撒母耳記下第19章 |
|
1 或告約押曰、王緣押沙龍哀哭。 |
|
2 民聞王爲子憂、故是日雖捷、轉以爲憂。 |
|
3 民私歸邑、若戰敗者、恥而遁逃。 |
|
4 王掩面、大聲呼曰、我子押沙龍、我子我子押沙龍。 |
|
5 約押入宮覲見王、曰、王之臣僕、今日拯爾之命、爰及后妃子女、爾乃使之懷羞。 |
|
6 是愛敵憾友、不顧方伯臣僕也。今日我知、如押沙龍尚存、而我儕咸死、爾乃懽然。 |
|
7 今爾當涖民、以甘言慰藉、否則我指耶和華發誓、今日至夕、一人不與爾偕、此害較爾自幼所遭者尤甚。 |
|
8 王遂起、坐於邑門、有告民曰、王坐於邑門。民遂覲王、蓋前此以色列族各歸故幕。 |
|
9 以色列諸支派相爭、曰、王拯我於敵手、又救我余非利士人、今乃爲押沙龍故、出亡於外。 |
|
10 昔押沙龍爲我沐膏、今亡於陳、爾何緘默、不導王歸。 |
|
11 大闢王遣人至祭司撒督亞庇亞塔、曰、當告猶大長老、曰、以色列族所言、傳聞於王宮、爾導王歸、何居人後乎。 |
|
12 爾乃王之昆弟、誼屬同宗、則導王歸、何居人後。 |
|
13 亦告亞馬撒曰、爾乃我骨肉之親、我必使爾代約押、恒爲軍長、不然願上帝罰我。 |
|
14 於是猶大人咸懷一心、遣使告王曰、請王與臣僕偕歸。 |
|
15 王歸至約但、猶大人至吉甲以迓王、導之濟河。 |
|
16 巴戶林地、便雅憫族、其喇子示每、與猶大人偕、迓大闢王、其至甚速。 |
|
17 便雅憫人一干咸從之至、亦與掃羅家僕西巴、及其子十五人、僕二十人、偕濟約但、爲王前驅。 |
|
18 有人備筏濟王眷聚、以及什物、王旣濟河、其喇子示每俯伏王前、 |
|
19 曰我主毋咎我、昔我主我王離耶路撒冷時、臣僕所行背逆之事、王毋繫念於懷。 |
|
20 我知有罪、故今日在約瑟族中、我至獨先、以迓我主我王。 |
|
21 西魯雅子亞庇篩曰、耶和華沐以膏者、示每詛之、其罪詎不當死。 |
|
22 大闢曰、西魯雅二子、我與爾何與、爾敵我於以色列族中、我今日復爲以色列族王、奚可遽行殺戮。 |
|
23 王告示每曰、汝必不死、加以誓言。 |
|
24 掃羅孫米非波設亦至迓王、彼自王出亡及王安歸、不治其足、不飾其鬚、不澣其衣。 |
|
25 茲自耶路撒冷迓王、王曰、米非波設不偕我出亡何故。 |
|
26 對曰、我主我王歟、我旣跛足、意欲備驢乘之、以赴王所、乃我僕欺我、 |
|
27 謗我於我主我王前、惟我主我王、智若上帝之使、請爾任意以行。 |
|
28 我祖全家、當隕沒於我主我王前、乃爾待臣僕、視若上賓。我尚有何詞、復愬於王。 |
|
29 王曰、毋庸伸寃、我命爾及西巴分其土地。 |
|
30 米非波設曰、我主我王旣安然歸宮、任其取一切可也。 |
|
31 基烈人巴西來、自羅結林而至、偕王濟約但、以送王行。 |
|
32 巴西來老邁、年已八十、其家巨富、王在馬哈念時、以所需供王。 |
|
33 王謂巴西來曰、與我偕往、我在耶路撒冷、以養贍爾。 |
|
34 巴西來曰、我之生存、要無幾年、我偕王往耶路撒冷、果何爲乎。 |
|
35 我今年八十、所食所飲、不知其味、不別美惡、謳歌之男女、不能分其聲、臣與王偕、是以阻王而已。 |
|
36 第容臣濟約但、送王與咫尺之地、何必賞賚若是之厚乎。 |
|
37 容臣旋歸、死於故邑、葬於父母墓側、爾之臣僕金罕、可與王偕、任意以行可也。 |
|
38 王曰、金罕可與我偕、我必待之任爾所欲、爾尚有所求、我必相從。 |
|
39 僕從濟約但、王旣濟河、與巴西來接吻、爲之祝嘏、巴西來歸。 |
|
40 王至吉甲、金罕偕行、猶大衆人、及以色列族半送王。 |
|
41 以色列族之餘民見王、曰、我之同儕猶大人、以王與眷聚、爰其僕從、濟約但河、而私導之歸、曷故。 |
|
42 猶大人語以色列族曰、王與我誼屬同宗、何因此而怒、我豈食王祿、受王餽者乎。 |
|
43 以色列族曰、立王十二支派、我有其十、故我得王較爾應多、爾欲導王歸、曷藐視我、不先與我議乎。然猶大人之言、較以色列族尤厲。 |
2-а СамуїловаРозділ 19 |
|
1 |
|
2 А Йоаву донесено: „Ось цар плаче, і зачав жало́бу по Авесаломові“. |
|
3 І того дня ця перемо́га обернулася на жало́бу для всього народу, бо того дня народ почув, що казали: „Засмутився цар за своїм сином!“ |
|
4 І прокрада́вся народ того дня, щоб увійти до міста, як прокрадається народ, засоро́млений своєю втечею з бо́ю. |
|
5 А цар закрив своє обличчя. І голосив цар сильним голосом: „Сину мій, Авесаломе! Авесаломе, сину мій! Сину мій!“ |
|
6 |
|
7 через те, що ти любиш тих, хто тебе нена́видить, і нена́видиш тих, хто тебе любить, бож сьогодні ти виявив, що нема в тебе вожді́в ані слуг. Бо сьогодні я знаю, що коли б Авесало́м був живий, а ми всі сьогодні були мертві, то тоді це було б любе в оча́х твоїх... |
|
8 А тепер устань, і говори до серця свої́х рабів. Бо присяга́ю Господом, якщо ти не ви́йдеш, то цієї ночі ніхто не буде ночува́ти з тобою, і це буде тобі гірше за всяке зло, що прихо́дило на тебе від молодости твоєї аж дотепер!“ |
