傳道書第9章 |
|
1 我竭吾心思、詳察百事、知義人智人之所爲、咸歸上帝治理、惟觀其人之所値、而上帝之眷顧與否、仍難逆料。 |
|
2 萬民所遭、初無或異、義不義、潔不潔、祭不祭、善不善、妄誓不妄誓者、億兆亦同此賦畀。 |
|
3 事有深可歎息者、人生於世、心懷惡而行猖狂、終歸死地。 |
|
4 生存之時、猶堪希望、生之犬愈於死之獅。 |
|
5 生者知必有死、死者知覺已泯、賞賚已絕、記錄已滅。 |
|
6 所好惡所艷羨者、悉歸無有、天下所經營、與彼無與、 |
|
7 莫若以欣以悅、食餅飲酒、爾爲是則上帝悅懌。 |
|
8 章身之衣恒潔、沐首之膏不匱、 |
|
9 上帝使人生於斯世、悉屬虛浮、畢生操作、安享其所得、夫婦之間、必當眷愛懽娛、以至沒齒。 |
|
10 且爾竭心思、爲所當爲、轉瞬之間、卽歸于土、在彼無工作、無計謀、無智慧。 |
|
11 我又遍覽天下事、疾趨未必先至、勁旅未必獲捷、有智未必得餱糧、聰明未必得貨財、機巧未必沐恩寵、凡百之事、悉由偶然而至。 |
|
12 譬彼水族羽族、猝罹網羅、人遘飛殃、出於莫測者亦若是。 |
|
13 我觀世事、智之所用甚廣。 |
|
14 設也城邑褊小、人民鮮少、大國之君圍之、築高壘以環攻、 |
|
15 邑中有貧人、明哲是懷、施其智以救邑衆、其後人無復念之者。 |
|
16 我竊思之、智愈於力、貧者之智、爲人藐忽、不從其言。 |
|
17 寧從哲士之詞、莫聽昏君之論。 |
|
18 智之爲用勝於劍戟、惟一愚人與其間、則雖有嘉謀、亦爲所敗。 |
ЕкклезiястРозділ 9 |
|
1 |
|
2 Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому́, хто жертву прино́сить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто кляне́ться, як і тому, хто клятви боїться! |
|
3 Оце зле у всім, що під сонцем тим ді́ється, — що одна́кове всім випада́є, і серце лю́дських синів повне зла, і за життя їхнього безу́мство в їхньому серці, а по то́му до мертвих відходять. |
|
4 |
|
5 Бо знають живі, що помруть, а померлі нічо́го не знають, і заплати немає вже їм, — бо забута і пам'ять про них, |
|
6 і їхнє коха́ння, і їхня нена́висть, та за́здрощі їхні загинули вже, і нема вже їм ча́стки навіки ні в чо́му, що під сонцем тим ді́ється! |
|
7 |
|
8 Нехай кожного ча́су одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оли́ви! |
|
9 Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі́ дні марно́ти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі́ дні марно́ти твоєї,— бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді́, що під сонцем ним тру́дишся ти! |
|
10 Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шео́лі, куди ти йде́ш, ні роботи, ні ро́здуму, ані знання́, ані мудрости! |
|
11 |
|
12 Бо ча́су свого люди́на не знає, мов риби, поло́влені в па́губну сітку, і мов пта́хи, захо́плені в сі́льце, — так хапа́ються лю́дські сини за час лиха, коли воно на́гло спадає, на них! |
|
13 |
|
14 Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточи́в, і побудува́в проти нього велику обло́гу. |
|
15 Але в ньому знайшлася люди́на убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, — та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу люди́ну! |
|
16 І я говорив: Краща мудрість за силу; одна́ко пого́рджується мудрість бідного, і не слухаються його слів! |
|
17 Слова мудрих, почуті в споко́ї, кращі від крику володаря поміж безглу́здими. |
|
18 Мудрість краща від зброї військо́вої, але один грішник погубить багато добра́. |
