哥林多前書

第7章

1 爾遺書問我、我答云、男不納婦更愈、

2 欲免淫、則夫惟一婦、婦惟一夫、

3 夫與婦宜好合、婦與夫亦然、

4 婦不得自主其身、惟夫主之、夫亦然、

5 勿相奪時、惟彼此悅意、暫務禁食祈禱、則可、後仍相聚、恐情不能禁、見誘於撒但、

6 我言此、權也、非命也、

7 吾願爾衆如我焉、但人得恩賜於上帝、各有不同、

8 論曠夫嫠婦、我云、可恆如我焉、

9 不能自制、嫁娶可也、與其慾爍、毋寕嫁娶、

10 已嫁已娶者、我更有言論爾、不第吾言之、主亦曰、婦不可離夫、

11 若離之、則無他從、仍與夫和、夫亦不可去婦、

12 更有說焉、非主命、第余言耳、如兄弟有婦不信主、彼喜同居、則勿去之、

13 婦有夫不信主、彼喜同居、亦勿去之、

14 蓋不信主之夫、以信主之婦聖、不信主之婦、以信主之夫聖、不然、生子不潔、今俱聖矣、

15 不信者欲去則可、兄弟姊妹、皆得自主、上帝召我以和、

16 婦焉知不可救夫、夫焉知不可救婦、

17 遵上帝所賦、及主所召者、此人人所當行、吾命諸會亦如是、

18 人旣受割禮而見召、則勿廢割禮、未受割禮而見召、則勿受割、

19 割與不割皆無益、惟守上帝命而已、

20 人見召時、居於何等、宜守此分、

21 爾爲奴而見召、勿以爲奴是慮、若得釋、自專可也、

22 凡爲人奴、宗主而見召、是主釋之、不爲人奴而見召、是爲基督僕、

23 爾曹爲主所贖、勿爲人奴、

24 故兄弟見召時、居於何等、宜守此分、順上帝意、

25 論及童身、吾未奉主命、惟沾主恩以爲忠、自言己意、

26 我意今時之災、惟守我素爲美、

27 蓋旣娶勿棄、未娶勿求、

28 娶無尤、嫁亦無尤、但若輩身遭難、吾不復爾責、

29 兄弟乎、吾言今而後、窘逼之時也、故有妻者、當如無妻、

30 哭者、當如無哭、喜者、當如無喜、買者、當如無得、

31 享世勿過度、蓋變遷者世故、

32 我欲爾無所慮、無妻者慮主之事、如何悅主、

33 有妻者慮世之事、如何悅妻、

34 婦固與處子異、無夫者慮主之事、欲其體其神成聖、有夫者慮世之事、如何悅夫、

35 吾言此、爲爾益、非欲陷爾、乃使爾盡其所當然、以殷勤事主、心無紛擾、

36 若有人思不嫁處子爲恥、年踰及笄、事有可行、則隨所欲、嫁亦無尤、

37 如父堅心、事無所阻、得行其志、定意不嫁之爲美、

38 如是嫁之者美、不嫁之者尤美、

39 夫在、婦爲夫法所繩、夫死、婦脫夫法、任所欲嫁、惟宗主者乃可、

40 我意不嫁幸甚、我思所言、感於上帝之神然也、〇

1-е до коринтян

Розділ 7

1 А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.

2 Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.

3 Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на.

4 Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на.

5 Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням.

6 А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за.

7 Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.

8 Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.

9 Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися.

10 А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком!

11 А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни!

12 Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її.

13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його.

14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі.

15 А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.

16 Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни?

17 Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призна́чив, як Госпо́дь покликав його. І так усім Церква́м я наказую.

18 Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується.

19 Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей.

20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був.

21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це.

22 Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа.

23 Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей!

24 Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається!

25 Про дівчат же не маю нака́зу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним.

26 Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.

27 Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни.

28 А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.

29 А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають,

30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́,

31 а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́.

32 А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві,

33 а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні,

34 і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.

35 А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа.

36 А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять.

37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре.

38 Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще.

39 Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі.

40 Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа.

