Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第12章

1 時衆和會數萬、互相蹂踐、耶穌謂門徒曰、當謹防法利賽人之酵、卽偽善也、

2 未有藏而不露、隱而不見者、是故於幽暗言者、

3 必聞於光明、密室附耳語者、必宣於屋上、〇

4 吾友乎、吾語汝、殺爾身、後別無所爲者、勿懼、

5 我示爾所當懼者、卽殺後、又有權投爾於地獄、我誠告爾、當懼者此也、

6 五雀非二分金購乎、然上帝前、其一亦不忘也、

7 卽爾髮皆已見數、故勿懼、爾比多雀貴也、〇

8 吾語汝、在人前認我者、人子於上帝使者前、亦將認之、

9 在人前拒我者、於上帝使者前、亦必拒之、

10 以言攻人子者、其人可赦、惟謗讟聖神者、其人不可赦、

11 人曳爾至會堂、及執政秉鈞者前、勿慮將如之何、何以訴、何以言、

12 蓋是時、聖神必示爾以所當言也、〇

13 衆中一人言曰、先生、命我兄弟、與我分遺業、

14 曰、誰任我於爾中、爲廳訟析產者乎、

15 遂謂衆曰、愼戒勿貪、蓋人之生、不在所蓄之贏餘也、〇

16 遂設譬曰、有富人、土地蕃殖、

17 慮曰、我有物產、無處可儲、將若何、

18 又曰、必毀我倉、建其大者、以儲百穀貨物、如此其可也、

19 乃自謂曰、我有多物、積爲歷年之用、此心可安然飲食喜樂也、

20 上帝曰、無知者乎、今夜將索爾魂、則所備者誰歸、

21 凡積財於己、而上帝前不富有者、亦如是、〇

22 耶穌謂門徒曰、吾語汝、勿慮生何以食、身何以衣、

23 生貴於糧、身貴於衣也、

24 試思鴉鳥、不稼不穡、無倉無廩、而上帝養之、爾之於鳥、其貴何如耶、

25 爾曹誰能以思慮延命一刻乎、

26 是至微者尚不能、何慮其餘乎、

27 試思百合花、如何而長、不勞不紡、吾語汝、當所羅門榮華之極、其衣不及此花之一、

28 且夫野草、今日尚存、明日投爐、上帝猶衣被之若此、况爾小信者乎、〇

29 勿謀何以食、何以飲、又勿縈擾、

30 蓋此物、皆異邦人所求、天父知爾需之、

31 惟上帝國是求、則此物自加諸爾、

32 羣小子勿懼、天父喜悅、將以國賜爾、

33 售所有以施濟、備常新之囊、天上不盡之財、盜不至、蠹不壞之處、

34 蓋爾財所在、爾心亦在焉、〇

35 束爾帶、燃爾燈、

36 效人候主、自婚筵歸、至而叩門、卽可啓也、

37 主至、見僕儆醒、其僕福矣、我誠告爾、主必自束其帶、使僕席坐、前而供事之、

38 或二更至、或三更至、見僕如是、其僕福矣、

39 若家主知盜何時至、則必儆醒、不致穴其室、此爾所知也、

40 故當預備、因不意之時、人子至矣、〇

41 彼得曰、主、設此譬、爲我儕乎、爲衆人乎、

42 主曰、孰是忠智家宰、主任之督其家人、依時與糧、

43 主臨時見僕行是、其僕福矣、

44 我誠告爾、主將任之以督所有、

45 倘其僕、意主將遲遲而至、遂扑僕婢、食飲且醉、

46 乃於不意之日、不知之時、主至、加以極刑、置與不信者同科、

47 僕知主意、而不設備、不順其意者、見扑必多、

48 不知而作當刑之事者、見扑必少、凡多與之、必多取之、多托之、必多索之、

49 我至、以火投地、倘火已燃、非我所欲乎、

50 我當受洗、洗未成、如何不痛切乎、

51 爾以爲我至、措和平於世、我謂不然、轉分爭耳、

52 今而後、一家五人將分爭、三爭二、二爭三、

53 父爭子、子爭父、母爭女、女爭母、姑爭婦、婦爭姑焉、〇

54 遂謂衆曰、見雲西起、爾言將雨、果有之、

55 見風南吹、爾言將暑、亦有之、

56 偽善者乎、爾識別天地色象、何不能別此時乎、

57 何不自審所宜乎、

58 與訟爾者往見有司、途間當盡心求釋、恐曳爾於衆士師、士師發爾於吏、吏下爾於獄、

59 吾語汝、毫釐未償、斷不出彼也、

Вiд Луки

Розділ 12

1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!

2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.

3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.

4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!

6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.

9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.

10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.

11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —

12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“

13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.

14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“

15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.

16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.

17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“

18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.

19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“

20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“

21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.

22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.

23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.

24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?

26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?

27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!

29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.

30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.

31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.

33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.

34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!

36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.

37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.

38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!

39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.

40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“

41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“

42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?

43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!

44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.

49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!

50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!

51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!

52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“

54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.

55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.

56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?

57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?

