撒母耳記下

第18章

1 大闢核其僕從、立千夫長、百夫長、

2 區民爲三、以一委約押、以一委約押弟西魯雅子亞庇篩、以一委迦特人以太、王曰、我亦與爾偕往。

3 民曰、爾不可往、如我遁逃、死亡者半、敵志不在我、爾之一人、可當我萬、爾自城助我爲幸。

4 王曰、爾以爲善者、我無不行。於是王立於門側、軍旅或百或千向前而進。

5 王諭約押亞庇篩以太曰、爾緣我故、少者押沙龍姑待以寬。王爲押沙龍故囑諸軍長、民悉聽聞。

6 大闢之臣僕咸往田間、攻以色列族、戰於以法蓮林。

7 以色列族敗績、大闢臣僕戮其衆約二萬。

8 戰鬬之時、四方散布、死於林者、較亡於刃者尤衆。

9 押沙龍避大闢臣僕、乘騾行於大橡之下、首爲茂枝所繫、懸於空際、所乘之騾逸而去。

10 或見之告約押曰、我見押沙龍懸於橡。

11 約押曰、爾旣目覩、曷不擊之踣地、我必以十金與紳予爾。

12 或曰、雖得千金、我不敢擊王子、我聞王囑爾及亞庇篩以太曰、少者押沙龍慎勿加害。

13 如我害之、必陷己生命、於王前無所隱、而爾亦將加罪於我。

14 約押曰、我不可遲延。遂執三戈、見押沙龍懸於橡中、氣猶未絕、則剸其腹。

15 約押持兵之少者十人、環押沙龍而殺之。

16 約押吹角、禁止僕從、不追以色列族而歸。

17 押沙龍尸於林中巨阱、壘石其上、以色列族各歸故幕。

18 押沙龍尚存之時、嘗曰、我無遺子、以傳我名、故在王谷建柱、稱以己名、迨於今日、人尚稱之爲押沙龍柱。

19 撒督子亞希馬斯請約押曰、容我疾趨、以耶和華報仇之事、告知於王。

20 約押曰、王子旣死、爾今日勿報信音、當俟他日。

21 約押告古示曰、爾往以所見者告王。古示揖約押而趨。

22 撒督子亞希馬斯亦請曰、容我接踵於古示之後。約押曰、吾子欲報信音而不獲賞、爾趨何爲。

23 曰雖然、請容我趨。曰、可。亞希馬斯乃趨、道由平原、較古示愈疾、

24 大闢坐邑之月城間、戍卒登邑門之樓、遙見一人獨趨、

25 呼告於王、王曰、如惟一人、必報信音。其人疾走漸近。

26 戍卒又見一人趨至、告閽者曰、我又觀一人獨趨。王曰、彼亦報信者也。

27 戍卒曰、我視首趨者之步履、與撒督子亞希馬斯無異。王曰、彼善人也、必報嘉音。

28 亞希馬斯呼告於王曰、捷矣、俯伏於王前、曰、當頌美爾之上帝耶和華、已將所犯我主我王者、付於爾手。

29 王曰、少者押沙龍安否。亞希馬斯曰、約押遣王之臣僕及我時、我見衆喧嘩、不知何故。

30 王曰、汝暫退、侍於側、遂遵其命。

31 古示至、曰、我主我王歟、我獲信音、今日耶和華已伸爾寃、報犯上之人。

32 王曰、少者押沙龍安否、古示曰、願我主我王之敵、曁諸犯上欲害爾者、咸如彼少者。

33 王甚憂、登邑門之樓而哭、且行且言曰、我子押沙龍、我子我子押沙龍、我願代爾死、我子我子押沙龍。

2-а Самуїлова

Розділ 18

1 А Давид переглянув наро́д, що з ним, і настанови́в над ними ти́сячників та со́тників.

2 І послав Давид народ, — третину під рукою Йоа́ва, і третину під рукою Авіша́я, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Ітта́я. І сказав цар до народу: „Конче піду́ також і я з вами!“

3 Та народ сказав: „Ти не пі́деш! Бо якщо ми справді втече́мо, вони не звернуть на нас уваги. І якщо половина нас повмирає, вони не звернуть на нас уваги, бо ти — як нас десять тисяч. А тепер буде ліпше, як бу́деш допомага́ти нам із міста“.

4 І сказав до них цар: „Що́ буде добре в оча́х ваших, зроблю́“. І став цар при брамі, а ввесь наро́д повихо́див за сотнями та за тисячами.

5 А цар наказав Йоавові й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: „Обере́жно будьте мені з моїм юнако́м Авесаломом!“ А ввесь народ чув, як цар наказав усім провідника́м про Авесало́ма.

6 І вийшов народ на поле навпере́йми Ізраїля, і був бій в Єфремовому лісі.

