Библия - Обещанное Восстановление

耶利米書

第32章

1 猶大王西底家十年、卽尼布甲尼撒王十八年、耶利米奉耶和華命、

2 當時巴比倫王帥師、圍耶路撒冷、先知耶利米幽於外獄、在猶大王宮側、

3 蓋耶利米曾曰、耶和華云、我將付此城於巴比倫王、使彼取之、猶大王西底家不能脫於迦勒底人手、必解至巴比倫王前、詰問研究、曳至巴比倫、居彼、待我耶和華眷顧之、爾曹雖戰巴比倫軍、必不獲利。西底家王聞之、怒其言不利。故下之於獄。

4 併於上節

5 併於上節

6 耶和華諭耶利米曰、

7 爾叔沙龍之子、哈拿滅將至、請爾贖其田疇、斯田在亞拿突邑、所當贖者、惟爾一人。

8 未幾、我叔之子哈拿滅、至外獄見我、應耶和華言、彼謂我曰、便雅憫地、亞拿突邑、我有田畝、所當贖者、惟爾一人、請爲我贖之、業可歸爾、我聽此、知耶和華所使、

9 遂贖叔子哈拿滅之田、在亞拿突邑、計金八兩有半。

10 我書於簡、印之、使人爲證、權金與之。

11 循例簡必有二、其一緘以印、其一則否、我取之、予馬西雅孫、尼利亞子巴錄、我叔之子哈拿滅親見之、書名於簡之證人、及外獄之猶大人、靡不目覩。

12 併於上節

13 我於衆前、告巴錄曰、

14 萬有之主、以色列族之上帝耶和華曰、贖田有二簡爲證、其一緘以印、其一則否、爾取之、藏於瓦器、存之至久。

15 蓋我萬有之主以色列族之上帝耶和華曰、人返斯土、其宅第、園囿、田疇、可以復得。

16 我以鬻田之簡、遞於尼利亞子巴錄、後禱耶和華曰、

17 主耶和華歟、爾以巨能大力肇造天地、詎有難行之事。

18 善者福之、至千百世、惡者禍之、自父及子、皇矣上帝、厥名萬有之主耶和華。

19 主之經綸、奇而難名、主之智慧、大而莫測、鑒察斯人、視其所爲、而加賞罰。

20 昔在埃及、屢行異蹟、使以色列族及異邦人、無不目覩、播揚爾名、至於今日、

21 爾施巨能、展大力、著異蹟、行奇事、俾衆畏懼、救爾民以色列族、出於埃及。

22 昔汝曾與列祖發誓、以產乳與蜜之地、予厥子孫、

23 彼據而得之、不遵爾命令、不守爾律例、凡爾有命、彼不遵循、故爾降以禍災。

24 今敵築壘、勢甚危迫、攻城殆破、斯邑之人、戮以鋒刃、因以饑饉、重以疫癘、迦勒底人遂取邑垣、爾言有應、爾實鑒之。

25 耶和華上帝歟、是邑旣爲迦勒底人所取、乃命我贖田疇、償之以金、使人作證何耶。

26 耶和華諭耶利米曰、

27 我乃億兆之上帝耶和華、詎有難行之事。

28 耶和華又曰、我必以斯邑付於巴比倫王尼布甲尼撒、及迦勒底人手、

29 攻陷斯邑而燬之、昔斯邑之民、曾在樓巔焚香、以奉巴力、灌奠以事他上帝、干我震怒、故火焚其樓。

30 耶和華又曰、以色列族及猶大家、肇造邦國以來、作惡不悛、造諸偶像、干予震怒、

31 自建此城、以迄今日、斯民也干予震怒、我遐棄之。

32 以色列族猶大家、爰及耶路撒冷居民、與厥王公、祭司先知、惟惡是作、攖予忿懥、

33 彼退縮不前、我則誨之諄諄、彼則聽我藐藐。

34 以可惡之物、置於我室、龥我名之所、加以污衊、

35 在便欣嫩谷、築巴力崇邱、焚子女於火、以奉魔洛、此我所嚴禁、所痛疾、彼所作不端、使猶大人陷於罪戾。

36 爾嘗言斯邑之民、戮以鋒刃、因以饉饑、重以疫癘、爲巴比倫王所取、惟我以色列族之上帝、昔我忿怒震烈、散民於列邦、今我必撫集之、使歸故土、安居無虞、

37 併於上節

38 彼必爲我民、我必爲其上帝、

39 我必使之道同志合、共寅畏予、以徼福禧、爰及子孫、

40 我與之立約、使彼寅畏、不違逆予、我必不遐棄厥裔、惟降福祉、永世弗替。

41 我必專心致志、樂賜洪福、使恒居斯土。

42 耶和華曰、我於民間、旣降以甚巨之災、必錫以所許之福。

43 爾恒言斯土爲迦勒底人所取、變爲荒蕪、居民野獸不得居處、惟我耶和華曰、在便雅憫地、耶路撒冷四周、猶大諸邑、山谷諸邑、南方諸邑、人將鬻田、償之以金、書之於簡、鈐之以印、使人爲證、蓋我必返其俘囚、俾歸故土。

44 併於上節

Єремiя

Розділ 32

1 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, — це вісімнадцятий рік Навуходоно́сора.

2 А тоді військо вавилонського царя обляга́ло Єрусалим, а пророк Єремія був ув'я́знений в подві́р'ї в'язни́ці, що була при домі царя Юдиного,

3 що ув'язни́в його Седекія, цар Юдин, говорячи: „На́що ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я ви́дам це місто в руку вавилонського царя, — і він здобу́де його.

4 А Седекія, цар Юдин, не втече́ від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя́, і будуть говорити уста́ його з його устами, а очі його будуть бачити очі його.

5 І заведе́ він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відві́даю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощасти́ться вам“.

6 А Єремія відказав: „Було мені слово Господнє таке:

7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дя́дька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне́ право купити.