58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“

路加福音第12章	Вiд Луки Розділ 12
1 時衆和會數萬、互相蹂踐、耶穌謂門徒曰、當謹防法利賽人之酵、卽偽善也、	1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
2 未有藏而不露、隱而不見者、是故於幽暗言者、	2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
3 必聞於光明、密室附耳語者、必宣於屋上、〇	3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
4 吾友乎、吾語汝、殺爾身、後別無所爲者、勿懼、	4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
5 我示爾所當懼者、卽殺後、又有權投爾於地獄、我誠告爾、當懼者此也、	5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!
6 五雀非二分金購乎、然上帝前、其一亦不忘也、	6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
7 卽爾髮皆已見數、故勿懼、爾比多雀貴也、〇	7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
8 吾語汝、在人前認我者、人子於上帝使者前、亦將認之、	8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
9 在人前拒我者、於上帝使者前、亦必拒之、	9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.
10 以言攻人子者、其人可赦、惟謗讟聖神者、其人不可赦、	10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
11 人曳爾至會堂、及執政秉鈞者前、勿慮將如之何、何以訴、何以言、	11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
12 蓋是時、聖神必示爾以所當言也、〇	12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
13 衆中一人言曰、先生、命我兄弟、與我分遺業、	13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
14 曰、誰任我於爾中、爲廳訟析產者乎、	14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
15 遂謂衆曰、愼戒勿貪、蓋人之生、不在所蓄之贏餘也、〇	15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
16 遂設譬曰、有富人、土地蕃殖、	16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
17 慮曰、我有物產、無處可儲、將若何、	17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
18 又曰、必毀我倉、建其大者、以儲百穀貨物、如此其可也、	18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
19 乃自謂曰、我有多物、積爲歷年之用、此心可安然飲食喜樂也、	19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
20 上帝曰、無知者乎、今夜將索爾魂、則所備者誰歸、	20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
21 凡積財於己、而上帝前不富有者、亦如是、〇	21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
22 耶穌謂門徒曰、吾語汝、勿慮生何以食、身何以衣、	22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
23 生貴於糧、身貴於衣也、	23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
24 試思鴉鳥、不稼不穡、無倉無廩、而上帝養之、爾之於鳥、其貴何如耶、	24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
25 爾曹誰能以思慮延命一刻乎、	25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
26 是至微者尚不能、何慮其餘乎、	26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
27 試思百合花、如何而長、不勞不紡、吾語汝、當所羅門榮華之極、其衣不及此花之一、	27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
28 且夫野草、今日尚存、明日投爐、上帝猶衣被之若此、况爾小信者乎、〇	28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
29 勿謀何以食、何以飲、又勿縈擾、	29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
30 蓋此物、皆異邦人所求、天父知爾需之、	30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
31 惟上帝國是求、則此物自加諸爾、	31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
32 羣小子勿懼、天父喜悅、將以國賜爾、	32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
33 售所有以施濟、備常新之囊、天上不盡之財、盜不至、蠹不壞之處、	33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
34 蓋爾財所在、爾心亦在焉、〇	34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
35 束爾帶、燃爾燈、	35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
36 效人候主、自婚筵歸、至而叩門、卽可啓也、	36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
37 主至、見僕儆醒、其僕福矣、我誠告爾、主必自束其帶、使僕席坐、前而供事之、	37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
38 或二更至、或三更至、見僕如是、其僕福矣、	38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
39 若家主知盜何時至、則必儆醒、不致穴其室、此爾所知也、	39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
40 故當預備、因不意之時、人子至矣、〇	40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
41 彼得曰、主、設此譬、爲我儕乎、爲衆人乎、	41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
42 主曰、孰是忠智家宰、主任之督其家人、依時與糧、	42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
43 主臨時見僕行是、其僕福矣、	43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
44 我誠告爾、主將任之以督所有、	44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
45 倘其僕、意主將遲遲而至、遂扑僕婢、食飲且醉、	45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
46 乃於不意之日、不知之時、主至、加以極刑、置與不信者同科、	46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
47 僕知主意、而不設備、不順其意者、見扑必多、	47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
48 不知而作當刑之事者、見扑必少、凡多與之、必多取之、多托之、必多索之、	48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
49 我至、以火投地、倘火已燃、非我所欲乎、	49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
50 我當受洗、洗未成、如何不痛切乎、	50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
51 爾以爲我至、措和平於世、我謂不然、轉分爭耳、	51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
52 今而後、一家五人將分爭、三爭二、二爭三、	52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
53 父爭子、子爭父、母爭女、女爭母、姑爭婦、婦爭姑焉、〇	53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
54 遂謂衆曰、見雲西起、爾言將雨、果有之、	54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
55 見風南吹、爾言將暑、亦有之、	55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
56 偽善者乎、爾識別天地色象、何不能別此時乎、	56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
57 何不自審所宜乎、	57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
58 與訟爾者往見有司、途間當盡心求釋、恐曳爾於衆士師、士師發爾於吏、吏下爾於獄、	58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
59 吾語汝、毫釐未償、斷不出彼也、	59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“

舊約

新約

路加福音

第12章

Вiд Луки

Розділ 12

路加福音

第12章

Вiд Луки

Розділ 12