路加福音第12章 |
1 時衆和會數萬、互相蹂踐、耶穌謂門徒曰、當謹防法利賽人之酵、卽偽善也、 |
2 未有藏而不露、隱而不見者、是故於幽暗言者、 |
3 必聞於光明、密室附耳語者、必宣於屋上、〇 |
4 |
5 我示爾所當懼者、卽殺後、又有權投爾於地獄、我誠告爾、當懼者此也、 |
6 五雀非二分金購乎、然上帝前、其一亦不忘也、 |
7 卽爾髮皆已見數、故勿懼、爾比多雀貴也、〇 |
8 |
9 在人前拒我者、於上帝使者前、亦必拒之、 |
10 以言攻人子者、其人可赦、惟謗讟聖神者、其人不可赦、 |
11 人曳爾至會堂、及執政秉鈞者前、勿慮將如之何、何以訴、何以言、 |
12 蓋是時、聖神必示爾以所當言也、〇 |
13 |
14 曰、誰任我於爾中、爲廳訟析產者乎、 |
15 遂謂衆曰、愼戒勿貪、蓋人之生、不在所蓄之贏餘也、〇 |
16 |
17 慮曰、我有物產、無處可儲、將若何、 |
18 又曰、必毀我倉、建其大者、以儲百穀貨物、如此其可也、 |
19 乃自謂曰、我有多物、積爲歷年之用、此心可安然飲食喜樂也、 |
20 上帝曰、無知者乎、今夜將索爾魂、則所備者誰歸、 |
21 凡積財於己、而上帝前不富有者、亦如是、〇 |
22 |
23 生貴於糧、身貴於衣也、 |
24 試思鴉鳥、不稼不穡、無倉無廩、而上帝養之、爾之於鳥、其貴何如耶、 |
25 爾曹誰能以思慮延命一刻乎、 |
26 是至微者尚不能、何慮其餘乎、 |
27 試思百合花、如何而長、不勞不紡、吾語汝、當所羅門榮華之極、其衣不及此花之一、 |
28 且夫野草、今日尚存、明日投爐、上帝猶衣被之若此、况爾小信者乎、〇 |
29 |
30 蓋此物、皆異邦人所求、天父知爾需之、 |
31 惟上帝國是求、則此物自加諸爾、 |
32 羣小子勿懼、天父喜悅、將以國賜爾、 |
33 售所有以施濟、備常新之囊、天上不盡之財、盜不至、蠹不壞之處、 |
34 蓋爾財所在、爾心亦在焉、〇 |
35 |
36 效人候主、自婚筵歸、至而叩門、卽可啓也、 |
37 主至、見僕儆醒、其僕福矣、我誠告爾、主必自束其帶、使僕席坐、前而供事之、 |
38 或二更至、或三更至、見僕如是、其僕福矣、 |
39 若家主知盜何時至、則必儆醒、不致穴其室、此爾所知也、 |
40 故當預備、因不意之時、人子至矣、〇 |
41 |
42 主曰、孰是忠智家宰、主任之督其家人、依時與糧、 |
43 主臨時見僕行是、其僕福矣、 |
44 我誠告爾、主將任之以督所有、 |
45 倘其僕、意主將遲遲而至、遂扑僕婢、食飲且醉、 |
46 乃於不意之日、不知之時、主至、加以極刑、置與不信者同科、 |
47 僕知主意、而不設備、不順其意者、見扑必多、 |
48 不知而作當刑之事者、見扑必少、凡多與之、必多取之、多托之、必多索之、 |
49 我至、以火投地、倘火已燃、非我所欲乎、 |
50 我當受洗、洗未成、如何不痛切乎、 |
51 爾以爲我至、措和平於世、我謂不然、轉分爭耳、 |
52 今而後、一家五人將分爭、三爭二、二爭三、 |
53 父爭子、子爭父、母爭女、女爭母、姑爭婦、婦爭姑焉、〇 |
54 |
55 見風南吹、爾言將暑、亦有之、 |
56 偽善者乎、爾識別天地色象、何不能別此時乎、 |
57 何不自審所宜乎、 |
58 與訟爾者往見有司、途間當盡心求釋、恐曳爾於衆士師、士師發爾於吏、吏下爾於獄、 |
59 吾語汝、毫釐未償、斷不出彼也、 |
Вiд ЛукиРозділ 12 |
1 |
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться. |
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де. |
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити! |
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! |
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий. |
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців! |
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими. |
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими. |
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься. |
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, — |
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“ |
13 |
14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“ |
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“. |
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́. |
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“ |
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток. |
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“ |
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“ |
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“. |
22 |
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу. |
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті! |
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го? |
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся? |
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них! |
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні! |
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться. |
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно. |
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться! |
32 |
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить. |
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше! |
35 |
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́. |
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати. |
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони! |
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати. |
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“ |
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“ |
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно? |
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так! |
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його. |
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися, |
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними! |
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий. |
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть. |
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в! |
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться! |
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл! |
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох. |
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“ |
54 |
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває. |
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього? |
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе? |
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе. |
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“ |
