以賽亞書第57章 |
|
1 施仁行義之輩、淹忽以沒、人不以爲意、不知其逝世者、正以避患耳。 |
|
2 爲義者卒於正寢、得考終命。 |
|
3 惟爾淫亂之人、術數之徒、咸集於此。 |
|
4 爾曹罪人、偽爲妄作、張吻吐舌、欲侮何人。 |
|
5 爾祭偶像、縱淫欲於茂林之下、戮嬰孩於巖谷之間、灌奠獻祭、奉事溪中光石、我豈能忍。 |
|
6 |
|
7 爾曹陟高岡以獻祭、且置牀焉、 |
|
8 門闕之後、爾立偶像、譬彼淫婦、背夫從人、與之相約、擇地設牀、欣然適彼、爾之背我亦若是。 |
|
9 爾自沐膏、多用香品、入覲君王、遣使遠方、爾自屈辱、幾陷陰府、 |
|
10 適於遠方、不免困憊、惟蒙輔翼、不至喪膽、不至觖望。 |
|
11 爾敬恪者誰、反悖逆予、不以予爲意、予不罪爾、爾益無忌憚、 |
|
12 爾自稱爲義、爾所作爲、毫無裨益、余必暴爾。 |
|
13 爾患難號呼之際、每望羣偶援手、不知偶像一遇飄風、靡有孑遺、惟以我是恃者、可得斯土、獲聖山以爲業。 |
|
14 竊聞人云、平衢路、修道途、去窒礙、俾我民前往、 |
|
15 我永生之主、至聖至高、居聖所、坐高位、凡謙卑遜順者、我與偕居、活潑其心神、暢快其意志。 |
|
16 我之責人、不恒蓄怒、恐予所造之人、膽喪氣餒、 |
|
17 彼貪財貨、干我震怒、扑之遠之、彼乃乖戾、不更厥志、 |
|
18 我見其所爲、我將醫之、導之以行、慰藉其心、以解厥憂。 |
|
19 耶和華又曰、我錫平康、遍於遐邇、醫民之疾、使人祝謝、 |
|
20 惟彼作惡之徒、若波濤激濁、翻騰莫遏、 |
|
21 上帝曰、邪僻之輩、不享綏安。 |
IсаяРозділ 57 |
|
1 |
|
2 Він відходить із ми́ром; на ло́жах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою. |
|
3 Та набли́зьтесь сюди́, ви сини чарівни́ці, насі́ння чужоло́жникове та блудни́ці, — |
|
4 над ким розкошу́єте ви, над ким розкриваєте ро́та, висовуєте язика́? Хіба ви не діти пере́ступу, насіння брехні, |
|
5 ви, що па́литесь при́страстю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що діте́й над потоками ріжете, під ске́льними щі́линами? |
|
6 У гладе́ньких камі́ннях потоку твій у́діл, — вони, вони доля твоя! І їм ти лила́ жертву ли́ту, хлібну жертву прино́сила! Чи цим Я заспоко́єний буду? |
|
7 На горі на високій та ви́суненій ти поставила ложе своє, і туди ти прихо́диш прино́сити жертви. |
|
8 І ти за двери́ма й одві́рком кладеш свого па́м'ятника культово́го, бо ти відступила від Мене, обнажа́єшся й входиш, поши́рюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагле́диш. |
|
9 І ти до Моло́ха з оливою ходиш, і намно́жуєш масті свої; і посилаєш дале́ко своїх посланці́в, і знижа́єшся аж до шео́лу. |
|
10 Ти змучувалась на числе́нних доро́гах своїх, але не казала: „Зріка́юсь!“ Знайшла ти ожи́влення сили своєї, тому́ не ослабла. |
|
11 І за ким побива́лася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згада́ла, не клала на серці своєму? Хіба не тому́, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене? |
|
12 Я ви́явлю про справедливість твою та про вчи́нки твої, — та вони не поможуть тобі! |
|
13 Як ти будеш кричати, нехай поряту́є тебе твоя згра́я божкі́в. Але вітер усіх їх розвіє, схопить по́дих; хто ж на Мене надіється, землю вспадку́є й го́ру святую Мою одіди́чить! |
|
14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешко́ди з дороги наро́ду Мого́! |
|
15 Бо так промовляє Високий і Підне́сений, повіки Живущий, і Святий Його Йме́ння: Пробува́ю Я на Височині́ та в святи́ні, і з зла́маним та з упоко́реним, щоб оживля́ти духа скро́мних, і щоб оживля́ти серця згно́блених! |
|
16 Бож не вічно Я буду суди́тись, і не за́вжди Я гні́ватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлі́в би, та й ду́ші, які Я вчинив. |
|
17 Я гнівався був за гріх користолю́бства його, та й ура́зив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого́. |
|
18 Я бачив доро́ги його, і вздоро́влю його, і його поведу́ й дам потіху для нього й для тих, що суму́ють із ним. |
|
19 Створю́ Я плід уст: „Спокій, спо́кій далекому та близько́му!“ говорить Господь, і вздоро́влю його. |
|
20 А ті несправедливі — як море розбу́рхане, коли бути спокі́йним не може воно, і коли во́ди його багно́ й мул викида́ють. |
|
21 Для безбожних споко́ю немає, говорить Господь! |