7 І був побитий там Ізраїлів народ Давидовими раба́ми. І була там того дня велика пора́зка, — полягло двадцять тисяч!

8 І поши́рився там бій по всій тій землі, і того дня більш народу пожер ліс, ніж поїв меч.

9 І спітка́вся Авесало́м із Давидовими рабами, а Авесалом їхав на мулі. І підбіг мул під гуща́вину великого дуба, а його воло́сся заплу́талося в ду́бі, і він опинився між небом та між землею, а мул, що під ним, перебіг.

10 І побачив це один чоловік, і доніс Йоаву та й сказав: „Ось я бачив Авесалома, що ви́сить на дубі“.

11 І сказав Йоав до чоловіка, що доно́сив йому: „Ось ти бачив, а чому́ ти не вра́зив його там на землі, а я дав би був тобі десять шеклів срібла та одно́го пояса“.

12 І сказав той чоловік до Йоава: „А коли б я важив на руці своїй навіть тисячу шеклів срібла, — не простягну́ своєї руки на царсько́го сина, бо ми чули на власні вуха, що цар наказав тобі й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Збережіть мені мого юнака́ Авесалома!

13 Або коли б я допусти́вся в душі своїй неправди, — а всяка річ не зата́їться перед царем! — то й ти став би проти мене“.

14 І сказав Йоав: „Не буду отак зволіка́ти з тобою!“ І він узяв три стрілі́ в ру́ку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий ви́сів на сере́дині дуба.

15 І оточили його десять юнаків, Йоавові зброєноші, і вда́рили Авесало́ма, та й убили його.

16 І засурми́в Йоав у сурму́, а народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав наро́д.

17 I взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і наки́дали над ним дуже велику могилу з каміння, а ввесь Ізраїль повтіка́в кожен до намету свого.

18 А Авесалом узяв був і поставив собі ще за життя свого пам'ятника, що в царські́й долині, бо він казав: „Нема в мене сина, щоб згадувати про йме́ння моє“. І він назвав пам'ятникові ім'я на своє ім'я́. І звалось його: Яд-Авесалом, і так зветься він аж до цього дня.

19 А Ахіма́ац, Садоків син, сказав: „Побіжу́ я й сповіщу́ цареві, що Господь ви́зволив його від руки його ворогів“.

20 І сказав йому Йоав: „Не ти вісник цього дня, а сповісти́ш іншого дня. А цього дня не сповісти́ш тому́, що це ж царськи́й син помер“.

21 І сказав Йоав до кушита: „Іди, донеси цареві, що́ ти бачив“. А кушит уклонився Йоавові, та й побіг.

22 А Ахіма́ац, син Садока, знову сказав до Йоава: „А нехай бу́де, що буде! Побіжу́ й я за кушитом!“ Йоав же відказав: „Пощо ти побіжи́ш, мій сину, коли нема доброї вістки?“

23 „А нехай буде, що буде, — побіжу́!“ І той сказав йому: „Біжи!“ І побіг Ахіма́ац дорогою рівнини, і ви́передив кушита.

24 А Давид сидів між двома брамами. А вартівни́к пішов на дах брами на мур, і звів свої очі та й побачив, — аж ось біжить самі́тний чоловік.

25 І кликнув вартівни́к, і доніс цареві. А цар сказав: „Якщо він сам, — вістка в устах його!“ А чоловік усе йшов та зближа́вся.

26 І побачив вартівни́к іншого чоловіка, що біг. І кликнув вартівник до сторожа брами й сказав: „Ось біжить самі́тний чоловік“. А цар сказав: „І цей зо звісткою!“

27 І сказав вартівник: „Я бачу біг першого, як біг Ахіма́аца, Садокового сина“. А цар сказав: „То чоловік добрий, і прихо́дить з доброю звісткою“.

28 І кликнув Ахіма́ац, і сказав до царя: „Мир!“ І вклонився він цареві своїм обличчям до землі та й сказав: „Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які підне́сли були руку свою проти мого пана царя!“

29 А цар сказав: „Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом?“ І сказав Ахіма́ац: „Я бачив велике замі́шання, коли Йоав посилав царсько́го раба та мене, твойого раба, та я не знаю, що́ то“.

30 І сказав цар: „Відійди на́бік, стань отут“. І той відійшов на́бік та й став.

31 Аж ось прихо́дить кушит. І сказав кушит: „Нехай при́йме звістку мій пан цар, бо сьогодні ви́зволив тебе Господь від руки всіх повстаючих на тебе“.

32 І сказав цар до кушита: „Чи гаразд із моїм юнако́м Авесаломом?“ І сказав кушит: „Нехай станетья, як тому юнако́ві, ворогам мого пана царя та всім, що повста́ли на тебе на зло!“

33

撒母耳記下

第18章

2-а Самуїлова

Розділ 18

1 大闢核其僕從、立千夫長、百夫長、

1 А Давид переглянув наро́д, що з ним, і настанови́в над ними ти́сячників та со́тників.

