約翰福音

第19章

1 彼拉多取耶穌鞭之、

2 士卒編棘冕、冠其首、衣以紫袍、

3 曰、願猶太王安、旣而手批之、

4 彼拉多復出、語衆曰、我觀其人無罪、故攜之出、使爾知之、

5 耶穌冠棘冕、衣紫袍、出、彼拉多語衆曰、試觀此人、

6 祭司諸長、與吏、見之、呼曰、釘之十字架、釘之十字架、彼拉多曰、爾曹自取釘之、我觀其人無罪、

7 猶太人對曰、我有律、彼自爲上帝子、按我律、罪當死、〇

8 彼拉多聞此、益懼、

9 復入公廨、語耶穌曰、爾奚自、耶穌不答、

10 彼拉多曰、爾不答我、豈不知我有權釘爾、亦有權釋爾乎、

11 耶穌曰、非自上賜、爾則無權治我、故賣我者罪益大、

12 是後、彼拉多欲釋之、猶太人呼曰、自謂王者叛該撒、若釋此人、則不臣該撒、〇

13 彼拉多聞此、攜耶穌出、坐於堂、名鋪華石處、希伯來語曰、呃吧大、

14 時、踰越節之備日、約日中、〔日中舊本間有作巳初者〕彼拉多謂猶太人曰、試觀爾王、

15 衆呼曰、去之去之、釘十字架、彼拉多曰、爾曹之王、可釘十字架乎、祭司諸長對曰、該撒外無我王、

16 遂將耶穌交衆、釘十字架、衆曳之去、

17 耶穌負十字架、出、至一所、名觸髏處、希伯來語曰各各他、

18 在彼釘之十字架、又釘二人、一左一右、耶穌在中、〇

19 彼拉多書標、榜十字架、曰、猶太王、拿撒勒耶穌、

20 猶太人多讀此標、以耶穌釘處近城、其標用希伯來希利尼羅馬文而書、

21 猶太祭司諸長謂彼拉多曰、勿書猶太王、可書自稱猶太王、

22 彼拉多曰、書則書矣、〇

23 士卒旣釘耶穌、取其衣四分之、士卒各一、又取其裏衣、裏衣無縫、上下渾織、

24 士卒相譆曰、勿裂之、鬮觀誰得、經云、分我外服、鬮我裏衣、應矣、士卒所爲者如是也、〇

25 耶穌之母、及母姊妹馬利亞、卽革流巴妻、又抹大拉之馬利亞、近耶穌十字架而立、

26 耶穌見母及所愛之門徒立、乃告其母曰、是乃爾子、

27 又謂門徒曰、是乃爾母、由是、門徒奉之歸、〇

28 此後、耶穌知諸事已成、乃曰、我渴、而經應矣、

29 在彼有器盛醯、人以醯漬海絨、束之牛膝草、遞至其口、

30 耶穌受醯曰、事畢矣、俯首氣絕、

31 時、乃備節日、猶太人不欲於安息日懸尸十字架、以此安息爲大日也、故求彼拉多、令折其脛、而去其尸、

32 士卒至、將同釘者、一一折脛、

33 及耶穌、見其已死、不折、

34 一卒以戈刺其脅、血水俱出、

35 見者爲證、其證眞、自知言眞、使爾曹信也、

36 此事成、則經言其骨不折、

37 又言人將觀其所刺者應矣、〇

38 亞利馬太人約瑟、耶穌徒也、因畏猶太人、恒自諱、至此、求彼拉多、欲取耶穌尸、彼拉多許之、遂往取尸、

39 又有尼哥底母、曾夜間就耶穌者、攜沒樂和以蘆薈、約百觔至、

40 二人將耶穌尸、以枲布雜馨香之品裹之、循猶太人葬例也、

41 釘十字架之所、有園、中有新墓、未有葬者、

42 當日以猶太人備節期、且墓近、故於彼葬耶穌、

Вiд Iвана

Розділ 19

1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичува́ти Його.

2 Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього,

3 і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“ І били по щоках Його.

4 Тоді вийшов назо́вні ізно́ву Пилат та й говорить до них: „Ось Його я виво́джу назо́вні до вас, щоб ви перекона́лись, що провини нія́кої в Нім не знахо́джу“.

5 І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“

6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“ Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“

7 Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“

8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,

9 і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“ Та Ісус йому відповіді не подав.

10 І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“

11 Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“.

12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“.

13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та.

14 Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“

15 Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“ Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“ Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“

16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти. Розп'яття́ Ісуса І взяли Ісуса й повели́...

17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа.

18 Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині.

19 А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.

20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.

21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.

22 Пилат відповів: „Що я написав — написав!“

23 Розп'я́вши ж Ісуса, вояки́ взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка́, теж і хіто́на. А хіто́н був не шитий, а ви́тканий ці́лий відве́рху.

24 Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили.

25 Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клео́пова, і Марія Магдали́на.

26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“

27 Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“ І з тієї години той учень узяв її до себе.

28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писа́ння, проказує: „Пра́гну!“

29 Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.

30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“ І, голову схиливши, віддав Свого духа.

31 Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти.

32 Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був.

33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали,

34 та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.

35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.

36 Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“

37 І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“.

38 Потім Йо́сип із Арімате́ї, що був учень Ісуса, але потайни́й, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.

39 Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто.

40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв.

41 На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.

42 Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб.

