加拉太書第3章 |
|
1 |
|
2 我試問爾、爾之受聖神、恃法乎、抑信主乎、 |
|
3 何爾竟如此之無知耶、始則受聖神、今乃以儀文終乎、 |
|
4 爾爲斯道、亦旣受多苦矣、今若此、不徒然乎、其可徒然歟、 |
|
5 夫以聖神賜爾、行異能於爾中者、其恃法而行之乎、亦信主而行之耳、 |
|
6 亞伯拉罕信上帝、遂得稱義、 |
|
7 可知凡信主者、亞伯拉罕裔也、 |
|
8 上帝知將以義稱異邦人之信者、故預傳福音與亞伯拉罕云、兆民將藉爾受福、如經所載、 |
|
9 是信主者、得與信主之亞伯拉罕並受其福矣、 |
|
10 若夫徒恃法者、服咒詛也、經云、不恒遵律法所載而行之者、服咒詛也、 |
|
11 經云、義人以信得生、則知人徒恃法、不得稱義於上帝前、明矣、 |
|
12 律法不以人信而得生、惟曰、遵此則得生、 |
|
13 基督贖我、脫法之咒詛、以其代我咒詛也、經云、懸木者、服咒詛矣、 |
|
14 使亞伯拉罕之福、由基督耶穌、施及異邦人、致我能信、可受上帝所許之聖神焉、 |
|
15 兄弟乎、吾試因人所言言之、人之盟約旣定、則無得而增損之、 |
|
16 上帝所許亞伯拉罕及其裔、非指衆裔言之、乃指其裔一人、卽基督也、 |
|
17 我亦云、昔上帝、旣緣基督預立盟約、則非四百三十年後之律法所能廢、使應許無有、 |
|
18 若嗣業由恃法、則非由應許矣、然上帝實恩賜亞伯拉罕、以應許焉、 |
|
19 然則律法何以、曰、律法爲有罪者設、待所應許之裔至、且律法藉天使賜中保以傳、 |
|
20 中保設於二者之間、上帝其一也、 |
|
21 曰、律法與上帝之許相反乎、非也、若所賜之法、能使人生、則恃法可稱義矣、 |
|
22 但經明言萬人有罪、惟信耶穌基督、可得所許之福、 |
|
23 夫以信稱義之道未著、我衆爲法所拘幽、以俟信道之顯、 |
|
24 法爲啓蒙之師、引我至基督、使以信稱義、 |
|
25 以信稱義之道旣著、不復師之矣、 |
|
26 爾曹信基督耶穌、皆爲上帝子、 |
|
27 凡受基督洗者、是服膺基督也、 |
|
28 無論猶太希利尼、主僕、男女、其爲宗基督耶穌、一也、 |
|
29 若宗基督、則可謂亞伯拉罕裔、而爲嗣子、享所許之福矣、〇 |
До галатiвРозділ 3 |
|
1 |
|
2 Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли́ Духа ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру? |
|
3 Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите́ тепер тілом? |
|
4 Чи ви так багато терпіли нада́рмо? Коли б тільки надармо! |
|
5 Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, — чи чинить ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру? |
|
6 Так як Авраа́м „був увірував в Бога, — і це залічено за праведність йому“. |
|
7 Тож знайте, що ті, хто від віри, — то сини Авраа́мові. |
|
8 І Писа́ння, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовісти́ло Авраамові: „Благосло́вляться в тобі всі наро́ди!“ |
|
9 Тому́ ті, хто від віри, бу́дуть поблагосло́влені з вірним Авраамом. |
|
10 А всі ті, хто на діла Зако́ну покладається, — вони під прокля́ттям. Бо написано:, Прокля́тий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Зако́ну, щоб чинити оте!“ |
|
11 А що перед Богом Зако́ном ніхто не виправдується, то це ясно, бо „праведний житиме вірою“. |
|
12 А Зако́н не від віри, але „хто чинитиме те, той житиме ним“. |
|
13 Христос відкупив нас від прокля́ття Зако́ну, ставши прокля́ттям за нас, бо написано: „Прокля́тий усякий, хто ви́сить на дереві“, |
|
14 щоб Авраамове благослове́ння в Ісусі Христі поши́рилося на поган, щоб обі́тницю Духа прийняти нам вірою. |
|
15 Браття, кажу́ я по-лю́дському: навіть лю́дського затве́рдженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає. |
|
16 А обі́тниці да́ні були Авраамові й насінню його. Не говориться: „і насінням“, як про багатьох, але як про одно́го: „і Насінню твоєму“, яке є Христос. |
|
17 А я кажу́ це, що заповіту, від Бога затве́рдженого, Зако́н, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обі́тницю він зруйнував. |
|
18 Бо коли від Зако́ну спадщина, то вже не з обі́тниці; Авраамові ж Бог дарував із обі́тниці. |
|
19 |
|
20 Але посере́дник не є для одно́го, Бог же один. |
|
21 Отож, чи ж Зако́н проти Божих обі́тниць? Зо́всім ні! Якби бо був да́ний Зако́н, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Зако́ну! |
|
22 Та все зачинило Писа́ння під гріх, щоб віруючим була да́на обі́тниця з віри в Ісуса Христа. |
|
23 Але поки прийшла віра, під Зако́ном стере́жено нас, за́мкнених до при́ходу віри, що мала об'яви́тись. |
|
24 Тому то Зако́н вихо́вником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою. |
|
25 А як віра прийшла, то вже ми не під вихо́вником. |
|
26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! |
|
27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягну́лися! |
|
28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, — бо всі ви один у Христі Ісусі! |
|
29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обі́тницею спадкоємці. |