8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подві́р'я в'язни́ці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спа́дщини й твій викуп, — купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.

9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім ше́клів срібла.

10 І написав я ку́пчу, і запечатав, і засві́дчив сві́дками, та й зважив срібло вагою.

11 І взяв я ку́пчого листа запеча́таного, за зако́ном та уста́вами, і відкритого.

12 І дав я ку́пчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.

13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:

14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього ку́пчого листа, — і запеча́таного, і того листа відкритого, — і даси його в гли́няний по́суд, щоб заховались на довгий час.

15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми́ та поля й виноградники в цьому Кра́ї!

16 І молився я до Господа пото́му, як дав був ку́пчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:

17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю поту́жною силою та Своїм ви́тягненим раме́ном, — нічо́го для Тебе нема неможли́вого!

18 Милість Ти тисячам чи́ниш, і за провину батькі́в після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могу́тній, Госпо́дь Савао́т Йому Йме́ння!

19 Великий в пораді й могу́тній у чи́нах, що очі Твої відкриті на всі доро́ги лю́дських синів, щоб кожному дати згідно з його доро́гою та згідно з плодо́м його чи́нів,

20 що знаки та чу́да чинив Ти в єги́петськім кра́ї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між наро́дом, і зробив Собі Йме́ння, як цього дня!

21 І Ти вивів наро́д Свій Ізраїля з кра́ю єгипетського зна́ками та чу́дами, і рукою поту́жною, і раме́ном ви́тягненим та стра́хом великим.

22 І дав Ти їм край цей, який їхнім батька́м заприсяг був, щоб дати їм край цей, що тече молоком він та медом.

23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Зако́ном Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спітка́ло їх все оце лихо.

24 Ось дохо́дять до міста вали́, щоб здобути його, й місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і морови́цю. І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.

25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срі́бло, і засвідч купі́влю свідками, ось місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв“.

26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:

27 „Ось Я — Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є що́сь неможли́ве?

28 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, — і він здобу́де його!

29 І при́йдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпа́лять це місто огнем, та й спа́лять його й ті доми́, що прино́сились жертви Ваалові на їхніх даха́х, і лили́ся литі жертви для інших богів, щоб Мене прогніви́ти.

