘆薈、約百觔至、 |
40 二人將耶穌尸、以枲布雜馨香之品裹之、循猶太人葬例也、 |
41 釘十字架之所、有園、中有新墓、未有葬者、 |
42 當日以猶太人備節期、且墓近、故於彼葬耶穌、 |
Вiд IванаРозділ 19 |
1 |
2 Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього, |
3 і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“ І били по щоках Його. |
4 |
5 І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“ |
6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“ Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“ |
7 Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“ |
8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш, |
9 і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“ Та Ісус йому відповіді не подав. |
10 І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“ |
11 Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“. |
12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“. |
13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та. |
14 Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“ |
15 Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“ Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“ Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“ |
16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти. |
17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа. |
18 Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині. |
19 А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“. |
20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано. |
21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський. |
22 Пилат відповів: „Що я написав — написав!“ |
23 |
24 Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили. |
25 |
26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“ |
27 Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“ І з тієї години той учень узяв її до себе. |
28 |
29 Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його. |
30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“ І, голову схиливши, віддав Свого духа. |
31 |
32 Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був. |
33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали, |
34 та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода. |
35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. |
36 Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“ |
37 І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“. |
38 |
39 Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто. |
40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв. |
41 На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав. |
42 Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб. |
約翰福音第19章 |
Вiд IванаРозділ 19 |
1 彼拉多取耶穌鞭之、 |
1 |
2 士卒編棘冕、冠其首、衣以紫袍、 |
2 Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього, |
3 曰、願猶太王安、旣而手批之、 |
3 і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“ І били по щоках Його. |
4 彼拉多復出、語衆曰、我觀其人無罪、故攜之出、使爾知之、 |
4 |
5 耶穌冠棘冕、衣紫袍、出、彼拉多語衆曰、試觀此人、 |
5 І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“ |
6 祭司諸長、與吏、見之、呼曰、釘之十字架、釘之十字架、彼拉多曰、爾曹自取釘之、我觀其人無罪、 |
6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“ Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“ |
7 猶太人對曰、我有律、彼自爲上帝子、按我律、罪當死、〇 |
7 Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“ |
8 |
8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш, |
9 復入公廨、語耶穌曰、爾奚自、耶穌不答、 |
9 і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“ Та Ісус йому відповіді не подав. |
10 彼拉多曰、爾不答我、豈不知我有權釘爾、亦有權釋爾乎、 |
10 І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“ |
11 耶穌曰、非自上賜、爾則無權治我、故賣我者罪益大、 |
11 Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“. |
12 是後、彼拉多欲釋之、猶太人呼曰、自謂王者叛該撒、若釋此人、則不臣該撒、〇 |
12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“. |
13 |
13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та. |
14 時、踰越節之備日、約日中、 |
14 Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“ |
15 衆呼曰、去之去之、釘十字架、彼拉多曰、爾曹之王、可釘十字架乎、祭司諸長對曰、該撒外無我王、 |
15 Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“ Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“ Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“ |
16 遂將耶穌交衆、釘十字架、衆曳之去、 |
16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти. |
17 耶穌負十字架、出、至一所、名觸髏處、希伯來語曰各各他、 |
17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа. |
18 在彼釘之十字架、又釘二人、一左一右、耶穌在中、〇 |
18 Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині. |
19 |
19 А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“. |
20 猶太人多讀此標、以耶穌釘處近城、其標用希伯來希利尼羅馬文而書、 |
20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано. |
21 猶太祭司諸長謂彼拉多曰、勿書猶太王、可書自稱猶太王、 |
21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський. |
22 彼拉多曰、書則書矣、〇 |
22 Пилат відповів: „Що я написав — написав!“ |
23 |
23 |
24 士卒相譆曰、勿裂之、鬮觀誰得、經云、分我外服、鬮我裏衣、應矣、士卒所爲者如是也、〇 |
24 Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили. |
25 |
25 |
26 耶穌見母及所愛之門徒立、乃告其母曰、是乃爾子、 |
26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“ |
27 又謂門徒曰、是乃爾母、由是、門徒奉之歸、〇 |
27 Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“ І з тієї години той учень узяв її до себе. |
28 |
28 |
29 在彼有器盛醯、人以醯漬海絨、束之牛膝草、遞至其口、 |
29 Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його. |
30 耶穌受醯曰、事畢矣、俯首氣絕、 |
30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“ І, голову схиливши, віддав Свого духа. |
31 時、乃備節日、猶太人不欲於安息日懸尸十字架、以此安息爲大日也、故求彼拉多、令折其脛、而去其尸、 |
31 |
32 士卒至、將同釘者、一一折脛、 |
32 Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був. |
33 及耶穌、見其已死、不折、 |
33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали, |
34 一卒以戈刺其脅、血水俱出、 |
34 та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода. |
35 見者爲證、其證眞、自知言眞、使爾曹信也、 |
35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. |
36 此事成、則經言其骨不折、 |
36 Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“ |
37 又言人將觀其所刺者應矣、〇 |
37 І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“. |
38 |
38 |
39 又有尼哥底母、曾夜間就耶穌者、攜沒樂和以蘆薈、約百觔至、 |
39 Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто. |
40 二人將耶穌尸、以枲布雜馨香之品裹之、循猶太人葬例也、 |
40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв. |
41 釘十字架之所、有園、中有新墓、未有葬者、 |
41 На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав. |
42 當日以猶太人備節期、且墓近、故於彼葬耶穌、 |
42 Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб. |