以賽亞書

第40章

1 上帝曰、爾其慰藉我民、慰藉我民、

2 必以善言慰耶路撒冷人、告之云、爾居苦境、已終其年、爾罪赦宥、耶和華以恩寵錫爾、較昔降災、其數維倍。

3 野有聲呼云、在彼曠野、備我上帝耶和華之道、直其徑。

4 諸谷填之、岡陵卑之、屈曲使直、崎嶇使平。

5 耶和華將榮顯、凡有血氣者得見之、蓋耶和華已言之矣。

6 有聲告我曰、爾當號呼、我曰、呼當若何、曰、庶民惟草、其榮如花、

7 庶民惟草、草枯花凋、耶和華以風風之、則然、

8 草枯花凋、惟我上帝之言不朽。

9 凡欲以嘉音、報於郇山耶路撒冷城者、宜陟高岡、大揚厥聲、毋庸畏葸、告猶大邑民、觀爾上帝。

10 主耶和華涖臨斯土、施厥大能、治理斯民、加以賞賚、

11 牧民若羊、懷抱羔羊、導方字之牝羊。

12 掬掌以承滄海、布指以度穹蒼、斗量坤輿、權衡山嶽、孰能爲之哉。

13 孰啟耶和華之心、與彼共議、

14 誰爲其師、訓以智慧、使鞫是非。

15 其視列國之民、若滴水滲於器外、若微塵留于衡上、其移海島、若徙草芥。

16 民欲獻祭、卽以利巴嫩林爲柴、以百獸爲燔、亦不足數。

17 萬國在上帝前、曠然無物、悉屬虛浮、

18 爾曹以何物比儗上帝、以何像像之、

19 工塑偶像、飾以金箔、垂以銀鏈、

20 惟彼貧乏、無寶堪獻、遴選堅木、而僱巧工、俾作木偶、歷久不壞。

21 創地之先、已有大道、爾豈未之知、未之聞耶、

22 主坐地球、視世人若蟿蟲、主布穹蒼、若張帷幕、

23 牧伯士師、藐乎其小、

24 譬諸草萊、甫種甫植、根柢不深、惟主一吹、必復枯槁、被風飄颺、猶之粃糠。

25 爾於聖主、儗以何物、像以何像、

26 爾當仰觀、天象羅布、有若軍旅、上帝以巨能大力、創造星辰、呼其名、核其數、無不應命。

27 惟爾雅各家以色列族、曷言乎我之上帝耶和華、不鑒察予、不眷顧予。

28 夫耶和華永生之上帝、創造地極者也、爾豈之未知、未之聞耶、其力不疲、其智莫測、

29 無力者扶之、無能者助之、

30 壯者必倦怠、少者必顛躓、

31 惟恃耶和華者補其精力、翱翔若鷹、疾趨弗倦、力行弗困。

Iсая

Розділ 40

1 Утіша́йте, втіша́йте наро́да Мого́, говорить ваш Бог!

2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закли́чте до нього, що ви́повнилась його доля тяжка́, що вина йому ви́бачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

3 Голос кли́че: На пустині вготу́йте дорогу Господню, в степу ви́рівняйте битий шлях Богу нашому!

4 Хай піді́йметься всяка доли́на, і хай зни́зиться всяка гора́ та підгі́рок, і хай стане круте́ за рівни́ну, а па́сма гірські́ — за доли́ну!

5 І з'я́виться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо у́ста Господні оце прорекли́!

6 Голос кли́че: „Звіща́й!“ Я ж спитав: „Про що буду звіща́ти? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польови́й:

7 трава засихає, а квітка зів'я́не, як по́дих Господній пові́є на неї! Справді, наро́д — то трава:

8 Трава засихає, а квітка зів'я́не, Слово ж нашого Бога пові́ки стоя́тиме!

9 На го́ру високу зберися собі, благові́снику Сіону, свого голоса сильно підви́щ, благові́снику Єрусалиму! Підви́щ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!

10 Ось при́йде Господь, Бог, як сильний, і буде раме́но Його панувати для Ньо́го! Ось із Ним нагоро́да Його, а перед обличчям Його — відпла́та Його.

11 Він ота́ру Свою буде па́сти, як Па́стир, раме́ном Своїм позбирає ягня́та, і на лоні Своє́му носи́тиме їх, дійнякі́в же прова́дити буде!

12 Хто во́ди помі́ряв своєю долонею, а п'я́дею ви́міряв небо, і трети́ною міри обняв пил землі, і гори ті зва́жив ваго́ю, а взгі́р'я — шалька́ми?

13 Хто Господнього Духа збагну́в, і де́ та люди́на, що ради свої подава́ла Йому́?

14 З ким ра́дився Він, і той напоу́мив Його, та навчав путі пра́ва, і пізна́ння навчив був Його, і Його напоу́мив дороги розумної?