哥林多前書

第7章

1-е до коринтян

Розділ 7

1 爾遺書問我、我答云、男不納婦更愈、

1 А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.

2 欲免淫、則夫惟一婦、婦惟一夫、

2 Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.

3 夫與婦宜好合、婦與夫亦然、

3 Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на.

4 婦不得自主其身、惟夫主之、夫亦然、

4 Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на.

5 勿相奪時、惟彼此悅意、暫務禁食祈禱、則可、後仍相聚、恐情不能禁、見誘於撒但、

5 Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням.

6 我言此、權也、非命也、

6 А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за.

7 吾願爾衆如我焉、但人得恩賜於上帝、各有不同、

7 Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.

8 論曠夫嫠婦、我云、可恆如我焉、

8 Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.

9 不能自制、嫁娶可也、與其慾爍、毋寕嫁娶、

9 Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися.

10 已嫁已娶者、我更有言論爾、不第吾言之、主亦曰、婦不可離夫、

10 А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком!

11 若離之、則無他從、仍與夫和、夫亦不可去婦、

11 А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни!

12 更有說焉、非主命、第余言耳、如兄弟有婦不信主、彼喜同居、則勿去之、

12 Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її.

13 婦有夫不信主、彼喜同居、亦勿去之、

13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його.

14 蓋不信主之夫、以信主之婦聖、不信主之婦、以信主之夫聖、不然、生子不潔、今俱聖矣、

14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі.

15 不信者欲去則可、兄弟姊妹、皆得自主、上帝召我以和、

15 А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.

16 婦焉知不可救夫、夫焉知不可救婦、

16 Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни?

17 遵上帝所賦、及主所召者、此人人所當行、吾命諸會亦如是、

17 Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призна́чив, як Госпо́дь покликав його. І так усім Церква́м я наказую.

18 人旣受割禮而見召、則勿廢割禮、未受割禮而見召、則勿受割、

18 Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується.

19 割與不割皆無益、惟守上帝命而已、

19 Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей.

20 人見召時、居於何等、宜守此分、

20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був.

21 爾爲奴而見召、勿以爲奴是慮、若得釋、自專可也、

21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це.

22 凡爲人奴、宗主而見召、是主釋之、不爲人奴而見召、是爲基督僕、

22 Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа.

23 爾曹爲主所贖、勿爲人奴、

23 Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей!

24 故兄弟見召時、居於何等、宜守此分、順上帝意、

24 Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається!

25 論及童身、吾未奉主命、惟沾主恩以爲忠、自言己意、

25 Про дівчат же не маю нака́зу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним.

26 我意今時之災、惟守我素爲美、

26 Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.

27 蓋旣娶勿棄、未娶勿求、

27 Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни.

28 娶無尤、嫁亦無尤、但若輩身遭難、吾不復爾責、

28 А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.

29 兄弟乎、吾言今而後、窘逼之時也、故有妻者、當如無妻、

29 А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають,

30 哭者、當如無哭、喜者、當如無喜、買者、當如無得、

30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́,

31 享世勿過度、蓋變遷者世故、

31 а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́.

32 我欲爾無所慮、無妻者慮主之事、如何悅主、

32 А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві,

33 有妻者慮世之事、如何悅妻、

33 а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні,

34 婦固與處子異、無夫者慮主之事、欲其體其神成聖、有夫者慮世之事、如何悅夫、

34 і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.

35 吾言此、爲爾益、非欲陷爾、乃使爾盡其所當然、以殷勤事主、心無紛擾、

35 А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа.

36 若有人思不嫁處子爲恥、年踰及笄、事有可行、則隨所欲、嫁亦無尤、

36 А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять.

37 如父堅心、事無所阻、得行其志、定意不嫁之爲美、

37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре.

38 如是嫁之者美、不嫁之者尤美、

38 Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще.

39 夫在、婦爲夫法所繩、夫死、婦脫夫法、任所欲嫁、惟宗主者乃可、

39 Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі.

40 我意不嫁幸甚、我思所言、感於上帝之神然也、〇

40 Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа.