Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 12

1 А Цар І́род тоді підні́с руки, щоб декого з Церкви гноби́ти.

2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.

3 А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків.

4 І, схопи́вши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воякі́в, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Па́сці.

5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього.

6 А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях.

7 І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли.

8 А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“.

9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить.

10 Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього.

11 Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.

12 А зміркувавши, він прийшов до сади́би Марії, матері Івана, званого Ма́рком, де багато зібралося й молилося.

13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да,

14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть!

15 А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“

16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

18 Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром.

19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в.

20 А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї.

21 Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив.

22 А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“

23 І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер.

24 Слово ж Боже росло та помно́жувалось.

25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що про́званий Ма́рком.

Деяния апостолов

Глава 12

1 В те дни царь Ирод начал жестоко преследовать некоторых членов церкви.

2 Так, он обезглавил Иакова, брата Иоанна.

3 Увидев, что этим он угодил иудеям, Ирод приказал схватить и Петра. Это было во время праздника Пресных Хлебов.

4 Схватив Петра, он заточил его в темницу, поручив стеречь его воинам, четырем сменам из четырех человек в каждой, намереваясь после Пасхи судить его принародно.

5 Пока Петра держали в темнице, церковь усердно молилась за него Богу.

6 В ночь, накануне того дня, когда Ирод собирался вывести его к народу, Петр спал между двумя воинами, скованный двумя цепями. И стража у дверей охраняла темницу.

7 Внезапно явился ангел Господень, и свет озарил темницу. Ангел, растолкав Петра, разбудил его, говоря: «Вставай скорее». И цепи упали с его рук.

8 Ангел сказал ему: «Повяжись поясом и надень сандалии свои». Он так и сделал. Тогда ангел сказал ему: «Набрось свой плащ и следуй за мной».

9 Петр вышел из темницы и следовал за ним, не понимая, что всё, совершаемое ангелом, наяву происходит — он думал, что это видение.

10 Миновав первый и второй сторожевые посты, они подошли к железным воротам, ведущим в город, и те сами отворились перед ними. Они вышли через эти ворота, и, как только прошли одну улицу, ангел внезапно исчез.

11 Придя в себя, Петр сказал: «Теперь я точно знаю, что Господь послал ангела Своего и избавил меня от рук Ирода и от всего, чего ожидал народ иудейский».

12 Когда он понял это, то пошел прямо к дому Марии, матери Иоанна, называемого также Марком. Многие собрались там и молились.

13 Когда Петр постучал в ворота, на стук его вышла служанка по имени Рода.

14 Узнав голос Петра, она так обрадовалась, что, даже не открыв ему, вбежала в дом объявить, что Петр стоит у ворот.

15 «В своем ли ты уме?» — сказали ей в ответ. Но она стояла на своем. Тогда ей возразили: «Это, наверно, его ангел».

16 А тем временем Петр продолжал стучать. Отворив калитку, они увидели его и изумились.

17 Он же, сделав им знак рукою, чтобы успокоились, рассказал [им], как Господь вывел его из темницы. Затем он попросил: «Сообщите об этом Иакову и братьям». Покинув этот дом, он пошел в другое место.

18 Когда же наступило утро, солдаты пришли в большое смятение: они не могли понять, что случилось, где Петр.

19 Ирод приказал разыскать его. И когда его не нашли, Ирод, допросив тех, кто стерег темницу, велел казнить их. После этих событий Ирод отправился из Иудеи в Кесарию, чтобы пожить там.

20 В то время он был сильно разгневан на жителей Тира и Сидона. А они, договорившись между собой, явились к нему и, склонив на свою сторону управляющего царским двором Власта, просили мира, так как область их во всем, что касалось продовольствия, зависела от царской.

21 В назначенный день Ирод, надев царские одежды, воссел на троне и обратился к собравшимся.

22 Народ же, в угоду ему, восклицал: «Это не человек говорит, а Бог».

23 И тотчас поразил Ирода ангел Господень за то, что не воздал тот славы Богу: он умер, изъеденный червями.

24 А весть Божия продолжала распространяться, и ее последователей становилось всё больше.

25 Варнава же и Савл, выполнив порученное им дело, вернулись в Иерусалим, взяв с собой Иоанна, называемого также Марком.