15 Таж наро́ди — як кра́пля з відра́, а важать — як порох на ша́льках! Таж Він острови́ підіймає, немов ту пили́нку!

16 I Ливана не ви́стачить на запалі́ння жерто́вне, не стане й звір'я́ його на цілопа́лення!

17 Насу́проти Нього всі люди — немов би ніщо́, порахо́вані в Нього марно́тою та порожне́чею.

18 І до ко́го вподо́бите Бога, і подобу яку ви поста́вите по́руч із Ним?

19 Ма́йстер божка́ відлива́є, золота́р же його криє золотом, та виливає йому срібляні́ ланцюжки́.

20 Убогий на да́ра такого бере собі дерево, що не гниє́, розшукує впра́вного ма́йстра, щоб поставив божка́, який не захита́ється.

21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не спові́щено зда́вна було́, чи ви не зрозуміли підва́лин землі?

22 Він Той, Хто сидить понад кру́гом землі, а мешка́нці її — немов та сарана́. Він небо простя́г, мов ткани́ну тонку́, і розтягнув Він його, мов наме́та на ме́шкання.

23 Він Той, Хто князі́в оберта́є в ніщо́, робить су́ддів землі за марно́ту:

24 вони не були ще поса́джені, і не були ще посі́яні, і пень їхній в землі ще не закоріни́вся, та як тільки на них Він дмухну́в, вони повсиха́ли, і буря поне́сла їх, мов ту солому!

25 І до кого Мене́ прирівня́єте, і йому́ буду рівний? говорить Святий.

26 Підійміть у височину́ ваші очі й побачте, хто те все створи́в? Той, Хто зо́рі виво́дить за їхнім числом та кличе ім'я́м їх усіх! І ніхто не загу́биться через всесильність та всемогу́тність Його́.

27 По́що говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: „Закрита доро́га моя перед Господом, і від Бога мого відійшло́ моє право“.

28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відві́чний — Господь, що кі́нці землі Він створи́в? Він не зму́чується та не вто́млюється, і не збагне́нний розум Його.

29 Він зму́ченому дає силу, а безси́лому — міць.

30 І пому́чаться хлопці й пото́мляться, і юнаки́ спотикну́тись — спіткну́ться,

31 а ті, хто наді́ю склада́є на Господа, силу відно́влять, кри́ла піді́ймуть, немов ті орли́, будуть бігати — і не пото́мляться, будуть ходити — і не пому́чаться!

以賽亞書

第40章

Iсая

Розділ 40

1 上帝曰、爾其慰藉我民、慰藉我民、

1 Утіша́йте, втіша́йте наро́да Мого́, говорить ваш Бог!

2 必以善言慰耶路撒冷人、告之云、爾居苦境、已終其年、爾罪赦宥、耶和華以恩寵錫爾、較昔降災、其數維倍。

2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закли́чте до нього, що ви́повнилась його доля тяжка́, що вина йому ви́бачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

3 野有聲呼云、在彼曠野、備我上帝耶和華之道、直其徑。

3 Голос кли́че: На пустині вготу́йте дорогу Господню, в степу ви́рівняйте битий шлях Богу нашому!

4 諸谷填之、岡陵卑之、屈曲使直、崎嶇使平。

4 Хай піді́йметься всяка доли́на, і хай зни́зиться всяка гора́ та підгі́рок, і хай стане круте́ за рівни́ну, а па́сма гірські́ — за доли́ну!

5 耶和華將榮顯、凡有血氣者得見之、蓋耶和華已言之矣。

5 І з'я́виться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо у́ста Господні оце прорекли́!

6 有聲告我曰、爾當號呼、我曰、呼當若何、曰、庶民惟草、其榮如花、

6 Голос кли́че: „Звіща́й!“ Я ж спитав: „Про що буду звіща́ти? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польови́й:

7 庶民惟草、草枯花凋、耶和華以風風之、則然、

7 трава засихає, а квітка зів'я́не, як по́дих Господній пові́є на неї! Справді, наро́д — то трава:

8 草枯花凋、惟我上帝之言不朽。

8 Трава засихає, а квітка зів'я́не, Слово ж нашого Бога пові́ки стоя́тиме!

9 凡欲以嘉音、報於郇山耶路撒冷城者、宜陟高岡、大揚厥聲、毋庸畏葸、告猶大邑民、觀爾上帝。

9 На го́ру високу зберися собі, благові́снику Сіону, свого голоса сильно підви́щ, благові́снику Єрусалиму! Підви́щ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!

10 主耶和華涖臨斯土、施厥大能、治理斯民、加以賞賚、

10 Ось при́йде Господь, Бог, як сильний, і буде раме́но Його панувати для Ньо́го! Ось із Ним нагоро́да Його, а перед обличчям Його — відпла́та Його.