加拉太書第3章 |
До галатiвРозділ 3 |
|
1 |
1 |
|
2 我試問爾、爾之受聖神、恃法乎、抑信主乎、 |
2 Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли́ Духа ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру? |
|
3 何爾竟如此之無知耶、始則受聖神、今乃以儀文終乎、 |
3 Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите́ тепер тілом? |
|
4 爾爲斯道、亦旣受多苦矣、今若此、不徒然乎、其可徒然歟、 |
4 Чи ви так багато терпіли нада́рмо? Коли б тільки надармо! |
|
5 夫以聖神賜爾、行異能於爾中者、其恃法而行之乎、亦信主而行之耳、 |
5 Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, — чи чинить ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру? |
|
6 亞伯拉罕信上帝、遂得稱義、 |
6 Так як Авраа́м „був увірував в Бога, — і це залічено за праведність йому“. |
|
7 可知凡信主者、亞伯拉罕裔也、 |
7 Тож знайте, що ті, хто від віри, — то сини Авраа́мові. |
|
8 上帝知將以義稱異邦人之信者、故預傳福音與亞伯拉罕云、兆民將藉爾受福、如經所載、 |
8 І Писа́ння, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовісти́ло Авраамові: „Благосло́вляться в тобі всі наро́ди!“ |
|
9 是信主者、得與信主之亞伯拉罕並受其福矣、 |
9 Тому́ ті, хто від віри, бу́дуть поблагосло́влені з вірним Авраамом. |
|
10 若夫徒恃法者、服咒詛也、經云、不恒遵律法所載而行之者、服咒詛也、 |
10 А всі ті, хто на діла Зако́ну покладається, — вони під прокля́ттям. Бо написано:, Прокля́тий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Зако́ну, щоб чинити оте!“ |
|
11 經云、義人以信得生、則知人徒恃法、不得稱義於上帝前、明矣、 |
11 А що перед Богом Зако́ном ніхто не виправдується, то це ясно, бо „праведний житиме вірою“. |
|
12 律法不以人信而得生、惟曰、遵此則得生、 |
12 А Зако́н не від віри, але „хто чинитиме те, той житиме ним“. |
|
13 基督贖我、脫法之咒詛、以其代我咒詛也、經云、懸木者、服咒詛矣、 |
13 Христос відкупив нас від прокля́ття Зако́ну, ставши прокля́ттям за нас, бо написано: „Прокля́тий усякий, хто ви́сить на дереві“, |
|
14 使亞伯拉罕之福、由基督耶穌、施及異邦人、致我能信、可受上帝所許之聖神焉、 |
14 щоб Авраамове благослове́ння в Ісусі Христі поши́рилося на поган, щоб обі́тницю Духа прийняти нам вірою. |
|
15 兄弟乎、吾試因人所言言之、人之盟約旣定、則無得而增損之、 |
15 Браття, кажу́ я по-лю́дському: навіть лю́дського затве́рдженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає. |
|
16 上帝所許亞伯拉罕及其裔、非指衆裔言之、乃指其裔一人、卽基督也、 |
16 А обі́тниці да́ні були Авраамові й насінню його. Не говориться: „і насінням“, як про багатьох, але як про одно́го: „і Насінню твоєму“, яке є Христос. |
|
17 我亦云、昔上帝、旣緣基督預立盟約、則非四百三十年後之律法所能廢、使應許無有、 |
17 А я кажу́ це, що заповіту, від Бога затве́рдженого, Зако́н, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обі́тницю він зруйнував. |
|
18 若嗣業由恃法、則非由應許矣、然上帝實恩賜亞伯拉罕、以應許焉、 |
18 Бо коли від Зако́ну спадщина, то вже не з обі́тниці; Авраамові ж Бог дарував із обі́тниці. |
|
19 然則律法何以、曰、律法爲有罪者設、待所應許之裔至、且律法藉天使賜中保以傳、 |
19 |
|
20 中保設於二者之間、上帝其一也、 |
20 Але посере́дник не є для одно́го, Бог же один. |
|
21 曰、律法與上帝之許相反乎、非也、若所賜之法、能使人生、則恃法可稱義矣、 |
21 Отож, чи ж Зако́н проти Божих обі́тниць? Зо́всім ні! Якби бо був да́ний Зако́н, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Зако́ну! |
|
22 但經明言萬人有罪、惟信耶穌基督、可得所許之福、 |
22 Та все зачинило Писа́ння під гріх, щоб віруючим була да́на обі́тниця з віри в Ісуса Христа. |
|
23 夫以信稱義之道未著、我衆爲法所拘幽、以俟信道之顯、 |
23 Але поки прийшла віра, під Зако́ном стере́жено нас, за́мкнених до при́ходу віри, що мала об'яви́тись. |
|
24 法爲啓蒙之師、引我至基督、使以信稱義、 |
24 Тому то Зако́н вихо́вником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою. |
|
25 以信稱義之道旣著、不復師之矣、 |
25 А як віра прийшла, то вже ми не під вихо́вником. |
|
26 爾曹信基督耶穌、皆爲上帝子、 |
26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! |
|
27 凡受基督洗者、是服膺基督也、 |
27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягну́лися! |
|
28 無論猶太希利尼、主僕、男女、其爲宗基督耶穌、一也、 |
28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, — бо всі ви один у Христі Ісусі! |
|
29 若宗基督、則可謂亞伯拉罕裔、而爲嗣子、享所許之福矣、〇 |
29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обі́тницею спадкоємці. |