箴言第29章 |
|
1 屢受譴責，仍強厥項，必致敗亡，援手無人。 |
|
2 義人在位，人民欣喜，惡者秉鈞，億兆咨嗟， |
|
3 好慧者悅親，狎妓者傷財。 |
|
4 王秉義，國以立，主受賄，邦必喪。 |
|
5 諂諛同儕，如設網羅。 |
|
6 惡者犯罪，自取其戾，義者謳歌，自得其樂。 |
|
7 貧人之事，義者力爲治理，惡者置若罔聞。 |
|
8 在彼城邑，强者謀叛，智者弭亂。 |
|
9 愚與智爭曲直，智者雖喜怒兼施，末由息訟。 |
|
10 惟彼善人，暴虐者憾之，爲義者保之。 |
|
11 愚者露其衷懷，智者藏諸心曲。 |
|
12 君聽虛妄，臣下化之。 |
|
13 貧富錯處，皆耶和華所照臨。 |
|
14 王伸貧民之寃，真實無妄，國祚綿長。 |
|
15 子見督責，必益智慧，否則貽父母羞。 |
|
16 作惡者衆，則惡事叢生，義人見其覆亡焉。 |
|
17 訓子以嚴，可獲安樂。 |
|
18 天不昭示，民必妄作，克守律法，可獲綏安。 |
|
19 主諭僕，僕不聽，惟責以言，不足以罰其過。 |
|
20 愚者猶可望其改過，造次者畢生絶望。 |
|
21 始寵厥僕，愛養逾分，終必自視爲爾子。 |
|
22 人易怒，益爭競，人發憤，多罪愆。 |
|
23 驕侈必降卑，撝謙必獲榮。 |
|
24 與盜爲侶，聽其盟誓，不以告人者，必自取戾。 |
|
25 畏威而不敢赴義，必陷乎罪，畏耶和華者必得護衛。 |
|
26 求恩於王，雖多奚爲，不知定人事者，在乎耶和華。 |
|
27 義者惟惡人是疾，惡者亦惟義人是憾。 |
ПриповiстiРозділ 29 |
|
1 |
|
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д. |
|
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток. |
|
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його. |
|
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить. |
|
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться. |
|
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це. |
|
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів. |
|
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає. |
|
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу. |
|
11 Глупа́к увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує. |
|
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його! |
|
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює. |
|
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди. |
|
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою. |
|
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док. |
|
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі. |
|
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний. |
|
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає. |
|
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй! |
|
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний. |
|
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин. |
|
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом. |
|
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє. |
|
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний. |
|
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни. |
|
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному. |
箴言第29章 |
ПриповiстiРозділ 29 |
|
1 屢受譴責，仍強厥項，必致敗亡，援手無人。 |
1 |
|
2 義人在位，人民欣喜，惡者秉鈞，億兆咨嗟， |
2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д. |
|
3 好慧者悅親，狎妓者傷財。 |
3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток. |
|
4 王秉義，國以立，主受賄，邦必喪。 |
4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його. |
|
5 諂諛同儕，如設網羅。 |
5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить. |
|
6 惡者犯罪，自取其戾，義者謳歌，自得其樂。 |
6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться. |
|
7 貧人之事，義者力爲治理，惡者置若罔聞。 |
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це. |
|
8 在彼城邑，强者謀叛，智者弭亂。 |
8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів. |
|
9 愚與智爭曲直，智者雖喜怒兼施，末由息訟。 |
9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає. |
|
10 惟彼善人，暴虐者憾之，爲義者保之。 |
10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу. |
|
11 愚者露其衷懷，智者藏諸心曲。 |
11 Глупа́к увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує. |
|
12 君聽虛妄，臣下化之。 |
12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його! |
|
13 貧富錯處，皆耶和華所照臨。 |
13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює. |
|
14 王伸貧民之寃，真實無妄，國祚綿長。 |
14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди. |
|
15 子見督責，必益智慧，否則貽父母羞。 |
15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою. |
|
16 作惡者衆，則惡事叢生，義人見其覆亡焉。 |
16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док. |
|
17 訓子以嚴，可獲安樂。 |
17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі. |
|
18 天不昭示，民必妄作，克守律法，可獲綏安。 |
18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний. |
|
19 主諭僕，僕不聽，惟責以言，不足以罰其過。 |
19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає. |
|
20 愚者猶可望其改過，造次者畢生絶望。 |
20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй! |
|
21 始寵厥僕，愛養逾分，終必自視爲爾子。 |
21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний. |
|
22 人易怒，益爭競，人發憤，多罪愆。 |
22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин. |
|
23 驕侈必降卑，撝謙必獲榮。 |
23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом. |
|
24 與盜爲侶，聽其盟誓，不以告人者，必自取戾。 |
24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє. |
|
25 畏威而不敢赴義，必陷乎罪，畏耶和華者必得護衛。 |
25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний. |
|
26 求恩於王，雖多奚爲，不知定人事者，在乎耶和華。 |
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни. |
|
27 義者惟惡人是疾，惡者亦惟義人是憾。 |
27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному. |