|
9 І цар устав та й засів у брамі, а всьому наро́дові доне́сли, говорячи: „Ось цар сидить у брамі!“ І посхо́дився ввесь народ перед царське́ обличчя, а Ізраїль повтікав кожен до своїх наметів. |
|
10 І спереча́вся ввесь народ по всіх Ізраїлевих племе́нах, говорячи: „Цар урятував нас від руки всіх наших ворогів, він же врятував нас із руки филисти́млян, а тепер утік із кра́ю перед Авесаломом. |
|
11 А Авесало́м, якого ми пома́зали були́ над собою, помер на війні. А тепер чого ви зволікаєте щоб вернути царя?“ |
|
12 І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евіятара, говорячи: „Говоріть так до Юдиних старши́х: Чого ви бу́дете останніми, щоб вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, до його дому. |
|
13 Ви бра́ття мої, ви кість моя та тіло моє! І чого ви бу́дете останніми, щоб вернути царя? |
|
14 А Амасі́ скажете: Чи ж ти не кість моя та не тіло моє? Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо ти не бу́деш у мене вожде́м ві́йська по всі дні замість Йоава“. |
|
15 І прихилив він серце всіх Юдиних мужів, як одно́го чоловіка. І послали вони до царя: „Вернися ти та всі твої слу́ги!“ |
|
16 І вернувся цар, і прийшов аж до Йорда́ну, а Юда прийшов до Ґілґалу назу́стріч царе́ві, щоб перепрова́дити царя через Йордан. |
|
17 А Шім'ї, Ґерин син, Веніяминівець, що з Бахуріму, поспішив і зійшов з Юдиними мужами на зу́стріч царя Давида. |
|
18 І з ним було тисяча чоловіка з Веніямина, та Ціва, слуга Саулового дому, і п'ятнадцятеро синів його та двадцятеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем. |
|
19 І перейшов поро́н, щоб перепрова́дити царськи́й дім та зробити, що було добре в оча́х його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той перехо́див Йордан, |
|
20 та й цареві сказав: „Нехай пан не порахує мені пере́ступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, коли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, — щоб цар не поклав це до серця свого! |
|
21 Бо раб твій знає, що згрішив він, і ось я прийшов сьогодні з усього Йо́сипового дому перший, щоб вийти зустрі́ти мого пана царя“. |
|
22 А Авіша́й, син Церуїн, відповів та й сказав: „Чи ж не буде забитий Шім'ї за те, що проклинав Господнього пома́занця?“ |
|
23 А Давид відказав: „Що́ вам до мене, сини Церуїні, що ви сьогодні стаєте мені за сатану́? Чи сьогодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?“ |
|
24 А до Шім'ї цар сказав: „Не помреш!“ І заприсягну́в йому цар. |
|
25 І зійшов спітка́ти царя й Мефіво́шет, онук Саулів. А він не оправля́в ніг своїх і не оправляв вуса свого, і не оправляв своєї одежі від дня, як цар вийшов, аж до дня, коли він вернувся з миром. |