傳道書第9章 |
ЕкклезiястРозділ 9 |
|
1 我竭吾心思、詳察百事、知義人智人之所爲、咸歸上帝治理、惟觀其人之所値、而上帝之眷顧與否、仍難逆料。 |
1 |
|
2 萬民所遭、初無或異、義不義、潔不潔、祭不祭、善不善、妄誓不妄誓者、億兆亦同此賦畀。 |
2 Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому́, хто жертву прино́сить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто кляне́ться, як і тому, хто клятви боїться! |
|
3 事有深可歎息者、人生於世、心懷惡而行猖狂、終歸死地。 |
3 Оце зле у всім, що під сонцем тим ді́ється, — що одна́кове всім випада́є, і серце лю́дських синів повне зла, і за життя їхнього безу́мство в їхньому серці, а по то́му до мертвих відходять. |
|
4 生存之時、猶堪希望、生之犬愈於死之獅。 |
4 |
|
5 生者知必有死、死者知覺已泯、賞賚已絕、記錄已滅。 |
5 Бо знають живі, що помруть, а померлі нічо́го не знають, і заплати немає вже їм, — бо забута і пам'ять про них, |
|
6 所好惡所艷羨者、悉歸無有、天下所經營、與彼無與、 |
6 і їхнє коха́ння, і їхня нена́висть, та за́здрощі їхні загинули вже, і нема вже їм ча́стки навіки ні в чо́му, що під сонцем тим ді́ється! |
|
7 莫若以欣以悅、食餅飲酒、爾爲是則上帝悅懌。 |
7 |
|
8 章身之衣恒潔、沐首之膏不匱、 |
8 Нехай кожного ча́су одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оли́ви! |
|
9 上帝使人生於斯世、悉屬虛浮、畢生操作、安享其所得、夫婦之間、必當眷愛懽娛、以至沒齒。 |
9 Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі́ дні марно́ти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі́ дні марно́ти твоєї,— бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді́, що під сонцем ним тру́дишся ти! |
|
10 且爾竭心思、爲所當爲、轉瞬之間、卽歸于土、在彼無工作、無計謀、無智慧。 |
10 Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шео́лі, куди ти йде́ш, ні роботи, ні ро́здуму, ані знання́, ані мудрости! |
|
11 我又遍覽天下事、疾趨未必先至、勁旅未必獲捷、有智未必得餱糧、聰明未必得貨財、機巧未必沐恩寵、凡百之事、悉由偶然而至。 |
11 |
|
12 譬彼水族羽族、猝罹網羅、人遘飛殃、出於莫測者亦若是。 |
12 Бо ча́су свого люди́на не знає, мов риби, поло́влені в па́губну сітку, і мов пта́хи, захо́плені в сі́льце, — так хапа́ються лю́дські сини за час лиха, коли воно на́гло спадає, на них! |
|
13 我觀世事、智之所用甚廣。 |
13 |
|
14 設也城邑褊小、人民鮮少、大國之君圍之、築高壘以環攻、 |
14 Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточи́в, і побудува́в проти нього велику обло́гу. |
|
15 邑中有貧人、明哲是懷、施其智以救邑衆、其後人無復念之者。 |
15 Але в ньому знайшлася люди́на убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, — та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу люди́ну! |
|
16 我竊思之、智愈於力、貧者之智、爲人藐忽、不從其言。 |
16 І я говорив: Краща мудрість за силу; одна́ко пого́рджується мудрість бідного, і не слухаються його слів! |
|
17 寧從哲士之詞、莫聽昏君之論。 |
17 Слова мудрих, почуті в споко́ї, кращі від крику володаря поміж безглу́здими. |
|
18 智之爲用勝於劍戟、惟一愚人與其間、則雖有嘉謀、亦爲所敗。 |
18 Мудрість краща від зброї військо́вої, але один грішник погубить багато добра́. |