以賽亞書

第17章

1 以賽亞以大馬色之事、得之默示者、述於左、萬有之主耶和華云、大馬色之邑、將爲瓦礫、亞囉耳之邑、將爲荒蕪、羣羊在彼、或寢或訛、無人驅之、以法蓮之城垣將毀、大馬色、亞蘭國必喪、如以色列族之榮華、歸於烏有。

2 併於上節

3 併於上節

4 當是日雅各家肥健之人、變爲瘦瘠、尊榮之輩、降爲卑賤、

5 民人被虜、若哩乏音谷中人、刈禾懷穗、

6 尚有遺民、若收橄欖果時、高樹之巔、猶遺二三顆、繁枝之上、僅存四五枚、我以色列之上帝耶和華已言之矣。

7 以色列族之聖主、爲造化之主宰、人瞻望之、心存敬恪、

8 凡祭壇木偶日像、人手所作者咸不瞻望焉。

9 當是日雅各家鞏固之城、變爲荒寂、與昔以色列族未至之時、山林中所遺之古蹟、無以異也。

10 全能之上帝、援手爾、扶翼爾、爾遺忘之、故爾栽植嘉種、必得自遠方、

11 晨夕培養、待及穫時、望得嘉果、反增憂患、

12 我聞異邦之衆、譁然若海濤漰渤、威聲遠振、惟上帝叱咤之、使彼逃遁、猶之粃糠、爲颶風所飄揚、猶之草芥、爲狂飇所吹散、

13 併於上節

14 暮時觳觫、未及黎明、已歸死亡、凡攘奪我儕者其報若是。

Iсая

Розділ 17

1 Пророцтво про Дамаск. Ось Дама́ск вилуча́ється з міст, і стається, як купа руїн.

2 Поки́нені будуть міста Ароеру, для чері́д вони будуть, і ті будуть лежати, і не буде кому їх споло́шити.

3 Заникне тверди́ня з Єфрема, і царство з Дамаску, і решта Ара́му — будуть, як слава синів Ізраїля, говорить Господь Савао́т!

4 І станеться в день той, слава Якова зни́діє, і ви́худне товщ його тіла.

5 І буде, немов би жнець збирає збіжжя, а раме́но його жне коло́сся; і буде, немов би збирають коло́сся в долині Рефаїм.

6 І на ньо́му зоста́нуться за́лишки з пло́дів, як при оббива́нні оливки: дві-три я́гідки на верхові́тті, чотири-п'ять на галу́зках плі́дної деревини, говорить Господь, Бог Ізраїлів.

7 Того дня зве́рне люди́на зір до свого́ Творця, а очі її на Святого Ізраїлевого дивитися будуть.

8 І не буде зверта́тись люди́на до же́ртівників, чину рук своїх, і не буде дивитись на те, що́ зробили були її пальці, ні на аше́ри, ані на стовпи на честь сонця.

9 Того дня її сильні міста будуть, мов ті опустілі місця лісу та верхі́в'я гір, що їх позоставлено перед синами Ізраїля, і руїною станеться те.

10 Бо забула ти, до́чко Ізраїля, Бога спасі́ння свого, і не пам'ятала про Скелю сили своєї. Тому́ то са́диш розсадника приємного, і пересаджуєш туди чужу виноградину.

11 Того дня, як садила, ти обгороди́ла його, і про посів свій подба́ла, щоб рано зацвіло́. Але жни́во минулося в день слабости та невиго́йного болю!

12 Біда, рев числе́нних наро́дів, — гурко́чуть, як гу́ркіт морі́в, і галас племе́н, — вони галасують, як гу́ркіт міцної води.

13 Галасують племе́на, як гу́ркіт міцно́ї води, та Він їм погро́зить, і кожен дале́ко втече, і буде гнаний, немов та поло́ва на го́рах за вітром, і мов перед вихром перекотипо́ле.

14 Як вечір насуне — то й жах ось, поки ра́нок настане — не буде його. Це талан наших грабівникі́в, і це доля дери́людів наших!