路加福音第12章 |
Вiд ЛукиРозділ 12 |
1 時衆和會數萬、互相蹂踐、耶穌謂門徒曰、當謹防法利賽人之酵、卽偽善也、 |
1 |
2 未有藏而不露、隱而不見者、是故於幽暗言者、 |
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться. |
3 必聞於光明、密室附耳語者、必宣於屋上、〇 |
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де. |
4 |
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити! |
5 我示爾所當懼者、卽殺後、又有權投爾於地獄、我誠告爾、當懼者此也、 |
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! |
6 五雀非二分金購乎、然上帝前、其一亦不忘也、 |
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий. |
7 卽爾髮皆已見數、故勿懼、爾比多雀貴也、〇 |
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців! |
8 |
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими. |
9 在人前拒我者、於上帝使者前、亦必拒之、 |
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими. |
10 以言攻人子者、其人可赦、惟謗讟聖神者、其人不可赦、 |
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься. |
11 人曳爾至會堂、及執政秉鈞者前、勿慮將如之何、何以訴、何以言、 |
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, — |
12 蓋是時、聖神必示爾以所當言也、〇 |
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“ |
13 |
13 |
14 曰、誰任我於爾中、爲廳訟析產者乎、 |
14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“ |
15 遂謂衆曰、愼戒勿貪、蓋人之生、不在所蓄之贏餘也、〇 |
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“. |
16 |
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́. |
17 慮曰、我有物產、無處可儲、將若何、 |
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“ |
18 又曰、必毀我倉、建其大者、以儲百穀貨物、如此其可也、 |
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток. |
19 乃自謂曰、我有多物、積爲歷年之用、此心可安然飲食喜樂也、 |
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“ |
20 上帝曰、無知者乎、今夜將索爾魂、則所備者誰歸、 |
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“ |
21 凡積財於己、而上帝前不富有者、亦如是、〇 |
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“. |
22 |
22 |
23 生貴於糧、身貴於衣也、 |
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу. |
24 試思鴉鳥、不稼不穡、無倉無廩、而上帝養之、爾之於鳥、其貴何如耶、 |
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті! |
25 爾曹誰能以思慮延命一刻乎、 |
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го? |
26 是至微者尚不能、何慮其餘乎、 |
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся? |
27 試思百合花、如何而長、不勞不紡、吾語汝、當所羅門榮華之極、其衣不及此花之一、 |
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них! |
28 且夫野草、今日尚存、明日投爐、上帝猶衣被之若此、况爾小信者乎、〇 |
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні! |
29 |
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться. |
30 蓋此物、皆異邦人所求、天父知爾需之、 |
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно. |
31 惟上帝國是求、則此物自加諸爾、 |
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться! |
32 羣小子勿懼、天父喜悅、將以國賜爾、 |
32 |
33 售所有以施濟、備常新之囊、天上不盡之財、盜不至、蠹不壞之處、 |
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить. |
34 蓋爾財所在、爾心亦在焉、〇 |
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше! |
35 |
35 |
36 效人候主、自婚筵歸、至而叩門、卽可啓也、 |
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́. |
37 主至、見僕儆醒、其僕福矣、我誠告爾、主必自束其帶、使僕席坐、前而供事之、 |
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати. |
38 或二更至、或三更至、見僕如是、其僕福矣、 |
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони! |
39 若家主知盜何時至、則必儆醒、不致穴其室、此爾所知也、 |
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати. |
40 故當預備、因不意之時、人子至矣、〇 |
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“ |
41 |
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“ |
42 主曰、孰是忠智家宰、主任之督其家人、依時與糧、 |
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно? |
43 主臨時見僕行是、其僕福矣、 |
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так! |
44 我誠告爾、主將任之以督所有、 |
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його. |
45 倘其僕、意主將遲遲而至、遂扑僕婢、食飲且醉、 |
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися, |
46 乃於不意之日、不知之時、主至、加以極刑、置與不信者同科、 |
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними! |
47 僕知主意、而不設備、不順其意者、見扑必多、 |
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий. |
48 不知而作當刑之事者、見扑必少、凡多與之、必多取之、多托之、必多索之、 |
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть. |
49 我至、以火投地、倘火已燃、非我所欲乎、 |
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в! |
50 我當受洗、洗未成、如何不痛切乎、 |
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться! |
51 爾以爲我至、措和平於世、我謂不然、轉分爭耳、 |
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл! |
52 今而後、一家五人將分爭、三爭二、二爭三、 |
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох. |
53 父爭子、子爭父、母爭女、女爭母、姑爭婦、婦爭姑焉、〇 |
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“ |
54 |
54 |
55 見風南吹、爾言將暑、亦有之、 |
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває. |
56 偽善者乎、爾識別天地色象、何不能別此時乎、 |
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього? |
57 何不自審所宜乎、 |
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе? |
58 與訟爾者往見有司、途間當盡心求釋、恐曳爾於衆士師、士師發爾於吏、吏下爾於獄、 |
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе. |
59 吾語汝、毫釐未償、斷不出彼也、 |
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“ |