Дiї Розділ 12	Деяния апостолов Глава 12
1 А Цар І́род тоді підні́с руки, щоб декого з Церкви гноби́ти.	1 В те дни царь Ирод начал жестоко преследовать некоторых членов церкви.
2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.	2 Так, он обезглавил Иакова, брата Иоанна.
3 А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків.	3 Увидев, что этим он угодил иудеям, Ирод приказал схватить и Петра. Это было во время праздника Пресных Хлебов.
4 І, схопи́вши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воякі́в, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Па́сці.	4 Схватив Петра, он заточил его в темницу, поручив стеречь его воинам, четырем сменам из четырех человек в каждой, намереваясь после Пасхи судить его принародно.
5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього.	5 Пока Петра держали в темнице, церковь усердно молилась за него Богу.
6 А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях.	6 В ночь, накануне того дня, когда Ирод собирался вывести его к народу, Петр спал между двумя воинами, скованный двумя цепями. И стража у дверей охраняла темницу.
7 І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли.	7 Внезапно явился ангел Господень, и свет озарил темницу. Ангел, растолкав Петра, разбудил его, говоря: «Вставай скорее». И цепи упали с его рук.
8 А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“.	8 Ангел сказал ему: «Повяжись поясом и надень сандалии свои». Он так и сделал. Тогда ангел сказал ему: «Набрось свой плащ и следуй за мной».
9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить.	9 Петр вышел из темницы и следовал за ним, не понимая, что всё, совершаемое ангелом, наяву происходит — он думал, что это видение.
10 Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього.	10 Миновав первый и второй сторожевые посты, они подошли к железным воротам, ведущим в город, и те сами отворились перед ними. Они вышли через эти ворота, и, как только прошли одну улицу, ангел внезапно исчез.
11 Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.	11 Придя в себя, Петр сказал: «Теперь я точно знаю, что Господь послал ангела Своего и избавил меня от рук Ирода и от всего, чего ожидал народ иудейский».
12 А зміркувавши, він прийшов до сади́би Марії, матері Івана, званого Ма́рком, де багато зібралося й молилося.	12 Когда он понял это, то пошел прямо к дому Марии, матери Иоанна, называемого также Марком. Многие собрались там и молились.
13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да,	13 Когда Петр постучал в ворота, на стук его вышла служанка по имени Рода.
14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть!	14 Узнав голос Петра, она так обрадовалась, что, даже не открыв ему, вбежала в дом объявить, что Петр стоит у ворот.
15 А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“	15 «В своем ли ты уме?» — сказали ей в ответ. Но она стояла на своем. Тогда ей возразили: «Это, наверно, его ангел».
16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.	16 А тем временем Петр продолжал стучать. Отворив калитку, они увидели его и изумились.
17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.	17 Он же, сделав им знак рукою, чтобы успокоились, рассказал [им], как Господь вывел его из темницы. Затем он попросил: «Сообщите об этом Иакову и братьям». Покинув этот дом, он пошел в другое место.
18 Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром.	18 Когда же наступило утро, солдаты пришли в большое смятение: они не могли понять, что случилось, где Петр.
19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в.	19 Ирод приказал разыскать его. И когда его не нашли, Ирод, допросив тех, кто стерег темницу, велел казнить их. После этих событий Ирод отправился из Иудеи в Кесарию, чтобы пожить там.
20 А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї.	20 В то время он был сильно разгневан на жителей Тира и Сидона. А они, договорившись между собой, явились к нему и, склонив на свою сторону управляющего царским двором Власта, просили мира, так как область их во всем, что касалось продовольствия, зависела от царской.
21 Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив.	21 В назначенный день Ирод, надев царские одежды, воссел на троне и обратился к собравшимся.
22 А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“	22 Народ же, в угоду ему, восклицал: «Это не человек говорит, а Бог».
23 І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер.	23 И тотчас поразил Ирода ангел Господень за то, что не воздал тот славы Богу: он умер, изъеденный червями.
24 Слово ж Боже росло та помно́жувалось.	24 А весть Божия продолжала распространяться, и ее последователей становилось всё больше.
25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що про́званий Ма́рком.	25 Варнава же и Савл, выполнив порученное им дело, вернулись в Иерусалим, взяв с собой Иоанна, называемого также Марком.

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 12

Деяния апостолов

Глава 12

Дiї

Розділ 12

Деяния апостолов

Глава 12

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 12

Деяния апостолов

Глава 12

Дiї

Розділ 12

Деяния апостолов

Глава 12

Старий
завіт

Новий
завіт