2 區民爲三、以一委約押、以一委約押弟西魯雅子亞庇篩、以一委迦特人以太、王曰、我亦與爾偕往。

2 І послав Давид народ, — третину під рукою Йоа́ва, і третину під рукою Авіша́я, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Ітта́я. І сказав цар до народу: „Конче піду́ також і я з вами!“

3 民曰、爾不可往、如我遁逃、死亡者半、敵志不在我、爾之一人、可當我萬、爾自城助我爲幸。

3 Та народ сказав: „Ти не пі́деш! Бо якщо ми справді втече́мо, вони не звернуть на нас уваги. І якщо половина нас повмирає, вони не звернуть на нас уваги, бо ти — як нас десять тисяч. А тепер буде ліпше, як бу́деш допомага́ти нам із міста“.

4 王曰、爾以爲善者、我無不行。於是王立於門側、軍旅或百或千向前而進。

4 І сказав до них цар: „Що́ буде добре в оча́х ваших, зроблю́“. І став цар при брамі, а ввесь наро́д повихо́див за сотнями та за тисячами.

5 王諭約押亞庇篩以太曰、爾緣我故、少者押沙龍姑待以寬。王爲押沙龍故囑諸軍長、民悉聽聞。

5 А цар наказав Йоавові й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: „Обере́жно будьте мені з моїм юнако́м Авесаломом!“ А ввесь народ чув, як цар наказав усім провідника́м про Авесало́ма.

6 大闢之臣僕咸往田間、攻以色列族、戰於以法蓮林。

6 І вийшов народ на поле навпере́йми Ізраїля, і був бій в Єфремовому лісі.

7 以色列族敗績、大闢臣僕戮其衆約二萬。

7 І був побитий там Ізраїлів народ Давидовими раба́ми. І була там того дня велика пора́зка, — полягло двадцять тисяч!

8 戰鬬之時、四方散布、死於林者、較亡於刃者尤衆。

8 І поши́рився там бій по всій тій землі, і того дня більш народу пожер ліс, ніж поїв меч.

9 押沙龍避大闢臣僕、乘騾行於大橡之下、首爲茂枝所繫、懸於空際、所乘之騾逸而去。

9 І спітка́вся Авесало́м із Давидовими рабами, а Авесалом їхав на мулі. І підбіг мул під гуща́вину великого дуба, а його воло́сся заплу́талося в ду́бі, і він опинився між небом та між землею, а мул, що під ним, перебіг.

10 或見之告約押曰、我見押沙龍懸於橡。

10 І побачив це один чоловік, і доніс Йоаву та й сказав: „Ось я бачив Авесалома, що ви́сить на дубі“.

11 約押曰、爾旣目覩、曷不擊之踣地、我必以十金與紳予爾。

11 І сказав Йоав до чоловіка, що доно́сив йому: „Ось ти бачив, а чому́ ти не вра́зив його там на землі, а я дав би був тобі десять шеклів срібла та одно́го пояса“.

12 或曰、雖得千金、我不敢擊王子、我聞王囑爾及亞庇篩以太曰、少者押沙龍慎勿加害。

12 І сказав той чоловік до Йоава: „А коли б я важив на руці своїй навіть тисячу шеклів срібла, — не простягну́ своєї руки на царсько́го сина, бо ми чули на власні вуха, що цар наказав тобі й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Збережіть мені мого юнака́ Авесалома!

13 如我害之、必陷己生命、於王前無所隱、而爾亦將加罪於我。

13 Або коли б я допусти́вся в душі своїй неправди, — а всяка річ не зата́їться перед царем! — то й ти став би проти мене“.

14 約押曰、我不可遲延。遂執三戈、見押沙龍懸於橡中、氣猶未絕、則剸其腹。

14 І сказав Йоав: „Не буду отак зволіка́ти з тобою!“ І він узяв три стрілі́ в ру́ку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий ви́сів на сере́дині дуба.

15 約押持兵之少者十人、環押沙龍而殺之。

15 І оточили його десять юнаків, Йоавові зброєноші, і вда́рили Авесало́ма, та й убили його.

16 約押吹角、禁止僕從、不追以色列族而歸。

16 І засурми́в Йоав у сурму́, а народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав наро́д.

17 押沙龍尸於林中巨阱、壘石其上、以色列族各歸故幕。

17 I взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і наки́дали над ним дуже велику могилу з каміння, а ввесь Ізраїль повтіка́в кожен до намету свого.

