路得記第2章 |
1 拿阿米之夫以利米力其家有戚屬、名波士、素富厚。 |
2 摩押女路得謂拿阿米曰、容我適田、或蒙人恩、拾所遺穗、曰、我女往哉、 |
3 遂往於田、從穫者後、而拾所遺、不意至以利米力戚屬波士田。 |
4 波士自伯利恒至、謂穫者曰。願耶和華祐爾。對曰、願耶和華錫嘏於爾。 |
5 波士問穫者之長曰、此誰氏女乎。 |
6 穫者之長曰、此摩押女、與拿阿米自摩押偕來者。 |
7 其請我相容、從穫者後、在禾束間、以拾所遺、自朝迄今在田、茲暫處於廬。 |
8 波士謂路得曰、我女請聽、欲拾所遺、勿往他田、恒從我衆女、 |
9 觀人穫於何所、旣從其後、我命少者毋犯爾、渴時則往至器所、飲少者所汲。 |
10 婦俯伏於地、曰、我乃異邦人、何蒙爾恩、得爾垂顧。 |
11 波士曰、自夫沒後、爾善待姑、離父母故土、至所未識之國、一切之事、有人告我。 |
12 爾至此、爲以色列族之上帝耶和華所覆翼、願耶和華報施爾、大賫爾。 |
13 曰、願蒙主恩、我雖不如爾衆婢、爾嘗以善言慰藉。 |
14 波士曰、食時爾来食餅、濡所擘者於醯。婦坐於穫者之側、波士予以烘穀、婦食果腹、而懷其餘。 |
15 起以拾遺、波士命其少者曰、容之在禾束中拾穗、毋叱之。 |
16 爾手所握之禾、少抽數莖、故遺於地、容拾毋叱。 |
17 路得在田拾遺、至於薄暮、後撲所拾、得麰麥六斗。 |
18 入邑以所拾示姑、亦以果腹所餘者、出而進於姑。 |
19 姑問曰、爾今日拾遺何處、工作何方、願顧汝者得福祉。媳示厥姑曰、今日我工作於波士田。 |
20 拿阿米曰、彼施恩於存者、亦不遺亡者、願耶和華錫嘏焉。又曰、彼與我爲戚屬、得贖我產者、此其一也。 |
21 摩押婦路得曰、彼使我恒從其少者、迨及刈盡。 |
22 拿阿米曰、我女歟、寧從其衆女、勿往他田、 |
23 於是路得從波士衆女拾遺、迨麰麥及小麥刈盡、仍與姑居。 |
РутРозділ 2 |
1 |
2 І сказала моаві́тянка Рут до Ноомі́: „Піду́ но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в оча́х знайду́ милість“. А та їй сказала: „Іди, моя до́чко!“ |
3 І пішла вона, і прийшла та й збирала за женця́ми. А припа́док навів її на діля́нку поля Бо́аза, що з Елімеле́хового ро́ду. |
4 Аж ось прийшов із Віфлеєму Бо́аз, та й сказав до женці́в: „Господь з вами!“ А вони відказали йому: „Нехай поблагосло́вить тебе Господь!“ |
5 І сказав Бо́аз до слуги свого, поставленого над женця́ми: „Чия це ді́вчина?“ |
6 І відповів той слуга, поставлений над женця́ми, і сказав: „Дівчина — моаві́тянка вона, що вернулася з Ноомі́ з моавських піль. |
7 А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопа́ми за женця́ми! І прийшла вона, і стала від самого ра́нку й аж дотепе́р; а вдома вона була мало“. |
8 І сказав Бо́аз до Рут: „Ото чуєш, до́чко моя, — не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівча́т. |
9 Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти пі́деш за ними. Ось я наказав слу́гам не займати тебе. А як спрагнеш, то пі́деш до на́чинь, та й нап'єшся з того, що поначе́рпують слу́ги!“ |
10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: „Чому знайшла я ми́лість в оча́х твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа́?“ |
11 І відповів Бо́аз і сказав їй: „Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекру́хою по смерті твого чоловіка, — і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора. |
12 Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагоро́да твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми́ Його!“ |
13 А вона сказала: „Нехай я знайду́ милість в оча́х твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!“ |
14 І сказав їй Бо́аз у час їди́: „Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій“. І сіла вона збоку женців, а він подав їй пра́женого зе́рна. І їла вона й наситилася, і ще й позоста́вила. |
15 І встала вона збирати. А Бо́аз наказав слу́гам своїм, говорячи: „І між снопа́ми нехай збирає, і не кри́вдьте її. |
16 І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її“. |
17 І збирала вона на полі аж до вечора, і ви́молотила те, що назбирала, і було близько ефи́ ячме́ню. |
18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекру́ха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала́ їй, що позоставила по своїй ї́жі. |
19 І сказала їй свекру́ха її: „Де́ ти збирала сьогодні, і де́ ти робила? Нехай буде благослове́нний, хто прийняв тебе!“ І вона розповіла́ своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: „Ім'я́ того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Бо́аз“. |
20 І сказала Ноомі́ до невістки своєї: „Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих“. І сказала їй Ноомі: „Близьки́й нам той чоловік, — він із наших ро́дичів“. |
21 І сказала моаві́тянка Рут: „Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінча́ть моїх жнив“. |
22 І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: „Добре, до́чко моя, що ти ви́йдеш з його служни́цями, щоб не чіпали тебе на іншому полі“. |
23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закі́нчення жнив ячме́ню та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою. |