|
26 І сталося, коли прийшов він до Єрусалиму зустріти царя, то сказав йому цар: „Чому́ ти не пішов зо мною, Мефіво́шете?“ |
|
27 А той відказав: „Пане мій ца́рю, — раб мій обмани́в мене! Бо я, раб твій, сказав: осідлаю собі осла, і сяду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульга́вий. |
|
28 Та він очерни́в раба твого перед паном моїм царем. А мій пан цар, — немов Божий Ангол, тому зроби, що́ добре в оча́х твоїх! |
|
29 Бож хіба ввесь дім батька мого не був вартий смерти перед моїм паном царем? Та ти вмістив раба свого серед їдців свого сто́лу. І яке ж я маю право ска́ржитися перед царем?“ |
|
30 І сказав йому цар: „По́що ти говориш іще оці свої слова? Я сказав: ти та Ціва поді́лите поле“. |
|
31 І сказав Мефіво́шет до царя: „Нехай він ві́зьме навіть усе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому свого́!“ |
|
32 А ґілеа́дянин Барзіллай зійшов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб прове́сти його за Йордан. |
|
33 А Барзілла́й був дуже стари́й, віку восьмидесяти́ літ. І він годував царя, як той сидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна люди́на. |
|
34 І сказав цар до Барзіллая: „Перейди зо мною, і я буду годувати тебе при собі в Єрусалимі“. |
|
35 І сказав Барзіллай до царя: „Скільки ще ча́су життя мого, що я піду́ з царем до Єрусалиму? |
|
36 Я сьогодні віку восьмидесяти́ літ. Чи можу я розпізнавати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що́ буду їсти та що́ буду пити? Чи послухаю я ще голосу співакі́в та співа́чок? І по́що буде ще раб твій тягарем для свого пана царя? |
|
37 Трохи пере́йде твій раб із царем за Йордан. І чого́ цар висві́дчує мені оце? |
|
38 Нехай раб твій ве́рнеться, і нехай помре у своєму місті при гробі батька свого та своєї матері. А ось раб твій, син мій Кімган пере́йде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що́ добре в оча́х твоїх“. |
|
39 І сказав цар: „Кімга́н пере́йде зо мною, а я зроблю́ йому, що́ миле в оча́х твоїх. І все, що́ вибереш у мене, я зроблю́ тобі!“ |
|
40 І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзілла́я, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце. |
|
41 І перейшов цар до Ґілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввесь Юдин народ, і вони перепрова́дили царя, а також перейшла́ половина Ізраїлевого наро́ду. |
|
42 Аж ось усі ізра́їльтяни прийшли до царя. І сказали вони цареві: „Чому вкрали тебе наші браття, люди Юдині, і перепрова́дили царя та його дім через Йордан, та всіх Давидових людей з ним? |
|
43 І відповіли́ всі Юдині люди Ізраїлеві: „Бо близьки́й цар до нас! І чого то запали́вся тобі гнів на цю річ? Чи справді з'їли ми що в царя? Чи теж справді він роздав нам які дару́нки?“ |