18 押沙龍尚存之時、嘗曰、我無遺子、以傳我名、故在王谷建柱、稱以己名、迨於今日、人尚稱之爲押沙龍柱。

18 А Авесалом узяв був і поставив собі ще за життя свого пам'ятника, що в царські́й долині, бо він казав: „Нема в мене сина, щоб згадувати про йме́ння моє“. І він назвав пам'ятникові ім'я на своє ім'я́. І звалось його: Яд-Авесалом, і так зветься він аж до цього дня.

19 撒督子亞希馬斯請約押曰、容我疾趨、以耶和華報仇之事、告知於王。

19 А Ахіма́ац, Садоків син, сказав: „Побіжу́ я й сповіщу́ цареві, що Господь ви́зволив його від руки його ворогів“.

20 約押曰、王子旣死、爾今日勿報信音、當俟他日。

20 І сказав йому Йоав: „Не ти вісник цього дня, а сповісти́ш іншого дня. А цього дня не сповісти́ш тому́, що це ж царськи́й син помер“.

21 約押告古示曰、爾往以所見者告王。古示揖約押而趨。

21 І сказав Йоав до кушита: „Іди, донеси цареві, що́ ти бачив“. А кушит уклонився Йоавові, та й побіг.

22 撒督子亞希馬斯亦請曰、容我接踵於古示之後。約押曰、吾子欲報信音而不獲賞、爾趨何爲。

22 А Ахіма́ац, син Садока, знову сказав до Йоава: „А нехай бу́де, що буде! Побіжу́ й я за кушитом!“ Йоав же відказав: „Пощо ти побіжи́ш, мій сину, коли нема доброї вістки?“

23 曰雖然、請容我趨。曰、可。亞希馬斯乃趨、道由平原、較古示愈疾、

23 „А нехай буде, що буде, — побіжу́!“ І той сказав йому: „Біжи!“ І побіг Ахіма́ац дорогою рівнини, і ви́передив кушита.

24 大闢坐邑之月城間、戍卒登邑門之樓、遙見一人獨趨、

24 А Давид сидів між двома брамами. А вартівни́к пішов на дах брами на мур, і звів свої очі та й побачив, — аж ось біжить самі́тний чоловік.

25 呼告於王、王曰、如惟一人、必報信音。其人疾走漸近。

25 І кликнув вартівни́к, і доніс цареві. А цар сказав: „Якщо він сам, — вістка в устах його!“ А чоловік усе йшов та зближа́вся.

26 戍卒又見一人趨至、告閽者曰、我又觀一人獨趨。王曰、彼亦報信者也。

26 І побачив вартівни́к іншого чоловіка, що біг. І кликнув вартівник до сторожа брами й сказав: „Ось біжить самі́тний чоловік“. А цар сказав: „І цей зо звісткою!“

27 戍卒曰、我視首趨者之步履、與撒督子亞希馬斯無異。王曰、彼善人也、必報嘉音。

27 І сказав вартівник: „Я бачу біг першого, як біг Ахіма́аца, Садокового сина“. А цар сказав: „То чоловік добрий, і прихо́дить з доброю звісткою“.

28 亞希馬斯呼告於王曰、捷矣、俯伏於王前、曰、當頌美爾之上帝耶和華、已將所犯我主我王者、付於爾手。

28 І кликнув Ахіма́ац, і сказав до царя: „Мир!“ І вклонився він цареві своїм обличчям до землі та й сказав: „Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які підне́сли були руку свою проти мого пана царя!“

29 王曰、少者押沙龍安否。亞希馬斯曰、約押遣王之臣僕及我時、我見衆喧嘩、不知何故。

29 А цар сказав: „Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом?“ І сказав Ахіма́ац: „Я бачив велике замі́шання, коли Йоав посилав царсько́го раба та мене, твойого раба, та я не знаю, що́ то“.

30 王曰、汝暫退、侍於側、遂遵其命。

30 І сказав цар: „Відійди на́бік, стань отут“. І той відійшов на́бік та й став.

31 古示至、曰、我主我王歟、我獲信音、今日耶和華已伸爾寃、報犯上之人。

31 Аж ось прихо́дить кушит. І сказав кушит: „Нехай при́йме звістку мій пан цар, бо сьогодні ви́зволив тебе Господь від руки всіх повстаючих на тебе“.

32 王曰、少者押沙龍安否、古示曰、願我主我王之敵、曁諸犯上欲害爾者、咸如彼少者。

32 І сказав цар до кушита: „Чи гаразд із моїм юнако́м Авесаломом?“ І сказав кушит: „Нехай станетья, як тому юнако́ві, ворогам мого пана царя та всім, що повста́ли на тебе на зло!“

33 王甚憂、登邑門之樓而哭、且行且言曰、我子押沙龍、我子我子押沙龍、我願代爾死、我子我子押沙龍。

33