11 牧民若羊、懷抱羔羊、導方字之牝羊。

11 Він ота́ру Свою буде па́сти, як Па́стир, раме́ном Своїм позбирає ягня́та, і на лоні Своє́му носи́тиме їх, дійнякі́в же прова́дити буде!

12 掬掌以承滄海、布指以度穹蒼、斗量坤輿、權衡山嶽、孰能爲之哉。

12 Хто во́ди помі́ряв своєю долонею, а п'я́дею ви́міряв небо, і трети́ною міри обняв пил землі, і гори ті зва́жив ваго́ю, а взгі́р'я — шалька́ми?

13 孰啟耶和華之心、與彼共議、

13 Хто Господнього Духа збагну́в, і де́ та люди́на, що ради свої подава́ла Йому́?

14 誰爲其師、訓以智慧、使鞫是非。

14 З ким ра́дився Він, і той напоу́мив Його, та навчав путі пра́ва, і пізна́ння навчив був Його, і Його напоу́мив дороги розумної?

15 其視列國之民、若滴水滲於器外、若微塵留于衡上、其移海島、若徙草芥。

15 Таж наро́ди — як кра́пля з відра́, а важать — як порох на ша́льках! Таж Він острови́ підіймає, немов ту пили́нку!

16 民欲獻祭、卽以利巴嫩林爲柴、以百獸爲燔、亦不足數。

16 I Ливана не ви́стачить на запалі́ння жерто́вне, не стане й звір'я́ його на цілопа́лення!

17 萬國在上帝前、曠然無物、悉屬虛浮、

17 Насу́проти Нього всі люди — немов би ніщо́, порахо́вані в Нього марно́тою та порожне́чею.

18 爾曹以何物比儗上帝、以何像像之、

18 І до ко́го вподо́бите Бога, і подобу яку ви поста́вите по́руч із Ним?

19 工塑偶像、飾以金箔、垂以銀鏈、

19 Ма́йстер божка́ відлива́є, золота́р же його криє золотом, та виливає йому срібляні́ ланцюжки́.

20 惟彼貧乏、無寶堪獻、遴選堅木、而僱巧工、俾作木偶、歷久不壞。

20 Убогий на да́ра такого бере собі дерево, що не гниє́, розшукує впра́вного ма́йстра, щоб поставив божка́, який не захита́ється.

21 創地之先、已有大道、爾豈未之知、未之聞耶、

21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не спові́щено зда́вна було́, чи ви не зрозуміли підва́лин землі?

22 主坐地球、視世人若蟿蟲、主布穹蒼、若張帷幕、

22 Він Той, Хто сидить понад кру́гом землі, а мешка́нці її — немов та сарана́. Він небо простя́г, мов ткани́ну тонку́, і розтягнув Він його, мов наме́та на ме́шкання.

23 牧伯士師、藐乎其小、

23 Він Той, Хто князі́в оберта́є в ніщо́, робить су́ддів землі за марно́ту:

24 譬諸草萊、甫種甫植、根柢不深、惟主一吹、必復枯槁、被風飄颺、猶之粃糠。

24 вони не були ще поса́джені, і не були ще посі́яні, і пень їхній в землі ще не закоріни́вся, та як тільки на них Він дмухну́в, вони повсиха́ли, і буря поне́сла їх, мов ту солому!

25 爾於聖主、儗以何物、像以何像、

25 І до кого Мене́ прирівня́єте, і йому́ буду рівний? говорить Святий.

26 爾當仰觀、天象羅布、有若軍旅、上帝以巨能大力、創造星辰、呼其名、核其數、無不應命。

26 Підійміть у височину́ ваші очі й побачте, хто те все створи́в? Той, Хто зо́рі виво́дить за їхнім числом та кличе ім'я́м їх усіх! І ніхто не загу́биться через всесильність та всемогу́тність Його́.

27 惟爾雅各家以色列族、曷言乎我之上帝耶和華、不鑒察予、不眷顧予。

27 По́що говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: „Закрита доро́га моя перед Господом, і від Бога мого відійшло́ моє право“.

28 夫耶和華永生之上帝、創造地極者也、爾豈之未知、未之聞耶、其力不疲、其智莫測、

28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відві́чний — Господь, що кі́нці землі Він створи́в? Він не зму́чується та не вто́млюється, і не збагне́нний розум Його.

29 無力者扶之、無能者助之、

29 Він зму́ченому дає силу, а безси́лому — міць.

30 壯者必倦怠、少者必顛躓、

30 І пому́чаться хлопці й пото́мляться, і юнаки́ спотикну́тись — спіткну́ться,

31 惟恃耶和華者補其精力、翱翔若鷹、疾趨弗倦、力行弗困。

31 а ті, хто наді́ю склада́є на Господа, силу відно́влять, кри́ла піді́ймуть, немов ті орли́, будуть бігати — і не пото́мляться, будуть ходити — і не пому́чаться!