30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиня́ли на о́чах Моїх від юна́цтва свого́, сини бо Ізраїлеві лиш гніви́ли Мене чином рук своїх, ка́же Господь.

31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лю́тість Мою з того дня, як його збудува́ли, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця

32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учини́ли, щоб гніви́ти Мене, — вони, їхні царі, князі́, їхні священики й їхні пророки, і юде́яни й ме́шканці Єрусалиму.

33 І вони оберну́лись до Мене поти́лицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, — та не слухалися, щоб прийняти науку.

34 І поклали гидо́ти свої в тому храмі, в якому Ім'я́ Моє кли́калося, щоб його занечи́стити.

35 І побудували жерто́вні пагі́рки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь перево́дити синів своїх та своїх до́чок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не вхо́дило в серце Мені, щоб чинити ту гидо́ту, щоб уводити Юду у гріх.

36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно ві́ддане буде у руку царя вавилонського мече́м, і голодом, і морови́цею:

37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди ви́гнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересе́рдям, і верну́ їх до місця цього́, і посаджу́ їх безпе́чно, —

38 і вони Мені стануть наро́дом, а Я буду їм Богом!

39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро́ собі й синам їхнім по них.

40 І складу́ з ними вічного заповіта, що не відверну́ся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!

41 І буду Я ті́шитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу́ на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.

42 Бо так промовляє Господь: Як спрова́див був Я все велике це зло на наро́д цей, так спрова́джу на них все добро, яке провіща́в Я про них!

43 І купуватимуть поле в цім кра́ї, про якого ви кажете: „Він — спусто́шення, так що немає люди́ни й скотини, він ві́дданий в руку халдеїв“.

44 І бу́дуть вони купувати поля́ за срібло́, і писати про це у листі, й запеча́тувати, і сві́дчити сві́дками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірськи́х, і в містах до́лішніх, і в містах півде́нних, — бо верну́ їх із поло́ну, говорить Господь!“