以賽亞書

第17章

Iсая

Розділ 17

1 以賽亞以大馬色之事、得之默示者、述於左、萬有之主耶和華云、大馬色之邑、將爲瓦礫、亞囉耳之邑、將爲荒蕪、羣羊在彼、或寢或訛、無人驅之、以法蓮之城垣將毀、大馬色、亞蘭國必喪、如以色列族之榮華、歸於烏有。

1 Пророцтво про Дамаск. Ось Дама́ск вилуча́ється з міст, і стається, як купа руїн.

2 併於上節

2 Поки́нені будуть міста Ароеру, для чері́д вони будуть, і ті будуть лежати, і не буде кому їх споло́шити.

3 併於上節

3 Заникне тверди́ня з Єфрема, і царство з Дамаску, і решта Ара́му — будуть, як слава синів Ізраїля, говорить Господь Савао́т!

4 當是日雅各家肥健之人、變爲瘦瘠、尊榮之輩、降爲卑賤、

4 І станеться в день той, слава Якова зни́діє, і ви́худне товщ його тіла.

5 民人被虜、若哩乏音谷中人、刈禾懷穗、

5 І буде, немов би жнець збирає збіжжя, а раме́но його жне коло́сся; і буде, немов би збирають коло́сся в долині Рефаїм.

6 尚有遺民、若收橄欖果時、高樹之巔、猶遺二三顆、繁枝之上、僅存四五枚、我以色列之上帝耶和華已言之矣。

6 І на ньо́му зоста́нуться за́лишки з пло́дів, як при оббива́нні оливки: дві-три я́гідки на верхові́тті, чотири-п'ять на галу́зках плі́дної деревини, говорить Господь, Бог Ізраїлів.

7 以色列族之聖主、爲造化之主宰、人瞻望之、心存敬恪、

7 Того дня зве́рне люди́на зір до свого́ Творця, а очі її на Святого Ізраїлевого дивитися будуть.

8 凡祭壇木偶日像、人手所作者咸不瞻望焉。

8 І не буде зверта́тись люди́на до же́ртівників, чину рук своїх, і не буде дивитись на те, що́ зробили були її пальці, ні на аше́ри, ані на стовпи на честь сонця.

9 當是日雅各家鞏固之城、變爲荒寂、與昔以色列族未至之時、山林中所遺之古蹟、無以異也。

9 Того дня її сильні міста будуть, мов ті опустілі місця лісу та верхі́в'я гір, що їх позоставлено перед синами Ізраїля, і руїною станеться те.

10 全能之上帝、援手爾、扶翼爾、爾遺忘之、故爾栽植嘉種、必得自遠方、

10 Бо забула ти, до́чко Ізраїля, Бога спасі́ння свого, і не пам'ятала про Скелю сили своєї. Тому́ то са́диш розсадника приємного, і пересаджуєш туди чужу виноградину.

11 晨夕培養、待及穫時、望得嘉果、反增憂患、

11 Того дня, як садила, ти обгороди́ла його, і про посів свій подба́ла, щоб рано зацвіло́. Але жни́во минулося в день слабости та невиго́йного болю!

12 我聞異邦之衆、譁然若海濤漰渤、威聲遠振、惟上帝叱咤之、使彼逃遁、猶之粃糠、爲颶風所飄揚、猶之草芥、爲狂飇所吹散、

12 Біда, рев числе́нних наро́дів, — гурко́чуть, як гу́ркіт морі́в, і галас племе́н, — вони галасують, як гу́ркіт міцної води.

13 併於上節

13 Галасують племе́на, як гу́ркіт міцно́ї води, та Він їм погро́зить, і кожен дале́ко втече, і буде гнаний, немов та поло́ва на го́рах за вітром, і мов перед вихром перекотипо́ле.

14 暮時觳觫、未及黎明、已歸死亡、凡攘奪我儕者其報若是。

14 Як вечір насуне — то й жах ось, поки ра́нок настане — не буде його. Це талан наших грабівникі́в, і це доля дери́людів наших!