Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第12章

1 當安息日、耶穌過田間、門徒饑摘穗而食、

2 法利賽人見曰、爾門徒所爲、在安息日非宜也、

3 耶穌曰、爾不知大闢及從人饑時所行乎、

4 入上帝宮、食陳設之餅、然此餅、大闢不可食、從者亦不可食、惟祭司可耳、

5 又不知律法所載、祭司於殿內、犯安息日而無罪乎、

6 吾語汝、於此有大於殿者、

7 我欲矜恤、不欲祭祀、其意云何、爾如知此、則不擬無罪者矣、

8 蓋人子爲安息日之主也、〇

9 於是去彼、會堂有枯一手者、耶穌入、

10 或問曰、安息日施醫可乎、意欲罪之、

11 耶穌曰、爾中孰有羊、安息日陷坑、不掎而起之乎、

12 人不貴於羊乎、安息日行善、宜也、

13 遂語其人曰伸手、伸卽愈、如他手、

14 法利賽人出、謀殺耶穌、〇

15 耶穌知之、則離彼、衆從之、

16 凡醫病者、戒衆勿揚、

17 應先知以賽亞言云、

18 視我僕也、我選擇之、我愛其人、我心喜之、我將以我神賦之、而彼以法示異邦人、

19 其不競不喧、其聲不聞於衢、

20 已傷之葦不折、燃餘之炷不滅、後則行法以致勝、

21 異邦人亦賴其名矣、〇

22 時、有攜患鬼、瞽而瘖者來、耶穌醫之、瞽明瘖言、

23 衆駭曰、此大闢之裔乎、

24 法利賽人聞之曰、彼逐鬼、無非藉鬼王別西卜耳、

25 耶穌知其意曰、國自相分爭、必墟、家邑自相分爭、不立、

26 若撒但逐撒但、是自相分爭也、其國何以立哉、

27 使我藉別西卜逐鬼、則爾子弟逐鬼藉誰乎、彼將議爾矣、

28 若我藉上帝之神逐鬼、則上帝國臨爾矣、

29 何以入勇士之室、劫其家具乎、必先縛勇士、而後可劫其室、

30 不與我偕者、則攻我、不與我斂者、則散也、

31 吾語汝、凡罪惡謗讟者、其人可赦、謗讟聖神者、其人不可赦、

32 以言攻人子者、其人可赦、以言攻聖神者、今世來世、其人終不可赦、

33 果善、則謂其樹善、果惡、則謂其樹惡、蓋由果而識樹矣、

34 蝮類乎、爾旣惡、言豈能善、蓋有諸心者、言諸口也、

35 善人心積善而著其善、惡人心積惡而著其惡、

36 吾語汝、出言妄、必被鞠於審判日、何也、

37 因言而義見稱、亦因言而罪見擬、〇

38 有士子及法利賽人謂之曰、我欲觀先生異蹟、

39 曰、姦惡之世求異蹟、惟先知約拿異蹟而外、無異蹟可示、

40 約拿三日三夜、在巨魚腹、如是、人子亦將三日三夜在地中、

41 尼尼微人、當審判時、將起而罪此世之人、以尼尼微人、猶聽約拿言而悔改、况大於約拿者在此乎、

42 南方女王、當審判時、將起而罪此世之人、以女王猶且來自地極、聽所羅門哲言、况大於所羅門者在此乎、〇

43 邪神離人、遊行旱地、求安不得、

44 曰、我將歸所出之室、至、則見其室聞寂、掃除修飾、

45 遂往、又攜七神、惡於己者、入而居之、其人之後患、較先時尤劇、此惡世亦猶是也、〇

46 耶穌語衆時、其母及兄弟立於外、欲與之言、

47 或告曰、若母及兄弟立於外、欲與爾言、

48 曰、何者爲吾母吾兄弟乎、

49 遂指門徒曰、視我母及兄弟、

50 凡遵我天父旨者、卽我兄弟姊妹及母也、

Вiд Матвiя

Розділ 12

1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.

2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.

3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?

4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?

5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?

6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!

7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.

8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!

9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.

10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“

11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?

12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!

13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.

14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?

15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. Ісус уздоровля́є недужих І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.

16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,

17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:

18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.

19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.

20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.

21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!

22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.

23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“

24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.

25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.

26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?

27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.

28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.

29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.

30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.

31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!

32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!

33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!

34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.

35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.

36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.

38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.

39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.

40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.

41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!

42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!

43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.

44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.

45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“

46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.

47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.

48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“

49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!