路得記第2章 |
РутРозділ 2 |
1 拿阿米之夫以利米力其家有戚屬、名波士、素富厚。 |
1 |
2 摩押女路得謂拿阿米曰、容我適田、或蒙人恩、拾所遺穗、曰、我女往哉、 |
2 І сказала моаві́тянка Рут до Ноомі́: „Піду́ но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в оча́х знайду́ милість“. А та їй сказала: „Іди, моя до́чко!“ |
3 遂往於田、從穫者後、而拾所遺、不意至以利米力戚屬波士田。 |
3 І пішла вона, і прийшла та й збирала за женця́ми. А припа́док навів її на діля́нку поля Бо́аза, що з Елімеле́хового ро́ду. |
4 波士自伯利恒至、謂穫者曰。願耶和華祐爾。對曰、願耶和華錫嘏於爾。 |
4 Аж ось прийшов із Віфлеєму Бо́аз, та й сказав до женці́в: „Господь з вами!“ А вони відказали йому: „Нехай поблагосло́вить тебе Господь!“ |
5 波士問穫者之長曰、此誰氏女乎。 |
5 І сказав Бо́аз до слуги свого, поставленого над женця́ми: „Чия це ді́вчина?“ |
6 穫者之長曰、此摩押女、與拿阿米自摩押偕來者。 |
6 І відповів той слуга, поставлений над женця́ми, і сказав: „Дівчина — моаві́тянка вона, що вернулася з Ноомі́ з моавських піль. |
7 其請我相容、從穫者後、在禾束間、以拾所遺、自朝迄今在田、茲暫處於廬。 |
7 А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопа́ми за женця́ми! І прийшла вона, і стала від самого ра́нку й аж дотепе́р; а вдома вона була мало“. |
8 波士謂路得曰、我女請聽、欲拾所遺、勿往他田、恒從我衆女、 |
8 І сказав Бо́аз до Рут: „Ото чуєш, до́чко моя, — не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівча́т. |
9 觀人穫於何所、旣從其後、我命少者毋犯爾、渴時則往至器所、飲少者所汲。 |
9 Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти пі́деш за ними. Ось я наказав слу́гам не займати тебе. А як спрагнеш, то пі́деш до на́чинь, та й нап'єшся з того, що поначе́рпують слу́ги!“ |
10 婦俯伏於地、曰、我乃異邦人、何蒙爾恩、得爾垂顧。 |
10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: „Чому знайшла я ми́лість в оча́х твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа́?“ |
11 波士曰、自夫沒後、爾善待姑、離父母故土、至所未識之國、一切之事、有人告我。 |
11 І відповів Бо́аз і сказав їй: „Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекру́хою по смерті твого чоловіка, — і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора. |
12 爾至此、爲以色列族之上帝耶和華所覆翼、願耶和華報施爾、大賫爾。 |
12 Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагоро́да твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми́ Його!“ |
13 曰、願蒙主恩、我雖不如爾衆婢、爾嘗以善言慰藉。 |
13 А вона сказала: „Нехай я знайду́ милість в оча́х твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!“ |
14 波士曰、食時爾来食餅、濡所擘者於醯。婦坐於穫者之側、波士予以烘穀、婦食果腹、而懷其餘。 |
14 І сказав їй Бо́аз у час їди́: „Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій“. І сіла вона збоку женців, а він подав їй пра́женого зе́рна. І їла вона й наситилася, і ще й позоста́вила. |
15 起以拾遺、波士命其少者曰、容之在禾束中拾穗、毋叱之。 |
15 І встала вона збирати. А Бо́аз наказав слу́гам своїм, говорячи: „І між снопа́ми нехай збирає, і не кри́вдьте її. |
16 爾手所握之禾、少抽數莖、故遺於地、容拾毋叱。 |
16 І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її“. |
17 路得在田拾遺、至於薄暮、後撲所拾、得麰麥六斗。 |
17 І збирала вона на полі аж до вечора, і ви́молотила те, що назбирала, і було близько ефи́ ячме́ню. |
18 入邑以所拾示姑、亦以果腹所餘者、出而進於姑。 |
18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекру́ха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала́ їй, що позоставила по своїй ї́жі. |
19 姑問曰、爾今日拾遺何處、工作何方、願顧汝者得福祉。媳示厥姑曰、今日我工作於波士田。 |
19 І сказала їй свекру́ха її: „Де́ ти збирала сьогодні, і де́ ти робила? Нехай буде благослове́нний, хто прийняв тебе!“ І вона розповіла́ своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: „Ім'я́ того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Бо́аз“. |
20 拿阿米曰、彼施恩於存者、亦不遺亡者、願耶和華錫嘏焉。又曰、彼與我爲戚屬、得贖我產者、此其一也。 |
20 І сказала Ноомі́ до невістки своєї: „Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих“. І сказала їй Ноомі: „Близьки́й нам той чоловік, — він із наших ро́дичів“. |
21 摩押婦路得曰、彼使我恒從其少者、迨及刈盡。 |
21 І сказала моаві́тянка Рут: „Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінча́ть моїх жнив“. |
22 拿阿米曰、我女歟、寧從其衆女、勿往他田、 |
22 І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: „Добре, до́чко моя, що ти ви́йдеш з його служни́цями, щоб не чіпали тебе на іншому полі“. |
23 於是路得從波士衆女拾遺、迨麰麥及小麥刈盡、仍與姑居。 |
23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закі́нчення жнив ячме́ню та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою. |