CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 2

1 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати перед Господом; і прийшов також сатана́ поміж ними, щоб стати перед Господом.

2 І сказав Господь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрував по землі та й перейшов її“.

3 І сказав Господь до сатани́: „Чи звернув ти увагу на раба Мого Йо́ва? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без при́воду його зруйнувати“.

4 І відповів сатана Господе́ві й сказав: „Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до косте́й його та до тіла його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?“

6 І сказав Господь до сатани: „Ось він у руці твоїй, — тільки душу його бережи!“

7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояко́м від стопи́ ноги́ його аж до його че́репа.

8 А той узяв собі черепка́, щоб шкре́бти себе. І він сидів серед по́пелу.

9 І сказала йому його жінка: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!“

10 А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.

11 I почули троє при́ятелів Йо́вових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприхо́дили кожен з місця свого: теманя́нин Еліфа́з, шух'я́нин Бідда́д та наама́тянин Цофа́р. І вмовилися вони прийти ра́зом, щоб похитати головою над ним та поті́шити його.

12 І звели́ вони зда́лека очі свої, — і не пізна́ли його. І підне́сли вони голос свій, та й заголоси́ли, і розде́рли кожен одежу свою, і кидали по́рох над своїми головами аж до неба.

13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ноче́й, і ніхто не промо́вив до нього ні слова, бо вони ба́чили, що біль його ве́льми великий

Книга Иова

Глава 2

1 На другой день Ангелы пришли на встречу с Господом, и сатана был вместе с ними.

2 Господь спросил сатану: «Где ты был?» Сатана отвечал: «Я бродил по земле».

3 Тогда Господь сказал сатане: «Видел ли ты Иова, слугу моего? Такого, как он, больше нет на земле. Иов воистину добрый человек, который почитает Бога и сторонится зла. Он всё ещё полон веры даже после того, как ты просил беспричинно уничтожить всё, что есть у него».

4 Сатана ответил: «Кожа за кожу! Человек всё отдаст, чтобы остаться невредимым.

5 Клянусь, если Ты причинишь боль его плоти, то он проклянёт Тебя в лицо».

6 Тогда Господь сказал сатане: «Хорошо, Иов в твоих руках, но тебе не позволено лишать его жизни».

7 Затем сатана ушёл от Господа и покрыл Иова язвами с ног до самой головы.

8 Иов сел на пепел и взял черепок от горшка, чтобы соскоблить свои язвы.

9 Жена спросила его: «Ты всё ещё верен Богу? Ты всё ещё остаёшься верным своей непорочности? Прокляни Бога и умри!»

10 Иов ответил жене: «Ты говоришь как глупая женщина. Когда Господь даёт добро, мы его принимаем, поэтому без жалоб должны принимать и несчастья».

11 Три друга Иова: Елифаз из Фемана, Билдад из Шуаха и Софар из Наамаха — слышали о бедах, постигших Иова. Они оставили свои дома, собрались вместе и решили утешить Иова и выразить ему сочувствие.

12 Увидев Иова издали, они едва узнали его, в таком плохом состоянии он был. Они все громко зарыдали, стали рвать на себе одежды и посыпать головы пылью в знак печали.

13 Они сели рядом с Иовом на землю и просидели там семь дней и ночей, и никто не сказал ни слова, понимая, как велики страдания Иова.

Йов

Розділ 2

Книга Иова

Глава 2

1 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати перед Господом; і прийшов також сатана́ поміж ними, щоб стати перед Господом.

1 На другой день Ангелы пришли на встречу с Господом, и сатана был вместе с ними.

2 І сказав Господь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрував по землі та й перейшов її“.

2 Господь спросил сатану: «Где ты был?» Сатана отвечал: «Я бродил по земле».

3 І сказав Господь до сатани́: „Чи звернув ти увагу на раба Мого Йо́ва? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без при́воду його зруйнувати“.

3 Тогда Господь сказал сатане: «Видел ли ты Иова, слугу моего? Такого, как он, больше нет на земле. Иов воистину добрый человек, который почитает Бога и сторонится зла. Он всё ещё полон веры даже после того, как ты просил беспричинно уничтожить всё, что есть у него».

4 І відповів сатана Господе́ві й сказав: „Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

4 Сатана ответил: «Кожа за кожу! Человек всё отдаст, чтобы остаться невредимым.

5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до косте́й його та до тіла його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?“

5 Клянусь, если Ты причинишь боль его плоти, то он проклянёт Тебя в лицо».

6 І сказав Господь до сатани: „Ось він у руці твоїй, — тільки душу його бережи!“

6 Тогда Господь сказал сатане: «Хорошо, Иов в твоих руках, но тебе не позволено лишать его жизни».

7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояко́м від стопи́ ноги́ його аж до його че́репа.

7 Затем сатана ушёл от Господа и покрыл Иова язвами с ног до самой головы.

8 А той узяв собі черепка́, щоб шкре́бти себе. І він сидів серед по́пелу.

8 Иов сел на пепел и взял черепок от горшка, чтобы соскоблить свои язвы.

9 І сказала йому його жінка: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!“

9 Жена спросила его: «Ты всё ещё верен Богу? Ты всё ещё остаёшься верным своей непорочности? Прокляни Бога и умри!»

10 А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.

10 Иов ответил жене: «Ты говоришь как глупая женщина. Когда Господь даёт добро, мы его принимаем, поэтому без жалоб должны принимать и несчастья».

11 I почули троє при́ятелів Йо́вових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприхо́дили кожен з місця свого: теманя́нин Еліфа́з, шух'я́нин Бідда́д та наама́тянин Цофа́р. І вмовилися вони прийти ра́зом, щоб похитати головою над ним та поті́шити його.

11 Три друга Иова: Елифаз из Фемана, Билдад из Шуаха и Софар из Наамаха — слышали о бедах, постигших Иова. Они оставили свои дома, собрались вместе и решили утешить Иова и выразить ему сочувствие.

12 І звели́ вони зда́лека очі свої, — і не пізна́ли його. І підне́сли вони голос свій, та й заголоси́ли, і розде́рли кожен одежу свою, і кидали по́рох над своїми головами аж до неба.

12 Увидев Иова издали, они едва узнали его, в таком плохом состоянии он был. Они все громко зарыдали, стали рвать на себе одежды и посыпать головы пылью в знак печали.

13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ноче́й, і ніхто не промо́вив до нього ні слова, бо вони ба́чили, що біль його ве́льми великий

13 Они сели рядом с Иовом на землю и просидели там семь дней и ночей, и никто не сказал ни слова, понимая, как велики страдания Иова.