撒母耳記下第19章 |
2-а СамуїловаРозділ 19 |
|
1 或告約押曰、王緣押沙龍哀哭。 |
1 |
|
2 民聞王爲子憂、故是日雖捷、轉以爲憂。 |
2 А Йоаву донесено: „Ось цар плаче, і зачав жало́бу по Авесаломові“. |
|
3 民私歸邑、若戰敗者、恥而遁逃。 |
3 І того дня ця перемо́га обернулася на жало́бу для всього народу, бо того дня народ почув, що казали: „Засмутився цар за своїм сином!“ |
|
4 王掩面、大聲呼曰、我子押沙龍、我子我子押沙龍。 |
4 І прокрада́вся народ того дня, щоб увійти до міста, як прокрадається народ, засоро́млений своєю втечею з бо́ю. |
|
5 約押入宮覲見王、曰、王之臣僕、今日拯爾之命、爰及后妃子女、爾乃使之懷羞。 |
5 А цар закрив своє обличчя. І голосив цар сильним голосом: „Сину мій, Авесаломе! Авесаломе, сину мій! Сину мій!“ |
|
6 是愛敵憾友、不顧方伯臣僕也。今日我知、如押沙龍尚存、而我儕咸死、爾乃懽然。 |
6 |
|
7 今爾當涖民、以甘言慰藉、否則我指耶和華發誓、今日至夕、一人不與爾偕、此害較爾自幼所遭者尤甚。 |
7 через те, що ти любиш тих, хто тебе нена́видить, і нена́видиш тих, хто тебе любить, бож сьогодні ти виявив, що нема в тебе вожді́в ані слуг. Бо сьогодні я знаю, що коли б Авесало́м був живий, а ми всі сьогодні були мертві, то тоді це було б любе в оча́х твоїх... |
|
8 王遂起、坐於邑門、有告民曰、王坐於邑門。民遂覲王、蓋前此以色列族各歸故幕。 |
8 А тепер устань, і говори до серця свої́х рабів. Бо присяга́ю Господом, якщо ти не ви́йдеш, то цієї ночі ніхто не буде ночува́ти з тобою, і це буде тобі гірше за всяке зло, що прихо́дило на тебе від молодости твоєї аж дотепер!“ |
|
9 以色列諸支派相爭、曰、王拯我於敵手、又救我余非利士人、今乃爲押沙龍故、出亡於外。 |
9 І цар устав та й засів у брамі, а всьому наро́дові доне́сли, говорячи: „Ось цар сидить у брамі!“ І посхо́дився ввесь народ перед царське́ обличчя, а Ізраїль повтікав кожен до своїх наметів. |
|
10 昔押沙龍爲我沐膏、今亡於陳、爾何緘默、不導王歸。 |
10 І спереча́вся ввесь народ по всіх Ізраїлевих племе́нах, говорячи: „Цар урятував нас від руки всіх наших ворогів, він же врятував нас із руки филисти́млян, а тепер утік із кра́ю перед Авесаломом. |
|
11 大闢王遣人至祭司撒督亞庇亞塔、曰、當告猶大長老、曰、以色列族所言、傳聞於王宮、爾導王歸、何居人後乎。 |
11 А Авесало́м, якого ми пома́зали були́ над собою, помер на війні. А тепер чого ви зволікаєте щоб вернути царя?“ |
|
12 爾乃王之昆弟、誼屬同宗、則導王歸、何居人後。 |
12 І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евіятара, говорячи: „Говоріть так до Юдиних старши́х: Чого ви бу́дете останніми, щоб вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, до його дому. |
|
13 亦告亞馬撒曰、爾乃我骨肉之親、我必使爾代約押、恒爲軍長、不然願上帝罰我。 |
13 Ви бра́ття мої, ви кість моя та тіло моє! І чого ви бу́дете останніми, щоб вернути царя? |
|
14 於是猶大人咸懷一心、遣使告王曰、請王與臣僕偕歸。 |
14 А Амасі́ скажете: Чи ж ти не кість моя та не тіло моє? Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо ти не бу́деш у мене вожде́м ві́йська по всі дні замість Йоава“. |
|
15 王歸至約但、猶大人至吉甲以迓王、導之濟河。 |
15 І прихилив він серце всіх Юдиних мужів, як одно́го чоловіка. І послали вони до царя: „Вернися ти та всі твої слу́ги!“ |