50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“

馬太福音第12章	Вiд Матвiя Розділ 12
1 當安息日、耶穌過田間、門徒饑摘穗而食、	1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2 法利賽人見曰、爾門徒所爲、在安息日非宜也、	2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
3 耶穌曰、爾不知大闢及從人饑時所行乎、	3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4 入上帝宮、食陳設之餅、然此餅、大闢不可食、從者亦不可食、惟祭司可耳、	4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5 又不知律法所載、祭司於殿內、犯安息日而無罪乎、	5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
6 吾語汝、於此有大於殿者、	6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
7 我欲矜恤、不欲祭祀、其意云何、爾如知此、則不擬無罪者矣、	7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
8 蓋人子爲安息日之主也、〇	8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
9 於是去彼、會堂有枯一手者、耶穌入、	9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
10 或問曰、安息日施醫可乎、意欲罪之、	10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“
11 耶穌曰、爾中孰有羊、安息日陷坑、不掎而起之乎、	11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12 人不貴於羊乎、安息日行善、宜也、	12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!
13 遂語其人曰伸手、伸卽愈、如他手、	13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
14 法利賽人出、謀殺耶穌、〇	14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?
15 耶穌知之、則離彼、衆從之、	15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. Ісус уздоровля́є недужих І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.
16 凡醫病者、戒衆勿揚、	16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,
17 應先知以賽亞言云、	17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:
18 視我僕也、我選擇之、我愛其人、我心喜之、我將以我神賦之、而彼以法示異邦人、	18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
19 其不競不喧、其聲不聞於衢、	19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
20 已傷之葦不折、燃餘之炷不滅、後則行法以致勝、	20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.
21 異邦人亦賴其名矣、〇	21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!
22 時、有攜患鬼、瞽而瘖者來、耶穌醫之、瞽明瘖言、	22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.
23 衆駭曰、此大闢之裔乎、	23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
24 法利賽人聞之曰、彼逐鬼、無非藉鬼王別西卜耳、	24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.
25 耶穌知其意曰、國自相分爭、必墟、家邑自相分爭、不立、	25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.
26 若撒但逐撒但、是自相分爭也、其國何以立哉、	26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?
27 使我藉別西卜逐鬼、則爾子弟逐鬼藉誰乎、彼將議爾矣、	27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.
28 若我藉上帝之神逐鬼、則上帝國臨爾矣、	28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.
29 何以入勇士之室、劫其家具乎、必先縛勇士、而後可劫其室、	29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.
30 不與我偕者、則攻我、不與我斂者、則散也、	30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.
31 吾語汝、凡罪惡謗讟者、其人可赦、謗讟聖神者、其人不可赦、	31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!
32 以言攻人子者、其人可赦、以言攻聖神者、今世來世、其人終不可赦、	32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!
33 果善、則謂其樹善、果惡、則謂其樹惡、蓋由果而識樹矣、	33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
34 蝮類乎、爾旣惡、言豈能善、蓋有諸心者、言諸口也、	34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.
35 善人心積善而著其善、惡人心積惡而著其惡、	35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.
36 吾語汝、出言妄、必被鞠於審判日、何也、	36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
37 因言而義見稱、亦因言而罪見擬、〇	37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.
38 有士子及法利賽人謂之曰、我欲觀先生異蹟、	38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.
39 曰、姦惡之世求異蹟、惟先知約拿異蹟而外、無異蹟可示、	39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.
40 約拿三日三夜、在巨魚腹、如是、人子亦將三日三夜在地中、	40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.
41 尼尼微人、當審判時、將起而罪此世之人、以尼尼微人、猶聽約拿言而悔改、况大於約拿者在此乎、	41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!
42 南方女王、當審判時、將起而罪此世之人、以女王猶且來自地極、聽所羅門哲言、况大於所羅門者在此乎、〇	42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
43 邪神離人、遊行旱地、求安不得、	43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.
44 曰、我將歸所出之室、至、則見其室聞寂、掃除修飾、	44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.
45 遂往、又攜七神、惡於己者、入而居之、其人之後患、較先時尤劇、此惡世亦猶是也、〇	45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“
46 耶穌語衆時、其母及兄弟立於外、欲與之言、	46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
47 或告曰、若母及兄弟立於外、欲與爾言、	47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.
48 曰、何者爲吾母吾兄弟乎、	48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“
49 遂指門徒曰、視我母及兄弟、	49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
50 凡遵我天父旨者、卽我兄弟姊妹及母也、	50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“

舊約

新約

馬太福音

第12章

Вiд Матвiя

Розділ 12

馬太福音

第12章

Вiд Матвiя

Розділ 12