耶利米書第32章	Єремiя Розділ 32
1 猶大王西底家十年、卽尼布甲尼撒王十八年、耶利米奉耶和華命、	1 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, — це вісімнадцятий рік Навуходоно́сора.
2 當時巴比倫王帥師、圍耶路撒冷、先知耶利米幽於外獄、在猶大王宮側、	2 А тоді військо вавилонського царя обляга́ло Єрусалим, а пророк Єремія був ув'я́знений в подві́р'ї в'язни́ці, що була при домі царя Юдиного,
3 蓋耶利米曾曰、耶和華云、我將付此城於巴比倫王、使彼取之、猶大王西底家不能脫於迦勒底人手、必解至巴比倫王前、詰問研究、曳至巴比倫、居彼、待我耶和華眷顧之、爾曹雖戰巴比倫軍、必不獲利。西底家王聞之、怒其言不利。故下之於獄。	3 що ув'язни́в його Седекія, цар Юдин, говорячи: „На́що ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я ви́дам це місто в руку вавилонського царя, — і він здобу́де його.
4 併於上節	4 А Седекія, цар Юдин, не втече́ від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя́, і будуть говорити уста́ його з його устами, а очі його будуть бачити очі його.
5 併於上節	5 І заведе́ він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відві́даю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощасти́ться вам“.
6 耶和華諭耶利米曰、	6 А Єремія відказав: „Було мені слово Господнє таке:
7 爾叔沙龍之子、哈拿滅將至、請爾贖其田疇、斯田在亞拿突邑、所當贖者、惟爾一人。	7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дя́дька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне́ право купити.
8 未幾、我叔之子哈拿滅、至外獄見我、應耶和華言、彼謂我曰、便雅憫地、亞拿突邑、我有田畝、所當贖者、惟爾一人、請爲我贖之、業可歸爾、我聽此、知耶和華所使、	8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подві́р'я в'язни́ці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спа́дщини й твій викуп, — купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.
9 遂贖叔子哈拿滅之田、在亞拿突邑、計金八兩有半。	9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім ше́клів срібла.
10 我書於簡、印之、使人爲證、權金與之。	10 І написав я ку́пчу, і запечатав, і засві́дчив сві́дками, та й зважив срібло вагою.
11 循例簡必有二、其一緘以印、其一則否、我取之、予馬西雅孫、尼利亞子巴錄、我叔之子哈拿滅親見之、書名於簡之證人、及外獄之猶大人、靡不目覩。	11 І взяв я ку́пчого листа запеча́таного, за зако́ном та уста́вами, і відкритого.
12 併於上節	12 І дав я ку́пчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.
13 我於衆前、告巴錄曰、	13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:
14 萬有之主、以色列族之上帝耶和華曰、贖田有二簡爲證、其一緘以印、其一則否、爾取之、藏於瓦器、存之至久。	14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього ку́пчого листа, — і запеча́таного, і того листа відкритого, — і даси його в гли́няний по́суд, щоб заховались на довгий час.
15 蓋我萬有之主以色列族之上帝耶和華曰、人返斯土、其宅第、園囿、田疇、可以復得。	15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми́ та поля й виноградники в цьому Кра́ї!
16 我以鬻田之簡、遞於尼利亞子巴錄、後禱耶和華曰、	16 І молився я до Господа пото́му, як дав був ку́пчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:
17 主耶和華歟、爾以巨能大力肇造天地、詎有難行之事。	17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю поту́жною силою та Своїм ви́тягненим раме́ном, — нічо́го для Тебе нема неможли́вого!
18 善者福之、至千百世、惡者禍之、自父及子、皇矣上帝、厥名萬有之主耶和華。	18 Милість Ти тисячам чи́ниш, і за провину батькі́в після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могу́тній, Госпо́дь Савао́т Йому Йме́ння!
19 主之經綸、奇而難名、主之智慧、大而莫測、鑒察斯人、視其所爲、而加賞罰。	19 Великий в пораді й могу́тній у чи́нах, що очі Твої відкриті на всі доро́ги лю́дських синів, щоб кожному дати згідно з його доро́гою та згідно з плодо́м його чи́нів,
20 昔在埃及、屢行異蹟、使以色列族及異邦人、無不目覩、播揚爾名、至於今日、	20 що знаки та чу́да чинив Ти в єги́петськім кра́ї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між наро́дом, і зробив Собі Йме́ння, як цього дня!
21 爾施巨能、展大力、著異蹟、行奇事、俾衆畏懼、救爾民以色列族、出於埃及。	21 І Ти вивів наро́д Свій Ізраїля з кра́ю єгипетського зна́ками та чу́дами, і рукою поту́жною, і раме́ном ви́тягненим та стра́хом великим.
22 昔汝曾與列祖發誓、以產乳與蜜之地、予厥子孫、	22 І дав Ти їм край цей, який їхнім батька́м заприсяг був, щоб дати їм край цей, що тече молоком він та медом.
23 彼據而得之、不遵爾命令、不守爾律例、凡爾有命、彼不遵循、故爾降以禍災。	23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Зако́ном Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спітка́ло їх все оце лихо.