以賽亞書第57章 |
IсаяРозділ 57 |
|
1 施仁行義之輩、淹忽以沒、人不以爲意、不知其逝世者、正以避患耳。 |
1 |
|
2 爲義者卒於正寢、得考終命。 |
2 Він відходить із ми́ром; на ло́жах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою. |
|
3 惟爾淫亂之人、術數之徒、咸集於此。 |
3 Та набли́зьтесь сюди́, ви сини чарівни́ці, насі́ння чужоло́жникове та блудни́ці, — |
|
4 爾曹罪人、偽爲妄作、張吻吐舌、欲侮何人。 |
4 над ким розкошу́єте ви, над ким розкриваєте ро́та, висовуєте язика́? Хіба ви не діти пере́ступу, насіння брехні, |
|
5 爾祭偶像、縱淫欲於茂林之下、戮嬰孩於巖谷之間、灌奠獻祭、奉事溪中光石、我豈能忍。 |
5 ви, що па́литесь при́страстю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що діте́й над потоками ріжете, під ске́льними щі́линами? |
|
6 |
6 У гладе́ньких камі́ннях потоку твій у́діл, — вони, вони доля твоя! І їм ти лила́ жертву ли́ту, хлібну жертву прино́сила! Чи цим Я заспоко́єний буду? |
|
7 爾曹陟高岡以獻祭、且置牀焉、 |
7 На горі на високій та ви́суненій ти поставила ложе своє, і туди ти прихо́диш прино́сити жертви. |
|
8 門闕之後、爾立偶像、譬彼淫婦、背夫從人、與之相約、擇地設牀、欣然適彼、爾之背我亦若是。 |
8 І ти за двери́ма й одві́рком кладеш свого па́м'ятника культово́го, бо ти відступила від Мене, обнажа́єшся й входиш, поши́рюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагле́диш. |
|
9 爾自沐膏、多用香品、入覲君王、遣使遠方、爾自屈辱、幾陷陰府、 |
9 І ти до Моло́ха з оливою ходиш, і намно́жуєш масті свої; і посилаєш дале́ко своїх посланці́в, і знижа́єшся аж до шео́лу. |
|
10 適於遠方、不免困憊、惟蒙輔翼、不至喪膽、不至觖望。 |
10 Ти змучувалась на числе́нних доро́гах своїх, але не казала: „Зріка́юсь!“ Знайшла ти ожи́влення сили своєї, тому́ не ослабла. |
|
11 爾敬恪者誰、反悖逆予、不以予爲意、予不罪爾、爾益無忌憚、 |
11 І за ким побива́лася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згада́ла, не клала на серці своєму? Хіба не тому́, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене? |
|
12 爾自稱爲義、爾所作爲、毫無裨益、余必暴爾。 |
12 Я ви́явлю про справедливість твою та про вчи́нки твої, — та вони не поможуть тобі! |
|
13 爾患難號呼之際、每望羣偶援手、不知偶像一遇飄風、靡有孑遺、惟以我是恃者、可得斯土、獲聖山以爲業。 |
13 Як ти будеш кричати, нехай поряту́є тебе твоя згра́я божкі́в. Але вітер усіх їх розвіє, схопить по́дих; хто ж на Мене надіється, землю вспадку́є й го́ру святую Мою одіди́чить! |
|
14 竊聞人云、平衢路、修道途、去窒礙、俾我民前往、 |
14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешко́ди з дороги наро́ду Мого́! |
|
15 我永生之主、至聖至高、居聖所、坐高位、凡謙卑遜順者、我與偕居、活潑其心神、暢快其意志。 |
15 Бо так промовляє Високий і Підне́сений, повіки Живущий, і Святий Його Йме́ння: Пробува́ю Я на Височині́ та в святи́ні, і з зла́маним та з упоко́реним, щоб оживля́ти духа скро́мних, і щоб оживля́ти серця згно́блених! |
|
16 我之責人、不恒蓄怒、恐予所造之人、膽喪氣餒、 |
16 Бож не вічно Я буду суди́тись, і не за́вжди Я гні́ватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлі́в би, та й ду́ші, які Я вчинив. |
|
17 彼貪財貨、干我震怒、扑之遠之、彼乃乖戾、不更厥志、 |
17 Я гнівався був за гріх користолю́бства його, та й ура́зив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого́. |
|
18 我見其所爲、我將醫之、導之以行、慰藉其心、以解厥憂。 |
18 Я бачив доро́ги його, і вздоро́влю його, і його поведу́ й дам потіху для нього й для тих, що суму́ють із ним. |
|
19 耶和華又曰、我錫平康、遍於遐邇、醫民之疾、使人祝謝、 |
19 Створю́ Я плід уст: „Спокій, спо́кій далекому та близько́му!“ говорить Господь, і вздоро́влю його. |
|
20 惟彼作惡之徒、若波濤激濁、翻騰莫遏、 |
20 А ті несправедливі — як море розбу́рхане, коли бути спокі́йним не може воно, і коли во́ди його багно́ й мул викида́ють. |
|
21 上帝曰、邪僻之輩、不享綏安。 |
21 Для безбожних споко́ю немає, говорить Господь! |