Йов

Розділ 4

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 „Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́?

3 Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв,

4 того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв!

5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався.

6 Хіба не була́ богобійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх?

7 Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені?

8 Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її:

9 вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають!

10 Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби.

11 Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають.

12 І закрада́ється слово до мене, і моє ухо почуло ось де́що від нього.

13 У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей,

14 спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, —

15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм.

16 Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший?

18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в!

19 Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вони будуть розча́влені!

20 Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди.

21 Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості!

Книга Иова

Глава 4

1 И отвечал6030 Елифаз464 Феманитянин8489 и сказал:559

2 если попытаемся5254 мы сказать к тебе слово,1697 — не тяжело3811 ли будет3811 тебе? Впрочем кто может3201 возбранить6113 слову!4405

3 Вот, ты наставлял3256 многих7227 и опустившиеся7504 руки3027 поддерживал,2388

4 падающего3782 восставляли6965 слова4405 твои, и гнущиеся3766 колени1290 ты укреплял.553

5 А теперь дошло935 до тебя, и ты изнемог;3811 коснулось5060 тебя, и ты упал926 духом.926

6 Богобоязненность3374 твоя не должна ли быть твоею надеждою,3690 и непорочность8537 путей1870 твоих — упованием8615 твоим?

7 Вспомни2142 же, погибал6 ли кто невинный,5355 и где375 праведные3477 бывали3582 искореняемы?3582

8 Как я видал,7200 то оравшие2790 нечестие205 и сеявшие2232 зло5999 пожинают7114 его;

9 от дуновения5397 Божия433 погибают6 и от духа7307 гнева639 Его исчезают.3615

10 Рев7581 льва738 и голос6963 рыкающего7826 умолкает, и зубы8127 скимнов3715 сокрушаются;5421

11 могучий лев3918 погибает6 без1097 добычи,2964 и дети1121 львицы3833 рассеиваются.6504

12 И вот, ко мне тайно1589 принеслось1589 слово,1697 и ухо241 мое приняло3947 нечто8102 от него.

13 Среди размышлений5587 о ночных3915 видениях,2384 когда сон8639 находит5307 на людей,582

14 объял7122 меня ужас6343 и трепет7461 и потряс6342 все7230 кости6106 мои.

15 И дух7307 прошел2498 надо мною; дыбом5568 стали5568 волосы8185 на мне.

16 Он стал,5975 — но я не распознал5234 вида4758 его, — только облик8544 был пред глазами5869 моими; тихое1827 веяние, — и я слышу8085 голос:6963

17 человек582 праведнее6663 ли Бога?433 и муж1397 чище2891 ли Творца6213 своего?

18 Вот, Он и слугам5650 Своим не доверяет539 и в Ангелах4397 Своих усматривает7760 недостатки:8417

19 тем637 более637 — в обитающих7931 в храминах1004 из брения,2563 которых основание3247 прах,6083 которые истребляются1792 скорее3942 моли.6211

20 Между утром1242 и вечером6153 они распадаются;3807 не увидишь,7760 как они вовсе5331 исчезнут.6

21 Не погибают5265 ли с ними и достоинства3499 их? Они умирают,4191 не достигнув мудрости.2451

Йов

Розділ 4

Книга Иова

Глава 4

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

1 И отвечал6030 Елифаз464 Феманитянин8489 и сказал:559

2 „Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́?

2 если попытаемся5254 мы сказать к тебе слово,1697 — не тяжело3811 ли будет3811 тебе? Впрочем кто может3201 возбранить6113 слову!4405

3 Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв,

3 Вот, ты наставлял3256 многих7227 и опустившиеся7504 руки3027 поддерживал,2388

4 того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв!

4 падающего3782 восставляли6965 слова4405 твои, и гнущиеся3766 колени1290 ты укреплял.553

5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався.

5 А теперь дошло935 до тебя, и ты изнемог;3811 коснулось5060 тебя, и ты упал926 духом.926

6 Хіба не була́ богобійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх?

6 Богобоязненность3374 твоя не должна ли быть твоею надеждою,3690 и непорочность8537 путей1870 твоих — упованием8615 твоим?

7 Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені?

7 Вспомни2142 же, погибал6 ли кто невинный,5355 и где375 праведные3477 бывали3582 искореняемы?3582

8 Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її:

8 Как я видал,7200 то оравшие2790 нечестие205 и сеявшие2232 зло5999 пожинают7114 его;

9 вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають!

9 от дуновения5397 Божия433 погибают6 и от духа7307 гнева639 Его исчезают.3615

10 Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби.

10 Рев7581 льва738 и голос6963 рыкающего7826 умолкает, и зубы8127 скимнов3715 сокрушаются;5421

11 Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають.

11 могучий лев3918 погибает6 без1097 добычи,2964 и дети1121 львицы3833 рассеиваются.6504

12 І закрада́ється слово до мене, і моє ухо почуло ось де́що від нього.

12 И вот, ко мне тайно1589 принеслось1589 слово,1697 и ухо241 мое приняло3947 нечто8102 от него.

13 У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей,

13 Среди размышлений5587 о ночных3915 видениях,2384 когда сон8639 находит5307 на людей,582

14 спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, —

14 объял7122 меня ужас6343 и трепет7461 и потряс6342 все7230 кости6106 мои.

15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм.

15 И дух7307 прошел2498 надо мною; дыбом5568 стали5568 волосы8185 на мне.

16 Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я:

16 Он стал,5975 — но я не распознал5234 вида4758 его, — только облик8544 был пред глазами5869 моими; тихое1827 веяние, — и я слышу8085 голос:6963

17 „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший?

17 человек582 праведнее6663 ли Бога?433 и муж1397 чище2891 ли Творца6213 своего?

18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в!

18 Вот, Он и слугам5650 Своим не доверяет539 и в Ангелах4397 Своих усматривает7760 недостатки:8417

19 Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вони будуть розча́влені!

19 тем637 более637 — в обитающих7931 в храминах1004 из брения,2563 которых основание3247 прах,6083 которые истребляются1792 скорее3942 моли.6211

20 Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди.

20 Между утром1242 и вечером6153 они распадаются;3807 не увидишь,7760 как они вовсе5331 исчезнут.6

21 Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості!

21 Не погибают5265 ли с ними и достоинства3499 их? Они умирают,4191 не достигнув мудрости.2451