24 今敵築壘、勢甚危迫、攻城殆破、斯邑之人、戮以鋒刃、因以饑饉、重以疫癘、迦勒底人遂取邑垣、爾言有應、爾實鑒之。	24 Ось дохо́дять до міста вали́, щоб здобути його, й місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і морови́цю. І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.
25 耶和華上帝歟、是邑旣爲迦勒底人所取、乃命我贖田疇、償之以金、使人作證何耶。	25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срі́бло, і засвідч купі́влю свідками, ось місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв“.
26 耶和華諭耶利米曰、	26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:
27 我乃億兆之上帝耶和華、詎有難行之事。	27 „Ось Я — Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є що́сь неможли́ве?
28 耶和華又曰、我必以斯邑付於巴比倫王尼布甲尼撒、及迦勒底人手、	28 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, — і він здобу́де його!
29 攻陷斯邑而燬之、昔斯邑之民、曾在樓巔焚香、以奉巴力、灌奠以事他上帝、干我震怒、故火焚其樓。	29 І при́йдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпа́лять це місто огнем, та й спа́лять його й ті доми́, що прино́сились жертви Ваалові на їхніх даха́х, і лили́ся литі жертви для інших богів, щоб Мене прогніви́ти.
30 耶和華又曰、以色列族及猶大家、肇造邦國以來、作惡不悛、造諸偶像、干予震怒、	30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиня́ли на о́чах Моїх від юна́цтва свого́, сини бо Ізраїлеві лиш гніви́ли Мене чином рук своїх, ка́же Господь.
31 自建此城、以迄今日、斯民也干予震怒、我遐棄之。	31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лю́тість Мою з того дня, як його збудува́ли, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця
32 以色列族猶大家、爰及耶路撒冷居民、與厥王公、祭司先知、惟惡是作、攖予忿懥、	32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учини́ли, щоб гніви́ти Мене, — вони, їхні царі, князі́, їхні священики й їхні пророки, і юде́яни й ме́шканці Єрусалиму.
33 彼退縮不前、我則誨之諄諄、彼則聽我藐藐。	33 І вони оберну́лись до Мене поти́лицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, — та не слухалися, щоб прийняти науку.
34 以可惡之物、置於我室、龥我名之所、加以污衊、	34 І поклали гидо́ти свої в тому храмі, в якому Ім'я́ Моє кли́калося, щоб його занечи́стити.
35 在便欣嫩谷、築巴力崇邱、焚子女於火、以奉魔洛、此我所嚴禁、所痛疾、彼所作不端、使猶大人陷於罪戾。	35 І побудували жерто́вні пагі́рки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь перево́дити синів своїх та своїх до́чок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не вхо́дило в серце Мені, щоб чинити ту гидо́ту, щоб уводити Юду у гріх.
36 爾嘗言斯邑之民、戮以鋒刃、因以饉饑、重以疫癘、爲巴比倫王所取、惟我以色列族之上帝、昔我忿怒震烈、散民於列邦、今我必撫集之、使歸故土、安居無虞、	36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно ві́ддане буде у руку царя вавилонського мече́м, і голодом, і морови́цею:
37 併於上節	37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди ви́гнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересе́рдям, і верну́ їх до місця цього́, і посаджу́ їх безпе́чно, —
38 彼必爲我民、我必爲其上帝、	38 і вони Мені стануть наро́дом, а Я буду їм Богом!
39 我必使之道同志合、共寅畏予、以徼福禧、爰及子孫、	39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро́ собі й синам їхнім по них.
40 我與之立約、使彼寅畏、不違逆予、我必不遐棄厥裔、惟降福祉、永世弗替。	40 І складу́ з ними вічного заповіта, що не відверну́ся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!
41 我必專心致志、樂賜洪福、使恒居斯土。	41 І буду Я ті́шитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу́ на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.
42 耶和華曰、我於民間、旣降以甚巨之災、必錫以所許之福。	42 Бо так промовляє Господь: Як спрова́див був Я все велике це зло на наро́д цей, так спрова́джу на них все добро, яке провіща́в Я про них!
43 爾恒言斯土爲迦勒底人所取、變爲荒蕪、居民野獸不得居處、惟我耶和華曰、在便雅憫地、耶路撒冷四周、猶大諸邑、山谷諸邑、南方諸邑、人將鬻田、償之以金、書之於簡、鈐之以印、使人爲證、蓋我必返其俘囚、俾歸故土。	43 І купуватимуть поле в цім кра́ї, про якого ви кажете: „Він — спусто́шення, так що немає люди́ни й скотини, він ві́дданий в руку халдеїв“.
44 併於上節	44 І бу́дуть вони купувати поля́ за срібло́, і писати про це у листі, й запеча́тувати, і сві́дчити сві́дками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірськи́х, і в містах до́лішніх, і в містах півде́нних, — бо верну́ їх із поло́ну, говорить Господь!“

舊約

新約

耶利米書

第32章

Єремiя

Розділ 32

耶利米書

第32章

Єремiя

Розділ 32