Йов

Розділ 2

1 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати перед Господом; і прийшов також сатана́ поміж ними, щоб стати перед Господом.

2 І сказав Господь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрував по землі та й перейшов її“.

3 І сказав Господь до сатани́: „Чи звернув ти увагу на раба Мого Йо́ва? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без при́воду його зруйнувати“.

4 І відповів сатана Господе́ві й сказав: „Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до косте́й його та до тіла його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?“

6 І сказав Господь до сатани: „Ось він у руці твоїй, — тільки душу його бережи!“

7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояко́м від стопи́ ноги́ його аж до його че́репа.

8 А той узяв собі черепка́, щоб шкре́бти себе. І він сидів серед по́пелу.

9 І сказала йому його жінка: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!“

10 А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.

11 I почули троє при́ятелів Йо́вових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприхо́дили кожен з місця свого: теманя́нин Еліфа́з, шух'я́нин Бідда́д та наама́тянин Цофа́р. І вмовилися вони прийти ра́зом, щоб похитати головою над ним та поті́шити його.

12 І звели́ вони зда́лека очі свої, — і не пізна́ли його. І підне́сли вони голос свій, та й заголоси́ли, і розде́рли кожен одежу свою, і кидали по́рох над своїми головами аж до неба.

13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ноче́й, і ніхто не промо́вив до нього ні слова, бо вони ба́чили, що біль його ве́льми великий

約伯記

第2章

1 一日、衆天使至耶和華前、撒但亦在其中。

2 耶和華謂撒但曰、汝奚自。對曰、余遍歷塵寰、往來靡定。

3 耶和華曰、我僕約百品行純良、孳孳爲義、寅畏乎我、遠諸不善、天下莫與比儗、汝亦鑿之乎。因爾所言、我無故降災、彼亦不失其本心。

4 撒但曰、害未及身、猶可忍也、害及其身、不可忍也。

5 若傷其肢體、彼必立詛爾。

6 耶和華曰、任爾爲之、勿喪其命。

7 撒但退、使約百患瘡痍、自頂至踵。

8 約百坐於灰、以片瓦搔身。

9 其妻曰、爾猶不變所守乎、不如詛上帝而死可也。

10 曰、爾所言、乃頑嚚之婦也。我自上帝而獲福祉、茲之受禍不亦宜乎。約百不以言取罪、又如此。

11 約百有友三人、提幔人以利法、書亞人必達、拿馬人鎖法、聞約百遭難、彼此相約、各自其地至、欲解其憂、慰其心、

12 遙見約百而不識、大聲號泣、各裂衣、揚灰、蒙首、

13 歷七晝夜、同坐於地、見約百憂甚、相對無言。

Йов

Розділ 2

約伯記

第2章

1 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати перед Господом; і прийшов також сатана́ поміж ними, щоб стати перед Господом.

1 一日、衆天使至耶和華前、撒但亦在其中。

2 І сказав Господь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрував по землі та й перейшов її“.

2 耶和華謂撒但曰、汝奚自。對曰、余遍歷塵寰、往來靡定。

3 І сказав Господь до сатани́: „Чи звернув ти увагу на раба Мого Йо́ва? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без при́воду його зруйнувати“.

3 耶和華曰、我僕約百品行純良、孳孳爲義、寅畏乎我、遠諸不善、天下莫與比儗、汝亦鑿之乎。因爾所言、我無故降災、彼亦不失其本心。

4 І відповів сатана Господе́ві й сказав: „Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

4 撒但曰、害未及身、猶可忍也、害及其身、不可忍也。

5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до косте́й його та до тіла його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?“

5 若傷其肢體、彼必立詛爾。

6 І сказав Господь до сатани: „Ось він у руці твоїй, — тільки душу його бережи!“

6 耶和華曰、任爾爲之、勿喪其命。

7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояко́м від стопи́ ноги́ його аж до його че́репа.

7 撒但退、使約百患瘡痍、自頂至踵。

8 А той узяв собі черепка́, щоб шкре́бти себе. І він сидів серед по́пелу.

8 約百坐於灰、以片瓦搔身。

9 І сказала йому його жінка: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!“

9 其妻曰、爾猶不變所守乎、不如詛上帝而死可也。

10 А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.

10 曰、爾所言、乃頑嚚之婦也。我自上帝而獲福祉、茲之受禍不亦宜乎。約百不以言取罪、又如此。

11 I почули троє при́ятелів Йо́вових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприхо́дили кожен з місця свого: теманя́нин Еліфа́з, шух'я́нин Бідда́д та наама́тянин Цофа́р. І вмовилися вони прийти ра́зом, щоб похитати головою над ним та поті́шити його.

11 約百有友三人、提幔人以利法、書亞人必達、拿馬人鎖法、聞約百遭難、彼此相約、各自其地至、欲解其憂、慰其心、

12 І звели́ вони зда́лека очі свої, — і не пізна́ли його. І підне́сли вони голос свій, та й заголоси́ли, і розде́рли кожен одежу свою, і кидали по́рох над своїми головами аж до неба.

12 遙見約百而不識、大聲號泣、各裂衣、揚灰、蒙首、

13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ноче́й, і ніхто не промо́вив до нього ні слова, бо вони ба́чили, що біль його ве́льми великий

13 歷七晝夜、同坐於地、見約百憂甚、相對無言。