|
16 巴戶林地、便雅憫族、其喇子示每、與猶大人偕、迓大闢王、其至甚速。 |
16 І вернувся цар, і прийшов аж до Йорда́ну, а Юда прийшов до Ґілґалу назу́стріч царе́ві, щоб перепрова́дити царя через Йордан. |
|
17 便雅憫人一干咸從之至、亦與掃羅家僕西巴、及其子十五人、僕二十人、偕濟約但、爲王前驅。 |
17 А Шім'ї, Ґерин син, Веніяминівець, що з Бахуріму, поспішив і зійшов з Юдиними мужами на зу́стріч царя Давида. |
|
18 有人備筏濟王眷聚、以及什物、王旣濟河、其喇子示每俯伏王前、 |
18 І з ним було тисяча чоловіка з Веніямина, та Ціва, слуга Саулового дому, і п'ятнадцятеро синів його та двадцятеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем. |
|
19 曰我主毋咎我、昔我主我王離耶路撒冷時、臣僕所行背逆之事、王毋繫念於懷。 |
19 І перейшов поро́н, щоб перепрова́дити царськи́й дім та зробити, що було добре в оча́х його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той перехо́див Йордан, |
|
20 我知有罪、故今日在約瑟族中、我至獨先、以迓我主我王。 |
20 та й цареві сказав: „Нехай пан не порахує мені пере́ступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, коли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, — щоб цар не поклав це до серця свого! |
|
21 西魯雅子亞庇篩曰、耶和華沐以膏者、示每詛之、其罪詎不當死。 |
21 Бо раб твій знає, що згрішив він, і ось я прийшов сьогодні з усього Йо́сипового дому перший, щоб вийти зустрі́ти мого пана царя“. |
|
22 大闢曰、西魯雅二子、我與爾何與、爾敵我於以色列族中、我今日復爲以色列族王、奚可遽行殺戮。 |
22 А Авіша́й, син Церуїн, відповів та й сказав: „Чи ж не буде забитий Шім'ї за те, що проклинав Господнього пома́занця?“ |
|
23 王告示每曰、汝必不死、加以誓言。 |
23 А Давид відказав: „Що́ вам до мене, сини Церуїні, що ви сьогодні стаєте мені за сатану́? Чи сьогодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?“ |
|
24 掃羅孫米非波設亦至迓王、彼自王出亡及王安歸、不治其足、不飾其鬚、不澣其衣。 |
24 А до Шім'ї цар сказав: „Не помреш!“ І заприсягну́в йому цар. |
|
25 茲自耶路撒冷迓王、王曰、米非波設不偕我出亡何故。 |
25 І зійшов спітка́ти царя й Мефіво́шет, онук Саулів. А він не оправля́в ніг своїх і не оправляв вуса свого, і не оправляв своєї одежі від дня, як цар вийшов, аж до дня, коли він вернувся з миром. |
|
26 對曰、我主我王歟、我旣跛足、意欲備驢乘之、以赴王所、乃我僕欺我、 |
26 І сталося, коли прийшов він до Єрусалиму зустріти царя, то сказав йому цар: „Чому́ ти не пішов зо мною, Мефіво́шете?“ |
|
27 謗我於我主我王前、惟我主我王、智若上帝之使、請爾任意以行。 |
27 А той відказав: „Пане мій ца́рю, — раб мій обмани́в мене! Бо я, раб твій, сказав: осідлаю собі осла, і сяду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульга́вий. |
|
28 我祖全家、當隕沒於我主我王前、乃爾待臣僕、視若上賓。我尚有何詞、復愬於王。 |
28 Та він очерни́в раба твого перед паном моїм царем. А мій пан цар, — немов Божий Ангол, тому зроби, що́ добре в оча́х твоїх! |
|
29 王曰、毋庸伸寃、我命爾及西巴分其土地。 |
29 Бож хіба ввесь дім батька мого не був вартий смерти перед моїм паном царем? Та ти вмістив раба свого серед їдців свого сто́лу. І яке ж я маю право ска́ржитися перед царем?“ |