約翰福音

第19章

Вiд Iвана

Розділ 19

1 彼拉多取耶穌鞭之、

1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичува́ти Його.

2 士卒編棘冕、冠其首、衣以紫袍、

2 Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього,

3 曰、願猶太王安、旣而手批之、

3 і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“ І били по щоках Його.

4 彼拉多復出、語衆曰、我觀其人無罪、故攜之出、使爾知之、

4 Тоді вийшов назо́вні ізно́ву Пилат та й говорить до них: „Ось Його я виво́джу назо́вні до вас, щоб ви перекона́лись, що провини нія́кої в Нім не знахо́джу“.

5 耶穌冠棘冕、衣紫袍、出、彼拉多語衆曰、試觀此人、

5 І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“

6 祭司諸長、與吏、見之、呼曰、釘之十字架、釘之十字架、彼拉多曰、爾曹自取釘之、我觀其人無罪、

6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“ Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“

7 猶太人對曰、我有律、彼自爲上帝子、按我律、罪當死、〇

7 Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“

8 彼拉多聞此、益懼、

8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,

9 復入公廨、語耶穌曰、爾奚自、耶穌不答、

9 і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“ Та Ісус йому відповіді не подав.

10 彼拉多曰、爾不答我、豈不知我有權釘爾、亦有權釋爾乎、

10 І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“

11 耶穌曰、非自上賜、爾則無權治我、故賣我者罪益大、

11 Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“.

12 是後、彼拉多欲釋之、猶太人呼曰、自謂王者叛該撒、若釋此人、則不臣該撒、〇

12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“.

13 彼拉多聞此、攜耶穌出、坐於堂、名鋪華石處、希伯來語曰、呃吧大、

13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та.

14 時、踰越節之備日、約日中、〔日中舊本間有作巳初者〕彼拉多謂猶太人曰、試觀爾王、

14 Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“

15 衆呼曰、去之去之、釘十字架、彼拉多曰、爾曹之王、可釘十字架乎、祭司諸長對曰、該撒外無我王、

15 Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“ Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“ Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“

16 遂將耶穌交衆、釘十字架、衆曳之去、

16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти. Розп'яття́ Ісуса І взяли Ісуса й повели́...

17 耶穌負十字架、出、至一所、名觸髏處、希伯來語曰各各他、

17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа.

18 在彼釘之十字架、又釘二人、一左一右、耶穌在中、〇

18 Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині.

19 彼拉多書標、榜十字架、曰、猶太王、拿撒勒耶穌、

19 А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.

20 猶太人多讀此標、以耶穌釘處近城、其標用希伯來希利尼羅馬文而書、

20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.

21 猶太祭司諸長謂彼拉多曰、勿書猶太王、可書自稱猶太王、

21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.

22 彼拉多曰、書則書矣、〇

22 Пилат відповів: „Що я написав — написав!“

23 士卒旣釘耶穌、取其衣四分之、士卒各一、又取其裏衣、裏衣無縫、上下渾織、

23 Розп'я́вши ж Ісуса, вояки́ взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка́, теж і хіто́на. А хіто́н був не шитий, а ви́тканий ці́лий відве́рху.

24 士卒相譆曰、勿裂之、鬮觀誰得、經云、分我外服、鬮我裏衣、應矣、士卒所爲者如是也、〇

24 Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили.

25 耶穌之母、及母姊妹馬利亞、卽革流巴妻、又抹大拉之馬利亞、近耶穌十字架而立、

25 Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клео́пова, і Марія Магдали́на.

26 耶穌見母及所愛之門徒立、乃告其母曰、是乃爾子、

26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“

27 又謂門徒曰、是乃爾母、由是、門徒奉之歸、〇

27 Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“ І з тієї години той учень узяв її до себе.

28 此後、耶穌知諸事已成、乃曰、我渴、而經應矣、

28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писа́ння, проказує: „Пра́гну!“

29 在彼有器盛醯、人以醯漬海絨、束之牛膝草、遞至其口、

29 Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.

30 耶穌受醯曰、事畢矣、俯首氣絕、

30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“ І, голову схиливши, віддав Свого духа.

31 時、乃備節日、猶太人不欲於安息日懸尸十字架、以此安息爲大日也、故求彼拉多、令折其脛、而去其尸、

31 Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти.

32 士卒至、將同釘者、一一折脛、

32 Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був.

33 及耶穌、見其已死、不折、

33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали,

34 一卒以戈刺其脅、血水俱出、

34 та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.

35 見者爲證、其證眞、自知言眞、使爾曹信也、

35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.

36 此事成、則經言其骨不折、

36 Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“

37 又言人將觀其所刺者應矣、〇

37 І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“.

38 亞利馬太人約瑟、耶穌徒也、因畏猶太人、恒自諱、至此、求彼拉多、欲取耶穌尸、彼拉多許之、遂往取尸、

38 Потім Йо́сип із Арімате́ї, що був учень Ісуса, але потайни́й, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.

39 又有尼哥底母、曾夜間就耶穌者、攜沒樂和以蘆薈、約百觔至、

39 Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто.

40 二人將耶穌尸、以枲布雜馨香之品裹之、循猶太人葬例也、

40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв.

41 釘十字架之所、有園、中有新墓、未有葬者、

41 На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.

42 當日以猶太人備節期、且墓近、故於彼葬耶穌、

42 Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб.