Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 101

1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!

3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!

4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.

5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.

6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.

7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!

8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.

9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!

10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —

11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.

12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!

13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.

14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,

15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!

16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.

17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.

18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.

19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,

20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,

21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,

22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,

23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.

24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.

25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.

26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —

27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.

28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!

29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“

Псалтирь

Псалом 101

1 Молитва страдальца, когда он удручен и изливает свою жалобу перед Господом.

2 Услышь мою молитву, Господи, пусть дойдет до Тебя мой плач.

3 Не сокрой от меня лица Своего в день моей скорби, приклони ухо Твое ко мне, когда взываю к Тебе, ответь скорее.

4 Дни мои исчезли, как дым, и кости мои обожжены, как в огне.

5 Побито, как трава, иссохло сердце мое, так что я даже забываю есть свой хлеб.

6 От громкого стенания моего остались от меня лишь кожа да кости.

7 Я как пустынная сова, как домовой сыч на развалинах.

8 Не сплю я и сижу, как одинокая птица на кровле.

9 Мои враги поносят меня весь день, насмехающиеся надо мной проклинают меня.

10 Я ем пепел вместо хлеба и напиток свой разбавляю слезами

11 из-за великого гнева Твоего, потому что Ты вознес меня и отбросил прочь.

12 Мои дни, как уходящая тень, и я увядаю, как трава.

13 Но Ты, Господи, пребываешь вовек, и память о Тебе переходит из поколения в поколение.

14 Ты поднимешься и сжалишься над Сионом, потому что пора помиловать его; пришло время.

15 Даже его камни дороги Твоим слугам, они сожалеют о прахе его.

16 Народы убоятся имени Господня, и все земные цари — Твоей славы,

17 потому что Господь восстановит Сион и явится в Своей славе.

18 Он услышит молитву неимущих и не презрит их молитвы.

19 Это будет написано для будущих поколений, чтобы грядущее поколение восславило Господа,

20 так как Он взглянул с высот Своего святилища; с небес Господь посмотрел на землю,

21 чтобы услышать стенания узника и освободить приговоренных к смерти.

22 Итак, провозгласится имя Господне на Сионе и Его слава — в Иерусалиме,

23 когда соберутся вместе народы и царства для служения Господу.

24 Он истощил на пути мои силы, сократил мои дни.

25 Я сказал: «О Бог мой, не забирай меня в середине моих дней — Ты, Чьи годы из поколения в поколение.

26 В начале Ты положил основание земли, и небеса — дело Твоих рук.

27 Они погибнут, но Ты останешься навсегда; они износятся, как одежда, и, словно одеяние, сменишь их на новые, и они изменятся.

28 Но Ты — Тот же, и годам Твоим нет конца.

29 Сыновья Твоих слуг останутся, и их потомки утвердятся перед Твоим лицом».

Псалми Псалом 101	Псалтирь Псалом 101
1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.	1 Молитва страдальца, когда он удручен и изливает свою жалобу перед Господом.
2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!	2 Услышь мою молитву, Господи, пусть дойдет до Тебя мой плач.
3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!	3 Не сокрой от меня лица Своего в день моей скорби, приклони ухо Твое ко мне, когда взываю к Тебе, ответь скорее.
4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.	4 Дни мои исчезли, как дым, и кости мои обожжены, как в огне.
5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.	5 Побито, как трава, иссохло сердце мое, так что я даже забываю есть свой хлеб.
6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.	6 От громкого стенания моего остались от меня лишь кожа да кости.
7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!	7 Я как пустынная сова, как домовой сыч на развалинах.
8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.	8 Не сплю я и сижу, как одинокая птица на кровле.
9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!	9 Мои враги поносят меня весь день, насмехающиеся надо мной проклинают меня.
10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —	10 Я ем пепел вместо хлеба и напиток свой разбавляю слезами
11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.	11 из-за великого гнева Твоего, потому что Ты вознес меня и отбросил прочь.
12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!	12 Мои дни, как уходящая тень, и я увядаю, как трава.
13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.	13 Но Ты, Господи, пребываешь вовек, и память о Тебе переходит из поколения в поколение.
14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,	14 Ты поднимешься и сжалишься над Сионом, потому что пора помиловать его; пришло время.
15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!	15 Даже его камни дороги Твоим слугам, они сожалеют о прахе его.
16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.	16 Народы убоятся имени Господня, и все земные цари — Твоей славы,
17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.	17 потому что Господь восстановит Сион и явится в Своей славе.
18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.	18 Он услышит молитву неимущих и не презрит их молитвы.
19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,	19 Это будет написано для будущих поколений, чтобы грядущее поколение восславило Господа,
20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,	20 так как Он взглянул с высот Своего святилища; с небес Господь посмотрел на землю,
21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,	21 чтобы услышать стенания узника и освободить приговоренных к смерти.
22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,	22 Итак, провозгласится имя Господне на Сионе и Его слава — в Иерусалиме,
23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.	23 когда соберутся вместе народы и царства для служения Господу.
24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.	24 Он истощил на пути мои силы, сократил мои дни.
25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.	25 Я сказал: «О Бог мой, не забирай меня в середине моих дней — Ты, Чьи годы из поколения в поколение.
26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —	26 В начале Ты положил основание земли, и небеса — дело Твоих рук.
27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.	27 Они погибнут, но Ты останешься навсегда; они износятся, как одежда, и, словно одеяние, сменишь их на новые, и они изменятся.
28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!	28 Но Ты — Тот же, и годам Твоим нет конца.
29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“	29 Сыновья Твоих слуг останутся, и их потомки утвердятся перед Твоим лицом».

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

Старий
завіт

Новий
завіт