|
30 米非波設曰、我主我王旣安然歸宮、任其取一切可也。 |
30 І сказав йому цар: „По́що ти говориш іще оці свої слова? Я сказав: ти та Ціва поді́лите поле“. |
|
31 基烈人巴西來、自羅結林而至、偕王濟約但、以送王行。 |
31 І сказав Мефіво́шет до царя: „Нехай він ві́зьме навіть усе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому свого́!“ |
|
32 巴西來老邁、年已八十、其家巨富、王在馬哈念時、以所需供王。 |
32 А ґілеа́дянин Барзіллай зійшов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб прове́сти його за Йордан. |
|
33 王謂巴西來曰、與我偕往、我在耶路撒冷、以養贍爾。 |
33 А Барзілла́й був дуже стари́й, віку восьмидесяти́ літ. І він годував царя, як той сидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна люди́на. |
|
34 巴西來曰、我之生存、要無幾年、我偕王往耶路撒冷、果何爲乎。 |
34 І сказав цар до Барзіллая: „Перейди зо мною, і я буду годувати тебе при собі в Єрусалимі“. |
|
35 我今年八十、所食所飲、不知其味、不別美惡、謳歌之男女、不能分其聲、臣與王偕、是以阻王而已。 |
35 І сказав Барзіллай до царя: „Скільки ще ча́су життя мого, що я піду́ з царем до Єрусалиму? |
|
36 第容臣濟約但、送王與咫尺之地、何必賞賚若是之厚乎。 |
36 Я сьогодні віку восьмидесяти́ літ. Чи можу я розпізнавати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що́ буду їсти та що́ буду пити? Чи послухаю я ще голосу співакі́в та співа́чок? І по́що буде ще раб твій тягарем для свого пана царя? |
|
37 容臣旋歸、死於故邑、葬於父母墓側、爾之臣僕金罕、可與王偕、任意以行可也。 |
37 Трохи пере́йде твій раб із царем за Йордан. І чого́ цар висві́дчує мені оце? |
|
38 王曰、金罕可與我偕、我必待之任爾所欲、爾尚有所求、我必相從。 |
38 Нехай раб твій ве́рнеться, і нехай помре у своєму місті при гробі батька свого та своєї матері. А ось раб твій, син мій Кімган пере́йде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що́ добре в оча́х твоїх“. |
|
39 僕從濟約但、王旣濟河、與巴西來接吻、爲之祝嘏、巴西來歸。 |
39 І сказав цар: „Кімга́н пере́йде зо мною, а я зроблю́ йому, що́ миле в оча́х твоїх. І все, що́ вибереш у мене, я зроблю́ тобі!“ |
|
40 王至吉甲、金罕偕行、猶大衆人、及以色列族半送王。 |
40 І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзілла́я, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце. |
|
41 以色列族之餘民見王、曰、我之同儕猶大人、以王與眷聚、爰其僕從、濟約但河、而私導之歸、曷故。 |
41 І перейшов цар до Ґілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввесь Юдин народ, і вони перепрова́дили царя, а також перейшла́ половина Ізраїлевого наро́ду. |
|
42 猶大人語以色列族曰、王與我誼屬同宗、何因此而怒、我豈食王祿、受王餽者乎。 |
42 Аж ось усі ізра́їльтяни прийшли до царя. І сказали вони цареві: „Чому вкрали тебе наші браття, люди Юдині, і перепрова́дили царя та його дім через Йордан, та всіх Давидових людей з ним? |
|
43 以色列族曰、立王十二支派、我有其十、故我得王較爾應多、爾欲導王歸、曷藐視我、不先與我議乎。然猶大人之言、較以色列族尤厲。 |
43 І відповіли́ всі Юдині люди Ізраїлеві: „Бо близьки́й цар до нас! І чого то запали́вся тобі гнів на цю річ? Чи справді з'їли ми що в царя? Чи теж справді він роздав нам які дару́нки?“ |